Разработана конструкция и схемотехническое решение многоканального автономного прибора для терморефлексотерапии. Существенным отличием данного прибора является использование термоэлектрических микромодулей c процессорным методом контроля и программирования задачи режимов работы устройства. Проведенные клинические испытания показали эффективность применения данного устройства.

Design and schematic of a multi-channel self-contained device for thermoreflexotherapy has been developed. A distinguishing feature of this device is the use of thermoelectric micromodules with processor control method and programmable assignment of the device operating modes. The clinical tests performed have shown the efficiency of this device employment.

Исследована возможность создания термоэлектрических датчиков для диагностики симметрично расположенных точек человеческого тела. Описаны конструктивные особенности разработанных датчиков, приведены результаты их клинических испытаний. Описан принцип работы прибора для экспресс-диагностики, показана его перспективность.

The feasibility of producing thermoelectric sensors for mammary glands express diagnostics is investigated. The description of structural features of the developed sensors is provided along with the results of their testing under clinical conditions.

Проаналізовано використання кріоапаратів на рідкому азоті та можливість застосування термоелектричних приладів в онкологічній практиці. Описано конструктивні особливості розробленого термоелектричного приладу та наведено результати його клінічної апробації.

Досліджено можливість створення термоелектричного тепломіра та термометра для ортопедії, призначених для контролю за ходом лікування та процесом реабілітації ушкоджених кінцівок. Описано конструктивні особливості розроблених приладів, наведено результати їх клінічних випробувань.

Апарати для кріодеструкції, що працюють на рідкому азоті, не забезпечують програмовану контрольовану деструкцію пухлин. Перспективний напрямок кріохірургії пов'язаний з використанням апаратів на принципах термоелектрики.

Вперше запропоновано модель узагальненого полікристалу для аналізу процесів формування фур'є-спектрів поля лазерного випромінювання, розсіяного біологічними тканинами, оптичні властивості якого визначаються суперпозицією впливів парціальних кристалів із лінійним і круговим двопроменезаломленням, що уможливило установлення взаємозв'язків між статистичними, кореляційними та масштабно самоподібними параметрами, які характеризуються розподілами параметрів вектора Стокса та патологічними станами біологічних тканин людини \i in vitro \i0 та \i in vivo \i0. Набули подальшого розвитку методи фур'є-стокс-поляриметричної діагностики раку прямої кишки (\i in vitro \i0) та запалення колінного суглоба (\i in vivo \i0), що дало змогу вперше визначити статистичні (асиметрія та ексцес), кореляційні (кроскореляційні моменти 2-го і 4-го порядків) і масштабно самоподібні (кросспектральні моменти 2 - 4-го порядків) критерії діагностики патології біологічних тканин людини. Удосконалено математичні моделі щодо опису механізмів впливу термоелектричних зондів охолодження на біологічні тканини, що дозволило, застосовуючи термоелектричні ефекти та фізичні моделі, розробити термоелектричні прилади для дії холодом у терапії та хірургії, які дають можливість прогнозувати час дії та глибину охолодження тканин.

Проведено огляд літератури з проблем оцінки адекватності хірургічних країв за умов органозберігальних операцій з приводу раку молочної залози. Дозволено хірургічні краї шириною 1,0 - 2,0 мм у разі забарвлення поверхні препаратом. Одностайної думки щодо показань до проведення реексцизій немає.

Мета роботи - провести метааналіз статей та рефератів статей на сайті Pebmed за останні 5 років щодо комплексного лікування місцево-поширеного раку молочної залози (МПРМЗ). Наведено сучасні рекомендації щодо спеціального лікування МПРМЗ, вказано недоліки та переваги різних лікувальних тактик, підкреслено нерозв'язані питання. Висновок: на сьогоднішній день потребує подальшого розробки та вдосконалення алгоритму лікувальної тактики МПРМЗ, особливо питання об'єктивної оцінки ступеня регресії пухлини після неоадіювантної хіміотерапії, застосування сторожової лімфаденектомії до початку останньої.

Проведено огляд літератури з проблем оцінки адекватності хірургічних країв за умов органозберігальних операцій з приводу раку молочної залози. Дозволено хірургічні краї шириною 1,0 - 2,0 мм у разі забарвлення поверхні препаратом. Одностайної думки щодо показань до проведення реексцизій немає.