Проаналізовано історичні праці відомого українського ученого, одного з основоположників національно-демократичної концепції історії України, професора Київського університету В.Б.Антоновича. Розглянуто особливості інтерпретації історичних поглядів ученого у радянській та пострадянській історіографії. Проаналізовано еволюцію наукового світогляду та громадсько-національну діяльність В.Б.Антоновича. Визначено внесок ученого у розвиток вітчизняної історичної науки та його роль у формуванні "Київської історичної школи". Проаналізовано особливості розвитку української та загальноєвропейської історіографії другої половини XIX ст. у контексті вивчення наукової спадщини В.Б.Антоновича.

Проанализированы исторические труды известного украинского ученого, одного из основоположников национально-демократической концепции истории Украины, профессора Киевского университета В.Б.Антоновича. Рассмотрены особенности интерпретации исторических взглядов ученого в советской и постсоветской историографии. Проанализированы эволюция научного мировоззрения и общественно-национальная деятельность В.Б.Антоновича. Определен вклад ученого в развитие отечественной исторической науки и его роль в формировании "Киевской исторической школы". Проанализированы особенности развития украинской и общеевропейской историографии второй половины XIX ст. в контексте изучения научного наследия В.Б.Антоновича.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-8

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-8 + Ю252:Т + Ю3(4УКР)5/6

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Філософські питання та методологія історичної науки

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано наукову спадщину видатного історика ХІХ ст. В.Антоновича, зокрема його історіософську систему в контексті національного історичного процесу, збудовану на засадах, домінуючих у доктринах тогочасної Європейської історичної та філософської думки, об'єднуючу в своїй основі ідеалістичні та позитивістські настанови. Зазначено, що головним мотивом історіософських узагальнень вченого є прагнення виділити провідну ідейну лінію в українському історичному процесі, навколо якої можна було приступити до загального синтезу національної історії.

Проанализировано научное наследие выдающегося историка ХІХ ст. В.Антоновича, в частности его историософскую систему в контексте национального исторического процесса, построенную на принципах, доминирующих в доктринах Европейской исторической и философской мысли того времени, объединяющую в своей основе идеалистические и позитивистские наставления. Указано, что главным мотивом историософских обобщений ученого является желание выделить ведущую идейную линию в украинском историческом процессе, вокруг которой можно было приступить к общему синтезу национальной истории.

Розглянуто процес становлення та розвиток Київської історичної школи В. Антоновича. Досліджено ідейно-національні та методологічні позиції організації цієї школи та її роль в українській історіографії.

Досліджено наукову спадщину відомого вітчизняного ученого-історика, основоположника національно-демократичної концепції історії України В. Антоновича. Розкрито роль ученого у формуванні та діяльності Київської історичної школи у контексті розвитку вітчизняного історіографічного процесу. На підставі дослідження ідейних принципів і методологічної бази історичної спадщини В.Антоновича проаналізовано процес переходу від романтизму до позитивізму в українській історіографії другої половини XX ст. Розроблено функціональну логіко-лінгвістичну модель "наукова школа в історіографії", на підставі якої визначено основні принципи становлення й етапи еволюції Київської історичної школи В.Антоновича, проаналізовано її ідейно-політичні та методологічні засади, розкрито роль і місце у розвитку національної та загальнослов'янської історіографії.

Подано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми морально-духовного виховання молодших підлітків у батьківсько-вчительській взаємодії. Визначено педагогічні умови підвищення ефективності морально-духовного виховання молодших підлітків у процесі взаємодії батьків і вчителів. Розроблено структуру морально-духовного виховання та визначено компоненти та рівні морально-духовної вихованості молодших підлітків. Уточнено визначення сутності морально-духовного виховання молодших підлітків і батьківсько-вчительської взаємодії. Обгрунтовано доцільність базування цієї взаємодії на провідних ідеях особистісно орієнтованого підходу та гуманістичної педагогіки.

Увагу приділено найстарішим спеціальним історичним журналам дореволюційної Росії "Русский Архив", "Русская Старина", "Древняя и Новая Россия", "Исторический весник". Журнали розглянуто в хронологічній послідовності їх заснування, виходячи із запропонованої радянським істориком С. С. Дмирієвим періодизації розвитку історичної журналістики, яка визначила другий етап межами 1863 р. (початок видання "Русского Архива" - першого історичного журналу капіталістичного періоду) та закінчуючи 1917 р. Розглянуто обставини виникнення та діяльності кожного з залучених до дослідження журналів. Висвітлено специфіку публікаторської діяльності історичних видань, визначено їх місце в розвитку слов'янської історичної науки, рівень археографічної обробки матеріалів, виявлено контингент кореспондентів і співробітників видань, які займалися вивченням і популяризацією на їх сторінках історії України.

Акцентовано увагу на сутності, визначенні змісту й основних напрямів реалізації як на теоретичному, так і на практичному рівнях проблеми батьківсько-вчительської взаємодії, вплив цього процесу на формування та розвиток зростаючої особистості. Досліджено поняття батьківсько-вчительської взаємодії у морально-духовному становленні особистості молодших підлітків.

Акцентировано внимание на сущности, содержании и основных направлениях реализации как на теоретическом, так и на практическом уровнях проблемы родительско-учительского взаимодействия, влияние этого процесса на формирование и развитие растущей личности. Исследовано понятие родительско-учительского взаимодействия в процессе нравственно-духовного становления личности младших подростков.

With through the analysis of scientific paper emphasizes on the essence, the content and main directions of implementation at both the theoretical and the practical levels the parent-teacher interaction, its impact on the formation and development of a growing personality. Investigate the concept of parent-teacher interaction in the moral and spiritual development of personality younger adolescents.

Розглянуто зв'язок моральності та духовності у вихованні молодших підлітків. Зазначено, що моральність неможливо побудувати на грунті бездуховності, тому педагогічна сутність духовності полягає у вихованні дітей на засадах народної моралі, обізнаності з релігійною культурою, шанобливим ставленням до неї. Доведено, що віковий період від 10 до 12 років із властивими йому прагненням до самоствердження, формуванням ціннісних орієнтацій, пошуками сенсу життя, бажанням удосконалитися тощо є найбільш сенситивним для проведення виховної роботи, спрямованої на забезпечення морально-духовного становлення дитини цього віку. Морально-духовне становлення особистості визначено як складне психічне утворення, яке спонукає її до турботливої та доброчинної поведінкищо грунтується на знаннях про моральні та духовні цінності, на позитивному ставленні до них, умінні проявляти моральні якості, робити моральний вибір. Методологічну основу духовно-морального становлення, яка складається з культури та релігії, висвітлено в культурно-історичному, морально-етичному, етнокультурному аспектах.

Рассмотрена связь нравственности и духовности в воспитании младших подростков. Подчеркнуто, что нравственность невозможно построить на почве бездуховности, поэтому педагогическая сущность духовности состоит в воспитании детей на принципах народной морали, осведомленности в религиозной культуре, уважительном отношением к ней. Доказано, что возрастной период от 10 до 12 лет с присущими ему стремлением к самоутверждению, формированием ценностных ориентаций, поисками смысла жизни, желанием совершенствоваться и т.п. является наиболее сенситивным для проведения воспитательной работы, направленной на обеспечение морально-духовного становления ребенка этого возраста. Морально-духовное становление личности определено как сложное психическое образование, которое побуждает ее к заботливому и благодетельному поведению, основанному на знаниях о моральных и духовных ценностях, на положительном отношении к ним, на умениях проявлять моральные качества, делать нравственный выбор. Методологическая основа духовно-нравственного становления личности, которую составляют культура и религия, представлена в культурно-историческом, морально-этическом, этнокультурном аспектах.

In dissertation theoretical generalization and new decision of problem of providing of the morally-spiritual becoming of junior teenagers in paternal-teaching co-operation is presented it consists in the overcame contradictions between the requirements of society to theoretical and practical working of essence. Structure and features of paternal-teaching co-operation in this direction, by determination of the most acceptable forms and methods of its realization. Pedagogical terms enable to form for junior teenagers knowledge about moral norms, pictures of morally-spiritual qualities and values, positive attitude toward them, ability and skills of observance in an own conduct are developed.

З метою плекання нової генерації українців проаналізовано сутність понять «громадянськість», «громадянин» і «громадянство», пов’язаних з вихованням громадянськості в учнів. Запропоновано шляхи формування громадянськості в учнів молодшого шкільного віку в процесі цілеспрямованої взаємодії сім’ї та школи. Розглянуто підходи та наведено принципи виховання особистості, яка за умов соціалізації набувала б патріотичних почуттів і соціальної відповідальності. Зазначено, що для формування громадянської свідомості ключове значення має співвідношення індивідуально та колективно орієнтованих цінностей.

С целью взращивания новой генерации украинцев проанализирована сущность понятий «гражданственность», «гражданин» и «гражданство», связанных с воспитанием гражданственности у учеников. Предложены пути формирования гражданственности в учащихся младшего школьного возраста в процессе целенаправленного взаимодействия семьи и школы. Рассмотрены подходы и приведены принципы воспитания личности, которая в условиях социализации приобретала бы патриотические чувства и социальную ответственность. Указано, что для формирования гражданского сознания ключевое значение имеет соотношение индивидуально и коллективно ориентированных ценностей.

The article is dedicated to the problem of civil education of pupils of junior teens. The ways of decision of this problem in the process of cooperation of parents and teachers and different approaches and principles of upbringing personality, which acquire the proper features and qualities of citizen in conditions of socialization, are suggested in this article.

Розкрито зміст діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), адміністративно-правовий статус суб'єктів публічної адміністрації, які здійснюють таке регулювання ЗЕД, а також механізм адміністративно-правового регулювання у сфері ЗЕД. Зазначено, що досвід ЄС у цій сфері вказує на необхідність активізації Україною інтегрування до європейських зовнішньоекономічних торговельних структур через єдині структури ЄС та безпосередні торгові контакти з країнами-учасниками ЄС у межах єдиної спільної комерційної політики відносно третіх країн з елементами специфіки ЗЕД, оскільки правове регулювання ЄС у сфері ЗЕД не скасовує і не замінює правові норми держав-членів, а лише розподіляє повноваження між інституціями ЄС і країнами-учасницями. Доведено, що стратегічним напрямом діяльності публічної адміністрації у сфері такого регулювання ЗЕД є сприяння імпорту передових технологій та сучасних засобів виробництва, експорту якісних і високотехнологічних товарів вітчизняного виробництва.

Досліджено ідейні основи та зародження теорії федералізму в східнослов'янській історико-політичній думці. Приділено увагу історико-етнографічному, демократичному федералізм М. І. Костомарова. Проаналізовано ідеї панславістської федерації М. Я. Данилевського та історію "слов'янського федералізму" М. О. Бакуніна й О. І. Герцена. Розглянуто особливості етнічно-обласного федералізму В. Б. Антоновича та "Київської історичної школи". Вивчено теорії "територіального" і "національного" федералізму в слов'янській історіографії.