Обгрунтовано загальний принцип передачі інформації, описано структуру первинних вимірювальних перетворювачів, визначено їх властивості. Висвітлено основні положення теорії вимірювальних перетворювачів прямого перетворювання. Визначено функції та принцип дії резистивних перетворювачів механічних величин, а також п'єзоелектричних, електростатичних, електромагнітних, теплових, електрохімічних, магнітних, фотоколориметричних, атомно-адсорбційних перетвоювачів, та перетворювачів витрати газів і рідин. Наведено опис приладів для вимірювання основних технологічних параметрів. Розглянуто методи та прилади автоматичного контролю речовин, охарактеризовано проміжні вимірювальні перетворювачі та системи передачі інформації. Вміщено відомості про вимірювальні контролюючі системи та інформаційно-вимірювальні комплекси, розглянуто питання метрологічного забезпечення засобів вимірювання.

Обоснован общий принцип передачи информации, описана структура первичных измерительных преобразователей, установлены их свойства. Освещены основные положения теории измерительных преобразователей прямого преобразования. Определены функции и принцип действия резистивных преобразователей механических величин, а также пъезоэлектрических, электростатических, электромагнитных, тепловых, электрохимических, магнитных, фотоколориметрических, атомно-адсорбционных преобразователей, а также преобразователей затрат газов и жидкостей. Дано описание приборов для измерения основных технологических параметров. Рассмотрены методы и приборы автоматического контроля веществ, охарактеризованы промежуточные измерительные преобразователи и системы передачи информации. Приведены данные об измерительных контролирующих системах и информационно-измерительных комплексах, рассмотрены вопросы метрологического обеспечения средств измерения.

Досліджено статичні характеристики атомно-абсорбційного спектрофотометра з вертикальним капілярним електротермічним атомізатором.

Наведено результати експериментальних досліджень капілярного атомізатора атомно-абсорбційного спектрофотометра. Показано вплив температури нагріву атомізатора, напруги, струму живлення та електричного опору на максимальну інтенсивність поглинання атомарної хмаринки та часу досягнення цієї інтенсивності. Показано шляхи зменшення впливу цих факторів на роботу атомно-абсорбційного спектрофотометра.

Наведено дослідження оптичних параметрів вимірювальної системи атомно-абсорбційного спектрофотометра. Показано вплив температури нагріву атомізатора, напруги, струму живлення та електричного опору на максимальну інтенсивність поглинання атомарної хмаринки та часу досягнення цієї інтенсивності. Показано шляхи зменшення впливу цих факторів на роботу атомно-абсорбційного спектрофотометра.

Запропоновано математичну модель переносу маси для моделювання процесу атомізації на базі методу нульового градієнта та дельта-функції Дірака. З використанням розробленої моделі показано, що основною причиною нелінійності статичної характеристики атомно-десорбційного спектрометра є нестабільність оптичних параметрів вимірювальної системи. Створено структурну модель вимірювального вузла з вертикальним електротермічним атомізатором, що дало змогу поліпшити стабільність оптичних параметрів вимірювальної системи та на 60 % зменшити похибку вимірювання атомно-абсорбційних спектрофотометрів. Лінеаризовано статичну характеристику такого спектрометра завдяки використанню вертикального капілярного електротермічного атомізатора та логарифмування вихідного сигналу вимірювальної системи, що дозволило значною мірою розширити діапазон вимірювання та збільшити до 70-ти кількість елементів. Наведено модифікований атомно-абсорбційний метод з використанням капілярного електротермічного атомізатора, на основі якого уніфіковано основні параметри вимірювальної схеми, вдвічі збільшено чутливість перетворення та збільшено вірогідність контролю до значення 0,94.

Розглянуто детерміновані динамічні моделі технологічних об'єктів, наведено їх сучасну класифікацію. Зазначено, що властивість моделей зазначеного типу - адекватно відображати хід процесу у широкому діапазоні зміни значень технологічних параметрів об'єктів, тому що підгрунтям для їх розробки є фундаментальні фізичні закони. Встановлено, що розробка таких моделей із застосуванням диференціальних рівнянь надає можливість відносно легко описувати об'єкти з розподіленими параметрами та динамічні об'єкти. Наведено загальні відомості щодо застосування сучасного потужного засобу комп'ютерного моделювання - програмного пакету MatLab.

Подано загальні відомості про технологію інтегральних мікросхем, надано їх класифікацію та описано основні технологічні операції з виготовлення напівпровідникових мікросхем. Розглянуто методи вирощування кремнієвих монокристалічних злитків. Описано всі основні технологічні операції формування структури напівпровідникової мікросхеми, а саме: окиснення поверхні кремнієвої пластини, епітаксію, фотолітографію, легування за допомогою дифузії та іонної імплантації тощо. Як приклад для аналізу технологічних операцій обрано епітаксіально-планарний транзистор, бо в процесі його виготовлення застосовуються практично всі типові технологічні операції. Досліджено процеси, що лежать в основі технології виготовлення тонко- та товстоплівкових гібридних інтегральних мікросхем, а саме: напилювання на діелектричну подложку тонких плівок іонно-плазмовими методами та термовакуумним випарюванням; формування плівок методом трафаретної печатки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л224

Рубрики:

Азотна кислота. Нітрати

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано результати експериментальних досліджень атомно-абсорбційних спектрофотометрів з атомізатором Массмана та капілярним атомізатором. Показано переваги спектрофотометра з капілярним електротермічним атомізатором, розташованим вертикально. У цьому випадку значно зменшуються випадкові похибки вимірювання, неселективні спектральні перешкоди, підвищується точність і чутливість приладу. За відповідних конструктивних рішень градуювальні характеристики можуть бути лінійними, розраховуватися теоретично, або калібруватися за однією реперною точкою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г542.234 + Г241.11-273.5

Рубрики:

Окислювально-відновні реакції у газовій фазі

Метан

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано спосіб розробки математичної моделі для подальшої оптимізації й керування складним технологічним об'єктом. Виконано аналіз технологічного процесу синтезу аміаку як об'єкта керування та розроблено інформаційно-логічну схему триполичного газового реактора з вбудованим теплообмінником. Розроблено математичну модель полки газового реактора синтезу аміаку, математичну модель внутрішнього теплообмінника, математичну модель триполичного газового реактора синтезу аміаку. Для визначення невідомих параметрів математичної моделі запропоновано систему тестових впливів на триполичний газовий реактор шляхом змін витрат синтез-газу по холодним байпасам на відому фіксовану величину. Розробка математичної моделі включає два етапи. На першому етапі на основі матеріальних і теплових балансів кожної полиці триполичного газового реактора розробляється детермінована модель. Незважаючи на її невисоку точність, вона надає можливість оцінити вид критеріальної функції в широкому діапазоні зміни аргументів з урахуванням її багатоекстремальності, і виділити область глобального екстремуму. На другому етапі виконується адаптація моделі на основі експериментальних даних, що отримуються з об'єкта керування, з використанням імовірнісних методів. Це дозволяє забезпечити точність параметрів, що моделюються, за рахунок врахування всіх збурювальних впливів. Одержана математична модель має четвертий порядок, що дозволяє достатньо просто одержати функціональну залежність концентрації цільового компонента на виході триполичного газового реактора від вхідних регулюючих і збурювальних параметрів. Запропоноване рівняння може бути використано для розв'язання оптимізаційної задачі. Запропонована математична модель може бути використана для побудови системи управління триполичним газовим реактором з моделлю у виробництві аміаку.

Увагу приділено проблемі підвищення ефективності роботи об'єктів керування у промислових об'єктах шляхом розробки розподіленої системи управління виробництвом, яка забезпечує оптимальну роботу систем автоматичного регулювання за рахунок знаходження оптимальних настроювань пропорційно-інтегрально-диференціального регулятора за квадратичною оптимізаційною функцією на основі експериментально-теоретичного способу. Здійснено аналіз сучасних регуляторів і визначено їх настроювані параметри, зокрема наведено коротку характеристику виробництва нітратної кислоти, розглянуто математичні моделі об'єкта керування, а також структуру автоматизованої системи керування. Проведено порівняльний аналіз способів вибору початкових даних для алгоритму ідентифікації параметрів моделі. Розроблено алгоритм пошуку оптимальних настроювань регулятора.

Висвітлено проблеми підвищення ефективності роботи об'єктів керування у промислових об'єктах за рахунок розробки розподіленої системи управління виробництвом, яка забезпечує оптимальну роботу систем автоматичного регулювання. Проаналізовано сучасні класифікації та наведено огляд методів створення моделей технологічних об'єктів. Розглянуто системи керування з моделями колоною синтезу метанолу у виробництві метанолу, а також вузлом охолодження та конденсації метанолу.

Вивчено способи перетворення н-алканів у високооктанові компоненти моторних палив (КМП), що грунтуються на взаємодії н-алканів з гідроксильним радикалом. Висвітлено проблеми розробки, вдосконалення та розвитку технологій отримання високооктанових КМП через перетворення н-алканів у ізоалкани, оксигенати та ароматичні вуглеводні.

Увагу присвячено дослідженню методологічних засад застосування математичних моделей технологічних об’єктів виробництва метанолу для побудови системи оптимального керування. Запропоновано сучасну класифікацію математичних моделей, що дозволило визначити пріоритетні шляхи їхнього використання для розв’язання задач оптимізації технологічних процесів через вдосконалення роботи систем автоматичного регулювання. Проведено ідентифікацію кривих розгону еквівалентних об’єктів керування перехідною характеристикою ланки 2 – 4 порядку через характерні точки, які визначаються як екстремуми похідних кривої розгону об’єкта керування, що дозволило зменшити похибку апроксимації до 2 % в порівнянні з апроксимацією рівномірним розподілом точок. Дістало подальшого розвитку використання квадратичної оптимізаційної функції для отримання оптимальних настроювань ПІД-регулятора, що дозволило покращити динамічні показники систем автоматичного регулювання.