Досліджено систему професійної підготовки медичних сестер в університетах Канади. Висвітлено суть цього освітнього явища. Охарактеризовано основні етапи становлення сестринської освіти у даній країні. Визначено основні педагогічні засади професійної підготовки медичних сестер. Проаналізовано наукові ступені системи професійної підготовки медичних сестер. Розкрито зміст, форми та методи підготовки викладачів сестринської справи. Розроблено методичні рекомендації щодо використання основних результатів дослідження в українському освітньому просторі. Встановлено, що система професійної освіти медичних сестер Канади функціонує згідно з принципами децентралізації, якості, доступності, мобільності, варіативності, відповідальності, інтеграції. Зміст вищої сестринської освіти різних наукових ступенів визначається галузевими стандартами професійної сестринької освіти та стандартами вищої освіти Канади та передбачає фундаментальну фахову, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну та соціально-гуманітарну підготовку фахівців сестринської справи.

Висвітлено основні педагогічні умови підготовки студентів вищих навчальних закладів до майбутньої наукової діяльності. Увагу приділено значенню понять "науково-дослідницька компетентність" та "креативність". Вказано організаційно-педагогічні особливості підготовки майбутніх учених.

Досліджено психологічні особливості становлення самоефективності сучасної молоді в умовах професійного навчання. Проаналізовано систему професійної підготовки в університетах Канади. Розкрито підходи до формування гуманітарної культури студентів у контексті культуроцентристської пададигми вищої освіти США. Простежено процес навчання студентів немовних спеціальностей за стандартами повсякденної комунікативної поведінки носіїв іноземної мови. Висвітлено психолого-педагогічні особливості підготовки сучасної молоді до професійного самовизначення у системі освіти ЄС. Обгрунтовано андрагогічні засади навчання дорослої людини в контексті модернізації вітчизняної системи освіти дорослих.

Розкрито філософські засади викладання сестринської справи у вищих медичних закладах Канади: гуманізацію, гуманітаризацію, демократизацію та соціалізацію. Розглянуто їх вплив на зміст навчальних програм факультетів медсестринства. Визначено педагогічні умови для забезпечення, використання та впровадження філософських засад у процесі викладання сестринської справи.

Раскрыты философские основы преподавания сестринского дела в высших медицинских заведениях Канады: гуманитаризация, гуманизация, демократизация и социализация. Рассмотрено влияние философских основ на содержание учебных программ. Определены основные педагогические условия для использования и реализации философских основ в процессе преподавания сестринского дела.

The article examines main рhilosophic backgrounds of teaching nursing in medical institutions of higher learning in Canada. These are: humanization, humanitarization, democratization and socialization it also studies their influence on the curriculum of nursing faculties. The author determines teaching conditions for implementing and using philosophic backgrounds in teaching nursing.

Проаналізовано діалог між Церквою та суспільством у контексті призму дискурсу нових медій. Запропоновано розглянути ключові концепти та стратегії такого типу комунікації саме в нових медіях на основі теоретико-методологічного напрацювання теми з акцентом на теорії дискурсів та понятті діалогічного мовлення. Представлено суто практичне осмислення комунікаційного трикутника "Церква - нові медії - суспільство" на тлі викликів українського соціуму, через знакові події 2000 - 2015 рр.: Помаранчева революція, Євромайдан, російсько-українська війна. Виявлено перспективи комунікаційних стратегій між Церквою та суспільством у мережі - на тлі соціальних мереж і блогосфери. Соціологічні дослідження (анкетування серед семінаристів, студентів-журналістів, читачів сайту та релігійних журналістів, які працюють в мережі) засвідчили, що всі комунікаційні пари зацікавлені якісним висвітленням релігійної проблематики в Інтернеті, прагнуть бути активними сторонами діалогу та розвивати комунікацію саме в нових медіях.

Розкрито проблеми діалогу між Церквою та суспільством крізь призму дискурсу нових медіа. Розглянуто ключові концепти та стратегії такого типу комунікації саме в мережі на основі теоретико-методологічного напрацювання теми з акцентом на теорію дискурсів і поняття діалогічного мовлення. Наведено практичне осмислення комунікаційного трикутника "Церква - нові медіа - суспільство" глобально - на тлі викликів українського соціуму (через знакові події 2000 - 2015 рр.: Помаранчева революція, Євромайдан, російсько-українська війна), а також у локальному вимірі - через проблеми біоетики. Виявлено перспективи комунікаційних стратегій між Церквою та суспільством в Інтернеті - на тлі соціальних мереж і блогосфери. Запропоновано практичний журналістський доробок авторки у рубриці "Медіа і релігія" веб-ресурсу щоденної всеукраїнської газети "День".

Кожен із нас, хто користується будь-яким із типів гаджетів, носить у своїй кишені інформаційну матрицю, долучитись до якої може через дотик до дисплея. Мережа спонукає нас до можливості тримати весь світ на кінчиках власних пальців. Водночас присутність уаджета у кишені надає можливість нам фіксувати ті події, які видаються важливими, а потім розміщувати на відповідних веб-ресурсах. Тобто, окрім можливості володіти інформацією, мережа надає нам змогу бути новітніми творцями контенту. Зважаючи на зміни, які відбуваються у сучасній світовій медіа-системі, у журналістській лексиці з'являється ще одне цікаве словосполучення - громадянська журналістика. Явище - абсолютно нове і доволі не вивчене, перебуває у стані постійного розвитку, як, зрештою, вся інформаційна матриця. Проте громадянська журналістика або журналістика громадян є часто майданчиком для творення веб-ресурсів, вона є суголосною із ритмом суспільних подій у певних країнах. Важливо, що сьогодні професійні веб-ресурси часто долучають платформи для творчої реалізації громадян, зокрема висловлення їхньої суспільно-політичної позиції. Досліджено електронну версію видання "Нова Польща" та веб-проект "Україна Incognita" газети "День".

Висвітлено питання візуального подання інформації в сучасній журналістиці. Розкрито поняття інфографіки, її роль у боротьбі за увагу аудиторії. Розглянуто проблеми змістового наповнення повідомлення. Проаналізовано особливості використання фотографії в новомедійному просторі, зокрема у соціальних мережах. Увагу приділенно питанням веб-дизайну, розвитку моніторингової журналістики, яка базується на цифрових моніторингових технологіях. Охарактеризовано тексти нових медій в контексті інформаційного впливу мови на людину. Висвітлено проблеми громадянської та релігійної журналістики веб-простору. Досліджено питання медіа-права в Інтернет-ЗМК, зокрема авторського права на контент, що розміщено у веб-просторі.

Досліджено, на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної науково-педагогічної літератури категоріальний дискурс понять "індивідуалізація" та "автономізація" і встановлено взаємозв'язки між ними. Схарактеризовано концепції українських науковців щодо дидактичного потенціалу цифрових освітніх технологій для підтримки індивідуалізованого навчання. Розроблено й експериментально перевірено дидактичну систему автономної індивідуалізації навчання іноземної мови (далі - ІМ) студентів інженерних спеціальностей у технічних університетах у єдності ціннісно-цільового, мотиваційно-діагностичного, змістово-технологічного, організаційно-процесуального та результативно-рефлексійного компонентів. Розроблено варіативну модель дидактичної системи автономної індивідуалізації навчання ІМ для змішаного й онлайн-викладання. Визначено зміст компетентності індивідуального іншомовного вдосконалення (далі - КІІВ), визначено критерії та рівні її сформованості. Розроблено методику діагностування та вимірювання рівнів сформованості КІІВ. Запропоновано методичні рекомендації імплементації дидактичної системи індивідуалізації навчання ІМ студентів інженерних спеціальностей у технічних університетах.

У монографії «Українське християнство в цифровому світі: виклики та перспективи», підготовленої колективом знаних українських релігієзнавців, філософів, богословів, зроблено спробу з’ясувати вплив цифровізації на розвиток християнських спільнот в Україні, віртуальної реальності на трансформацію форм релігійності сучасної людини, християнської комунікації на медіатизацію релігійного життя. З'ясовано теоретичні передумови місіонерської активності християнських церков у медійному просторі. Звернено увагу на реальність церковного служіння під час війни. Висвітлено особливості онлайн-комунікації православного духовенства в Україні, майбутнє української церкви в технологічному світі.