Скачати повний текст

Висвітлено семивекторний інтегральний підхід для встановлення сутності поняття концепту у науковому знанні. Запропоновано алгоритм концептуального аналізу та поетапну класифікаційну схему концепту. Виявлено структуру концепту "життя" в українській фраземіці з чіткою диференціацією його ядра та периферії, визначено взаэмодію з іншими концептами української концептуальної картини світу, встановлено зв'язки між складниками концепту. Розглянуто національно-культурну специфіку концепту "життя", репрезентованого українськими фраземами.

Освещен семивекторный интегральный подход к установлению сущности понятия концепта в научном знании. Предложены алгоритм концептуального анализа и поэтапная классификационная схема концепта. Выявлена структура концепта "жизнь" в украинской фраземике с четкой дифференциацией его ядра и периферии, определено взаимодействие с другими концептами украинской концептуальной картины мира, установлены связи между составляющими концепта. Рассмотрена национально-культурная специфика концепта "жизнь", репрезентированного украинскими фраземами.

Розглянуто класифікаційні параметри фразеологічних одиниць. Запропоновано основні погляди на джерела української фразеології у ХХ ст. і на початку ХХI ст. За усталеною моделлю словникової статі "Словника фразеологічних термінів сучасної української мови" опрацьовано базові складники термінологічної підсистеми "генетична класифікація фразеологічних одиниць".

Розглянуто класифікаційні параметри фразеологічних одиниць. Окреслено особливості експресивно-стилістичної класифікації фразеологічних одиниць у сучасній лінгвістиці. За усталеною моделлю словникової статі "Словника фразеологічних термінів сучасної української мови" опрацьовано базові терміни мікротермінополя "експресивно-стилістична класифікація фразеологізмів".

Надано історію становлення тематичного принципу презентації фразеології у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Визначено специфіку ідеографічної класифікації фразеологічних одиниць у сучасній лінгвістиці. За усталеною моделлю словникової статі "Словника фразеологічних термінів сучасної української мови" опрацьовано базові складники термінологічної підсистеми "ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць".

Розглянуто понад 100 одиниць термінологічної підсистеми "класифікаційні параметри фразеологічних одиниць", тобто терміни, об'єднані спільною семою "фразеокласифікація". Надано відомості про найбільш відомі у науковій літературі класифікації фразеологічних одиниць (семантичну, семантико-граматичну, експресивно-стилістичну, генетичну, ідеографічну, структурну, перекладознавчу тощо), до кожної з яких надано структуру та літературу. Розкрито один з аспектів наукової теми кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету "Рівнева структура національно-конгітивної та національно-мовної картин світу: теоретичний і прикладний аспект".

Опрацьовано 40 словникових статей персоналій - провідних сучасних фразеологів, висвітлено основні напрями дослідження луганської та сімферопольської фразеологічних шкіл.

Розглянуто актуальні проблеми фразеологічної термінології. Тезаурусний принцип позиціоновано як основний принцип систематизації термінів сучасної фразеології. Опрацьовано структуру та виявлено складники мікросистеми "фразеокласифікація". Запропонована модель фразеологічної терміносистеми покладена в основу Словника фразеологічних термінів "Сучасна фразеологія: класифікаційні параметри фразеологічних одиниць".

Уточнено кваліфікаційні ознаки фраземи й особливості фраземної деривації. Описано параметризацію фразем із укладанням бази даних термінологічної системи "фраземокласифікація". Визначено місце та роль фразем у концептології з презентацією моделі концептуального аналізу на прикладі концепту "життя". Охарактеризовано лінгвістичний портрет оцінки в аксіологічній парадигмі з акцентуванням уваги на оцінному компоненті фраземного значення. Виявлено специфіку функціонування фразем у семантичних діапазонах "добре - погано", "схвалювати - не схвалювати", "задовольняти - не задовольняти", "цінний - нецінний", "цікавити - не цікавити", "стверджувати - заперечувати", "відповідати нормі - не відповідати нормі". Здійснено аналіз векторної інтерпретації поняття "цінність" у науковому знанні для формування комплексу конститутивних ознак цінності як базової одиниці аксіологічної лінгвістики. Простежено закономірності та співвідношення термінів "концепт" і "цінність" у лінгвістиці. Опрацьовано адекватну дослідницьку методику вивчення фрагментів ціннісної картини світу на фраземному рівні. Окреслено аксіологічний феномен життя у фраземіці, зумовлений можливістю кваліфікації життя як цінності першого порядку, як цінності другого порядку та як системи цінностей. Встановлено сутність, структуру та прагматику соціальних (свобода, любов, успіх, мир, дружба), вітальних (здоров'я), правових (закон), етичних (чесність і справедливість), естетичних (краса), матеріальних (гроші) цінностей у фраземіці.

Виявлено аксіологічний потенціал анатомо-фізіологічних показників людини, що постають складниками цінності "здоров'я", на фраземному рівні ціннісної картини світу. Цінність "здоров'я" визначено як природню, неперехідну, абсолютну життєву цінність, що перебуває на верхньому щаблі ієрархії цінностей поряд із красою, істиною, щастям тощо.

Розглянуто визначення універсальності та самобутності онімів на фраземному рівні ціннісної картини світу в українській, російській, англійській і німецькій мовах. Ціннісну картину світу позиціоновано як осмислення світу людиною, його фрагментів і статусу людської особистості в цьому світі через оцінну категоризацію в опозиції цінностей і нецінностей. Оніми визначено як асоціати з низькою фраземною активністю, що переважно мають у ціннісній картині світу.

Здійснено огляд студіювань із фразеології, фразеографії та фразеологічної термінографії, здійснених у межах освітньої програми "Прикладна лінгвістика/Applied Linguistics" (03 "Гуманітарні науки", спеціальність 035 "Філологія") та в межах наукової теми "Комунікативно-прагматична і дискурсивно-граматична лінгвоперсонологія: структурування мовної особистості та її комп'ютерне моделювання" (номер державної реєстрації 0115U000088) кафедри загального та прикладного мовознавства і слов'янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса, із опертям на проектування лінгвістичних баз даних. Запропоновано алгоритм опрацювання лінгвістичної бази даних термінів на позначення класифікаційних типів фразеологізмів, що сформована 13-ма термінологічними підсистемами та позиціонована як комп'ютерний галузевий термінографічний словник.

Визначено специфіку емотивного профілю радості в українській фраземіці. Об'єктом виступає базова емоція радості, а предметом постають фраземи на позначення радості. Описано фізіологічні та поведінкові компоненти радості, зафіксовані у фраземіці, з опертям на особливості невербального кодування радості та встановленням складників емотивного профілю радості як фрагмента емотивної картини світу українця.

Розглянуто особливості вираження іменниково-морфологічної ідентифікації зі встановленням закономірностей її вияву в межах морфологічних форм іменникового роду. Встановлено структурну типологію іменниково-морфологічних ідентифікаторів (ІМІ) із внутрішнім диференціюванням одно-, дво- та триелементних ІМІ. Констатовано, що в межах диференціації іменників за родами найпослідовніше виявляється одноелементний структурний ідентифікатор, що поступово втрачає свою силу через розширення функційного поля дво- та триелементних ІМІ.

Презентовано концепцію аксіофраземної прагматики як нового напряму українського мовознавства. Подано лінгвістичний портрет оцінки як продукту категоризації в аксіологічній парадигмі з окресленням оцінного компонента фраземного значення. Розглянуто реалізацію оцінки у фраземіці української, російської, англійської та німецької мов у семи семантичних діапазонах. У науковий узус уведено загальнолінгвістичну класифікацію фразем за характером оцінки з послідовним виокремленням позитивнооцінних, негативнооцінних, нейтральнооцінних фразем і фразем із дифузною оцінкою та з акцентуванням уваги на їхньому зв'язку з категорією цінності. Кваліфіковано конститутивні ознаки цінності в різних векторах інтерпретації з позиціонуванням цінності як лінгвофілософської та лінгвокультурологічної категорії. Запропоновано модель ціннісної картини світу з визначенням її рівневої структури у фраземіці та простеженням специфіки фраземних аксіологічних опозицій. Вперше у фраземіці одно- та різносистемних мов розкрито аксіологічний феномен цінності "життя", а також виявлено структурні та прагматичні особливості низки актуальних цінностей з урахуванням міждисциплінарних знань на соціальному, вітальному, правовому, етичному, естетичному, матеріальному рівнях ціннісної картини світу.

Узагальнено кваліфікаційні ознаки концепту в сучасній лінгвопарадигмі. Охарактеризовано специфіку вербальної об'єктивації концепту засобами ареальної фразеології. Структуровано концепт ''людина'' у фразеології східностепових українських говірок. Сформовано корпус фразеологізмів східностепових українських говірок із архісемою ''людина''. Концепт ''людина'' представлено через систему кодів культури та міжкодових переходів. Змодельовано лінгвістичну базу даних ''Концепт ''людина'' у фразеології східностепових українських говірок'' із урахуванням ідеографічної, аксіологічної, структурної класифікації фразеологізмів. Інтегровано ідеографічний опис концепту ''людина'' й аналіз його вторинної семіотичної системи.

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з'ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, а також їхні функційні вияви в тексті, встановлено особливості семантики фразеологічних і лексичних одиниць. Висвітлено напрями та методи прикладних лінгвістичних досліджень. Проаналізовано структурно-семантичні вияви форм дієслівного часу в літописних пам'ятках. Розглянуто конструкцію як основу для побудови ментальної схеми речення. Проаналізовано синтаксичний статус односкладного речення із предикативним заперечним словом нема (немає) в структурі головного компонента. Розкрито особливості складнопідрядного речення з підрядними атрибутивної семантики. Увагу приділено морфологічній реалізації об'єктної синтаксеми в синтаксичних конструкціях із предикатами ставлення суб'єкта - компонентах ізофункційних синтаксичних парадигм. Розглянуто лінгвістичну базу даних "Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок" як засіб формальної репрезентації структури концепту.

Розглянуто особливості вираження іменниково-морфологічної ідентифікації зі встановленням закономірностей її вияву в межах морфологічних форм іменникового роду. Встановлено структурну типологію іменниково-морфологічних ідентифікаторів (ІМІ) із внутрішнім диференціюванням одно-, дво- та триелементних ІМІ. Констатовано, що в межах диференціації іменників за родами найпослідовніше виявляється одноелементний структурний ідентифікатор, що поступово втрачає свою силу через розширення функційного поля дво- та триелементних ІМІ.

Узагальнено й систематизовано актуальні виміри організації науково-пошукового й освітньо-прикладного середовища в університетському середовищі, формування постійного активного діалогу всіх зацікавлених сторін в активізації такого середовища та критичному осмисленні досягнутого, модифікації науково-організаційних спрямувань та адекватному структуруванні та змістовому наповненні освітнього та наукового простору на різних рівнях університетської освіти та науки. Систематизовано прикладні моделі аналізу освітньо-професійних та освітньо-наукових програм із визначенням основних спектрів посилення їхнього фокусу, регіонального контексту в загальнонаціональному просторі, визначенням функційного навантаження моніторингу, охарактеризовано тенденції громадського обговорення освітньо-професійних та освітньо-наукових програм спеціальності 035 Філологія (035.10 Прикладна лінгвістика).

Визначено та охарактеризовано вияви вербальної агресії засобами української фраземіки. Окреслено базові складники термінологійного апарату теорії словесної агресивності в студіях Домініка А. Інфанте, його колег і учнів. Описано різновиди вербальної агресії (згідно з типологією проф. Домініка А. Інфанте), зафіксовані в українській фраземіці.