Патогенетично обгрунтовано удосконалення діагностики гострого та хронічного пієлонефриту. Вивчено клінічні ознаки гострого та хронічного пієлонефриту в активну та неактивну фазу розвитку хвороби, які зіставлені з зазначеними лабораторними, функціональними й інструментальними дослідженнями нирок. Одержані дані дозволили дійти до висновку, що найбільш значущим критерієм розвитку запалення у нирках є наявність сечового синдрому. Шляхом клініко-патогенетичного аналізу визначено, що основним діагностичним показником сечового синдрому є наявність та величина лейкоцитурії, що є проявом стадії ексудації з еміграцією у разі запалення. З метою доказу щодо активного характеру лейкоцитурії як прояву еміграції розроблено нову методику визначення субпопуляційного складу сечі за використанням імунного комплексу пероксидаза-антипероксидаза, за допомогою якої встановлено, що у здорових осіб у сечі наявні лейкоцити СD38 та СD45 у кількості вдвічі меншій ніж у крові, що складає до 4 % та до 8 % відповідно. Показано, що за наявності пієлонефриту, особливо за гострого та загострення хронічного у сечі вдвічі зростають показники активних лейкоцитів CD38 та CD45 на фоні недостовірних змін їх кількості у крові. Обгрунтовано, що перспективним шляхом виявлення запалення в нирках є визначення субпопуляційного складу активних лейкоцитів сечі зокрема CD38 та CD45, збільшення яких є ознакою пієлонефриту, та його фази розвитку та може використовуватися для діагностики та моніторингу захворювань нирок запального генезу.

Наведено результати комплексного медико-психологічного дослідження особистісних характеристик студентів-медиків IV та V курсів Одеського національного медичного університету. Для визначення впливу особистісних характеристик на рівень успішності студентів проведено психодіагностичне дослідження з використанням таких методик: тест-опитувальник Леонгарда - Шмішека, Т. Елерса, Холмса і Pare, Леонгарда - Шмішека. Дослідження дає змогу зробити припущення, що рівень академічної успішності прямо пропорційний до рівнів мотивації, стресостійкості та соціальної адаптації. Запропоновано у програми підготовки майбутніх спеціалістів включити заняття з опанування самокорекції, підвищувати рівні стрессостійкості та мотивації за допомогою спеціально підготовлених навчальних заходів, що допоможе зробити навчальний процес ефективнішим та розвинути в студентів-медиків відчуття впевненості у виконаній роботі. Це сприятиме ровитку їх внутрішніх ресурсів для забезпечення самостійності в усіх сферах життєдіяльності, спрямуванню на оптимізацію та взаємодію з іншими об'єктами соціуму, а також знизити вияви поведінкової та внутрішньоособистісної дезадаптованості.

Приведены результаты комплексного медико-психологического исследования личностных характеристик студентов-медиков IV и V курсов Одесского национального медицинского университета. Для определения влияния личностных характеристик на уровень успешности студентов проведено психодиагностическое исследование с применением методик: тест-опросник Леонгарда - Шмишека, Т. Элерса, Холмса и Pare, Леонгарда - Шмишека. Исследование позволяет предположить, что уровень академической успешности прямо пропорционален уровням мотивации, стрессоустойчивости и социальной адаптации. Предложено в программы подготовки будущих специалистов включить занятия по овладению самокоррекцией, повышать уровни стрессоустойчивости и мотивации с помощью специально подготовленных обучающих мероприятий, что поможет сделать учебный процесс более эффективным и развить у студентов-медиков чувство уверенности в выполненной работе. Это поможет развитию их внутренних ресурсов для обеспечения самостоятельности во всех сферах жизнедеятельности, направленности на оптимизацию и взаимодействие с другими объектами социума, а также снизить проявления поведенческой и внутриличностной дезадаптивности.

Узагальнено дані літератури та результати досліджень авторів щодо причин та механізмів розвитку кальцифікації серцево-судинної системи при хронічній хворобі нирок. Наголошено важливу роль порушення мінерального метаболізму, запалення, уремічної інтоксикації та пошкодження ендотелію з розвитком дефіциту оксиду азоту в реалізації шляхів формування і прогресування ектопічної кальцифікації. Показано значущий вплив гемодіалізного лікування на механізми прискорення процесів атеро- і артеріосклерозу у хворих із термінальною нирковою недостатністю. Визначено необхідність подальшої розробки етіології і патогенезу кардіоваскулярної кальцифікації в умовах хронічної дисфункції нирок для оптимізації її ранньої діагностики, впровадження нових ефективних стратегій профілактики і лікування, стратифікації ризику ураження серцево-судинної системи.