Рассмотрены проблемы онтологического, гносеологического и методологического плана, связанные с определением объекта языкознания и смежных дисциплин, характера и способа лингвосемиотического и лингвофилософского познания. Изложены методики функционального и прагматического исследования языковой деятельности. Представлена авторская версия объединения функционализма и прагматизма в единое методологическое направление.

Розглянуто етнічну самосвідомість як колективне уявлення щодо єдності території, спільноти, мови. Описано семантичні особливості інтер'єктивів, перекладу часових форм англійських іменників українською мовою у дистрибутивному контексті. Значну увагу приділено проблемі стильової манери рококо. Проаналізовано механізм еквівалентності у дитячій літературі.

Рассмотрено этническое самосознание как коллективное представление единства территории, сообщества, языка. Описаны семантические особенности интерьективов, перевода временных форм английских существительных на украинском языке в дистрибутивном контексте. Значительное внимание уделено проблеме стилевой манеры рококо. Проанализирован механизм эквивалентности в детской литературе.

Розглянуто питання мовознавства та літературознавства. Наведено порівняльний аналіз знакового символу Сонця у поезії П.Карманського та П.Тичини. Висвітлено теккереївську концепцію сатири і гумору (В.М.Теккерей - відомий сатирик світової літератури) в циклі лекцій "англійські гумористи XVIII ст." Описано специфіку юріївських пісень як циклу весняної поезії.

Рассмотрены вопросы языковедения и литературоведения. Приведен сравнительный анализ знакового символа Солнца в поэзии П.Карманского и П.Тычины. Освещена теккереевская концепция сатиры и юмора (В.М.Теккерей - известный сатирик мировой литературы) в цикле лекций "английские юмористы XVIII ст.". Описана специфика юрьевских песен как цикла весенней поэзии.

Розглянуто питання наративу в концепції фікційного світу П.Ламарка та С.Олсена. Висвітлено наратологічні проблеми художнього перекладу та компаративістики, аспекти домінування фокалізаційного рівня художньої комунікації за матеріалом поеми "Похорон" І.Франка, рецептивну стратегію й особливості нарації малої епічної прози в оповіданнях письменника "Місія" та "Чума", наративну стратегію повісті "Санаторійна зона" М.Хвильового. Описано способи регулювання наративної інформації в дитячій літературі. Проаналізовано розвиток наративного дискурсу натуралістичної прози І.Франка.

Рассмотрены вопросы нарратива в концепции фикционного мира П.Ламарка и С.Олсена. Освещены нарратологические проблемы художественного перевода и компаративистики, аспекты доминирования фокализационного уровня художественной коммуникации по материалам поэмы "Похорона" И.Франка, рецептивная стратегия и особенности наррации малой эпической прозы в рассказах писателя "Миссия" и "Чума", нарративная стратегия повести "Санаторная зона" Н.Хвылевого. Описаны способы регулирования нарративной информации в детской литературе. Проанализировано развитие нарративного дискурса натуралистической прозы И.Франка.

Висвітлено теоретичні аспекти сучасного літературознавства, історію літератури у контексті культурно-національної програми українства, проблеми компаративістики та художнього перекладу в літературознавчому дискурсі. Розглянуто проблему теорії та класифікації літературно-критичних жанрів. Розкрито теоретичні аспекти біблійної генології та поетики сакральних текстів. Визначено екзистенційність як домінантну рису літератури доби модернізму, сугестивність ліричної поезії І.Франка, описано модель наративного виміру перекладацького досвіду І.Франка. Проаналізовано культурологічну спадщину відомого українського поета Б.Лепкого, типологію символістської ідейно-естетичної свідомості драматургії О.Олеся.

Освещены теоретические аспекты современного литературоведения, история литературы в контексте культурно-национальной программы украинства, проблемы компаративистики и художественного перевода в литературоведческом дискурсе. Рассмотрена проблема теории и классификации литературно-критических жанров. Раскрыты теоретические аспекты библейской генологии и поэтики сакральных текстов. Определены экзистенциальность как доминантная черта литературы эпохи модернизма, суггестивность лирической поэзии И.Франко, описана модель нарративного измерения переводческого опыта И.Франко. Проанализированы культурологическое наследие известного украинского поэта Б.Лепкого, типология символистского идейно-эстетичного сознания драматургии А.Олеся.

Описано модель людини у філософії французького Просвітництва. Висвітлено когнітивні аспекти просодичної інтерференції. Проаналізовано жанрову структуру роману "Апостол черні" О.Кобилянської, екзистенційні виміри творчості В.Стуса, жіночі персонажі Е.Хемінгвея "По кому подзвін" у рецепції американської критики. Висвітлено проблему функціонування внутрішнього монологічного мовлення в літературному тексті.

Описана модель человека в философии французского Просветительства. Освещены когнитивные аспекты просодической интерференции. Проанализированы жанровая структура романа "Апостол черни" О.Кобылянской, экзистенционные измерения творчества В.Стуса, женские персонажи Э.Хемингвея "По ком звон" в рецепции американской критики. Освещена проблема функционирования внутренней монологической речи в литературном тексте.

Висвітлено методологічний і теоретичний досвід літературознавчого підходу до теорії студіювання філософської лірики. Розглянуто проблему сприйняття української мови за умов білінгвізму, питання епістемології тілесного міметизму феномену дотику в текстових стратегіях сучасної літератури. Проаналізовано концепцію валенродизму від І.Франка до Д.Донцова, а також концепцію "ідеального" читача у творчості М.Цвєтаєвої.

Освещены методологический и теоретический опыт литературоведческого подхода к теории студирования философской лирики. Рассмотрены проблема восприятия украинского языка в условиях билингвизма, вопросы эпистемологии телесного миметизма феномена осязания в текстовых стратегиях современной литературы. Проанализированы концепция валенродизма от И.Франко до Д.Донцова, а также концепция "идеального" читателя в творчестве М.Цветаевой.

Проаналізовано взаємозв'язок філософії просвітництва з різними змінними процесу творення нової цивілізації. Висвітлено ідеологічну складову культурного простору та ландшафту стратегічного потенціалу просторової метафорики. Розкрито аспекти дослідження білінгвізму, зокрема, лінгвістичний, психологічний, нейролінгвістичний, соціологічний, педагогічний, літературно-художній, лінгвокультурологічний і когнітивний. Визначено чинники конструювання літературної репутації письменників і художніх творів. Розглянуто питання розвитку критики в українській літературі 1990-х рр.

Проанализирована взаимосвязь философии просветительства с разными переменными процесса образования новой цивилизации. Освещена идеологическая составляющая культурного пространства и ландшафта стратегического потенциала пространственной метафорики. Раскрыты аспекты исследования билингвизма, в частности, лингвистический, психологический, нейролингвистический, социологический, педагогический, литературно-художественный, лингвокультурологический и когнитивный. Определены факторы конструирования литературной репутации писателей и художественных произведений. Рассмотрены вопросы развития критики в украинской литературе 1990-х гг.

Розглянуто питання карнавалізації літератури в контексті соціальних криз у міжвоєнний період в Україні та Польщі, психології творення художніх заголовків І.Франка. Визначено дискурс читача як складову наративної структури літературних творів. Висвітлено романну типологію прозаїків в аспекті міжлітературної рецепції. Проаналізовано особливості російської жіночої прози ХХ ст., літературну репутацію роману Е.Хемінгуея "По кому подзвін" в українському літературознавстві на сучасному етапі. Описано теорію "концептуальної метафори" та розкрито її роль в сучасних лінгвістичних дослідженнях.

Рассмотрены вопросы карнавализации литературы в контексте социальных кризисов в межвоенный период в Украине и Польше, психологии создания художественных заглавий И.Франка. Определен дискурс читателя как составная нарративной структуры литературных произведений. Освещена романная типология прозаиков в аспекте межлитературной рецепции. Проанализированы особенности русской женской прозы ХХ ст., литературная репутация романа Э.Хемингуэя "По ком звонит колокол" в украинском литературоведении на современном этапе. Описана теория "концептуальной метафоры" и раскрыта её роль в современных лингвистических исследованиях.

Проаналізовано писемні пам'ятки Лемківщини як джерело вивчення загальноукраїнської мови, особливості системи лемківських говірок. Розглянуто питання лексичної інтерференції в переселенських лемківських говірках в Україні, концептуалізації сакрального як відображення пралемківського світу у поетиці Б.-І. Антонича. Висвітлено образно-символічний потенціал лемківських пісень про кохання. Визначено своєрідність ад'єктивних фразеологічних синонімів лемківського говору. Розкрито лемківські та наддністрянські діалектні ознаки індикативної дієслівної парадигми у говірці с. Глибока на Івано-Франківщині, морфологічні особливості подільського говору за романом А. Свидницького "Люборацькі", атрибутивну функцію динамічних сем у структурі назв у говірках Закарпаття.

Проанализированы письменные памятки Лемковского региона как источник изучения общеукраинского языка, особенности системы лемковских говоров. Рассмотрены вопросы лексической интерференции в переселенческих лемковских говорах в Украине, концептуализации сакрального как отражения пралемковского мира в поэтике Б.-И. Антоныча. Освещен образно-символический потенциал лемковских песен о любви. Определено своеобразие адъективных фразеологических синонимов лемковского говора. Раскрыты лемковские и надднестрянские диалектные свойства индикативной глагольной парадигмы в говоре с. Глубокая в Ивано-Франковской области, морфологические особенности подольского говора по роману А. Свидницкого "Люборацкие", атрибутивная функция динамических сем в структуре названий в говорах Закарпатья.

Висвітлено актуальні проблеми методології гуманітарних досліджень, формування метамови гуманітарних наук, філософії мови та знаків, специфіки мистецтва, культури, різноманітних форм суспільного життя та свідомості соціуму. Розглянуто особливості типології сучасної зорової поезії, питання функціонування елементів кримінального жаргону у ЗМІ. Проаналізовано структурно-семантичні моделі фразем на позначення інтелектуальних здібностей людей (на матеріалі говірок Західного Поділля).

Освещены актуальные проблемы методологии гуманитарных исследований, формирования метаязыка гуманитарных наук, философии языка и знаков, специфики искусства, культуры, разнообразных форм общественной жизни и сознания социума. Рассмотрены проблемы типологии современной зрительной поэзии, вопросы функционирования элементов криминального жаргона в СМИ. Проанализированы структурно-семантические модели фразем, обозначающих интеллектуаные способности людей (на материале говоров Западного Подолья).

Проаналізовано вплив візуальних комунікацій на культуру мислення особистості в естетичному аспекті. Висвітлено проблеми трансформації ідентичностей у контексті міжнародної міграції. Розглянуто питання асиміляції англійських запозичень у системі української мови. Описано фреймові моделі формування значень у французьких неметафоричних композитах. Визначено особливості словесного інструментування драматичних творів О. Олеся та В. Єйтса, двовекторність поетичної творчості І. Андрусяка на основі поетичної збірки "Депресивний синдром".

Проанализирована влияние визуальных коммуникаций на культуру мышления личности в эстетическом аспекте. Освещены проблемы трансформации идентичностей в контексте международной миграции. Рассмотрены вопросы ассимиляции английских заимствований в системе украинского языка. Описаны фреймовые модели формирования значений в французских неметафорических композитах. Определены особенности словесного инструментирования драматических произведений А. Олеся и В. Ейтса, двухвекторность поэтического творчества И. Андрусяка на основе поэтического сборника "Депрессивный синдром".

Показано, що у дітей з організованим режимом дня вірогідно вищі показники фізичної працездатності, що обумовлене їх зниженою толерантністю щодо фізичного навантаження внаслідок низьких резервів функціонування кардіореспіраторної системи. Діти, які відвідують дитячий садок, мають більш високий рівень рухової активності, що проявляється високими показниками фізичного розвитку, нижчим рівнем тривалості захворювань, вони мають також більш досконалий тип регуляції фізіологічних функцій під час фізичного навантаження.

Представлены работы, посвященные проблеме варьирования русского языка в разных странах. Особое внимание при этом уделено георусистике, рассматривающей в качестве своего основного объекта особого рода мир, системообразующим фактором которого является использование русского языка как средства социального взаимодействия.

Висвітлено концептуальні підходи до вивчення явища еволюції у різноманітних методологічних напрямках. Виокремлено пріоритетні проблеми методології гуманітарних досліджень філософії мови та знаків, соціальної специфіки мистецтва та культури, багатоманітних форм суспільного життя та свідомості. Головним завданням визначено подолання певної локалізації гумагітарних наук та розбудови міждисциплінарних пошуків. Наголошено на необхідності створення метамови та вироблення концептуальних інтегративних підходів для різноманітних методологічних напрямів, що функціонують та гіпотетично можуть функціонувати у сфері гуманітарних наук.

Освещены вопросы теории лингвосемиотической деятельности. Рассмотрены аналитические основы функционально-прагматической методологии исследования человеческого опыта. Охарактеризованы функции языковой деятельности. Рассмотрена лингвосемиотическая метафора как методический прием. Проанализированы ключевые понятия антропоцентрической онтологии и эпистемологии. Изложены основы сферической типологизации информационных объектов.

Розглянуто підходи та засоби втілення різноманіття образів світу в світоглядних системах, етнокультурі та мові, суспільно-політичному житті. Зазначено, що створення сучасної наукової картини світу є можливим за умови інтенсивного й ефективного звертання до різних аспектів, проявів і складових розмаїтої природи та генези, які й визначають системний характер мистецького та наукового перетворення світу. За традиційними уявленнями різноманіття образів світу маніфестує складно структуровану цілісність, елементи якої класифіковано за трьома головними проявами - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Також важливими частками сучасного образу світу та засобами його суб'єктивації варто вважати мову та політику. Саме взаємодія названих складових і характер їх співвідношення здатні визначити специфіку картини світу, що репрезентує певну епоху, етнос, субкультуру.

Показано, що умови спортивно-оздоровчого табору можуть забезпечити правильний руховий режим для дітей під час канікул і є потужним оздоровчим засобом. Неоднорідність фізичного розвитку, фізичної підготовленості, стану соматичного здоров'я, функціональних можливостей дітей молодшого шкільного віку визначає необхідність розподілу їх за групами для заняття фізичними вправами в корекційно-оздоровчому, розвивальному чи спортивному режимі. Це надає змогу здійснювати розподіл дітей на групи для занять фізичними вправами відповідно до рівня їх соматичного здоров'я; переорієнтовувати фізичне виховання на корекційно-оздоровчу спрямованість, збільшити час, відведений на фізичне виховання в спортивно-оздоровчому таборі, до 2 год на день.

Розглянуто культурно-цивілізаційні та політичні конфлікти. Висвітлено особливості словесного вираження кінетичної поведінки персонажів в оповіданнях А. П. Чехова. Розкрито проблему лексичного значення часток, подано прагматичний аналіз. Проаналізовано революційні та мирні способи розв'язання проблем суспільного життя в програмних документах і практиці соціалістичних партій на початку XX ст. Розглянуто афоризм у східно-західному аспекті. Встановлено функціонування журналу інтерв'ю в суспільно-політичних ЗМІ України.

Розроблено та науково обгрунтовано зміст та організаційно-педагогічні умови фізичного виховання дітей у літньому дитячому оздоровчому закладі. Вивчено вплив комплексного застосування специфічних (фізичних і спортивних вправ, рухливих ігор) і неспецифічних (природних чинників) засобів фізичного виховання на психофізичний стан і соматичне здоров'я та неспецифічну резистентність організму дітей 8 - 10-ти років за клімато-географічних умов Карпат. Підтверджено дані про негативний вплив сучасної системи навчання у школі на соматичне здоров'я та фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку. Розширено уявлення про типи реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження у таких дітей. Доповнено дані діагностичної ефективності змін букального епітелію для оцінювання неспецифічної резистентності організму. Розроблено спортивно-оздоровчу програму покращання морфофункціонального стану молодших школярів та їх неспецифічної резистентності за умов літнього дитячого оздоровчого закладу.