Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-31

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.4 + П215.2-318

Рубрики:

Загальна ботаніка

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: РА347055 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі комп'ютерного моделювання проаналізовано технологію литва куль, що мелють, діаметром 60 мм. Визначено оптимальну конструкцію кокілю та необхідність застосування душирування, що дозволяє збільшити продуктивність виробництва зносостійких куль.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.4 + Е522.914.51 Lem*44.223

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.123.1 + Е50*440.4

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто розробку основних принципів моніторингу ризиків у системі ефективного управління корпоративним електронним документообігом. Моніторинг явищ, процесів та їх характеристик необхідний для підтримки науково обгрунтованого прийняття рішень у процесі функціонування системи електронного документообігу. Саме поняття "моніторинг" представляє інтерес з точки зору його теоретичного аналізу, оскільки не має точного однозначного визначення, бо використовується в рамках різних сфер науково-практичної діяльності. Складність формулювання визначення поняття "моніторинг" пов'язана також з приналежністю його як до сфери науки, так і до практичного використання: моніторинг застосовується і як спосіб дослідження об'єкта, і як спосіб забезпечення сфери управління різними видами діяльності шляхом подання своєчасної та якісної інформації. Запропоновано визначення поняття моніторингу ризиків, що виникають у системі електронного документообігу, як постійне спостереження за факторами, що можуть призвести до виникнення ризиків у процесі руху документа в системі електронного документообігу, а також накопичення відповідної інформації щодо природи походження ризику. Виділено основні принципи, функції, побудовано формальну та математичну моделі даної системи моніторингу.

Пшениця (Triticum aestivum L.) займає найбільші посівні площі серед сільськогосподарських культур і є важливим джерелом енергії, поживних речовин, клітковини й білка в раціоні людини. Незважаючи на значний ріст урожайності пшениці за часів "зеленої революції", продовольчі потреби людства також зростають. Створення високопродуктивних сортів із поліпшеними характеристиками стає дедалі актуальнішим зі збільшенням чисельності населення планети. Із початку XX ст. для збільшення різноманітності рослинного матеріалу в селекційну роботу почали впроваджувати штучний мутагенез із використанням радіоактивного опромінення і різноманітних хімічних сполук. Ці методи виявились ефективними інструментами індукування широкого спектра мутацій, однак переважна їх більшість небажана і потребує нейтралізації шляхом копіткої роботи із застосуванням зворотних схрещувань. Натомість редагування геному за допомогою сайт специфічних ендонуклеаз забезпечує точні, ефективні й цільові модифікації в обраних локусах. Розглянуто історичні аспекти розвитку технологій індукованого мутагенезу та редагування геному за допомогою керованих ендонуклеаз. Серед систем, придатних для редагування геному, найширше використовують CRISPR/Cas-технологію через її простоту та відносну легкість спрямованого редагування генів різних організмів, у тому числі й пшениці з її складним гексаплоїдним геномом. Детально описано напрями застосування системи CRISPR/Cas для надання пшениці нових поліпшених властивостей. Особливу увагу приділено розробці новітніх технологій на основі існуючих систем редагування геному для створення гібридів пшениці. Узагальнено перспективи подальшого використання редагування геному пшениці для поліпшення її продуктивності і харчової цінності. Обговорено регуляторну законодавчу базу щодо виробництва та використання організмів, одержаних із залученням методів цілеспрямованого мутагенезу.