Висвітлено проблеми національного виховання у вітчизняній педагогічній журналістиці за період з 1991 до 2004 р.: охарактеризовано публікації науково-педагогічних журналів з даної проблеми та визначено зміст національного виховання на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогічної науки, на підставі характеристики матеріалів за роками виявлено тенденцію щодо актуалізації питання в українському суспільстві; створено інформаційну модель та виявлено сучасний ідеал національного виховання; обгрунтовано роль вітчизняної педагогічної журналістики у висвітленні освітянських проблем.

Освещены проблемы национального воспитания в отечественной педагогической журналистике за период с 1991 до 2004 г.: охарактеризованы публикации научно-педагогических журналов по данной проблеме и определено содержание национального воспитания на современном этапе развития отечественной педагогической науки, на основании характеристики материалов по годам выявлена тенденция относительно актуализации вопроса в украинском обществе; создана информационная модель и выявлен современный идеал национального воспитания; обоснована роль отечественной педагогической журналистики в освещении проблем образования.

Розглянуто проблему національного виховання у педагогічній пресі сучасності. Подано інформаційну модель національного виховання на підставі аналізу журнальних публікацій.

Уперше зроблено спробу цілісного аналізу висвітлення проблеми національного виховання у вітчизняній педагогічній журналістиці за період з 1991 до 2004 рр. Відібрано публікації науково-педагогічних журналів з дослідженої проблеми та визначено зміст національного виховання на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогічної науки. На підставі характеристики матеріалів, проведеної за даними роками, виявлено тенденцію щодо актуалізації питання в українському суспільстві. Створено інформаційну модель національного виховання. Виявлено сучасний стан національного виховання. Обгрунтовано роль вітчизняної педагогічної журналістики у висвітленні освітянської проблеми. Досліджено формування ідеї національного виховання на сторінках педагогічної преси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч311.352.13 + Ч612.4(4УКР)722

Рубрики:

Національна самосвідомість, національне виховання, громадська активність. Виховання патріотизму, громадянської активності в галузі загальної педагогіки

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми дослідження семантики фразеологічних одиниць з числовим компонентом сучасної української мови. Проаналізовано взаємозв'язок між символічним значенням чисел в українській культурі й частотою використання тих чи інших числових компонентів у фразеологізмах. Аналіз джерел української фразеологічної системи засвідчує надзвичайно різноманітні сфери їх живлення, міцний зв'язок з історією, культурою і побутом народу. З'ясовано, що найчастіше у фразеологізмах вживаються кількісні числівники першого десятка, що пов'язано з культурними традиціями українського народу. Джерелами походження фразеологізмів з числовим компонентом є народна мова, повсякденне життя, казки, біблійні джерела тощо.

Досліджено поняття "щастя" в українській фразеології. Щастя є найбільш універсальною категорією в ієрархії цінностей, одним із головних ціннісних пріоритетів людського життя. Поняття "щастя" є багатоаспектним. Воно детерміноване як природними, так і суспільними факторами, як біологічним, так і соціальним, як родовим, так і суто індивідуальним. Щастя суб'єктивне, індивідуальне за формою переживання, але об'єктивне за змістом. Слово "щастя" має той самий корінь, що слово "частина". "Щастя" ("счастя") - це добра доля (частка), що випала людині. За основу взято паремії української мови, бо вони якнайкраще відтворюють менталітет, світогляд і суть українського народу. У паремійних текстах уявлення про "щастя" персоніфіковані і закріплені у вигляді універсальної моделі "щастя-людина". З'ясовано, що у народній свідомості концепт "щастя" часто розкривається за допомогою лексичної парадигми "щастя-нещастя". Фактори "щастя" як позитивна сторона життєдіяльності людини завжди мають і свою протилежність - фактори перепони: у здоров'я - хвороби, у молодості - старість, у добробуту - злидні, у свободи - залежність тощо. У фразеологічних одиницях слово "доля" ніби підсилює значення іменника "щастя", виступає своєрідним синонімом до нього, однак різниця між цими поняттями є, а тому "щастя" - лише позитивний аспект "долі". У народній свідомості концепт "щастя" є багатокомпонентним і багатоаспектним поняттям, яке складається з таких елементів: фізичного, морального, матеріального та духовного, ірраціонального та раціонального. У результаті дослідження виявлено асоціативне поле концепту "щастя", яке складають такі поняття: удача (везіння), здоров'я, праця, розум, гроші (але не багатство), совість, надія, злагода.