Considered here are peculiarities of the deep structure of the Earth's crust (along DSS geological cross-sections and EUROBRIDGE 97 geotraverse), tectonics, neotectonics and a thermal field in terms of geologic distribution of earthquake epicentral regions. Analysis is made of the interconnection between the active seismic zoning in distant parts of the Eastern-European craton and numerous geological factors such as ecotop dislocation caused by regional pallial and intracrustal faults, the thickness of the Earth's crust and abrupt changes in the depth of seismic boundary M within the faults proximity, the seismic ground amplitude and the average lapse rate of the nontectonic crustal movement, and the local anomalous density of the heat flow. The boundaries of a potentially active seismic zoning are determined. The magnitude of earthquakes likely to occur within the determined zoning is evaluated with reference to the ruptured zone of the Earth's crust, velocity gradients of neotectonic movements of the Earth's crust and the data on the heat flow density recorded in seismically active regions.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390(45УКР)5 + Д443.417

Рубрики:

Структурна геологія

Сейсмічні методи пошуків та розвідки

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані стосовно локальних землетрусів з магнітудою 2,0 - 4,5 у західній та центральній частинах Українського щита в 2005 - 2013 рр. Проаналізовано природу виникнення землетрусів з магнітудою 3,5 - 4,5 у межах Криворізької залізорудної структури. Подано інформацію про кількість промислових вибухів, виконаних у кар'єрах і шахтах у 2011 - 2012 рр., та їх магнітуду.

Подано матеріали про стан геологічного середовища Києва та процесів, що в ньому відбуваються, внаслідок яких порушується стабільність і стійке функціонування природних і техногенних об'єктів. Визначено об'єкти підвищеної небезпеки. Розглянуто геологічну будову, тектонічний режим і сейсмічність території міста, геоморфологічні, інженерно-геологічні, гідрологічні умови, їх зміну під впливом урбанізації. Досліджено особливості виявлення геодинамічних процесів. Визначено параметри, відповідно до яких треба контролювати можливості виникнення руйнівних та аварійних ситуацій у геологічному середовищі в межах Києва. Обгрунтовано доцільність створення на території Києва геодинамічного полігону для комплексного моніторингу (геофізичного, геодезичного, геоморфологічного, гідрогеологічного, радіологічного) геологічного середовища міста.

Наведено результати порівняння середніх значень магнітуди підкорових карпатських землетрусів району Вранча, розрахованих за записами мережі сейсмічних станцій України та Молдови, з даними однієї з них, яку прийнято за еталонну. Подано зіставлення змін у часі рівня сейсмічної енергії землетрусів, що відбулися в різних частинах Карпатського регіону протягом 1965 - 1996 рр. Проаналізовано результати двох варіантів оцінки частоти повторюваності землетрусів Вранча різного енергетичного рівня - за інструментальними спостереженнями (1952 - 1996 рр.) та з урахуванням макросейсмічних даних про руйнівні події XVIII - XX ст.

Сейсмічне двигтіння оцінено за сукупністю історичних, макросейсмічних та інструментальних даних. Відзначено, що максимальна величина струсу земної поверхні у Києві - 5 балів (з імовірним зростанням на 0,5 - 1,0 бал на деяких ділянках міста) проявлялась під час карпатських землетрусів осередкової зони Вранча. Розглянуто питання про рівень можливої локальної сейсмічності. У межах міста показано лінеаментні зони, які виявлено за умов дешифрування матеріалів дистанційних зйомок. Підкреслено необхідність проведення спеціальних досліджень про сейсмічне мікрорайонування міста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217.3

Рубрики:

Сейсмічні хвилі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45Укр)9

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше для осередків корових землетрусів і промислових вибухів у гранітних кар'єрах Закарпаття, розраховано годографи об'ємних хвиль з використанням глибинного сейсмогеологічного розрізу та швидкісних параметрів, одержаних за даними КМЗХ - ГСЗ по профілю Чоп - Великий Бичков, що перетинає прогин уздовж його простягання. Зіставлено розраховані годографи з часом перебігу поздовжніх і поперечних хвиль, зареєстрованих мережею стаціонарних сейсмічних станцій та автономною апаратурою АСС-6/12. Показано, що регіональний годограф, який використовують для оперативного визначення координат епіцентрів закарпатських землетрусів і трактують як годограф прямої хвилі, в дійсності є послідовною зміною ділянок годографів хвиль, відбитих від різних горизонтів у земній корі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45УКР3)4

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами сейсмічних спостережень, проведених апаратурою SDAS 3.1 у 2003 р. в Одеській та Вінницькій областях, виявлено осередки локальних землетрусів і проаналізовано їх зв'язок з основними розривними порушеннями земної кори. Наведено дані щодо глибоких карпатських землетрусів, зареєстрованих у цей період. Подано відомості про місцеві сейсмічні події, які відбулися протягом двох останніх століть у південно-західній частині території України.

Розглянуто розміщення епіцентрів землетрусів та їх магнітуду у зв'язку з розломною тектонікою Карпатського регіону і західної частини Східноєвропейської платформи. Виділено райони можливого виникнення осередків землетрусів на платформі з урахуванням тектонічних особливостей, геоморфології та неотектонічних рухів земної кори. Енергетичний рівень передбачуваних сейсмічних подій у вузлах перетинання розломів оцінено відповідно до відомої залежності магнітуди землетрусу від довжини розривних порушень, установленої для зон з різним ступенем тектонічної активності.

Розглянуто особливості розміщення розломів різного рангу (регіональних мантійних, субрегіональних внутрішньокорових і локальних) у зонах епіцентрів землетрусів, визначених за макросейсмічними даними й результатами інструментальних спостережень. Наведено дані стосовно будови земної кори вздовж геотраверсів ГСЗ і геотрансекта Євробридж-97, які проходять поблизу сейсмоактивних ділянок. Проаналізовано амплітуди й середні градієнти швидкості неотектонічних рухів земної кори, а також локальні аномалії значень густини теплового потоку в сейсмічно активних районах. Виділено потенційно сейсмоактивні зони та оцінено максимальні значення магнітуди землетрусів, які можуть виникнути в їх межах.

Наведено дані щодо інтенсивності стрясання в Києві під час найсильніших карпатських землетрусів району Вранча, які відбулися у XIX - XX ст. Надано фактичний матеріал - повідомлення з опитувальних анкет, на підставі яких побудовано схему прояву карпатського землетрусу 30 травня 1990 р. у 260-ти точках міста. Проаналізовано розбіжності в рівні стрясання будівель залежно від різних чинників - місця їх розташування (поблизу заток і протоків р. Дніпро, оз. Радунка та інших водойм), терміну експлуатації, кількості поверхів і довжини будівель, а також матеріалу, з якого вони побудовані. Відзначено, що під час землетрусу 30 травня 1990 р. у деяких районах Києва сейсмічна інтенсивність перевищувала 4 бали. Не виключено ймовірність перевищення інтенсивності стрясань у 5 балів на локальних ділянках міста під час найсильніших сейсмічних подій району Вранча; магнітуда землетрусу 30 травня 1990 р. була значно нижчою.

Відзначено, що в каталозі землетрусів території Східноєвропейської платформи відсутні відомості про прояв сейсмічності на Українському щиті в районі Криворізько-Кременчуцького розлому. Вогнище землетрусу 25 грудня 2007 р. збігається з розміщенням цього розлому, який обмежує зі сходу Інгулецько-Криворізьку шовну зону. Розглянуто зв'язок сейсмічності в районі розлому, який розділяє Інгулецький і Середньопридніпровський мегаблоки щита, з тектонікою. Проаналізовано особливості глибинної будови літосфери - підвищене розшарування кори та мантії, змінення поблизу Криворізько-Кременчуцького розлому значень пластової швидкості та різке занурення поділу Мохо (від 38 до 53 км), а також зміну знака вертикальних рухів земної кори в останні десятиліття XX ст.

Для розпізнавання природи сейсмічних подій, епіцентри яких розміщуються у межах Східноєвропейської платформи, у західній частині Українського щита, досліджено хвильові форми сейсмічних сигналів і зміну спектрального складу в часі. За спектральними діаграмами встановлено основні відмінності слабкоінтенсивних тектонічних землетрусів і вибухів, що проявляються в особливостях розподілу щільності спектра поперечних і поверхневих хвиль залежно від частоти фільтрації. Для розробки критеріїв ідентифікації використано записи землетрусів і промислових вибухів на сейсмічних станціях Головного центру спеціального контролю НКА України, обладнаних сучасною цифровою сейсмологічною апаратурою.

Ідентифікація природи слабких сейсмічних подій, які зареєстровані в межах Східноєвропейської платформи, базується на використанні результатів аналізу форми запису та спектрально-часових діаграм. Визначено різницю у хвильових формах і спектрально-часових діаграмах локальних землетрусів (тектонічних і техногенних) та потужних промислових вибухів. Установлено зв'язок вогнищ слабоінтенсивних сейсмічних проявів тектонічного походження із зонами розривних порушень у земній корі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217.3-3

Рубрики:

Сейсмічні хвилі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.1

Рубрики:

Земна кора. Літосфера

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45УКР)9

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ