Розкрито питання, пов'язані з побудовою комп'ютерної моделі формування інформаційного стресу та прогнозуванням надійності діяльності операторів, що перебувають у різних функціональних станах, за просторовими частотно-амплітудними характеристиками електроенцефалограми (ЕЕГ). Розроблено розв'язувальні правила за показниками різних компонентів фонової сумарної активності ЕЕГ для прогнозування ступеня надійності операторської діяльності осіб, що знаходяться за стресових умов.

Представлено результати гігієнічних та психофізіологічних досліджень умов праці диспетчерів енергосистеми при аварійній ситуації. Проаналізовано основні причини виникнення аварій, що пов'язано з "людським фактором" на підприємствах енергосистеми. Встановлено, що професійна діяльність диспетчерського персоналу за умов аварійного відключення енергосистеми має суттєві відмінності від такої у штатній ситуації.

Розкрито питання, пов'язані з використанням психофізіологічних засобів для оцінки надійності осіб, що перебувають в різних функціональних станах. Виявлено деякі психофізіологічні феномени щодо надійності діяльності за різних рівнів інформаційного навантаження. Показано, що вираженість енергетичної (стан ССС), інформаційно-енергетичної (ЕЕГ) та копінгової (особистісної) складових забезпечення надійності операторської діяльності свідчить про наявність різних механізмів гармонізації психофізіологічних процесів, що спостерігаються у досліджуваних осіб.

В інженерно-технічних працівників радіотехнічного забезпечення керування повітряним рухом проведено електро- та психофізіологічні дослідження функціонального стану центральної нервової системи в динаміці робочої зміни. Виявлено, що для даного контингенту працівників характерна наявність значного нервово-емоційного напруження, результатом чого є поступове наростання явищ втоми протягом робочої зміни, про що свідчить збільшення активності правої півкулі головного мозку в дельта- та тета-діапазонах спектра електроенцефалограми одночасно зі зниженням короткочасної пам'яті на образи, самопочуття, активності та настрою, а також зменшенням кількості та сили кореляційних зв'язків між цими показниками.

Встановлено, що у інженерів-електронників із стажем роботи від 10 до 20 років виявляються негативні зміни функціонального стану ЦНС в динаміці робочих змін у вигляді збільшення загальної та локальної потужності спектру електроенцефалографії у дельта-діапазоні, а також зниження локальної потужності спектру у бета-діапазоні. Ці зміни можуть розцінюватися як результат незадовільної адаптації до змінної праці. У працівників із стажем більше 20 років зміни електроенцефалографії показників не виходили за межі фізіологічних коливань. З'ясовано залежність потужності спектру у бета-діапазоні від професійного стажу роботи. Її рівень стабільно наростає і після 20 років стажу досягає оптимальних значень.

Установлено, что у инженеров-электроников со стажем роботы от 10 до 20 лет выявляются негативные изменения функционального состояния ЦНС в динамике рабочих смен в виде увеличения общей и локальной мощности спектра электроэнцефалографии в дельта-диапазоне, а также снижения локальной мощности спектра в бета-диапазоне. Эти изменения могут расцениваться как результат неудовлетворительной адаптации к сменному труду. У работников со стажем более 20 лет изменения электроэнцефалографии показателей не выходили за пределы физиологических колебаний. Выяснено зависимость мощности спектра в бета-диапазоне от профессионального стажа работы. Её уровень стабильно нарастает и после 20 лет стажа достигает оптимальных значений.

Вперше досліджено особливості формування психофізіологічного стану та зміни біоелектричної активності головного мозку (БЕАГМ) під впливом факторів виробничого середовища та трудового процесу у інженерів-електроників служби повітряного сполучення. Вперше встановлено інтегральні характеристики взаємозв'язків параметрів ЕЕГ і психофізіологічних показників функціонального стану ЦНС у разі розвитку втоми у осіб напруженої розумової праці. Вперше виявлено стажеві особливості адаптаційно-пристосувальних реакцій інженерів служби управління повітряним рухом щодо трудової діяльності. Вперше встановлено ЕЕГ ознаки негативних змін функціонального стану ЦНС за розвитку передпатологічних станів, сформованих внаслідок впливу високого нервово-емоційного напруження на організм людини. Вперше науково обгрунтовано комплекс профілактичних заходів із застосуванням функціональної музики й експериментально доведено її оптимізуючий вплив на розумову працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 зі змінами від 4 липня 2017 року № 479 затверджено нові Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день надає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Список № 1). У новій редакції Списку № 1 підрозділ 5, розділ I "Державна воєнізована гірничорятувальна служба" (ДВГРС) не визначено перелік посад (професій) працівників ДВГРС, які мають право на пенсію за віком за пільгових умов за Списком № 1. Мета дослідження - визначити особливості умов праці й обгрунтувати перелік посад (професій) працівників особового складу ДВГРС, які мають право на пенсію за віком за пільгових умов за Списком № 1. У роботі було використано інформаційно-аналітичні методи - відбір та аналіз наукової інформації щодо теми досліджень, а також інформації про хід ведення гірничорятувальних робіт під час ліквідації наслідків вибуху у вугільних шахтах. Гігієнічні методи - гігієнічна оцінка факторів виробничого середовища і факторів трудового процесу. Встановлено, що на робочих місцях працівників особового складу ДВГРС за переліком: респіраторники, командири відділень, командири взводів (їх помічники), командири загонів (їх заступники та помічники), і особливий характер праці (п. 1.3, розділ II Гігієнічної класифікації праці), та особливо шкідливі умови праці на робочих місцях набирачів проб у шахтах (п. 1.2, розділ II Гігієнічної класифікації). Основні роботи за цим переліком виконуються з високим рівнем фізичного навантаження та нервово-емоційного напруження, за особливих геологічних умов (підземних) та за умов підвищеного ризику для здоров'я та життя. Висновки: визначено та науково обгрунтовано критерії диференціації правового регулювання праці працівників особового складу ДВГРС залежно від характеру й умов праці. Результати досліджень нададуть змогу обгрунтувати зміни у підрозділ 5, розділу I Списку № 1 щодо переліку робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких евдає право на пенсію за віком за пільгових умов для працівників особового складу ДВГРС.

Актуальність досліджень зумовлена обмеженістю публікацій з гігієнічної оцінки умов праці особливої групи працівників - гірничорятувальників Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДВГРЗ ДСНС України), які змушені виконувати свої професійні обов'язки (рятувальні роботи) за екстремальних умов з ризиком для власного життя. Ці особливості виконуваних робіт надають підстави ставити питання щодо виходу на пенсію за віком зазначених контингентів працівників за пільгових умов. Проте досі комплексних гігієнічних досліджень з цієї проблеми з використанням оціночних критеріїв нової "Гігієнічної класифікації праці" виконано не було. Мета дослідження - визначити особливості умов праці й обгрунтувати перелік посад (професій) основних працівників ДВГРЗ ДСНС України, які мають право на пенсію за віком за пільгових умов. У роботі було використано інформаційно-аналітичні методи: відбір та аналіз наукової інформації щодо теми дослідження; розрахунки показників тяжкості та напруженості трудового процесу рятувальників на основі даних про хід ліквідації аварії (пожежа) на шахті; аналіз матеріалів інструментальних досліджень пилогазового складу повітря робочої зони за даними газоаналітичної лабораторії, а також гігієнічні та фізіологічні методи: інструментальні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу під час проведення тренувань і змагань з тактико-технічної підготовки підрозділів ДВГРЗ ДСНС України. Встановлено, що на робочих місцях основних працівників ДВГРЗ ДСНС України респіраторного складу за переліком: респіраторники, командири відділень, командири взводів (їх заступники та помічники), командири загонів (їх заступники та помічники), умови праці відносяться до 4-го класу (небезпечні) з виразним нервово-емоційним напруженням, що можливо трактувати як особливий характер праці, який не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу згідно з п. 1.3 розділу II ДСНтаП "Гігієнічна класифікація праці". На робочих місцях набирачів проб у шахтах, які зайняті повний робочий день на підземних ділянках шахт (рудників), умови праці за інтегральною оцінкою відносяться до особливо шкідливих (клас 3.4, п. 1.2 розділ II ДСНтаП "Гігієнічна класифікація праці"). Висновки: розроблено гігієнічні критерії для наукового обгрунтування змін і доповнень у підрозділ 5, розділу I Списку № 1 щодо переліку професій і посад, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком за пільгових умов, та атестації робочих місць за умовами праці основних працівників ДВГРЗ ДСНС України респіраторного складу та набирачів проб у шахтах (рудниках).

Професійна діяльність гірничорятувальників пов'язана зі специфічними умовами праці, для яких характерне виконання особливо тяжкої та особливо напруженої праці, під впливом комбінованої дії небезпечних факторів надзвичайних аварійних ситуацій. Крім того, робота в режимі чергування за умов постійного очікування сигналу "тривога" супроводжується підвищенням рівня нервово-емоційного напруження, необхідністю швидкого перемикання з одного виду діяльності на інший, що створює додаткове напруження на серцеву та судинну ланки системи кровообігу. Серед гірничорятувальників України метод моніторингу артеріального тиску (АТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) дотепер не застосовувався. Мета дослідження - оцінка функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою методу моніторингу АТ та ЧСС у працівників Державних воєнізованих гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) служб під час чергувань. Проведено дослідження стану функціонування серцево-судинної системи у працівників Державних воєнізованих гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) служб. Обстежено 35 осіб у режимах 12-год денного та нічного чергування за методом моніторингу АТ та ЧСС приладом ВАТ41-2 (ІКС-Техно, Україна) з інтервалом виміру показників кожні 30 хв протягом однієї зміни. Виявлено стійке підвищення середнього АТ і ЧСС до верхньої границі норми під час чергувань. Індивідуальні максимальні значення систолічного АТ (САТ) досягали меж 239 мм рт. ст., діастолічного АТ (ДАТ) - 163 мм рт. ст., ЧСС - 219 уд/хв, а мінімальні значення зафіксовані на рівні 86 мм рт. ст., 38 мм рт. ст. і 36 уд/хв відповідно. Також реєстровано збільшення швидкості ранкового підйому діастолічного тиску на 19,2 мм рт. ст./год за фізіологічної норми до 6 мм рт. ст./год, систолічного - 14,7 мм рт. ст./год за норми до 10 мм рт. ст./год. Висновки: у обстежених гірничорятувальників протягом денної та нічної 12-год змін спостерігається стан значного напруження регуляторних механізмів серцево-судинної системи у вигляді стійкого підвищення САТ, ДАТ і ЧСС до верхньої границі норми. У працівників нічної зміни реєструються значні відхилення показників АТ від норми в бік збільшення швидкості ранкового підйому систолічного в 1,5 разу та діастолічного тиску більше ніж утричі, що в подальшому може призвести до незворотних патологічних змін. Врахування індивідуальних показників АТ і ЧСС у гірничорятувальників надасть змогу звернути увагу на початкові прояви передпатологічних станів серцево-судинної системи, що є важливим для запобігання розвитку судинних катастроф.

Професійні обв'язки хірурга вимагають високої фізичної і психічної витривалості, належного підтримання високого рівня когнітивної функціональності тривалий час і пред'являють високі вимоги до професійних якостей нервово-психічних характеристик. Напружена праця проявляється в особливості змісту роботи, інтелектуальному, сенсорному та емоційному напруженні в умовах добових і нічних чергувань, ненормованого робочого дня та відсутності регламентованих перерв. Перевищення верхньої границі норми артеріального тиску, особливо в нічний період доби, створює умови для виникнення серцево-судинних катастроф. Найбільший ризик розвитку патологічних станів виникає при збільшенні календарного віку. Мета роботи - оцінити функціональний стан серцево-судинної системи методом добового моніторингу артеріального тиску та частоти серцевих скорочень у лікарів хірургічного профілю залежно від віку та стажу роботи. Проведено дослідження стану функціонування серцево-судинної системи у лікарів хірургічного профілю Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в режимі 24-год чергування. Обстежено 62 особи методом добового моніторингу артеріального тиску та частоти серцевих скорочень приладом ВАТ41-2 (ІКС-Техно, Україна) з інтервалом виміру показників кожні 30 хв. Протягом добового чергування у лікарів хірургічного профілю старшого віку та високостажованої групи (20 років і більше) визначається періодичне підвищення середнього артеріального та пульсового тиску за верхню границю норми. Найзначніші перевищення норми відмічаються в нічний період доби та наприкінці чергування. Висновки: у обстежених лікарів хірургічного профілю з віком понад 40 років упродовж добового чергування спостерігається достовірно більше значення середнього артеріального тиску та достовірно менші значення середньої частоти серцевих скорочень, ніж у лікарів вікової групи до 40 років. Лікарі-хірурги зі стажем роботи в професії понад 20 років мали достовірно більше значення середнього артеріального тиску та достовірно менші значення середньої частоти серцевих скорочень, ніж лікарі з меншим професійним стажем. Більшість сильних кореляційних зв'язків показників добового моніторування артеріального тиску з віково-стажевими показниками зареєстровано в нічний проміжок доби, що може вказувати на поступовий розвиток негативних явищ з боку серцево-судинної системи.

Гірничорятувальники, які безпосередньо здійснюють екстрені та невідкладні заходи, що спрямовані на порятунок шахтарів, гасіння пожеж, ліквідацію наслідків вибухів, раптових викидів на підприємствах гірничодобувної промисловості, працюють у специфічних, нетипових умовах праці. Контроль за ступенем емоційних навантажень на робочих місцях гірничорятувальників відбувається під час атестації робочих місць і психофізіологічної експертизи за визначеними показниками. Лишається актуальною проблема вивчення динаміки деяких психофізіологічних показників у основних працівників гірничорятувальних служб у міжаварійний період під час несення служби в режимі денних і нічних чергувань. Мета дослідження - визначити особливості змін психофізіологічних показників у основних працівників гірничо рятувальних (аварійнорятувальних) служб залежно від режиму праці: денного або нічного чергування. Гігієнічна оцінка ступеня нервовоемоційних навантажень гірничорятувальни ків Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості (ДВГРС) надана за показниками напруженості трудового процесу за результатами атестації 62 робочих місць основних працівників особового складу воєнізованих гірничорятувальних загонів. Психофізіологічний стан гірничорятувальників вивчено з використанням суб'єктивних методів: тест САН (самопочуття, активність і настрій) і шкали реактивної (ситуативної) тривожності по Ч. Спілбергеру - Ю. Ханіну (усього анкетованих 210 осіб) на початку та наприкінці денного та нічного 12год чергування. Встановлено, що під час денних і нічних чергувань у цілому погіршується психофізіологічний стан у гірничорятувальників за показниками тесту САН і зі статистичною достовірністю зростає рівень реактивної тривожності наприкінці чергувань, а особливо після чергувань у нічний період доби. Висновки: після 12 год денного та нічного чергування погіршується функціональний стан організму гірничорятувальників у вигляді зміни суб'єктивних психофізіологічних показників - зниження оцінок самопочуття, активності й настрою з превалюванням зміни оцінок настрою в кінці чергування та зростання рівня реактивної тривожності. Функціональний стан організму за показниками емоційного навантаження під час нічних чергувань гірничорятувальників зазнає більш вираженого порівняно з денними чергуваннями негативного впливу, що проявляється достовірним зниженням показників САН і вищими за значеннями показниками реактивної тривожності.

Специфічні умови праці гірничорятувальників Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України (ДВГРС) формуються під впливом безпосередньої комбінованої дії небезпечних факторів надзвичайних (аварійних) ситуацій, або опосередковано під час роботи в режимі чергування в умовах постійного очікування сигналу "тривога". Надвисокий рівень нервово-емоційного напруження в таких умовах потребує поглиблених досліджень відповідності певним професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки працівників ДВГРС. Мета дослідження - визначити динаміку стану відповідності професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки працівників ДВГРС за даними психофізіологічної експертизи та за результатами виробничих досліджень професійно важливих якостей. Проведено дослідження стану психофізіологічних функцій у працівників ДВГРС. В аналіз включено матеріали аналізу показників психофізіологічної експертизи, проведених акредитованою лабораторією, та результати виробничих досліджень психологічних та фізіологічних функцій організму працівників особового складу ДВГРС (67 осіб), працюючих у режимі 12-год денного та нічного чергування. Висновки: динаміка показників психофізіологічної оцінки професійно важливих якостей гірничорятувальників вказує на їхній стабільно високий рівень. Це свідчить про відповідність рівня адаптивних здібностей особового складу воєнізованих гірничорятувальних загонів професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки. Зниження окремих показників професійно важливих якостей не знижує їхню загальну оцінку за рахунок належного рівня інших досліджуваних психофізіологічних показників.

З використанням анкети Агентства з наукових досліджень та якості медичної допомоги США (AHRQ) проаналізовано окремі характеристики культури безпеки пацієнтів (БП) серед персоналу різних закладів охорони здоров'я в Україні. Характеристики культури БП аналізувалися залежно від стажу роботи та належності опитуваних до лікарського або медсестринського складу, а також профілю терапевтичної чи хірургічної діяльності. Визначено найважливіші професійні якості фахівців з БП та визначено категорії осіб, які є найприйнятнішими кандидатами для підготовки фахівців з БП. Відзначено, що підготовка фахівців для забезпечення безпеки пацієнтів з урахуванням професійно важливих якостей набуває особливої актуальності у зв'язку з переходом від культури звинувачення окремих осіб у помилках до практики справедливої культури, при якій помилки розглядаються не як особисте упущення, а як можливість поліпшення системи й запобігання заподіянню шкоди в майбутньому. Встановлено, що середній медичний персонал нижче оцінює БП у відділеннях, ніж лікарі. Виявлено більший ризик наявності повідомлень про несприятливі події для працівників хірургічного профілю та зниження ризику наявності повідомлень про несприятливі події в працівників зі стажем 21 рік та більше порівняно з працівниками зі стажем п'ять і менше років. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про те, що найбільш прийнятними кандидатами для підготовки фахівців з безпеки пацієнтів будуть лікарі хірургічного профілю зі стажем роботи в межах 5-ти років, які критично ставляться до безпеки пацієнтів у своїх підрозділах та схильні до оприлюднення несприятливих подій.