Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.305.6-5

Рубрики:

Ілеус (непрохідність кишечника)

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі впливу групової навчальної діяльності на розвиток пізнавальної активності старшокласників. Встановлено, що розвиток пізнавальної активності учнів підвищується, якщо навчання включає діяльність малих груп за запропонованою автором експериментальною методикою. Виявлено організаційно-педагогічні та методичні умови формування пізнавальної активності в процесі групової навчальної діяльності. Основні результати дослідження впроваджено у навчанні хімії та біології учнів середніх закладів освіти. Розроблено рекомендації з організації навчальної діяльності малих груп старшокласників на заняттях з хімії та біології, що мають загальний характер і придатні для реалізації при вивченні інших навчальних предметів.

Висвітлено теоретичні засади педагогіки. Розглянуто методи науково-педагогічних досліджень. Показано місце та роль учителя в житті суспільства. Проаналізовано систему підготовки вчителя у педагогічному ВНЗ. Охарактеризовано види, сучасні концепції, принципи, методи й організаційні форми навчання. Розкрито дидактичні засади та технології дистанційного навчання. Увагу приділено формуванню базової культури особистості, родинному вихованню, основним категоріям педагогічної конфліктології, інноваційним процесам і стратегічному менеджменту в сучасній вітчизняній освіті.

Розкрито особливості навчання у сучасні школі, проаналізовано види, методи та форми навчання. Наведено найвідоміші організаційні форми навчання. Розкрито особливості використання проблемного навчання на уроках біології, наведено приклад уроку з розділу генетика та подано матеріал до презентацій. Висвітлено основні групи, види та моделі нестандартних уроків.

Досліджено закономірності, принципи і правила навчання дидактики. Охарактеризовано зміст і структуру освіти в умовах запровадження Концепції Нової української школи. Проаналізовано позаурочні форми організації навчання в школі (допоміжні форми навчання). Розглянуто процес діагностики й оцінки результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Оцінено особливості виховання відповідальності особистості як мету виховної діяльності. Увагу приділено формуванню базової культури особистості. Висвітлено педагогічні засади виховання громадянськості особистості в сучасних у мовах українського державотворення. Досліджено особистість у системі колективних стосунків. Розглянуто основні категорії педагогічної конфліктології.

Перше цілісне комплексне історико-педагогічне дослідження процесу розвитку категорійно-поняттєвого апарату дидактики у педагогічній науці України (20 - 90-ті рр. ХХ ст.), його формально-логічної, структурно-змістової будови у всій сукупності системоутворювальних поняттєво-термінологічних груп відповідно до внутрішньогрупової ієрархії видородових зв'язків поняттєво-термінологічного полів. Охарактеризовано історіографію та джерельну базу дослідження. Обґрунтовано методологічні основи розвитку категорійно-поняттєвого апарату вітчизняної дидактики у дискурсі історико-педагогічного аналізу. Досліджено сутність, походження, особливості введення в науковий обіг системоутворювальних складових категорійно-поняттєвого апарату дидактики, визначених поняттєво-термінологічних груп ("процес навчання", "зміст освіти", "методи навчання", "форми навчання") у вітчизняній педагогічний думці ІХ ст. - поч. ХХ ст. Здійснено періодизацію розвитку категорійно-поняттєвого апарату в системі педагогічної науки України, охарактеризовано виокремлені періоди. Застосовано міждисциплінарний та інтегративний підхід до вивчення історичного процесу розвитку категорійно-поняттєвого апарату вітчизняної дидактики, яке передбачало врахування у контексті суспільно-політичних, соціально-педагогічних та лексикологічних детермінант. Сконструйовано алгоритм опису змін у формуванні поняттєво-термінологічної системи дидактики. Створено сучасну предметно-тематичну класифікацію категорійно-поняттєвого апарату дидактики. Охарактеризовано виокремлені поняттєво-термінологічні групи в добу визвольних змагань українського народу, в умовах запровадження комплексних програм та реалізації принципів трудової школи, "російсько-радянської культури", кабінетної системи навчання та в контексті демократизації шкільної освіти, в умовах ослаблення політичного й наукового контролю за структурою і змістом педагогічної термінології та впровадження у педагогічну практику української школи освітніх інновацій. Визначено й охарактеризовано тенденції розвитку вітчизняної дидактики 20 - 90-их рр. XX ст., актуалізовано позитивний історичний досвід в сучасних умовах, який уможливлює переосмислення статусу теорії навчання в системі педагогічних наук на різних етапах розвитку вітчизняної педагогіки, значимість дидактичної спадщини українських педагогів для світового досвіду організації процесу навчання.

Розкрито зміст основних категорій, понять та термінів, які характеризують специфіку організації науково-педагогічного пошуку, його функціонування у науці.