Розглянуто питання сім'ї, яка здатна сформувати свідоме ставлення дитини до проблеми підтримки здоров'я за допомогою таких компонентів, як: приклад батьків та інших членів сім'ї, сприятливий психоемоційний клімат, наявність сімейних традицій активного відпочинку (туризм, сімейні свята, рухливі ігри), підтримки здоров'я (загартування, заняття фізичними вправами і спортом); дотримання оптимального режиму дня, харчування, рухової активності.

Визначено та проаналізовано рівень фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку. Досліджувані показники швидкості, спритності, гнучкості, сили та швидкісно-силової якостей підлітків порівняно із нормативними для цього віку та результатами, які були одержані в школах, де працюють за різними програмами на уроках фізичної культури. Охарактеризовано кореляційні зв'язки між показниками фізичної підготовленості школярів для використання їх у подальших дослідженнях. Встановлено, що учні школи, де на заняттях з фізичної культури враховуються інтереси та потреби школярів, мають кращі результати практично в усіх рухових тестах.

Висвітлено питання впливу потребово-мотиваційного підходу до організації фізичного виховання у школі на вирішення комплексу оздоровчих, освітніх і виховних завдань. Це дозволило виділити лімітувальні чинники, які впливають на позитивний ефект від впровадження нових програм фізичної культури для учнів V - IX класів. Досліджено динаміку особливостей фізичного розвитку та підготовленості дітей середнього шкільного віку протягом навчального року в контексті різного наповнення програм фізичної культури. Обгрунтовано ефективність потребово-мотиваційного підходу у державній програмі "Фізичної культури для учнів середніх класів загальноосвітніх навчальних закладів", що доведено підвищенням фізичної підготовленості, зростанням функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної системи у школярів VII - VIII класів порівняльної групи в кінці навчального року.

Досліджено проблеми ненасилля в контексті модернізації сучасного українського суспільства. Уточнено поняття ненасилля в системі категорій соціальної філософії та з'ясовано основні функції цінностей ненасилля у сучасному світі. Здійснено спробу співвіднести та узгодити етичні й соціально-філософські теоретико-методологічні моделі ненасилля та сформувати цілісне уявлення про вияви даних парадигм у житті суспільства. Виявлено вплив концепції ненасилля на актуалізацію ідеї толерантності та аргументовано, що впровадження в суспільстві ідеалів ненасилля фактично є однією з важливих умов подальшого існування людства в умовах глобалізації та поширення цінностей домінуючої цивілізації на всю планету. Розкрито специфіку ненасилля в контексті модернізації сучасного українського суспільства та переосмислено принцип ненасилля як взірець міжособистісних відносин, виховання особистості, розвитку суспільства з урахуванням національних особливостей та традицій.