Описано досвід застосування методу вимірювання потенціалів біологічно активних зон організму за допомогою INTA-TLEET-тесту у хворих на ревматоїдний артрит і дітей з гіпермобільним синдромом. Цей метод передбачає загальну оцінку енергетичного стану організму дитини із визначенням типу реактивності, функціонального стану та адаптаційних можливостей вегетативної нервової системи, ступеня загальної екзогенної та ендогенної інтоксикації, а також оцінку енергетичного стану організму та його окремих органів і систем.

Обстежено 38 дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, віком 3 - 18 років, які одержували впродовж 6-ти місяців метотрексат в середній дозі 5 - 10 мг на тиждень. Показано, що за наявності дефіциту заліза та вітамінів в організмі дитини терапевтична ефективність метотрексату суттєво знижується, а призначення препаратів, що містять зазначені елементи, може викликати позитивну динаміку у разі комплексної терапії таких пацієнтів.

Наведено дані, які свідчать про активну роль продуктів активації клітин моноцитарного походження в регуляції процесів кісткової деструкції у дітей з ознаками дисплазії сполучної тканини та хворих на системні аутоімунні захворювання. Відзначено корреляційні взаємозв'язки між деякими імунологічними показниками та показниками кальцій-фосфорного обміну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.419.1-52

Рубрики:

Ревматизм у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.419.1-52

Рубрики:

Ревматизм у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність двотижневого застосування в комплексній терапії сорбенту на основі лігніну у дітей, хворих на ревматоїдний артрит. Встановлено швидшу позитивну динаміку суб'єктивних та об'єктивних проявів хвороби і лабораторних показників активності запального процесу.

Представлены результаты исследования липидного спектра крови у 75 детей с ревматическими болезнями. Выявлена атерогенная направленность нарушений липидного обмена у детей с ревматическими болезнями при наличии функциональных нарушений печени. Степень дислипидемии коррелирует со степенью активности воспалительного процесса, быстро прогрессирующим течением заболевания, продолжительной терапией противовоспалительными и базисными болезньмодифицирующими препаратами, выраженностью нарушений функционального состояния печени.

Мета роботи - вивчити ефективність використання методу гастроінтестинальної сорбції як додаткового засобу неспецифічної детоксикації у комплексній терапії дітей із різними соматичними захворюваннями. Згідно з метою дослідження, метод ентеральної детоксикації з використанням різних класів ентеросорбентів (увесорб, ентеросгель, мультисорб, смекта, фільтрум, атоксіл) застосовано в комплексній терапії хворих на ревматичні захворювання (500 дітей віком 3 - 18 років), хронічні вірусні гепатити (120 дітей віком 6 - 16 років), діарейний синдром (30 дітей першого року життя). Встановлено, що введення ентеросорбентів до складу основної терапії хворих з ревматичними захворюваннями, хронічними вірусними гепатитами, діарейним синдромом сприяє більш швидкій і стійкій зворотній динаміці симптомів загальної інтоксикації та типових клінічних проявів зазначеної патології, знижує ризик виникнення побічної дії та підвищує безпечність медикаментозної терапії. Висновки: ентеросорбція як неспецифічний метод детоксикації організму, патогенетично обгрунтований у комплексному лікуванні ревматичних захворювань, хронічних вірусних гепатитів, діарейного синдрому в дітей, є безпечним лікувальним засобом, а спосіб введення сорбентів - простим і доступним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.419.1

Рубрики:

Ревматизм у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.120.161

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані літератури щодо верифікації діагнозу та лікування системного васкуліту - хвороби Кавасакі (ХК) у дітей раннього віку. Наведено особливості клінічної симптоматики, діагностичного пошуку, лікування та катамнестичного спостереження дитини трьох років з відсутністю повного набору "класичних" критеріїв ХК.

Мета роботи - оцінити трофологічний статус у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, з урахуванням забезпеченості організму вітаміном D, активності та тривалості захворювання. Обстежено 27 дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, віком від 2 до 17 років (основна група) і 20 здорових дітей (контрольна група). Для оцінки трофологічного статусу розраховано індекс маси тіла та коефіцієнт трофологічного статусу. Концентрацію лептину плазми крові визначено шляхом твердофазного радіоімунологічного аналізу, Бельгійськими наборами на Гамма-лічильнику STRATEС. Рівень 25(ОН)D виміряно з використанням імуноферментного набору для кількісного визначення 25-гідроксивітаміну D та інших гідроксильованих метаболітів у сироватці або плазмі виробництва Immunodiagnostic Systems Ltd (IDS Ltd) (Велика Британія). Порушення трофологічного статусу різного ступеня, зниження концентрації вітаміну D відмічено майже у всіх хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Виявлено досить високу пряму корелятивну залежність важкості трофологічної недостатності від ступеня активності ювенільного ревматоїдного артриту, низького рівня лептину та сироваткового рівня вітаміну D (r = 0,60). Діти, які тривалий час хворіють на ювенільний ревматоїдний артрит (понад 2 роки), мали менше виражену трофологічну недостатність, на відміну від дітей, які захворіли нещодавно, але більш глибокий дефіцит вітаміну D. Висновки: дітям з ювенільним ревматоїдним артритом показано моніторування рівнів 25(ОН)D і лептину в сироватці крові для оцінки нутритивних розладів та подальшої їх корекції.

Наведено дані про сучасні клінічні прояви системного червоного вовчака (СЧВ) у дітей та підлітків з описом поліморфізму окремих симптомів ураження шкіри, кістково-м'язової системи та внутрішніх органів, які є складними щодо ранньої діагностики захворювання. Висвітлено питання класифікаційного аналізу СЧВ, акцентовано увагу на тому, що класифікаційні критерії не завжди достатні для ранньої діагностики захворювання в дитячому віці, що в окремих випадках призводить до "випадання" хворих із неповністю сформованими синдромами та/або нетиповими формами захворювання. Діагностичні критерії СЧВ SLICC (2012) є достатньо інформативними, але вони не знайшли широкого впровадження в клінічній практиці дитячої ревматології. Наведено класифікаційні критерії ACR/EULAR (2017). Подано результати динамічного моніторування стану 22 пацієнтів, які протягом останніх 10 років лікувались у дитячій клініці інституту. Показано, що у 28 % хворих діагноз було верифіковано лише за повторних госпіталізацій, у 10 % - майже через 6 років після дебюту хвороби. Наведено опис окремих клінічних випадків СЧВ: у пацієнта з первинно-хронічним перебігом (ураження шкіри та кістково-м'язової системи) і дитини з підгострим тяжким перебігом хвороби з ураженням нирок. Висвітлено можливості їх діагностики в дебюті захворювання за застосування запропонованих ACR/EULAR (2017) класифікаційних критеріїв СЧВ. Застосування сучасних клінічних та імунологічних критеріїв діагностики СЧВ здебільшого надає змогу встановити діагноз у ранні терміни захворювання та своєчасно розпочати патогенетичну терапію.

Наведено дані про сучасні клінічні прояви системного червоного вовчака (СЧВ) у дітей та підлітків з описом поліморфізму окремих симптомів ураження шкіри, кістково-м'язової системи та внутрішніх органів, які є складними щодо ранньої діагностики захворювання. Висвітлено питання класифікаційного аналізу СЧВ, акцентовано увагу на тому, що класифікаційні критерії не завжди достатні для ранньої діагностики захворювання в дитячому віці, що в окремих випадках призводить до "випадання" хворих із неповністю сформованими синдромами та/або нетиповими формами захворювання. Діагностичні критерії СЧВ SLICC (2012) є достатньо інформативними, але вони не знайшли широкого впровадження в клінічній практиці дитячої ревматології. Наведено класифікаційні критерії ACR/EULAR (2017). Подано результати динамічного моніторування стану 22 пацієнтів, які протягом останніх 10 років лікувались у дитячій клініці інституту. Показано, що у 28 % хворих діагноз було верифіковано лише за повторних госпіталізацій, у 10 % - майже через 6 років після дебюту хвороби. Наведено опис окремих клінічних випадків СЧВ: у пацієнта з первинно-хронічним перебігом (ураження шкіри та кістково-м'язової системи) і дитини з підгострим тяжким перебігом хвороби з ураженням нирок. Висвітлено можливості їх діагностики в дебюті захворювання за застосування запропонованих ACR/EULAR (2017) класифікаційних критеріїв СЧВ. Застосування сучасних клінічних та імунологічних критеріїв діагностики СЧВ здебільшого надає змогу встановити діагноз у ранні терміни захворювання та своєчасно розпочати патогенетичну терапію.

Аналіз сучасної медичної літератури свідчить, що в дитячій ревматології недостатньо приділяється уваги питанням оцінки трофологічного статусу хворих дітей. Мета роботи - дослідити нутритивний статус дітей з різними нозологічними формами ревматичних хвороб (РХ). Матеріали та методи. Досліджено нутритивний статус 35 дітей з РХ, із них: 5 - із системним варіантом ювенільного ідіопатичного артриту (ЮіА), 13 хворих на суглобову форму ЮіА, 4 пацієнти з системним червоним вовчаком, 3 - зі змішаним захворюванням сполучної тканини (синдром Шарпа), 6 - з ювенільною системною склеродермією, 4 хворі на ювенільний дерматоміозит. Усім хворим проведено загальноприйняте комплексне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження. Для оцінки трофологічного статусу визначали індекс маси тіла, рівень лептину у сироватці крові імуноферментним методом і розраховували коефіцієнт трофологічного статусу. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що трофологічна недостатність різного ступеня виявляється у 78,5 % дітей з РХ; клінічно проявляється зниженням маси тіла, виснаженням м'язової маси, жирової тканини, змінами шкіри та її придатків, слизових оболонок, органів зору, ротової порожнини, серцево-судинної системи. Найбільш виражена трофологічна недостатність встановлена у дітей із системним варіантом ЮІА, з ювенільною склеродермією та дерматоміозитом.

Мета роботи - визначити фактори ризику зниження забезпеченості вітаміном D (ВD) у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) і розробити опитувальник для швидкої ідентифікації дітей, які потребують моніторування концентрації 25OHD у крові. Проведено клініко-лабораторне обстеження 78 дітей віком 2 - 17 років з ЮІА. Застосовані загальноклінічні, біохімічні, статистичні методи та стандартизований критеріальний метод тестування. Установлені найбільш несприятливі фактори ризику зниження забезпеченості організму ВD у дітей з ЮІА, розроблений опитувальник, за допомогою якого можливо виявляти осіб, які мають високий дефіцит ВD. Фактори ризику оцінено в балах. При анкетуванні хворих на ЮІА визначена загальна кількість балів, отриманих кожним пацієнтом. У дітей, які під час тестування отримали більше ніж 264 бали, лабораторно підтверджені недостатність або дефіцит ВD. Створено електронну версію опитувальника в онлайн-сервісі для проведення дистанційного тестування з можливістю переглядати результати по кожному респонденту окремо та визначати пацієнтів із високим ризиком дефіциту вітаміну D. Опитувальник також дозволяє відокремити групи пацієнтів із ризиком недостатності ВD для подальшого моніторування концентрації 25OHD у сироватці крові, що є корисним у клінічній практиці дитячого ревматолога, педіатра та сімейного лікаря. Висновки: у пацієнтів з ЮІА необхідним є визначення факторів ризику зниження забезпеченості організму ВD для ідентифікації індивідуумів, які потребують встановлення його концентрації в крові з подальшим моніторуванням. Розроблений опитувальник дозволяє зібрати інформацію про ризики розвитку недостатності ВD, оцінити їх та визначити базову когорту пацієнтів для проведення лабораторних досліджень і вирішення питання про доцільність призначення їм препаратів вітаміну D.

Ювенильный системный склероз имеет множество клинических проявлений, которые отличаются от таковых у взрослых. Диагностика на ранних стадиях - проблематична. Течение заболевания и тяжесть прогноза зависят от вовлечения в процесс внутренних органов, прежде всего сердца, легких, почек. Поражение сердца является частой и прогностически неблагоприятной мишенью склеродермического процесса у взрослых, но у детей диагностируется редко. Цель работы - изучение особенностей клинических проявлений системного склероза у ребенка с тяжелым поражением сердца. Представлен полиморфизм клинической симптоматики тяжелого поражения сердца с развитием дилатационной кардиомиопатии у годовалого ребенка с системным склерозом. Особенностями случая являются ранний дебют системного склероза у ребенка с отягощенным наследственным анамнезом по аутоиммунной патологии (псориаз у отца и бабушки), быстрое прогрессирование аутоиммунного процесса, тяжелое поражение сердца по типу некомпактной (дилатационной) кардиомиопатии, положительная клиническая динамика при применении патогенетической терапии. Раннее выявление сердечно-сосудистого поражения при применении современных методов диагностики, своевременное проведение адекватной терапии в мультидисциплинарной команде и регулярный сердечно-сосудистый скрининг позволяет улучшить прогноз, качество жизни и снизить летальность.

Синдром компресії черевного стовбура аорти (MALS-синдром) виникає внаслідок здавлювання черевного стовбура аорти серединною дугоподібною зв'язкою діафрагми або її внутрішніми ніжками та характеризується різного ступеня вираження абдомінальним болем, втратою маси тіла, у частини хворих спостерігаються симптоми вегетативної дисфункції та транзиторна некон'югована гіпербілірубінемія. Частота аномалій будови аортального отвору діафрагми становить 10 - 24 %, проте клінічна симптоматика MALS-синдрому відмічається тільки в 0,4 - 1,0 % випадків, найчастіш е у пацієнтів підліткового та молодого віку, переважно жіночої статі, астенічної тілобудови. Наведено клінічний випадок дівчинки із синдромом компресії черевного стовбура аорти, госпіталізованої до педіатричного відділення для дітей старшого віку ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України" зі скаргами на підвищення температури тіла до фебрильних цифр, виражений біль у животі протягом тривалого часу, рефрактерний до знеболювальних та спазмолітиків, а також на епізоди діареї, закрепів, нудоти, блювання, запаморочення, непритомності, тахікардії, схуднення. З анамнезу відомо, що дитину неодноразово обстежено в клініках за місцем проживання, встановлено діагноз хронічного гастродуоденіту, синдрому вегетативної дисфункції, призначено патогенетичну, симптоматичну терапію без значного ефекту. У зв'язку з нападами пароксизмальної тахікардії заплановано радіочастотну катетерну абляцію. При госпіталізації - стан середнього ступеня тяжкості, звернуто увагу на блідість, астенізацію, адинамічність дитини, виражений абдомінальний больовий, диспепсичний синдром, тахікардію. Під час обстеження - загальноклінічні, біохімічні показники в межах фізіологічної норми. За даними езофагогастродуоденоскопії виявлено ознаки рефлюкс-езофагіту, еритематозної гастропатії, дуоденогастрального рефлюксу II ст. За даними ультразвукової діагностики органів черевної порожнини не встановлено патологічних змін. За даними гідросонографії верхніх відділів травного тракту виявлено ознаки вираженого дуоденостазу з неможливістю виключити динамічну верхню кишкову непрохідність; ознаки рефлюкс-езофагіту, гастродуоденопатії, гастроптозу. У зв'язку з вираженим абдомінальним больовим синдромом, схудненням, збереженням закрепів, явищами часткової кишкової непрохідності проведено комп'ютерну томографію органів черевної порожнини та малого тазу, за даними якої виявлено компресію черевного стовбура аорти серединною дугоподібною зв'язкою діафрагми, калібр судини в ділянці устя - 3 мм, дистальніше - калібром до 6 мм. Після клінічного та параклінічних обстежень дитину скеровано на консультацію до хірургів, проведено лапароскопічну декомпресію черевного стовбура аорти. Дівчинку оглянуто через 1,5 місяця після хірургічного втручання, відмічено значне поліпшення стану дитини: зменшення абдомінального больового, диспепсичного синдрому, регрес нападів тахікардії, покращення апетиту. Дівчинці рекомендовано продовжити дотримуватися дієтичних рекомендації, а також спостереження педіатра і дитячого хірурга.

Мета роботи - оцінити забезпеченість вітаміном D дітей і підлітків із системною склеродермією з урахуванням її дебюту та клінічного перебігу в різні періоди розвитку дитини. Обстежено 14 дітей віком 1 рік 3 місяці - 17 років із системною ювенільною склеродермією (ЮСД) і 10 здорових дітей контрольної групи. Концентрацію 25(ОН)D визначено в сироватці крові з використанням комерційних наборів Vitamin D 3 - Screeningkit, Швейцарія, відповідно до інструкції фірми виробника. Результати. У всіх пацієнтів з ЮСД виявлено зниження рівня 25(ОН)D у сироватці крові - (24,55 +- 9,32) нг/мл, порівняно з показниками здорових дітей (39,98 +- 3,11) нг/мл. Найнижчі концентрації циркулюючої форми вітаміну D у сироватці крові визначено в пацієнтів з лімітованою формою системної ЮСД з геміатрофією за типом Паррі-Ромберга та "удару шаблею" (14,07 +- 3,38) нг/мл, а також з дебютом генералізованої швидко прогресуючої склеродермії в дітей пубертатного віку - (16,31 +- 4,6) нг/мл. Висновки: дітям з ЮСД слід проводити оцінку вітамін-D-статусу шляхом моніторування концентрації 25(ОН)D у сироватці крові для вирішення питання щодо призначення їм препаратів вітаміну D. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.