Індекс рубрикатора НБУВ: П671-451.2 + П671-272.526.9

Рубрики:

Кролівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані досліджень хімічного складу молока кролематок породи сірий велетень впродовж лактації на 20-, 45- та 75-ту доби. Встановлено, що на 75-ту добу лактаційного періоду кількість молока зменшувалася, а вміст сухої речовини, жиру, СЗМЗ і білка підвищувався відповідно на 13,4, 10,1, 3,3 і 4,3 % у порівнянні з 20-добовим періодом. Відзначено незмінний жирнокислотний склад молока кролематок протягом лактації з високим рівнем олеїнової, лінолевої, пальмітинової і капринової жирних кислот. Кроленята, які споживали молоко кролематок впродовж 90-добового періоду характеризувалися вищими на 17 % показниками маси тіла і розвитку організму у віці 120 діб у порівнянні з аналогами, які утримувалися на підсосі короткий (30-добовий) період.

Встановлено, що введення лізин-протеїнової домішки до раціону молодняку кролів супроводжувалося вірогідним збільшенням відносного вмісту пальмітинової кислоти у крові, лауринової та арахідонової - у м'язах, лінолевої - у крові, м'язах та шкірі кролів, а також збільшенням показників продуктивності до 130-добового віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-60 + П60-273.92

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено експериментальні дані вивчення фізіолого-біохімічних показників крові та якості молозива і молока чистопородних корів-первісток волинської м'ясної породи та помісних - волинської м'ясної і лімузинської порід, вирощених за умов Полісся. Відзначено міжгрупові відмінності досліджуваних показників, які виражаються підвищеним вмістом у крові помісних тварин на 8 - 9 місяцях тільності гемоглобіну, загального білка, а в період лактації - тенденцією до підвищення в крові помісних тварин активності амінотрансфераз, у порівнянні з чистопородними. Вміст жиру в молозиві чистопородних корів-первісток був на 8,7 % вищим у порівнянні з цим показником у молозиві помісних тварин. Вміст жиру, білка та СЗМЗ у молоці помісних корів-первісток на 2-му місяці лактації був вищим у порівнянні з молоком тварин волинської м'ясної породи.

Вперше з'ясовано вплив різної тривалості підсисного утримання кроленят (до 30-, 45-, 60- та 90-добового віку) на перебіг фізіолого-біохімічних процесів у їх організмі та розкрито механізми формування його імунобіологічної реактивності у даний період. Встановлено високу біологічну цінність молока кролематок протягом 75-ти діб лактації та динаміку змін у даний період його хімічного та жирнокислотного складу. Одержано нові експериментальні дані щодо біологічної та продуктивної дії лізин-протеїнової домішки за роздільного та сумісного згодовування її з сульфатом кадмію молодняку кролів протягом 130-ти діб життя. Розроблено й апробовано схему та дозу введення даної домішки за умов підвищеного вмісту кадмію в раціоні кролів і визначено біологічну цінність та якість м'яса тварин. Розроблено рецепт гранульованого комбікорму з підвищеним вмістом протеїну та досліджено його вплив на інтенсивність росту та фізіолого-біохімічні процеси в організмі кролів до 120-добового віку. З'ясовано вплив додавання 20 % (за масою) соняшникового шроту до раціону кролів на біологічну цінність м'яса, вміст жирних кислот у тканинах м'язів, шкіри та шерсті, встановлено корелятивні зв'язки між даними залежностями.

Представлено результати застосування лізин-протеїнової домішки у годівлі молодняку кролів з 40- до 130-добового віку в кількості 2 г/тварину/добу. За результатами досліджень встановлено вищі середньодобові прирости та інтенсивність росту і розвитку кроленят дослідної групи впродовж 90-добового періоду, у порівнянні з контрольною групою. Найвищі середньодобові прирости відзначено у кролів дослідної групи у віці 70 діб, які становили 48,9 г, у порівнянні з контролем. Уведення до раціону кроленят лізин-протеїнової домішки супроводжувалося вищими показниками забійного виходу маси тушки та окремих внутрішніх органів у віці 130 діб. Встановлено вищі величини показників дегустаційної оцінки м'яса у тварин дослідної групи, яким згодовували лізин-протеїнову домішку, що сприяла одержанню доброякісної продукції з високими кулінарними якостями.

Установлено, що введення у раціон кролів з 90- до 132-добового віку хлориду хрому, в кількості 300 мкг/кг маси комбікорму, супроводжувалося вірогідним збільшенням у плазмі крові тварин і дослідної групи вмісту ретинолу на 16,6 % та альфа-токоферолу на 19,5 % на 28 добу згодовування та вищим рівнем альфа-токоферолу на 12,0 % на 42 добу у порівнянні з аналогічними показниками у тварин контрольної групи. Вміст малонового діальдегіду у плазмі крові тварин I і II дослідних груп, які споживали хром і лізин-протеїнову домішку, був відповідно меншим на 19,4 і 27,3 % на 132 добу життя, ніж у кролів контрольної групи. Маса тіла кролів обох дослідних груп у віці 132 доби перевищувала контрольну групу відповідно на 2 і 7 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П871.51-7

Рубрики:

Хвороби кролів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вміст важких металів у біологічній системі довкілля - корми - тварина - тваринна продукція. Проведені дослідження показали, що концентрація важких металів (Sr, Cd, Pb та Sn) у досліджуваних об'єктах, відібраних за агроекологічних умов Лісостепу, не перевищувала гранично допустимих концентрацій. Результати дослідження кормів для ВРХ показали високий вміст олова у лучному сіні та соломі, відповідно 3,19 та 2,39 мг/кг, а в кукурудзяному силосі та комбікормі рівень цього елемента був значно нижчий: 0,13 та 0,22 мг/кг. Встановлено, що вміст свинцю у дерті був дещо вищий від гранично допустимого рівня - 0,44 мг/кг сирої маси корму. У шерсті корів вміст олова був найвищий - 18,74 мг/кг, що свідчить про накопичення цього елемента в організмі корів впродовж тривалого часу.

Досліджено вміст глікопротеїнів та їх окремих вуглеводних компонентів, фагоцитарну активність нейтрофілів, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число, лізоцимну і бактерицидну активність сироватки крові, концентрацію циркулюючих імунних комплексів і молекул середньої маси у крові кролів за умов введення у раціон суспензії хлорели, сульфату натрію, цитрату і хлориду хрому. Дослідження проведено на кролематках масою 3,7 - 3,9 кг з приплодом від 1-ї доби молочного періоду до 118-добового віку, розподілених на 5 груп: контрольну і 4 дослідні. Встановлено, що у крові кролів дослідних груп, які додатково споживали в раціоні сульфат натрію, хлорид і цитрат хрому, вміст глікопротеїнів та їх вуглеводних компонентів вірогідно був вищим упродовж 118 діб дослідження у порівнянні з контрольною групою. Показано, що згодовування мінеральних добавок кролям дослідних груп позначилося вірогідними різницями у порівнянні з контролем показників неспецифічної резистентності у крові за періодами дослідження, що було більше вираженим у перші два місяці життя.

Встановлено, що аліментарне навантаження організму кролів кадмієм і згодовування ліпроту супроводжувалося вірогідним збільшенням відносного вмісту міристинової, арахінової кислот у крові, лауринової в м'язах, та зменшенням рівня лінолевої і арахідонової кислот у ліпідах м'язів та шкіри, а також зниженням його для пентадеканової, пальмітоолеїнової, лінолевої і ліноленової високомолекулярних жирних кислот у шерсті на тлі зростання у ній рівня капринової кислоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: П5 е(4УКР) л2

Рубрики:

Загальне тваринництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано та узагальнено дані сучасної вітчизняної і зарубіжної літератури щодо особливостей живлення кролів за різних умов утримання, фізіологічного стану та віку. Проведено аналіз потреби кролів у сухій речовині, обмінній енергії, протеїні, вуглеводах, клітковині, жирі, вітамінах та мінеральних речовинах. Відзначено, що рівень основних поживних речовин раціону для кролів змінився впродовж останніх років, особливо зросла потреба в енергії та протеїні, що зумовлено, в основному, підвищенням рівня продуктивності та покращенням якісних показників кролів сучасних порід за рахунок проведення селекційної роботи, впровадженням новітніх технологій утримання та годівлі. Показано оптимальний вміст клітковини та її фракцій у раціоні для кролів та її вплив на ріст і розвиток організму за сучасних методів ведення галузі. Представлено потребу організму молодняку кролів у вітамінах та мінеральних елементах, норми яких за даними сучасної літератури потребують коректування та досконалого вивчення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-273.92 + П671-451.232

Рубрики:

Кролівництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-451.2 + П671-27

Рубрики:

Кролівництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив суспензії хлорели, сульфату натрію, хлориду і цитрату хрому на активність імунної системи організму кролів та інтенсивність їх росту. Досліджено вміст глікопротеїнів та їх окремих вуглеводних компонентів, концентрацію циркулюючих імунних комплексів, молекул середньої маси, фагоцитарну активність нейтрофілів, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число, лізоцимну і бактерицидну активність сироватки у крові кролів за введення до раціону суспензії хлорели, сульфату натрію, цитрату і хлориду хрому. Дослідження проведено на молодняку кролів у період від 50- до 122-добового віку, розділених на п'ять груп. Кролям контрольної групи згодовували вволю повнораціонний гранульований комбікорм з вільним доступом до води. Кроленята I дослідної групи до основного раціону з водою одержували 50 - 80 мл суспензії хлорели. Тварини II дослідної групи споживали корми раціону аналогічно I дослідній групі з введенням до води домішки сульфату натрію у кількості 150 - 170 мг S/тварину/добу. Молодняк кролів III дослідної групи одержав раціон II групи з додатковим випоюванням, крім хлорели і сульфату натрію, хлориду хрому, в кількості 28 - 35 мкг Cr/тварину/добу. Кролям IV дослідної групи згодовували корми і випоювали воду аналогічно II групі з уведенням до води цитрату хрому у кількості 8 - 12 мкг Cr (III)/тварину/добу, одержаного за допомогою методу з використанням нанотехнології. Дослідженнями встановлено, що у крові кролів II, III і IV дослідних груп, які додатково споживали в раціоні сульфат натрію, хлорид і цитрат хрому, вміст глікопротеїнів та їх вуглеводних компонентів був вірогідно вищим упродовж 62 діб дослідження у порівнянні з контрольною групою. Уведення до раціону кролів III і IV груп мінеральних домішок зумовлювало високу імунобіологічну реактивність їх організму з підвищенням у крові рівня циркулюючих імунних комплексів, фагоцитарної активності нейтрофілів, лізоцимної і бактерицидної активності, у порівнянні з тваринами II дослідної та контрольної груп.

Досліджено вплив тривалого випоювання суспензії хлорели, сульфату натрію, хлориду і цитрату хрому на стан імунобіологічної та репродуктивної систем організму кролематок і життєздатність їх кроленят. Визначено вміст глікопротеїнів та окремих моноцукрів їх вуглеводних компонентів, концентрацію циркулюючих імунних комплексів, молекул середньої маси, фагоцитарну активність нейтрофілів, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число, лізоцимну і бактерицидну активність крові кролиць, кількість і якість приплоду, збереженість кроленят. Дослідження проведено на самицях кролів, які одержані від матерів, що споживали разом з приплодом вищевказані домішки від народження і були розподілені на п'ять груп, аналогічно схемі цьому досліду. Кролицям контрольної групи згодовували вволю збалансований гранульований комбікорм з вільним доступом до води. Самиці I дослідної групи до основного раціону з водою одержували 12,5 - 20 мл суспензії хлорели на кг маси тіла/добу. Тварини II дослідної групи споживали корми раціону аналогічно I дослідній групі з введенням до води домішки сульфату натрію у кількості 37,5 - 42,5 мг S/кг маси тіла на добу. Кролематки III дослідної групи одержували раціон II групи з додатковим випоюванням хлориду хрому в кількості 7 - 8,7 мкг Cr/кг маси тіла на добу. Кролицям IV дослідної групи згодовували корми і випоювали воду аналогічно II групі з уведенням до води цитрату хрому у кількості 2 - 3 мкг Cr/кг маси тіла на добу, одержаного за допомогою методу з використанням нанотехнології. Дослідженнями встановлено, що у крові самок кролів II, III і IV дослідних груп, які додатково споживали в раціоні сульфат натрію, хлорид і цитрат хрому, вміст глікопротеїнів та окремих моноцукрів їх вуглеводних компонентів був вірогідно вищим на 20 добу лактації у порівнянні з контрольною групою. Уведення до раціону самок кролів III і IV дослідних груп мінеральної та органічної сполук хрому зумовлювало високу імунобіологічну реактивність їх організму з підвищенням у крові рівня циркулюючих імунних комплексів, фагоцитарної активності нейтрофілів, лізоцимної і бактерицидної активності сироватки крові, у порівнянні з тваринами I і II дослідної та контрольної груп. Застосування домішок сірки і хрому у раціоні кролематок позитивно вплинуло на їх репродуктивну функцію, що позначилося вищою молочністю самок за 20 діб лактації та більшою масою тіла і збереженістю кроленят на 20 і 40 доби життя у порівнянні з контролем.

Наведено результати досліджень впливу застосування у раціоні кролів з 1-го дня молочного періоду до 118-добового віку суспензії хлорели, сульфату натрію, хлориду і цитрату хрому на вміст гідропероксидів ліпідів (ГПЛ), ТБК-активних продуктів, активність ензимів системи антиоксидантного захисту та концентрацію вітамінів А і Е в їх крові. Встановлено, що введення у раціон домішок вірогідно зменшувало вміст ГПЛ впродовж дослідження і ТБК-активних продуктів на завершальному етапі визначення у порівнянні з контрольною групою. Застосування у раціоні сульфату натрію, хлориду і цитрату хрому супроводжувалося вірогідним підвищенням активності ензимів антиоксидантного захисту та збільшенням вмісту вітаміну Е на 46 і 118 доби дослідження у порівнянні з контролем.

Наведено результати досліджень вмісту важких металів у ланцюгу: грунт - вода - корми - тварина - продукція тварин. Встановлено, що з досліджуваних металів (Sr, Сd, Pb та Sn) у зразках грунту вміст свинцю був найвищим. Вміст стронцію у соломі та сінажі перевищував гранично допустимі концентрації (ГДК - 0,40 мг/кг корму). Рівень інших важких металів у зразках кормів, заготовлених у господарстві і які входили до раціону корів, не перевищував (ГДК). Вміст стануму у молоці та крові корів, що утримувались у господарстві СГПП "Лище", яке знаходиться в біогеохімічній провінції Лісостепу, був найвищий, але не перевищував максимально допустимого рівня цього елемента в досліджуваному біологічному матеріалі. У відібраних зразках шерсті корів, з господарства СГПП "Лище" Волинської області, вміст стронцію та свинцю перевищував (ГДК). Найвищий вміст стануму в шерсті свідчить про накопичення цього елемента в організмі корів впродовж тривалого часу.