Проведено дослідження двох ітераційних методів ньютонівського типу, які використовують апроксимацію похідної Фреше від нелінійного оператора поділеними різницями або їх лінійною комбінацією. Вивчено локальну та напівлокальну збіжність методів за умов неперервності за Гельдером поділених різниць другого порядку. Встановлено залежність порядку збіжності методів від константи Гельдера.

Проаналізовано зміст поняття "межові психічні стани", визначено їх основні симптоматичні прояви. Визначено, що межові психічні стани дітей зумовлюються тривогами, страхами та негативними емоціями. Зазначено, що істотною складовою цих станів є неврози, що виникають внаслідок гострої психічної травми, різного роду конфліктів і переживань, а також через неправильне виховання й інші впливи соціального життя. Встановлено причини навчальної неуспішності молодших школярів, що пов'язана з обставинами шкільного життя та психологічними чинниками розвитку особистості. Експериментальне дослідження причин низької навчальної успішності та невисокої розумової активності молодших школярів показало, що даними причинами є нервово-психічні розлади (межові стани), які мають високий, середній і низький рівні свого прояву у першокласників. Обгрунтовано, що перші труднощі навчання пов'язані з травмувальною дією межових психічних станів школярів. Розкрито способи ефективного розв'язання завдань навчально-виховного процесу, що передбачають застосування психокорекційних заходів і модернізацію дидактичних методів і принципів навчання. Запропоновано авторську психокорекційну програму, спрямовану на подолання (чи запобігання) межових психічних станів у дітей молодшого шкільного віку.

Розкрито правову природу бюджетного процесу як одного з видів юридичного процесу. Запропоновано визначення поняття фінансового контролю у бюджетному процесі, визначено його істотні ознаки, зміст і структуру. Досліджено співвідношення бюджетного контролю з іншими видами контролю, зокрема податковим. Розглянуто особливості здійснення фінансового контролю на окремих стадіях бюджетного процесу, що обумовлені специфікою бюджетної діяльності на цих етапах. Розкрито сутність програмно-цільового методу формування Державного бюджету України. Аргументовано доцільність впровадження аудиту ефективності у діяльність органів державного фінансового контролю. Обгрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до чинного законодавства з питань фінансового контролю у бюджетному процесі.

Проаналізовано методологічні підстави дослідження політичного. Порушується проблема деінституалізації у політичній науці та механізми інституціоналізації політичних відносин на прикладі України. Розкрито основні принципи формування інституту влади сьогодні, виокремлено сутнісні характеристики даного поняття. Проаналізовано детермінанти процесу деінституалізації політичного, визначено його характерні особливості та наслідки. Показано динаміку розвитку інституту влади через призму комунікаційного підходу як способу вияву особистісного, зменшення ролі інституту та збільшення ролі громадського сектору у політиці. Подано авторське визначення поняття "деінституалізація". Запропоновано ідею "гуманізації" політичної науки, відхід від авторитарного способу мислення. Проаналізовано можливість гуманітарної скерованості політики сьогодні.

Описано теоретико-методологічні підходи сутності межових станів людей. Розглянуто причини виникнення даних станів через різноманітні симптоматичні прояви та генезу їх розвитку у період дитинства. Сформульовано головні складові даного поняття у межах психологічної концепції.

Проаналізовано психологічні детермінанти навчальної мотивації та особливості професійного становлення фахівця-аграрія. Розглянуто структурні компоненти професійного становлення студента, серед яких: ціннісні орієнтації, вміння долати суперечності та здатність перетворити внутрішні мотиви у зовнішніх діях. В результаті експериментальних досліджень визначено причини низької навчальної мотивації студентів-аграріїв.

Досліджено як комунікація постає засобом, умовою, формою деінституалізованого виразу політичного як вияву інакшості існування інституту політичної влади, не посягаючи на знищення функцій та атрибутів даної конструкти, лише переосмислюючи через Я особи можливість комфортного існування індивіда не лише у сфері громадянських, а й політичних відносин. Проаналізовано специфіку, принципи та тенденції динаміки розвитку інституту політичної влади як комунікаційної системи. На рівні теоретичного осмислення розв'язання даної проблеми вилилася в авторське бачення особливостей даного процесу - деінституалізації політичного як взаємодетермінантності, що визначає розмивання функціональних меж інституту через вплив комунікативного чинника й обумовлює формування комунікативного рівня політики внаслідок перебирання функцій інституту політичної влади. Вперше поєднано синергетичний та комунікативний підходи, що дозволяє сформувати оптимальну методологічну стратегію означення сутності процесу деінституалізації - форми вияву динаміки розвитку інституту влади як комунікаційної системи. Презентовано авторський концепт "деінституалізація політичного", його інноваційнісгь у межах вітчизняної політичної науки, теоретико-методологічна значущість, практичне застосування.

Розглянуто поняття "довіра" через призму комунікативного підходу у політичній науці; її роль як генералізувального фактора у процесах громадянської самоорганізації. Показано динаміку персональної та інституційної довіри особи в сучасній Україні, формування основ громадянського суспільства через мережеву взаємодію.

Запропоновано нові модифікації ітераційно-різницевих методів для розв'язування нелінійних рівнянь. На багатьох тестових задачах виконано числове дослідження цих модифікацій і відомих базових методів і порівняно одержані результати.

Досліджено дискусійні проблеми фінансово-правової теорії на сучасному етапі. З'ясовано відповідні закономірності та тенденції у динаміці фінансових правовідносин (ФП). Констатовано, що динаміка ФП пов'язана з відповідними юридичними фактами, які, з огляду на імперативність фінансово-правових норм, не передбачають варіативності поведінки суб'єктів таких відносин. Проведено класифікацію юридичних фактів у фінансово-правовому регулюванні. Встановлено й охарактеризовано підстави та наслідки трансформації ФП. Розкрито підходи до з'ясування галузевого змісту публічної фінансової діяльності й обгрунтовано їх похідність від сутності ФП. Обгрунтовано принципово новий підхід до співвідношення категорій "публічна фінансова діяльність" і "фінансові правовідносини", за якого відсутня залежність змісту ФП від визначення публічної фінансової діяльності, оскільки остання має похідний характер, її сутність визначається з огляду на об'єкт і суб'єкт фінансово-правового регулювання. Проаналізовано поняття "фінанси" та "фінансова система" як об'єктив фінансово-правового регулювання. Визначено зміст публічного інтересу у фінансово-правовому регулюванні та встановлено його співвідношення з приватним інтересом. Запропоновано у формуванні концепції балансу публічного та приватного інтересів у фінансовому праві враховувати два аспекти: встановлення межі публічного та приватного регулювання фінансових відносин, визначення засобів захисту приватного інтересу під час реалізації ФП. Сформульовано й обгрунтовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення правового регулювання динаміки ФП.

Проаналізовано основні категорії соціології права. Розкрито сутність, поняття, цінності та значення права, його роль у житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Словник сприятиме формуванню нової правової культури українського суспільства, орієнтованої на ідеї демократії, свободи та європейські цінності. Розглянуто понад 600 найважливіших понять соціології права.

У навчальному посібнику розглядаються теоретико-методологічні аспекти ряду спеціальних та галузевих соціологій як теорій середнього рівня. Визначаються їх об’єкт, предмет, проблемне поле, перспективні напрями подальших наукових пошуків у сфері політики, праці, етнічних відносин, охорони здоров’я, девіантної поведінки та ін.