Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Сделан вывод, что отсутствие влияния фактора документированной дозы облучения на параметры динамики уровня дицентриков и кольцевых хромосом у ликвидаторов свидетельствует о возможности объединения индивидуальных частот нестабильных хромосомных обменов в сходные сроки после экспозиции и использования единого параметра скорости элиминации аберрантных клеток при проведении экстраполяционных оценок уровня аберраций на шкале "время - эффект" в группах лиц, подвергшихся пролонгированному радиационному воздействию в низких дозах.

Сопоставлены результаты когортной цитогенетической биодозиметрии с документированными дозами облучения у ликвидаторов последствий катастрофы на ЧАЭС, подвергшихся пролонгированному радиационному воздействию в низких дозах. Полученные данные свидетельствуют о недостаточном соответствии документированных доз облучения результатам когортной цитогенетической дозиметрии у значительной части ликвидаторов, что обусловливает необходимость верификации уровней радиационной нагрузки у лиц данного контингента с привлечением методов ретроспективной биодозиметрии. Подход к оптимизации цитогенетического скрининга в чернобыльских когортах представлен концентрацией исследований на отягощенных выборах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены цитогенетические показатели в лимфоцитах крови пациенток с онкогинекологическими заболеваниями на этапах лучевой терапии и определена информативность различных видов хромосомных повреждений для оценки радиационных эффектов в условиях фракционированного локального облучения. Достоверное повышение уровня аберрантных лимфоцитов и частоты аберраций у пациенток с онкогинекологическими заболеваниями в процессе лучевого лечения подчеркивает эффективность генотоксического воздействия ионизирующей радиации на нормальные ткани, попадающие в зону локального облучения при лучевой терапии. При оценках цитогенетического эффекта от различных методов лучевого лечения главным объектом анализа следует считать суммарный уровень аберраций хромосомного типа и частоту обменных хромосомных аберраций.

Представлено результати дослідження динаміки частоти аберацій хроматидного типу, ацентричних подвійних фрагментів, гіпер- і поліплоїдії в лімфоцитах крові евакуйованих мешканців м. Прип'ять та інших населених пунктів 30-км зони ЧАЕС. Зміни вказаних цитогенетичних показників у евакуантів виявилися у вигляді поступового зниження частоти структурних перебудов хромосом і геномних порушень від вірогідно підвищеного рівня в перші 1 - 2 роки після аварії до субконтрольних значень наприкінці 14-річного періоду спостережень. У ранні терміни після експозиції у дорослих чоловіків-евакуантів визначалася більш висока частота хроматидних обмінів, а у жінок віком 23 - 35 років - підвищений рівень поліплоїдії у порівнянні з іншими підгрупами. Показано відмінності характеру змін частоти фрагментних аберацій в осіб з різними строками евакуації. Обговорено роль комплексу мутагенних чинників аварійної ситуації в зоні ЧАЕС в індукції підвищеного рівня цитогенетичних пошкоджень у евакуантів.

За результатами 507-ми індивідуальних цитогенетичних досліджень у ліквідаторів, які були обстежені за допомогою методу класичного хромосомного аналізу в різні терміни після перебування в зоні ЧАЕС, одержано картину змін рівня дицентриків і кільцевих хромосом з плином часу. Залежність "час - ефект" в інтервалі від 0 до 10,5 років після експозиції мала характер експоненційного зниження частоти хромосомних обмінів з періодом напівелімінації 2,2 роки. В строки 10,5 - 13 років після опромінення спостерігалось зростання і стабілізація частоти хромосомних обмінів на рівні 2 - 3-разового перевищення контролю. В перші місяці після експозиції рівень дицентриків і кілець у ліквідаторів мав чітку зворотну кореляцію з фактором тривалості перебування в зоні ЧАЕС. Параметри процесу елімінації хромосомних обмінів не залежали від початкового рівня аберацій, що проявилося у вигляді більш ранньої нормалізації показника в осіб із більшою тривалістю роботи в зоні аварії.

Ключ. слова: аберрации хромосом, репликативный индекс, лимфоциты, долгосрочное культивирование, лучевая терапия, рак тела матки
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-56

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследованы 25 пациенток, получавшие лучевую терапию (ЛТ) по поводу рака тела матки (дистанционную или сочетание внутриполостной и дистанционной гамма-терапии). Классический цитогенетический анализ с выявлением аберраций хромосом и геномных нарушений в метафазах 50-часовой культуры лимфоцитов проведен до начала, через 1 - 2-е суток, 2, 6 и 12 - 24 месяца после окончания курса ЛТ. Выводы: повышенный уровень аберрантных лимфоцитов и частоты аберраций хромосомного и хроматидного типов, геномных нарушений, наблюдавшийся у пациенток к концу лучевого лечения, с течением времени снижался, хотя уровень радиационно-индуцированных аберраций и аберрантных полиплоидов в срок 12 - 24 месяца значимо превышал спонтанный. Темпы и характер элиминации были неодинаковыми для различных видов хромосомных повреждений, что указывает на необходимость продолжения цитогенетического мониторинга с параллельным изучением механизмов реализации отдаленных и опосредованных генетических эффектов терапевтического облучения.

Цель работы: оценить потенциал развития отдаленной нестабильности генома в лимфоцитах больных раком тела матки (РТМ) в период 1 года после лучевой терапии (ЛТ) путем анализа трансмитотической динамики цитогенетических показателей ex vivo в долгосрочной культуре лимфоцитов. Цитогенетическим методом обследовано 12 больных РТМ через 1 год после стандартного курса ЛТ, в сопоставлении с данными до лечения. С использованием FPG-анализа оценены пропорции клеток разных митозов и частота цитогенетических повреждений в клетках последовательных митозов в 50-, 76- и 100-часовых культурах лимфоцитов периферической крови. Выводы: повышенная частота аберраций хромосомного типа в лимфоцитах крови пациенток через 1 год после ЛТ представляла остаточный эффект прямого радиационного поражения хромосомного аппарата. Сниженный, по сравнению с исходным, уровень хроматидных аберраций отражал ослабление эндогенного мутагенеза в обновленной части популяции периферических лимфоцитов в послерадиационный период. В культуре лимфоцитов пациенток через 1 год после ЛТ отсутствовала задержанная репродуктивная гибель клеток в виде угнетения пролиферативной активности, а также факторы, вызывающие усиленную эндогенную полиплоидизацию, а спектр аберрантных клеток сокращался в ходе трансмитотической элиминации аберраций хромосомного типа, без аномалий в виде повышения "комплексности" перестроек. Проявлением латентной нестабильности генома у пациенток через 1 год после ЛТ можно считать накопительную динамику аберраций хроматидного типа в последовательных митозах долгосрочной культуры лимфоцитов.

Досліджено цитогенетичні ефекти у репрезентативних вибірках осіб, які зазнали пролонгованого радіаційного впливу у зоні аварії на ЧАЕС. Визначено особливості формування цитогенетичних ефектів у евакуйованого населення залежно від тривалості перебування у зоні ЧАЕС, а також ліквідаторів - від документованих доз опромінення та термінів роботи у зоні аварії. Одержано детальні відомості про перебіг частоти аберації хромосом і геномних порушень у ліквідаторів та евакуйованих осіб за ранніх та віддалених строків після перебування у зоні ЧАЕС. Показано принципову можливість одночасного врахування стохастичності індукції аберації та рандомізованості розподілів індивідуальних частот аберацій під час цитогенетичної біодозиметрії. Одержано біологічні оцінки доз, одержаних ліквідаторами й евакуйованими особами, побудовано ймовірність розподілів поглинутих доз їх пролонгованого та еквівалентно-гострого опромінення. Визначено ступінь відповідності документованих доз опромінення результатам біодозиметрії у ліквідаторів. Одержано задовільну відповідність оцінок доз за рівнем стабільних хромосомних обмінів і даних біодозиметрії за частотою нестабільних аберацій в евакуйованих осіб, ліквідаторів і мешканців радіоактивно забруднених територій. Установлено співпадіння виходу незбалансованих і збалансованих хромосомних обмінів і даними біодозиметрії за частотою нестабільних аберацій в евакуйованих осіб, ліквідаторів

Изучены клинико-морфологические особенности и цитогенетические эффекты раков органов дыхания у горняков урановых шахт для оценки радиационного влияния вредных факторов условий труда. Установлено, что профессиональные раки легких характеризуются запоздалыми стадиями их выявления, развитием на фоне хронических обструктивных заболеваний легких (ХОЗЛ), особенностями гистологической структуры, преимущественно мелкоклеточного рака, присутствием у всех больных широкого спектра сопутствующей патологии, в первую очередь ХОЗЛ и заболеваний опорно-двигательного аппарата. Выявленные клинико-морфологические особенности раков легких могут служить дополнительными критериями профессиональной экспертизы онкозаболеваний органов дыхания у рабочих урановых шахт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.1 + Р56-56

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему кровотворення і кров

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована индивидуальная динамика цитогенетических эффектов в лимфоцитах крови больных раком грудной железы в ходе лучевого лечения. Впервые представлена количественная оценка внутри- и межиндивидуальной вариабельности кинетики накопления аберраций хромосом в условиях радикальной и адъювантной программ лучевой терапии.

Присутствие долучевой химиотерапии в схеме лечения рака грудной железы было ассоциированным с умеренным повышением уровня цитогенетических повреждений в лимфоцитах крови больных до лучевого лечения и с менее интесивным накоплением аберраций хромосом в ходе радикальной программы лучевой терапии.

Обследование групп горняков урановых шахт, больных профессиональным раком органов дыхания, и горняков без онкопатологии показало повышенный уровень радиационно-индуцированных нарушений хромосомного аппарата клеток по сравнению с цитогенетическими показателями контрольной группы. С прекращением работы на шахтах снижение уровня цитогенетических повреждений не наблюдалось.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71-56

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд вітчизняної та закордонної літератури з описом існуючих цитогенетичних методів аналізу, що використовуються у дослідженнях впливу променевої терапії від різних джерел опромінення на нормальні тканини. Показано, що роботи з цитогенетичних ефектів променевої терапії можливо розподілити на три групи за метою та перспективними напрямками досліджень: роботи, спрямовані на розв'язання біодозиметричних задач у інтерпретації цитогенетичних даних за часткового та фракціонованого опромінення людини; вивчення пошкоджувального впливу радіації на лімфоцити залежно від локалізації пухлин, джерел, типу та схем променевого лікування; пошук цитогенетичних предикативних маркерів індивідуальної радіочутливості та розвитку ранніх і віддалених променевих ушкоджень. Виокремлено досить велику групу робіт з вивчення непрямих ефектів радіаційного впливу, цілі яких перекликаються з цілями другої та третьої груп. Обговорено деякі методологічні аспекти цитогенетичних досліджень щодо випромінювань з різними енергіями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-56

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-56

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ