Досліджено проблеми формування професійної компетентності робітника електрорадіотехнічних професій з застосуванням засобів мультимедіа у процесі вивчення професійно-теоретичних предметів. Обгрунтовано доцільність і напрями застосування засобів мультимедіа у професійній підготовці майбутніх робітників електрорадіотехнічних професій. Визначено організаційно-методичні умови ефективного застосування засобів мультимедіа в професійній підготовці робітників електрорадіотехнічних професій. Розроблено й експериментально перевірено методику формування професійних знань, умінь і навичок майбутніх робітників електрорадіотехнічних професій з застосуванням засобів мультимедіа та методичні рекомендації щодо проектування та створення електронних посібників для вивчення електрорадіотехнічних предметів.

Висвітлено питання використання електронних підручників і посібників у процесі вивчення електротехнічних дисциплін та їх вплив на якість підготовки фахівців електрорадіотехнічного профілю. У вигляді таблиці висвітлено зміст основних функцій електронного підручника з електрорадіотехнічних дисциплін. Акцентовано увагу на тому, що електронний підручник дозволяє системно подати навчально-методичний матеріал, зробити його більш доступним для вивчення та відкритим для коректування та подальшого удосконалення. Зазначено, що розробка та широке застосування електронних підручників і посібників допомагає технологічно забезпечити процес індивідуалізації навчання, вирішити проблему запровадження дистанційного навчання та відкрити перспективи для нового етапу інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

Освещено использование электронных учебников и пособий в процессе изучения электротехнических дисциплин и их влияние на качество подготовки специалистов электрорадиотехнического профиля. В виде таблицы представлено содержание основных функций электронного учебника по электрорадиотехническим дисциплинам. Сосредоточено внимание на том, что электронный учебник позволяет системно представить учебно-методический материал, сделать его более доступным для изучения и открытым для корректировки и дальнейшего усовершенствования. Указано, что разработка и широкое применение электронных учебников и пособий помогает технологически обеспечить процесс индивидуализации обучения, решить проблему внедрения дистанционного обучения и открыть перспективы для нового этапа информатизации учебного процесса в высших учебных заведениях Украины.

The author analyzes capabilities of an electronic textbook that allows teaching educational and methodical material systematically, make it more accessible for studying and open for the adjustment and subsequent improvement.

Зосереджено увагу на ролі сучасних засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ) у здійсненні професійної підготовки фахівців у системі професійно-технічної освіти. Зроблено висновок про те, що використання засобів ІТКТ дозволяє реалізовувати освітні технології на принципово новому рівні, що покращує засвоєння навчального матеріалу, сприяє формуванню професійних умінь і навичок у майбутніх робітників, а також орієнтованих на творчий розвиток учнів.

Сосредоточено внимание на роли современных средств информационно-телекоммуникационных технологий (ИТКТ) в осуществлении профессиональной подготовки специалистов в системе профессионально-технического образования. Сделан вывод о том, что использование средств ИТКТ позволяет реализовывать образовательные технологии на принципиально новом уровне, что улучшает усвоение учебного материала, способствует формированию профессиональных умений и навыков у будущих рабочих, а также ориентированных на творческое развитие учеников.

The development of modem facilities of information telecommunication technologies allows to realize educational technologies at a new level using the most pro technical innovations that allow to give and process the information of different types.

Особливістю компетентнісного підходу до організації навчального процесу в педагогічному ВНЗ визначено орієнтацію його на навчання, активне і самостійне оволодіння студентами теоретичними і прикладними знаннями, що і закладено в побудові навчальних планів відповідно до Болонської декларації. Наведено структурні компоненти електронного навчально-методичного комплексу із дисципліни “Історія інформатики й інформаційних технологій”: І блок – методичний, складається з анотації та методичних рекомендацій для користувача та викладача; державний стандарт із дисципліни або навчальна програма, тематичний план і робоча програма; ІІ блок – навчальний, складається з теоретичної частини, що містить: матеріали лекцій, лабораторні роботи, додаткові навчальні матеріали, словник і глосарій, електронний практикум і практичну частину; ІІІ блок – контроль знань: контроль успішності, тести, самостійна робота, практичні завдання, питання до екзамену, тести, роботи студентів. ІV блок – література: основна, додаткова, Інтернет-джерела. Виокремлено особливості побудови навчального процесу на компетентнісній основі, зокрема: залучення студентів до активної діяльності з планування, реалізації, оцінювання і корекції процесу їхньої підготовки до педагогічної діяльності в навчальному закладі; організація спільної діяльності з викладачем щодо визначення власної освітньої траєкторії; організація спільної діяльності з розробки освітніх проектів; участь у реальній педагогічній діяльності в якості викладача в період педагогічної практики; розвиток самостійного творчого і відповідального ставлення до навчання; підвищення мотивації та стимулювання до самовдосконалення.

Рассмотрена проблема модернизации подготовки будущих педагогов в вузах на компетентностной основе, пути ее реализации и определенные трудности, возникающие при этом. Выделены такие особенности построения учебного процесса на компетентностной основе: привлечение студентов к активной деятельности по планированию, реализации, оценке и коррекции процесса их подготовки к педагогической деятельности в учебном заве- дении; организация совместной деятельности с преподавателем по определению собственной образовательной траектории; организация совместной деятельности по разработке образовательных проектов; участие в реальной педагогической деятельности в качестве преподавателя в период педагогической практики; развитие самостоятельного творческого и ответственного отношения к учебе; повышение мотивации и стимулирования к самосовершенствованию. Автор делает вывод, что в современных условиях подготовки будущих педагогов необходимо учитывать потребности и запросы работодателей, то есть учебных заведений, в которых будут работать выпускники педагогических вузов, усовершенствовать содержание, формы и методы организации педагогической практики студентов.

The article deals with the problem of modernization of future teachers’ training at higher education institutions based on competence, ways of its implementation and difficulties arising from this. The authors highlight the following features of the educational process based on competence: engaging students to be active in the planning, implementation, evaluation and correction of the process of their preparation for teaching activities at school; organizing joint activities with the teacher to determine their own educational path; organizing joint activities to develop educational projects; participating in real pedagogical activity as a teacher during the teaching practice; developing independent creative and responsible attitude to their studies; increasing motivation and incentive for self-improvement.

Метою успішного впровадження єдиного інформаційно-освітнього середовища (ІОС) навчального закладу є створення автоматизованої системи цього закладу, яка об'єднує всі підструктури та ланки його діяльності та досягається завдяки створенню розвиненої комунікативної інфраструктури цієї системи; створенню та впровадженню нових форм і методів управління навчальним закладом; зменшенню часового проміжку між одержанням інформації та прийняттям рішення; впровадженню єдиного стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступності до них; автоматизації, підвищення ефективності роботи з педагогічними працівниками, підструктурами; створенню інфраструктури управління корпоративними знаннями. Створення ІОС навчального закладу відповінадає за успіх впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту на всіх її рівнях. Особливу актуальність набувають задачі, направлені на підготовку студентів до життя за умов інформаційного суспільства, на формування вміння успішної соціалізації в сучасному суспільстві. Проаналізовано шляхи створення єдиного ІОС навчального закладу, визначено переваги та недоліки його функціонування.