Покращано результати хірургічного лікування жінок, хворих на стресове нетримання сечі в поєднанні з пролапсом тазових органів, на підставі вибору оптимальної хірургічної тактики завдяки використанню модифікованого уродинамічного обстеження. Вивчено особливості анамнезу та клінічного статусу, стан утримання сечі, результати різних видів оперативного втручання у жінок з наявністю пролапсу тазових органів та без нього. Доведено, що некорегований генітальний пролапс є фактором, що збільшує вірогідність негативних результатів хірургічного лікування стресового нетримання сечі у пацієнток, у яких пролапс геніталій не діагностований до операції або його наявність не врахована під час виконання оперативного втручання. Показано, що використання пристроїв, моделювальних корекцію пролапсу, дозволяє проводити диференціальну діагностику 2 і 3 типів нетримання сечі у пацієнток, нетримання сечі в яких супроводжується пролапсом геніталій. Показано, що на підставі результатів уродинамічного дослідження за умов моделювання корекції пролапсу можна прогнозувати появу стресового нетримання сечі після хірургічної корекції пролапсу. Визначено показання до одномоментної корекції пролапсу та нетримання сечі, а також уникнення непотрібної операції з приводу стресового нетримання сечі. Впровадження в клінічну практику удосконалену малоінвазивну методику хірургічного лікування різних типів стресового нетримання сечі в поєднанні з пролапсом тазових органів дозволило скоротити кількість ускладнень, частоту рецидивів, скоротити тривалість лікування, підвищити ефективність оперативного лікування й якість життя пацієнток