Здійснено аналіз новаторської діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії, заснованої в 1896 р. Дж.Дьюї. Визначено прогностичний потенціал цієї школи та його затребувань за умов модернізації національної освіти. Виявлено інноваційні педагогічні ідеї Дж.Дьюї та засоби їх втілення в діяльність Чиказької експериментальної школи-лабораторії. Обгрунтовано наукові компоненти педагогічної концепції функціонування та розвитку школи. Досліджено специфіку організаційно-методичної системи її діяльності. Охарактеризовано теоретико-методичну модель педагогічного процесу Чиказької експериментальної школи-лабораторії. З'ясовано процес і етапи її розвитку, а також актуалізовано педагогічні ідеї та досвід діяльності у практиці сучасних навчально-виховних закладів. До наукового обігу введено нові документи, історичні факти, що доповнюють відомості про діяльність Чиказької школи-лабораторії та педагогічну творчість Дж.Дьюї.

Висвітлено теоретичні засади та приклади розрахунків на центральне розтягання - стискання стрижнів, увагу приділено побудові епюри внутрішньої поздовжньої сили, напруженням, деформаціям і переміщенням та статистично невизначуваним системам за умов розтягання - стискання. Розглянуто згинання прямолінійних стрижнів, подано визначення внутрішніх силових факторів за прямого поперечного згинання, визначення нормальних напружень за чистого згинання, дотичних напружень за поперечного згинання балок, а також розрахунки на міцність з урахуванням нормальних і дотичних напружень. Увагу приділено крученню валів круглого та прямокутного поперечного перерізів. Наведено розрахункові схеми та числові дані для виконання розрахунково-проектувальних завдань, приклади їх розв'язання та оформлення.

Розглянуто як основну гіпотезу щодо можливості створення математики мозку твердження про те, що гіпотетичну основу будь-якого контексту мислення в першу чергу формує система аксіом, яка є фундаментом абстрактного мислення, що реалізується чи матеріалізується за допомогою використання певної мови. Досліджено проблему можливості застосування мови як основного інструменту культурної спадковості і сформовано програму досліджень, в яку включено наступне: розробка уніфікованої онтології, що описує предмети, дії, якості і відношення; дослідження природи контексту і подання його однозначними концептами уніфікованої онтології; визначення застосовності дій щодо предметів як частково-визначених функцій до математичних категорій; модель суб'єктивного вибору семантичних категорій за релевантністю у визначеному контексті. Стверджено, що основним застосунком математики мозку є моделювання когнітивних механізмів сильного штучного інтелекту.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)325.152.52

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС40861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто як основну гіпотезу щодо можливості створення математики мозку твердження про те, що гіпотетичну основу будь-якого контексту мислення в першу чергу формує система аксіом, яка є фундаментом абстрактного мислення, що реалізується чи матеріалізується за допомогою певної мови. Досліджено проблему можливості застосування мови як інструменту культурної спадковості і сформовано програму досліджень, в яку включено наступне: розробка уніфікованої онтології, що описує предмети, дії, якості відношення; дослідження природи контексту і подання його однозначними концептами уніфікованої онтології, визначення застосовності дій щодо предметів як частково-визначених функцій до математичних категорій; модель суб'єктивного вибору семантичних категорій за релевантністю у визначеному контексті. Стверджується, що основним застосунком математики мозку є моделювання когнітивних механізмів сильного штучного інтелекту.

Звернено увагу на сучасні тенденції мистецької освіти, зокрема, специфіку професійної діяльності концертмейстера у вокальному класі. Висвітлено важливі аспекти роботи концертмейстра в класі з фахових дисциплін. Розглянуто організацію самостійної роботи студента в класі хорового диригування, використання концертмейстерських навичок у практичній роботі вчителя музичного мистецтва. Визначено психологічну компетентність концертмейстера як чинник успішного публічного виступу студента. Наведено деякі аспекти підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до практичної діяльності з хором. Висвітлено методичні особливості роботи концертмейстера у класі хорового диригування, професійні аспекти роботи піаніста-концертмейстера в хоровому класі. Розглянуто формування вокальних компетентностей у студентів в класі постановки голосу. Визначено розвиток креативності як складову професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта.