Досліджено теоретико-методологічні та методичні засади формування економічних відносин у регіональних соціально-економічних системах, їх територіальної організації. Наведено практичні рекомендації стосовно вдосконалення комплексного розвитку регіонів, структури виробництва товарів і послуг, підвищення ефективності функціонування з урахуванням економічних трансформацій. Запропоновано класифікацію та виявлено змістовну характеристику економічних засад комплексного розвитку продуктивних сил регіону за сучасних умов господарювання. Висвітлено закономірності, принципи, фактори, умови ефективного використання складових продуктивних сил. Зроблено класифікацію територіальних утворень. Виділено й охарактеризовано головні господарські центри та пункти. Визначено структуру управління регіоном, показано доцільність підвищення ролі свідомих підходів до формування структури управління господарством.

Досліджено протиріччя, притаманні перехідній економіці, уточнено її суть. Запропоновано модель макроекономічного регулювання, адекватну періоду ринкової трансформації. Сформульовано та розкрито суть моделі адаптивного інституціонального розвитку. Досліджено причини формування неефективних стійких норм господарської поведінки "інституціональних пасток". Обгрунтовано двоїстий (діяльнісний і об'єктний) характер перетворень інституту власності за умов переходу до ринкової системи господарювання. Визначено критерій інституціональної достатності державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання в перехідний період. Запропоновано комплекс конкретних заходів щодо вдосконалення механізму макроекономічного регулювання трансформації відносин власності та систему стимулювання підприємницької діяльності.

Досліджено проблеми аутоагресивної поведінки молоді груп соціального ризику. Визначено індивідуально-типологічні особливості юнаків, належність до групи соціального ризику, а також соціально-психологічні передумови формування аутоагресивної поведінки молоді, якими є: стан дезадаптації, зумовлений деформацією смисложиттєвих орієнтацій та дисгармонійною міжособистісною взаємодією, що є наслідком несформованості такої стратегії спілкування, як співпраця. Виявлено, що схильність до ризикових вчинків та порушення механізму соціально-психологічної адаптації особистості обмежують можливості самореалізації і є однією з передумов формування несуїцидальних форм аутоагресивної поведінки молоді. Визначено, що схильність до аутоагресії корелює з такими особистісними характеристиками, як самозакоханість, незалежність, егоцентричність, підвищений рівень домагань та покірність, надмірна конформність і чуйність. Встановлено, що міжособистісна взаємодія молоді груп соціального ризику ускладнюється такими психологічними рисами особистості, як підвищена образливість, дратівливість, імпульсивна ворожість у разі виникнення протидії та критики власних дій.

Висвітлено загальні теоретичні та історичні проблеми філології. Проаналізовано українську філологічну думку XVII - XVIII ст. як ancilla theologiae, мовні аспекти взаємодії терміносистем права та економіки, динамічні процеси в конотативній семантиці стрижневих слів тематичної групи "економіка". Розкрито здобутки та перспективи української індивідуально-авторської неографії. Значну увагу приділено особливостям поетичної мови В. Калашика, ономастичному простору його поезії. Розглянуто модус і модальність як типологічні параметри містичного тексту, особливості мовленнєвих жанрів усної форми функціональних стилів. Розкрито лінгвістичний аспект особливостей дискурсу преси. Зауважено про офіційну російсько-українську двомовність як каталізатор етнополітичної напруги в суспільстваі.

Визначено роль життєстійкості особистості для ефективного розгортання особистісного адаптаційного потенціалу самопрогнозування, здатності молоді самостійно та відповідально ставитися до часу у своєму житті. Акцентовано увагу на початку виникнення проблеми залежності та її наслідках. Розглянуто звичайний, функціонально-дійовий, споглядальний та творчо-перетворювальний способи організації і планування часу. Розкрито елементи планування й прогнозування майбутнього часу - терпіння або нетерпіння та проблемне планування. Висвітлено систему настанов, якою є собою конструкт життєстійкість - включеність, контроль, виклик.

Відзначено, що постановка кожного життєвого завдання вимагає від людини відповідним чином моделювати соціальну взаємодію. Охарактеризовано моделювання соціальної взаємодії під час постановки життєвих завдань, яке передбачає побудову такої системи взаємин між особистістю та середовищем, яка має забезпечити оптимальну їх реалізацію. Розкрито роль життєстійкості особистості як компонента когнітивної регуляції та міжособистісної взаємодії у процесі постановки життєвих завдань. Показано, що життєстійкість актуалізує когнітивні ресурси задля переусвідомлення складної ситуації, одержання нового її розуміння та розширення власного комунікативного контексту; обумовлює певний стиль міжособистісної взаємодії, особливістю якого є зосередженість на усвідомлені власного досвіду спілкування та спрямованість на творче перетворення проблемних ситуацій у спілкуванні; забезпечує швидку мобілізацію адаптивних та регуляторних ресурсів для набуття нового комунікативного досвіду.

Проаналізовано професійний розвиток вчителів в американських асоціаціях освіти. Виявлено особливості становлення та розвитку американських асоціацій освіти у різні історичні періоди. Розроблено авторську періодизацію становлення та розвитку американських асоціацій освіти. Визначено організаційні та педагогічні умови професійного розвитку вчителів у американських асоціаціях освіти. Проаналізовано зміст, методи і форми діяльності фахових об'єднань американських вчителів щодо підвищення соціального статусу вчителів, введення стандартів підготовки та підвищення професійної кваліфікації, терміну випробовувань, створення рад оцінювання вчителів, започаткування федеральних проектів і програм, що стимулюють до навчання упродовж життя. Окреслено можливості використання новітніх зарубіжних ідей у вітчизняній педагогічній практиці.

Розкрито загальні засади стратегічного соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим. Визначено роль інноваційного потенціалу в формуванні пріоритетів розвитку республіки. Вивчено форми інновацій сучасного виробництва. Проаналізовано просторову організацію інноваційної діяльності в автономії. Охарактеризовано тенденції розвитку господарства. Оцінено транспортний потенціал в період трансформації економіки регіону. Розглянуто механізми інвестиційного забезпечення потреб господарства Криму. Акцентовано увагу на програмно-цільових підходах до забезпечення стратегій розвитку півострова. Проаналізовано сучасний стан та методи програмування соціально-економічного розвитку.

Зважаючи на те, що одним з витоків розвиненої науки були західноєвропейські університети, розглянуто зародження в них експериментального природознавства. Особливу увагу приділено формуванню університетської фізики та медицини.

Исходя из того, что одним из истоков развитой науки были западноевропейские университеты, рассмотрено зарождение в них экспериментального естествознания. Особое внимание уделено формированию университетской физики и медицины.

According to the fact that one of the sources of the science developed were the west-europenean universities, the appearance of the experimental natural sciences at them is treated. Special accent is paid to the University Physics and Medicine development.

Здійснено аналітичне порівняння професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини та України. Проаналізовано зміст освітньо-професійної програми підготовки та формування професійної компетентності техніків-електриків на етапах фахової підготовки у Німеччині та Україні. У порівняльному контексті наведено тотожні формати професійних компетенцій та навчальної результативності майбутніх фахівців зазначених спеціальностей.

Осуществлено аналитическое сравнение профессиональной подготовки специалистов электромеханических специальностей в технических колледжах Германии и Украины. Проанализировано содержание образовательно-профессиональной программы подготовки и формирования профессиональной компетентности техников-электриков на этапах профессиональной подготовки в Германии и Украине. В сравнительном контексте приведены тождественные форматы профессиональных компетенций и учебной результативности будущих специалистов указанных специальностей.

The article presents an analytical comparison of electrotechnicians’ professional training at technical colleges of Germany and Ukraine. There has been made an analysis of the content of educational and professional program of training, and formation of the mentioned above specialists’ professional competence on various stages of professional training in Germany and Ukraine.

Розглянуто освітньо-професійні компоненти програми підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини, які досліджено в аспекті формування фахових компетенцій на прикладі навчального плану дворічного коледжу Федеральної землі Гессен. За сферами підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей освітньо-професійна програма поділена на обов'язкову, професійну й виконання проектної роботи. Проведено компетентно-структурний аналіз навчальної сфери програми підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини. Зазначені освітньо-професійні компоненти програми підготовки майбутніх фахівців спрямовані на формування фахових компетенцій і є відповідними напряму підготовки з адекватно-лабільною структурою системи навчання. Фахівці електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини у процесі навчання набувають фахової компетентності, яка відповідає сучасним технічним та соціально-економічним вимогам розвитку держави.

Приділено увагу проблемі соціально-психологічних практик, використовуваних особистістю для творчої розбудови власного життя. Обгрунтовано теорію особистісного життєконструювання та розроблено технології оптимізації практикування. Висвітлено мотиваційний вимір життєконструювання з його дискурсивною природою та наративно-ментативною структурою. Розроблено концепцію практик життєконструювання в субкультурах проблемної молоді. На основі стабілізаційних практик визначено можливості керування ризиками, а практики інтеграції страху смерті розкрито як особистісний ресурс життєтворення. Запропоновано модель конструювання особистістю сімейного простору. Визначено способи оптимізації наративних практик сімейного життєконструювання та жіночих практик побудови партнерських стосунків. З'ясовано способи оптимізації комунікативних інтернет-практик. Досліджено психотерапевтичні ефекти плейбек-театру та їх роль в оптимізації життєтворення особистості.

Розглянуто проблему подолання невизначеності та ризику в процесі життєконструювання. Визначено, що необхідною умовою життєконструювання сучасної людини є керування ризиками, їх зниження та мінімізація. З'ясовано, що функція керування ризиками в процесі конструювання власного життя досягається завдяки особистісним стабілізаційним практикам життєконструювання. Показано, що стабілізаційні практики мають ситуативний характер, тимчасово виводячи конструктивні та перетворювальні практики у так званий фоновий режим. Перебуваючи у фоновому режимі, конструктивні та перетворювальні практики реалізують функцію керування ризиками завдяки підтриманню певного безпечного рівня взаємодії людини зі світом та близьким оточенням. Мета роботи - емпіричне вивчення особистісних стабілізаційних практик, у яких реалізується функція керування ризиками. Емпіричне дослідження сконструйовано на засадах постнекласичної методології з використанням методів наративного аналізу. Вихідне теоретичне положення дослідження - розуміння наративу та ментативу як різних форм існування практик побудови життя, у яких відтворюються, відповідно, подієвий та процесуальний способи інтерпретації буття. За результатами наративного аналізу визначено, що деякі життєві події мають певний наративний потенціал для розвитку ризик-рефлексії та формування навичок рефлексивного управління власною безпекою. Проведений аналіз текстів надав змогу виділити такі інтерпретативні моделі ризику: ризик як пригода; ризик як гра; ризик як реалізація життєвого вибору (реалізація оптимальної альтернативи); ризик як набуттядосвіду (випробування себе). Показано, що в цих інтерпретативних моделях мінімізація та зниження ризику відбуваються завдяки покладанню гарантій безпеки на іншу особу; спираючись на віру у власну вдачу; завдяки пошуку форм ідеального проектування; завдяки випробуванню власних можливостей, дослідної перевірки себе на практиці. Відповідно до цих інтерпретативних моделей ризику виділено такі стабілізаційні практики життєконструювання: практики гарантування безпеки; практики "загравання" з небезпекою; практики ідеального проектування майбутнього; практики випробування себе.

Мета дослідження - аналіз базових причин неефективної з точки зору соціально-економічного розвитку поведінки економічних суб'єктів. В якості методологічної основи обрано інструментарій інституційної та неоінституційної теорії. Вихідною стала гіпотеза про першорядність (в ієрархії причин відсутності стійкого економічного зростання в Україні) такого фактору як домінування екстрактивних інститутів, яке набуло системного характеру. Проведений аналіз інституційної динаміки в Україні дозволив сформулювати пропозиції щодо реформування інституційного середовища, з метою спрямування діяльності економічних суб'єктів на вирішення задачі досягнення стійкого економічного зростання.

Досліджено науково-педагогічну проблему професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини. Виокремлено концептуальні ідеї професійної освіти Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини. З'ясовано складники змісту освітньо-професійних програм. Розкрито зміст і структуру, форми та методи професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей та виявлено особливості формування іншомовної компетентності майбутніх техніків-електриків у контексті професійної підготовки в технічних коледжах Німеччини. Виявлено прогресивний досвід професійної підготовки техніків-електриків у Німеччині та визначено перспективні напрями можливого його використання у професійній підготовці фахівців споріднених спеціальностей у технічних коледжах України.

Запропоновано технології соціально-психологічної реабілітації та способи відновлення психологічного здоров’я особистості на основі результатів дослідження соціально-психологічних проблем осіб, що переживають наслідки травматичних подій. Розкрито ресурси життєздатності особистості, що забезпечують побудову повноцінного життя за складних умов, а також засоби відновлення цих ресурсів. Розглянуто можливості застосування мобільних додатків для подолання наслідків психотравматизації. Приділено увагу відновлювальному ефекту плейбек-театру, що сприяє соціально-психологічній адаптації після перенесеної травми. Запропоновано доступні способи відновлення самоефективності особистості після пережитої втрати, а також способи реінтеграції проблемної молоді в соціум. Описано технології надання психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та запобігання вигорянню фахівців, які працюють з учасниками АТО.

Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні засади управління процесами техніко-технологічного забезпечення діяльності аграрних підприємств. На основі аналізу досліджень вітчизняних і закордонних учених, вивчення ретроспективної та сучасної інформації про техніко-технологічний стан аграрних виробників визначено перспективні напрями, необхідні умови та сформовано механізми стратегічного управління процесами техніко-технологічного оновлення аграрного виробництва на засадах інноваційного розвитку. Запропоновано концепцію формування адаптивних систем управління техніко-технологічним оновленням аграрних підприємств. Розроблено механізми залучення інвестиційних ресурсів у інноваційний розвиток агробізнесу. Обгрунтовано ефективні способи та форми управління відновленням технологічної платформи аграрних підприємств на засадах трансферту техніко-технологічних інновацій.

Викладено основи судової бухгалтерії. Розкрито теоретичні основи економічних явищ і процесів, практичне застосування цих знань у юридичній сфері. Приділено увагу власності у системі економічних відносин. Акцентовано на загальних основах суспільного виробництва. Наведено основні макроекономічні показники. Розкрито сутність і структуру світового господарства.

Мета дослідження - аналіз перспектив контрейлерних перевезень у підвищенні ефективності організації ланцюгів постачань аграрної продукції на світовий ринок. Україна характеризується високим рівнем логістичної складової в перевезеннях сільськогосподарської продукції, що актуалізує питання керованих трансформацій в зазначеній сфері. Проаналізовано аргументи та контраргументи щодо життєздатності стратегії використання контрейлерних перевезень у практиці побудови ланцюга постачань в розрізі аграрного ринку. В основу формування авторського бачення покладено критерій економічної доцільності. Приділено увагу потенційним можливостям контрейлерних перевезень у пом'якшенні ситуації в організації ланцюгів постачань аграрної продукції за рахунок: зменшення потреб в потужностях для зберігання, розширення кола суб'єктів експорту, згладження ситуації з нестачею вагонів-хоперів. При цьому, реальна актуалізація механізму контрейлерних перевезень пов'язується зі зміною структури українського агроекспорту, в переході від практики сировинного придатку до стратегії створення виробничих ланцюгів з високою доданою вартістю. Зазначено, що ключовою особливістю агрологістики є об'єктивна потреба у формуванні вузькоспеціалізованих сегментів в її межах. Кожна група з широкої номенклатури сільськогосподарської продукції потребує індивідуального не уніфікованого підходу в логістичному забезпеченні інтермодальних перевезень. Контрейлерні перевезення визнано перспективним напрямком розвитку ринку логістичних послуг в Україні. Однак, їх імплементація в практику організації ланцюгів постачань аграрної продукції має об'єктивні обмеження. Сегмент товарної групи АПВ, де використання контрейлерних перевезень є економічно доцільним включає елітні види сільськогосподарської продукції високої вартості, з невеликим середнім розміром експортної партії, а також продукцію агропромислового комплексу з високою доданою вартістю.

В якості вихідної гіпотези прийнято факт неуніверсальності існуючих механізмів формування інвестиційної стратегії, що зумовлює необхідність їх вдосконалення та адаптації з урахуванням мінливості зовнішнього середовища і сучасних тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин. Мета роботи - аналіз теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування інвестиційної стратегії підприємства як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Найважливішими об'єктивними чинниками забезпечення розвитку підприємства на сучасному етапі функціонування міжнародного бізнесу визнано ефективне формування і використання фінансових ресурсів, яке насамперед пов'язане із застосуванням нових систем і методів управління цими процесами. Враховано значний вплив на ринкову ситуацію факторів нестабільності. Доведено, що в цих умовах значно підвищується роль інвестиційної стратегії, яка забезпечує пріоритетні напрями розвитку підприємства в міжнародному бізнесі. Одним із важливих етапів процесу розробки інвестиційної стратегії є аналіз фінансового становища підприємства. Розкрито потенціал інструментів і методів економіко-математичного фінансового аналізу для формування ефективної інвестиційної стратегії підприємств - суб'єктів міжнародного бізнесу. Зроблено висновок про те, що інвестиційна стратегія підприємства - суб'єкта міжнародних економічних відносин описується збалансованою системою інтегральних та комплексних показників доцільності вкладання капіталу інвестором в об'єкт інвестування, яка відображає перспективи розвитку, ефективність використання ресурсів і активів, їхню ліквідність, стан платоспроможності та фінансової стійкості, а також деякі неформалізовані аспекти діяльності підприємства. В якості найбільш перспективних і результативних представлено кластерний аналіз, матричний аналіз, таксономічний аналіз. Представлено методику їх використання для практичного застосування в інвестиційному менеджменті.