Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.3Cas*734.247.1*725

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто етіологію, патогенез, класифікацію, методи дослідження, особливості лікування коніотуберкульозу. Наведено інформацію про клінічну симптоматику та рентгенологічні ознаки даного захворювання.

Рассмотрены этиология, патогенез, классификация, методы исследования, особенности лечения кониотуберкулеза. Приведена информация о клинической симптоматике и рентгенологических признаках данного заболевания.

Наведено результати аналізу новітньої технології рекуперації свинцю, що дозволили визначити основні виробничі фактори, що формують умови праці на підприємстві з утилізації відпрацьованих свинцевих акумуляторів. Надано результати гігієнічної оцінки умов праці робітників основних професій заводу з рекуперації свинцю за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що дозволили визначити й оцінити групові професійні ризики.

На підставі власних і літературних даних про сучасний стан виробництва свинцевих акумуляторів і виплавки вторинного свинцю в Україні, а також даних аналізу гігієнічних досліджень, проведених упродовж різних років, сформульовано основні концептуальні положення сучасних гігієнічних вимог у разі використання свинцю в акумуляторному виробництві та його рекуперації.

Наведено результати порівняльного аналізу нових технологій виробництва свинцевих акумуляторних батарей, запроваджених на підприємствах національної акумуляторної корпорації (НАК) "ІСТА" для визначення основних виробничих чинників, що формують умови праці робітників основних професій на підприємствах НАК ("ЗАТ "ІСТА-ЦЕНТР" і ДДЗ "ЕНЕРГОАВТОМАТИКА"). На підставі досліджень гігієнічно оцінено умови праці робітників за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для оцінки професійного ризику.

Розроблено та впроваджено новий спосіб прогнозування гострого деструктивного панкреатиту на основі визначення цитохімічної активності нейтрофільних лейкоцитів (НЛ) крові. За допомогою кількісних показників активності лужної фосфатази, мієлопероксидази та лізосомально-катіонних білків в клітинах прогнозують перебіг основного захворювання та його ускладнень. Розроблено критерії тяжкості перебігу запального процесу в підшлунковій залозі та заочеревинній клітковині згідно з цитохімічними показниками, визначеними в НЛ крові.

Розглянуто проблему профілактичної медицини щодо гігієнічного значення свинцю як фактора малої інтенсивності в навколишньому середовищі, обгрунтовано нові підходи до патогенезу, діагностики та профілактики сатурнізму. Досліджено вплив умов праці на формування професійного ризику для здоров'я працівників, експонованих свинцем, а також прояви ранніх, "прихованих" порушень їх здоров'я. Розкрито роль порушень іонотранспортної функції клітинних мембран у патогенезі сатурнізму, закономірності внутрішньоклітинної токсикокінетики свинцю під час дії на організм. Показано особливості гепатотоксичної, кардіовазотоксичної, нейротоксичної та нефротоксичної дії малих доз свинцю за його хронічного впливу на організм, вікові особливості розвитку токсичних ефектів за дії свинцю та механізми лікувально-профілактичної дії пектинів у разі сатурнізму. За результатами досліджень обгрунтовано систему гігієнічних, профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на зниження професійного ризику, а також профілактику професійних захворювань та збереження здоров'я працівників, експонованих свинцем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-451

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надані дані літератури та власний досвід диференціальної діагностики атопічного дерматиту (АД). Відзначені діагностичні труднощі на прикладі аналізу спостереження за 57 дітьми з АД (віком 1 - 5 років) і запропоновано діагностичний алгоритм, що включав три етапи: клінічний (детальний збір скарг та анамнестичних даних), лабораторний (загальний аналіз крові, біохімічне та копрологічне обстеження, визначення загального IgE та специфічних IgE до глютену та різних фракцій молока, серологічних біомаркерів целіакії) та інструментальний (нашкірне тестування в період досягнення контролю захворювання та за потреби - ендоскопія з подальшим гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки тонкої кишки). Спостереження за пацієнтами проводилося за умов Львівського міського дитячого алергологічного центру на базі комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львів". Дітей оглядали на старті дослідження та в динаміці через 1, 2, 3 міс. Оцінка ефективності лікування проводилася на підставі клінічних симптомів, характеру та поширеності висипу та інтенсивності свербежу. Результати дослідження показали, що в досліджуваній групі виявлено наступні причини рефрактерності до лікування дітей з АД: 36,84 % - коморбідні алергічні захворювання (в 71,43 % - з неконтрольованим перебігом); 24,56 % - харчова алергія, 12,28 % - алергія до білка коров'ячого молока; 7,02 % - лактазна недостатність; 7,02 % - гельмінтози; 5,25 % - стрептодермія; 3,51 % - алергія на глютен; 3,51 % - целіакія; 3,51 % - короста; 1,75 % - гіперчутливість до харчових добавок (E102), та у 3,51 % дітей причину ідентифікувати не вдалося (проводиться подальший пошук). Описано потребу індивідуального підходу до лабораторно-інструментального алгоритму діагностики АД та показано результати власного шляху до постановки діагнозу.

В Україні проблема небезпеки свинцю привертає увагу у зв'язку з активним розвитком в останні десятиліття раніше відсутніх галузей промислового виробництва, серед яких провідного значення набули виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і батарей та виплавка вторинного свинцю. Промислові аерозолі, що утворюються та виділяються в повітря під час виробництва та використання свинцю, характеризуються наявністю наночастинок. Це створює умови для ризиків здоров'ю працюючих і населення. Мета дослідження - вивчення особливостей емісії наночастинок (НЧ) у повітря під час відтворення в експерименті моделі технологічного процесу рекуперації свинцю. Емісію в повітря зважених частинок вивчали за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра "ДАС 2702" (АероНаноТех). Розмір, форму, структуру НЧ визначали за методом динамічного розсіювання світла ("DinaSizer", Німеччина), а також за методом растрової електронної мікроскопії (РЕМ; мікроскоп "Tescan MIRA3"). Хімічний склад речовин досліджували за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивнозв'язаною плазмою за допомогою АЕС "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). Результати досліджень довели, що майже всі основні етапи технологічного процесу рекуперації свиніцю, що пов'язані з розігрівом, розплавленням, виплавкою та розливом свинцю характеризуються високим рівнем емісії у повітря наночастинок свинцю, що необхідно враховувати під час проведення гігієнічної оцінки умов праці та професійного ризику, а також під час розробцки та впровадження профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників свинцевих виробництв. Висновки: встановлено, що технологічний процес рекуперації свинцю характеризується виділенням у повітря зважених частинок, концентрація яких на різних етапах перевищує фонові значення в 2,6 - 6,4 разу. Доведено, що 88,2 - 95,1 % усіх зважених у повітрі частинок мають розміри, що визначаються нанометровим діапазоном (1 - 100 нм) з максимумом їх розподілення у фракціях 5 - 10 нм, 10 - 15 нм і 15 - 20 нм. Показано, що збільшення емісії НЧ у повітрі супроводжується збільшенням концентрації свинцю, який визначає основні фізико-хімічні характеристики цих НЧ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.418 + Р124.432.418

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь і уражень залізом, кобальтом, нікелем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сьогодні існує ряд перешкод для ефективної оцінки наночастинок і наноматеріалів на предмет безпеки та впливу на навколишнє середовище. Також залишається відкритим питання нормування продуктів нанотехнологій. Мета дослідження - проаналізувати сучасні стратегії тестування та нормування наноматеріалів і визначити основні питання, відповіді на які сприятимуть поліпшенню оцінки ризиків і зменшенню потенційної небезпеки для людини та довкілля. Проведено аналіз нормативно-правового регулювання у сфері нанотехнологій і наукових публікацій, присвячених тестуванню та нормуванню наночастинок і наноматеріалів з використанням електронних ресурсів і баз даних WHO, ILO, PubMed за допомогою бібліосемантичного методу. Зазначено, що безпека наноматеріалів може бути забезпечена шляхом проведення випробувань на тваринах лише в крайньому випадку. Відсутність адекватних фізико-хімічних характеристик наночастинок обмежує надійність результатів токсикологічних досліджень. Оцінка небезпеки кожного окремого варіанта наноматеріалу є нездійсненою та небажаною з економічних причин. Науково обгрунтовані підходи до групування наноматеріалів надають змогу прогнозувати токсичність речовини шляхом порівняння її з іншими подібними речовинами. Висновки: надійна та достатня характеристика матеріалу є обов'язковою вимогою до початку досліджень токсичності. У токсикологічних дослідженнях слід уникати використання наночастинок лабораторного або екзотичного типу та/або у високих дозах. Необхідним є розробка стандартизованих методологічних підходів in vitro. Наночастинки, які є побічним процесом не нанотехнологічних виробничих процесів, на сучасному етапі не підлягають гігієнічній регламентації. Для встановлення тимчасових розрахункових регламентів для наноматеріалів можуть бути використані коефіцієнти безпеки та використано підхід щодо групування наноматеріалів.

Висвітлено основні питання атеросклерозу - одного з найпоширеніших захворювань серед хвороб системи кровообігу. Розкрито проблеми розповсюдженості атеросклерозу. Проаналізовано особливості атеросклерозу судин головного мозку, вінцевих (коронарних) судин, аорти, мезентеріальних судин, ниркових артерій і артерій нижніх кінцівок. Розглянуто загальні методи лікування та заходи профілактики атеросклерозу в практиці лікаря-профпатолога.

Увагу приділено проблемі забруднення навколишнього середовища свинцем і його впливу на здоров'я людини. Наведено історичний екскурс щодо використання людиною свинцю та виробів із нього, сучасні уявлення про джерела надходження свинцю в навколишнє середовище, його міграцію. Розглянуто питання токсичної дії свинцю під час надходження з продуктами харчування, водою та повітрям. Описано біологічні тести експозиції свинцем та інструментальні методи його визначення. Надано оцінку клінічних проявів токсичної дії свинцю на організм дорослої людини та дитини, розглянуто заходи профілактики.

Увагу приділено проблемі впливу есенційного металу заліза на організм. Наведено дані щодо фізико-хімічних властивостей заліза, способи одержання та сфери його застосування. Узагальнено сучасні дані стосовно джерел і шляхів надходження, розподілення та накопичення металу в організмі. Описано біологічні ефекти та метаболізм заліза, біологічні маркери експозиції й інструментальні методи визначення вмісту металу в біологічних середовищах та об'єктах довкілля. Надано оцінку механізмів токсичної дії та клінічних ознак інтоксикації залізом. Розглянуто заходи профілактики та лікування патологічних змін, викликаних підвищеним накопиченням заліза в організмі.

Сьогодні існує ряд перешкод для ефективної оцінки наночастинок і наноматеріалів на предмет безпеки та впливу на навколишнє середовище. Також залишається відкритим питання нормування продуктів нанотехнологій. Мета дослідження - проаналізувати сучасні стратегії тестування та нормування наноматеріалів і визначити основні питання, відповіді на які сприятимуть поліпшенню оцінки ризиків і зменшенню потенційної небезпеки для людини та довкілля. Проведено аналіз нормативно-правового регулювання у сфері нанотехнологій і наукових публікацій, присвячених тестуванню та нормуванню наночастинок і наноматеріалів з використанням електронних ресурсів і баз даних WHO, ILO, PubMed за допомогою бібліосемантичного методу. Зазначено, що безпека наноматеріалів може бути забезпечена шляхом проведення випробувань на тваринах лише в крайньому випадку. Відсутність адекватних фізико-хімічних характеристик наночастинок обмежує надійність результатів токсикологічних досліджень. Оцінка небезпеки кожного окремого варіанта наноматеріалу є нездійсненою та небажаною з економічних причин. Науково обгрунтовані підходи до групування наноматеріалів надають змогу прогнозувати токсичність речовини шляхом порівняння її з іншими подібними речовинами. Висновки: надійна та достатня характеристика матеріалу є обов'язковою вимогою до початку досліджень токсичності. У токсикологічних дослідженнях слід уникати використання наночастинок лабораторного або екзотичного типу та/або у високих дозах. Необхідним є розробка стандартизованих методологічних підходів in vitro. Наночастинки, які є побічним процесом не нанотехнологічних виробничих процесів, на сучасному етапі не підлягають гігієнічній регламентації. Для встановлення тимчасових розрахункових регламентів для наноматеріалів можуть бути використані коефіцієнти безпеки та використано підхід щодо групування наноматеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.418

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь і уражень залізом, кобальтом, нікелем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ