Проаналізовано стан, ціннісні орієнтації викладачів вищих навчальних закладів України. На підставі масштабних соціологічних досліджень охарактеризовано академічну спільноту вищої школи, визначено її позитивні та негативні риси. Показано ставлення академічного персоналу до змін і реформ у системі вищої освіти. Визначено реформаторський потенціал різних типологічних груп викладацького складу.

Проанализированы состояние, ценностные ориентации преподавателей высших учебных заведений Украины. С учетом масштабных социологических исследований охарактеризована академическая общность высшей школы, определены ее положительные и отрицательные черты. Показано отношение академического персонала к изменениям и реформам, происходящим в системе высшего образования. Определен реформаторский потенциал различных типологических групп преподавательского состава.

Розглянуто соціальні проблеми бідності, питання розвитку підприємництва та діяльності органів місцевої влади Донеччини. З використанням багатого емпіричного матеріалу проаналізовано особливості розповсюдженості явищ бідності, а також стан і проблеми розвитку малого та середнього бізнесу. Висвітлено питання прозорості та ефективності місцевої влади в регіоні.

Рассмотрены социальные проблемы бедности, а также вопросы развития предпринимательства и деятельности органов местной власти Донецкой области. На основе обобщения обширного эмпирического материала проанализированы особенности распространения явлений бедности, а также состояние и проблемы развития малого и среднего бизнеса. Освещены вопросы прозрачности и эффективности местной власти в регионе.

За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження проналізовано міграційний потенціал населення України. Визначено обсяги можливої міграції, а також психологічні установки та фактори "тяжіння - виштовхування". Запропоновано типологію населення за міграційним чинником. Розглянуто перспективи впливу змін у процедурі поїздок до країн Шенгенської зони на міграційний потенціал країни. Визначено сукупний вірогідний та "ядерний" міграційний потенціали України.

Комплексно розглянуто суспільно-політичні процеси у двох масштабах — світовому та українському. Досліджено динаміку потоків міжнародної міграції та міграційні процеси в Україні, взаємодію громадських організацій та владних інститутів, процеси формування та еволюції довіри. Проаналізовано процеси, пов'язані із захистом та просуванням національних інтересів у глобалізованому світі. Висвітлено інформаційний напрям політики захисту національних інтересів держави, процеси формування державної політики у сфері культури в сучасній Україні, процеси формування та просування локальних та глобальних брендів та брендинг території в контексті формування нового світового порядку. Охарактеризовано інститути місцевого самоврядування, бюджетної політики та формування публічної політики в Україні.

Актуальність дослідження доступу до якісних публічних послуг населення, що проживає на підконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської областей, зумовлюється високим рівнем його соціальної вразливості через тривалий воєнний конфлікт на Сході України та неоднозначні наслідки реформи децентралізації, запровадженням карантинних обмежень внаслідок пандемії COVID-19. Мета роботи - аналіз якості надання органами державної влади й органами місцевого самоврядування послуг жителям підконтрольних Уряду України територій Донецької та Луганської областей, за матеріалами фокус-групових інтерв'ю. У лютому 2021 р. у містах Маріуполь, Слов'янськ, Бахмут Донецької області, Сєвєродонецьк, Лисичанськ та селищі Станиця Луганська Луганської області проведено 6 фокус-груп у межах проєкту Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу "Послуги населенню і оцінки влади на Донбасі з обох сторін лінії розмежування". Зібрано інформацію щодо найзатребуваніших публічних послуг у цих населених пунктах, бар'єрів у їх отриманні, критеріїв оцінки жителями діяльності суб'єктів надання публічних послуг, шляхів покращення сервісного обслуговування. За даними фокус-групових опитувань, у населених пунктах, охоплених дослідженням, значним є вплив просторового чинника на забезпечення якості публічних послуг. Через прояви кризової свідомості, сформованої в умовах життя у безпосередній близькості до зони воєнного конфлікту, жителі не є вимогливими до якості послуг і реагують переважно на випадки тривалої відсутності послуг, важливих для життєзабезпечення. Чітких критеріїв щодо оцінки якості публічних послуг в їхній свідомості не склалося. Значущість має доступність публічних послуг (фактична можливість їх отримання за місцем проживання) і прозорість діяльності органів влади, що їх надають. Особистої відповідальності за якість послуг жителі переважно не відчувають. При обгрунтуванні висловленої довіри або недовіри до влади раціональні аргументи у них часто поступаються афективним. Крім подолання виявлених проблем у базових сферах життєзабезпечення, дослідження засвідчило доцільність зосередження зусиль місцевої влади та "третього сектору" на формуванні належної клієнтської компетентності отримувачів публічних послуг, зокрема, на зростанні рівня поінфомованості жителів про наявні на місцях послуги, умови та механізми їх надання, повноваження органів місцевого самоврядування; на розвитку інструментів "демократії участі" та механізмів громадського контролю влади; на подальшій модернізації механізмів надання послуг завдяки технологізації та деперсоналізації, запровадженню принципів "єдиного вікна", оперативності, прозорості, клієнтоорієнтованості.

На основі комплексного дослідження представлені результати аналізу політик на загальноукраїнському та місцевому рівнях щодо внутрішньо переміщених осіб після повномасштабного вторгнення росії і другої хвилі вимушеного переміщен¬ня. Описані масштаби викликів на державному і обласному рівнях. Обласний рівень представлений кейсом Вінницької територіальної громади. Визначені проблеми та потреби ВПО, напрями діяльності місцевої влади та організацій громадянського суспільства по їх підтримці. Напрацьовані рекомендації. Дослі¬дження здійснювалось на основі аналізу документів, соціологічного опитування, експертних індивідуальних інтерв’ю та фокус-групових обговорень.