Розглянуто проблему набуття та підтримання групової ідентичності. Висвітлено аспект базальної потреби індивіда в позитивній груповій ідентичності та співвіднесенні себе з групою, яка високо оцінюється. Групову позитивну ідентичність проаналізовано в контексті набуття індивідом етнічної ідентичності. Розкрито основну функцію ідентифікації з великою групою - підтримання сталого уявлення про групу в усіх її членів зі зберіганням позитивної оцінки групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671 + Ч111.16

Рубрики:

Соціальна філософія

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблематику взаємодії між представниками різних культур. Розглянуто складності, які можуть виникати під час комунікації, а також перекладу інокультурного тексту. Проаналізовано процес виникнення лакун, зумовлених дистанцією культур, та здатних впливати на адекватне розуміння тексту повідомлення. Визначено можливості їх компенсації під час здійснення перекладу (натуралізації тексту). Висвітлено комунікативні стратегії різних культур в їх кореляції з внутрішніми властивостями культурної системи (індексом індивідуалізму/колективізму, маскулінності/фемінінності, владної відстані в культурі) та її стрижневими цінностями. На прикладах моделей англійської, німецької, французької, японської, арабської, скандинавської та американської мовленнєвих стратегій проаналізовано структуру комунікативного акту, типового для культури, що розглядається, у зв'язку з вираженістю в ній зазначених параметрів та продемонстровано структурні відмінності, що впливають на розуміння комунікативної ситуації її учасниками.

Рассмотрены вопросы представления калибровочной характеристики средств измерений (СИ) в виде аналитической зависимости не только от измеряемой величины, но и от одной из влияющих величин, например, температуры. Приведены варианты различных аналитических зависимостей. Даны рекомендации по их применению.

Висвітлено емпіричне кількісне дослідження кумулятивного впливу нерівності та психосоціального стресу на психічне та фізіологічне здоров’я людини. Розглянуто чинники соціальної природи, що можуть бути хронічними стресорами і здійснювати прямий або опосередкований вплив на здоров’я індивідів та груп і в такий спосіб спричиняти відтворення нерівностей у здоров’ї. Проаналізовано теоретичні підходи із різних дисциплін, щоб оптимізувати пояснення механізму стресу із залученням перцептивних чинників. Наведено методологічні опції, доступні для покращення інформативності результатів вимірювання впливу стресу, спричиненого нерівністю, на здоров'я, зокрема техніки багатовимірного аналізу. Розкрито вплив нерівностей у здоров'ї та вимірювання впливу соціальних чинників на здоров'я людини. Показано результати досліджень зв’язків соціального стресу та нерівностей у здоров’ї в біомедичних науках та результати досліджень впливу нерівності на здоров’я в соціальних науках. Визначено види асоціації біомаркерів із нерівністю, наслідки соціального стресу та обмеження впливу стресу на здоров'я. Описано колективну культуру, індивідуальні когнітивні процеси, здоров’я індивідів та вплив когнітивного виміру культури та його ролі у настанні наслідків для здоров’я індивідів. Визнано соціокогнітивний підхід до культури та здоров’я, окреслено інтерналізовану нормативну культуру та психічне здоров'я. Увагу приділено методологічному виміру дослідження впливу соціальних стресорів на здоров’я, вимірюванню в соціальних науках, вимірюванню стресу та когнітивному виміру оцінки стресорів. Означено застосування багатовимірних методів для дослідження впливу соціальної реальності на здоров’я та проблеми вимірювання і теоретизації поєднання колективних й індивідуальних рівнів впливу у здоров’ї. Доведено синергетичні зв'язки між суспільством, мисленням та здоров'ям.

Розглянуто загальні особливості стилістичної витриманості в межах академічного письма. Висвітлено такі аспекти дослідницької роботи студента, як дослідницька етика, взаємодія з науковим керівником та редакціями наукових журналів. Посібник містить помічні поради, як структурувати текст і побудувати теоретичну аргументацію, оформити емпіричну частину, ефективно підібрати техніки збору та аналізу даних, визначити розмір і композицію вибірки, аналізувати та інтерпретувати дані. Розглянуто особливості написання та опрацювання текстів великого обсягу, наповнення різних розділів, типові помилки. Надано поради, як упоратися з прокрастинацією.