Ключ. слова: Grifola frondosa, агаризовані живильні середовища, ріст, колонія, морфологія, ферментативна активність
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.21Pol

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Schizophyllum commune, агаризовані живильні середовища, ріст, колонія, морфологія, міцелій, скануюча електронна мікроскопія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*875 + П214.39-4

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Інші лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*334.2

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л66-3

Рубрики:

Лікарські речовини та препарати. Фармацевтичне виробництво

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.21 Sch*72 + Л89

Рубрики:

Aphyllophorales

Мікробіологічна промисловість (біотехнологія)

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*725.111.4

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Шифр НБУВ: Ж70861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.4 + Е521.561.21 Sch*72

Рубрики:

Загальна ботаніка

Aphyllophorales

Шифр НБУВ: Ж70861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*871

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено дослідження росту і морфологічних особливостей 8 штамів лікарського гриба Schizophyllum commune Fr. з Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, у т.ч. 3 штамів, виділених авторами в різних регіонах України. Дослідження проведено на різних агаризованих середовищах: агаризованому пивному суслі, картопляно-глюкозному агарі, синтетичному середовищі з L-аспарагіном або L-аспарагіном і тіаміном, середовищі Норкранс, середовищі Чапека, середовищі Мурасіге-Скуга без гормонів, глюкозо-пептон-дріжджовому середовищі. Вплив низки органічних сполук, які можуть бути основним або додатковим джерелом вуглецю, а саме казеїну, карбоксиметилцелюлози, пектину, крохмалю і желатину, визначали на пептон-дріжджовому середовищі. Проведено порівняння натуральних і синтетичних середовищ з точки зору їх практичного використання. Для більшості штамів найбільш сприятливими для росту були агаризоване пивне сусло, картопляно-глюкозне середовище, а також синтетичне середовище з аспарагіном і тіаміном. Для подальших мікологічних і біотехнологічних досліджень були відібрані перспективні штами 1590 і 1766 S. commune з високою лінійною швидкістю радіального росту на різних середовищах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 салат

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присвячено дослідженням морфолого-культуральних, фізіологічних та біосинтетичних особливостей 21 штаму Schizophyllum commune та 8 штамів Grifola frondosa різного географічного походження з Колекції культур шапинкових грибів (ІВК), у тому числі 13 штамів S. commune, виділених дисертантом з базидіом, зібраних на території України. У результаті проведених досліджень штамів S. commune і G. frondosa встановлено особливості морфології колоній, мікроморфологію міцелію та визначено радіальну швидкість росту міцелію при культивуванні на 15 агаризованих живильних середовищах. Уперше встановлено, що максимальною температурою, за якої зберігається життєздатність вегетативного міцелію, у всіх досліджених штамів S. commune, була 57 - 58°С, а для штамів G. frondosa - 35 - 36°С. Проведено скринінг штамів S. commune та G. frondosa за активністю ферментів різних класів та виявлені різний спектр та ступінь прояву реакцій залежно від виду і штаму.За умови культивування на рідких живильних середовищах визначено сприятливі для накопичення міцелію та біосинтезу екзополісахаридів значення pH та джерела карбону і нітрогену. Досліджено вплив органічних сполук, що додаються до рідкого синтетичного живильного середовища з глюкозою та нітратом амонію на біосинтетичні властивості видів. У тому числі були отримані дані, щодо динаміки активності целюлолітичних ферментів, концентрації редукуючих речовин, білку та pH у культуральному фільтраті штамів G.frondosa та S. commune. Встановлено, що за комплексом досліджених ознак найбільш перспективними для біотехнологічного застосування є штами S. commune 1760 та G.frondosa 1790. Визначено умови їх культивування, що сприяють високому виходу біомаси та екзополісахаридів. Із застосуванням молекулярно-біологічного методу визначення маркерної ДНК-послідовності гену малої рибосомальної субодиниці підтверджено видову приналежність штаму S. commune 1760. Вперше досліджено можливість практичного застосування біологічно активних речовин з S. commune (екзополісахаридні та ферментні комплекси) у текстильній промисловості та для культивування клітин тварин in vitro.