Представлено результати вивчення симетрограм у дітей 6 - 12 років з букальною формою перехресного прикусу. Виявлено, що піднебіння у дітей розвивається асиметрично. Найбільш значні зміни відбуваються в 10 - 12-річному віці при сполученому лівосторонньому та правосторонньому букальному перехресному прикусі.

Розглянуто структурно-динамічну модель профільно-диференційованої школи як навчального закладу нового типу. Описано авторський досвід формування навчальних профілів в експериментальній школі N 3 м.Кременчука.

Результати експериментальних досліджень свідчать, що заняття фізичними вправами на відкритому повітрі, в порівнянні із заняттями в спортивному залі, більш ефективно впливають на ріст показників фізичної підготовки і зниження рівня захворюваності студентів ВНЗ.

Результаты экспериментальных исследований свидетельствуют, что занятия физическими упражнениями на открытом воздухе, по сравнению с занятиями в спортивном зале, более эффективно влияют на рост показателей физической подготовленности и снижение уровня заболеваемости студентов ВУЗов.

Results of experimental researches testify, that lessons by physical exercises on open air, in comparison with lessons in a sports hall, influence growth of parameters of physical readiness and decrease in a level of decease of students more effectively.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ПОЛ)286.6

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено частоту проявів перехресного прикусу в структурі зубощелепних аномалій. Визначено найпоширенішу з його форм у період зміни зубів - букальний правосторонній перехрестний прикус без зміщення нижньої щелепи (45 % - у молодшій та 35 % - у старшій вікових групах). Найпоширеніші етіологічні чинники: 40 % випадків - затримане стирання горбиків тимчасових зубів та 34 % - шкідливі звички. У 118 досліджуваних дітей визначено, що найбільш значні морфологічні порушення спостерігаються у випадку аномалії без зміщення нижньої щелепи. Виражені естетичні зміни визначаються за умов поєднаної форми аномалії. Розроблено алгоритм вище означених змін, який дозволить лікарям ортодонтам правильно визначити складність аномалії, вибрати найбільш доцільний та ефективний комплекс лікувально-профілактичних заходів для їх усунення. Після проведеного лікування за умов досягнення морфологічного оптимуму у дітей старшої вікової групи з IV ступенем складності у 3 % випадків не вдається отримати позитивного естетичного результату, обличчя не набуває бажаного вигляду.

Простежено розвиток самосвідомості обдарованих дітей старшого дошкільного віку у спільній з однолітками діяльності. Виявлено структурні особливості самосвідомості обдарованих дітей, встановлено причини комунікативних труднощів, які виникають між обдарованими дітьми та їх ровесниками - партнерами по спільній діяльності. Визначено умови та шляхи розвитку самосвідомості даних дітей. Доведено, що у процесі виконання різних видів спільної діяльності та модифікації складу її учасників досягається високий рівень актуалізації очікуваної обдарованою дитиною оцінки самої себе з боку однолітків - партнерів по спільній діяльності. Зазначено, що тим самим створюються сприятливі умови для розвитку самосвідомості обдарованої особистості як суб'єкта комунікативної взаємодії.

Зазначено, що в останні роки поряд зі зниженням рівня рухової активності студентів відзначається також погіршення показників їх психофізичного стану. Висвітлено питання впливу занять оздоровчими видами фізичних вправ на динаміку показників уваги та рівня розумової працездатності студентів Буковинського державного медичного університету та визначено обсяги оптимальних фізичних навантажень.

Розглянуто інформаційні технології оптимізації структур технічних систем за числових в'язанок як зручних математичних моделей із нееквідистантною структурою на прикладі розробок: моделей баркероподібних і псевдовипадкових послідовностей, оптимальних схем відновлення для розподілених обчислень, ефективних фільтрів зображень, моделей розташування датчиків сенсорної мережі.

Розглянуто зміст, семантику, особливості й основні тенденції переосмислення, удосконалення та розвитку державно-церковних (державно-конфесійних) відносин доби незалежності України як чинники впливу на сучасного вірянина різних конфесій. Обгрунтовано наукове припущення, що державно-церковні відносини є не лише умовами, в яких реалізується внутрішня релігійність вірянина та його релігійно зумовлена поведінка, а й активно формуючим чинником, який творить його як адепта певного віросповідання. Досліджено трансформації характеристик і позицій сучасної релігійної людини як результату впливу змінюваних зазначених відносин в Україні впродовж двох десятиліть незалежного державотворення України. З'ясовано основні причини змін, тенденції та перспективи розвитку міжцерковних, міжконфесійних відносин в Україні доби незалежності як чинників формування сучасного вірянина. Доведено, що лише за умов нинішньої повноти реалізації релігійної свободи в незалежній державі зміг розкритися потенціал релігійної людини не тільки як об'єкта впливу різновекторних чинників, а і як суб'єкта формування самих відносин. Подано типовий портрет сучасного вірянина, який сформувався під впливом множинності причин і чинників, зокрема під впливом державно-церковних, міжцерковних, міжконфесійних відносин в Україні та їх змін за останні два десятиліття. Обгрунтовано наукове припущення, що в країні формується новий тип вірянина.

Проаналізовано інтеграцію змісту навчального предмету “Фізична культура” у поєднанні з використанням інноваційних технологій і нових нестандартних підходів до навчання і виховання, що дозволить сформувати гармонійно розвинену конкурентоспроможну особистість, здатну до самореалізації

Проанализирована интеграция содержания учебного предмета “Физическая культура” в сочетании с использованием инновационных технологий и новых нестандартных подходов к обучению и воспитанию, что позволит сформировать гармонично развитую конкурентоспособную личность, способную к самореализации.

Analyzed the integration of the contents of the subject “Physical Culture” in conjunction with the use of innovative technologies and new innovative approaches to training and education that will form a harmoniously developed personality competitive, capable of self-realization.

Мета роботи - дослідження стану стратегічних знань підприємства. Проаналізовано основні складові системи управління стратегічними знаннями. Визначено характеристики основних трьох взаємопов'язаних компонентів знань: інфраструктура знань, культура знань і технологія знань. Для процесу ефективного управління стратегічними знаннями було визначено процес формування компетенцій працівників, які складають знання підприємства. Встановлено, що для забезпечення права підприємства володіти, використовувати та розпоряджатися своїм інтелектуальним активом, а також для захисту його від несанкціонованого застосування використовуються різні методи: патентування винаходів, корисних моделей промислових зразків; реєстрація торгових марок; укладання ліцензійних угод; отримання авторських прав. Установлено, що основною метою управління знаннями є формування стратегічного конкурентних переваг організації. Визначено, що головним фактором, що впливає на ефективність використання знань підприємством, є правильно організована система управління ними.

Наведено результати дослідження позицій сучасного віруючого, їх трансформації в контексті державно-конфесійних і міжконфесійних відносин в Україні. Зроблено висновки, що державно-конфесійні та міжконфесійні відносини є умовою та чинником формування сучасного віруючого, нового його типу. За умов релігійної свободи віруючий є не лише об'єктом цих відносин, а і діє у зворотному напрямі, є їх суб'єктом. Подано узагальнений портрет сучасного віруючого, спрогнозовано можливі зміни його характеристик.

Зміна парадигм стратегічного управління стала наслідком вирішення нових завдань, які усе частіше постають перед системами управління промислових підприємств. Так, нові системи управління повинні відрізнятися від класичних динамічністю, гнучкістю, здатністю не лише швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, а й змінювати їх. У таких умовах постає необхідність розробки комплексного методичного забезпечення формування та розвитку управлінського потенціалу, що включає організаційні знання підприємства та здатність управлінського персоналу реалізовувати стратегічні цілі.