Вперше проведено зіставний аналіз фонетичних та орфоепічних явищ української літературної мови та верхньонадборжавських говорів з лінгводидактичною метою, обгрунтовано необхідність будувати процес навчання мови з урахуванням міжмовних зіставлень усіх мов. Визначено зміст орфоепічної роботи в перших класах, а також підібрано методи та прийоми формування фонетико-орфоепічних навичок у процесі опанування першокласниками грамоти за умов діалективного середовища. Наведено систему вправ, спрямованих на вироблення в учнів початкових класів правильної літературної мови звуків, слів, словосполучень, речень, текстів за умов закарпатських говорів.

Розглянуто закономірності оволодіння орфоепічними нормами на початковому етапі навчання в школі за умов двомовності. Доведено, що усунення орфоепічних помилок із повсякденного мовлення не відбувається безболісно, що найважливішою умовою успішного навчання правильної вимови є свідоме ставлення учнів до свого мовлення, його відмінностей від мовлення літературного. Зазначено, що вимовні навички у дітей, які приходять до школи, вже сформовані в процесі неусвідомленого наслідування мовлення свого оточення, але ці навички не завжди відповідають орфоепічним нормам, однак розуміння загальних закономірностей та особливостей опанування вимови в молодшому шкільному віці недостатньо. Висвітлено полеміку щодо проблеми впливу двомовності (багатомовності) на розвиток мовлення дитини і наголошено на тому, що українська, яку вивчають діти Закарпаття, загалом сприяє позитивній двомовності, зокрема тому, що фонетика української мови і верхньонадборжавських говірок мають багато спільного. Розкрито явище інтерферентності як явище негативної двомовності, його внутрішні та зовнішні чинники. Підсумовано, що у процесі роботи над літературною вимовою виховуються такі якості, як воля, увага, дисциплінованість мовлення й думки.

Рассмотрены закономерности овладения орфоэпическими нормами на начальном этапе обучения в школе литературной украинской речи в условиях двуязычия. Доказано, что устранение орфоэпических ошибок из бытовой речи не происходит безболезненно, что самым важным условием успешного обучения правильной речи является сознательное отношения ученика к своей речи. Отмечено, что навыки произношения у детей, приходящих в школу, уже сформированы в процессе бессознательного подражания своему окружению, но эти навыки не всегда отвечают орфоэпическим нормам, однако понимание общих закономерностей и особенностей овладения произношением в младшем школьном возрасте еще недостаточно. Освещена полемика в отношении проблемы влияния двуязычия (многоязычия) на развитие речи ребенка и подчеркнуто, что украинский язык, изучаемый детьми Закарпатья, в целом содействует положительному двуязычию, в частности потому, что фонетика украинского языка и верхненадборжавских диалектов имеют много общего. Раскрыто явление интерферентности как отрицательного двуязычия, его внутренние и внешние факторы. Подытожено, что в процессе работы над литературным произношением воспитываются такие навыки, как воля, внимание, дисциплинированность речи и мышления.

The author gas examined the importance of the regularities and peculiarities of the pronunciation norms mastering at the primary level of school studying under the condition of the Upper Nadbordzhavk dialects impact on the Ukrainianion standard language.

Розглянуто лінгвістичні аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів до проведення звукового та звуко-буквеного розбору в початкових класах на уроках української мови за умов діалектного середовища. Констатовано, що знання вчителем початкових класів діалекту полегшує його спілкування з молодшими школярами, яких виховували люди старшого віку, та інші члени родини, які користуються діалектом більше, ніж люди молоді та середнього віку.

Изучены некоторые аспекты проблемы подготовки будущих учителей к проведению звукового и звуко- буквенного разбора в начальных классах на уроках украинского языка в условиях диалектной среды.

The article is devoted to the training the future teachers to conduct sound and sound-letter analysis at lessons of the Ukrainian language in dialect conditions environment in primary school.

Розглянуто проблему роботи з обдарованими учнями початкових класів. Представлено систему роботи з обдарованими дітьми в сучасній українській школі (на прикладі Закарпаття). Визначено чинники, за якими здійснюється психічний розвиток дитини, головні сфери обдарованості дітей і форми роботи з обдарованими молодшими школярами.

Представлено результати науково-дослідницької діяльності авторського колективу щодо ролі вчителя у соціумі та педагогічної професії в європейському і міжнародному соціально-економічному просторі. Зосереджено увагу на особливостях підготовки вчителя в умовах європейської інтеграції, пріоритетах особистісно-професійного розвитку педагога. Охарактеризовано особливості професійної підготовки вчителів у країнах Південної Європи у XXI ст. Досліджено практико-орієнтований підхід під час формування педагогічної майстерності майбутніх учителів початкових класів.

Обгрунтовано можливості різноманітності навчальної діяльності за допомогою коміксів на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Автором представлено тематику та запропоновано механізм роботи над коміксами на уроках у початковій школі. Практично показано, що комікси як вид навчальної діяльності можна використовувати на будь-якому етапі уроку та в ролі мовної та мовленнєвої діяльності учня.

Розглянуто проблему обдарованості дітей молодшого шкільного віку. Зазначено, що складний і системний характер феномену обдарованості потребує насамперед створення варіативного, збагачувального й індивідуалізованого освітнього середовища відповідно до вікових особливостей молодших учнів. Надано алгоритм професійної діяльності з обдарованими учнями. Робота з обдарованими учнями вимагає від сучасного вчителя належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та використання різноманітних видів пошукової аналітичної, розвивальної та творчої діяльності.

Порушено проблему моделювання уроку в початковій школі. На основі аналізу наукової, методичної та енциклопедичної літератури авторами було здійснено ретроспективний аналіз і розкрито сутнісні характеристики понять "модель", "моделювання", "модель уроку", "моделювання уроку". Зазначено, що дефініції "моделювання уроку", "проєктування уроку" та "конструювання уроку" вченими тривалий час уживалися як синонімічні та розмежовувати їх почали нещодавно. Питання організації діяльності учнів на уроці хвилювали вчителів-практиків одвічно, однак проблема моделювання уроку набула особливої актуальності з розвитком педагогічної думки наприкінці ХХ - початку ХХI століття. У контексті сьогодення ведеться полеміка щодо модернізації уроку. Акцентовано увгу на поєднанні традиційного й інноваційного підходів до уроку як основної організаційної форми навчання здобувачів початкової освіти. Урок є частиною життя учня та вчителя, проживання якої має демонструвати високу загальнолюдську культуру, забезпечувати становлення ціннісних орієнтацій. Доведено, що для якісної професійної підготовки майбутнього вчителя до моделювання уроку в початковій школі необхідні: загальнодидактичні знання законів, принципів, основних категорій, сутності освітнього процесу, змісту, структури, можливих форм і методів його організації; дидактико-методичні вміння проєктувати уроки в початковій школі; розвинена здатність до рефлексивної діяльності; педагогічна майстерність.

Представлено результати науково-дослідницької діяльності авторського колективу кафедри теорії та методики початкової освіти Мукачівського державного університету щодо модернізації початкової освіти. Розкрито сучасні проблеми початкової освіти і особливості розвитку ключових компетентеностей особистості у відповідності до європейських стандартів соціально-економічного сталого розвитку. Розглянуто основи формування загальнолюдських цінностей у дітей молодшого шкільного віку та закономірностей інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра. Окреслено групову роботу як засіб формування ключових компетентностей здобувачів початкової освіти. Виокремлено роль позакласної та позашкільної роботи в освітньому процесі здобувачів початкової освіти.