Індекс рубрикатора НБУВ: В378.52

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.14-52

Рубрики:

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.12 + Р282.111

Рубрики:

Загальна ботаніка

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне фармакогностичне вивчення листя, стебла, коріння малини звичайної, трави та кореневища суниці лісової. Встановлено вміст вуглеводів, фенольних сполук, 17-ти амінокислот, 19-ти макро- та мікроелементів, визначено склад токоферолів і жирних кислот. Встановлено виражену гемостатичну та жарознижуючу активності сухого екстракту листя малини, протизапальну та діуретичну активності сухого екстракту листя суниці. Розроблено проекти методівконтролю якості на "Листя малини звичайної", "Стебло малини звичайної", "Листя суниці лісової" та інші.

Определены эхографические показатели эндометрия матки у беременных в динамике непрервавшейся трубной беременности (НТБ). Обследованы 34 женщины с непрервавшейся трубной беременностью, которым проведено ультразвуковое исследование вагинальным датчиком длины, ширины, переднезаднего размеров матки, толщины эндометрия, размеров плодного яйца. Установлено, что при НТБ эхографические показатели эндометрия матки не отличались от аналогичных параметров небеременной матки. При задержке менструации более 14 дней увеличивается вероятность визуализации плодного яйца. В более поздние сроки задержки менструации в области маточной трубы определяется образование с эмбрионом и желточным мешком внутри него.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.51 + Л663.21

Рубрики:

Контроль за якістю ліків при аптечному виготовленні

Мазі, пасти, медичне масло, гелі

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одними из основных осложнений после трансплантации печени (ТП) являются билиарные, особенно после пересадки печени от живого донора. Из 147 больных, у которых осуществлена ТП, у 36 возникли 40 билиарных осложнений, в том числе у 29 (72,5 %) - желчеистечение, у 11 (27,5 %) - билиарная стриктура. Повторно оперированы 12 больных, по поводу желчеистечения - 8, билиарной стриктуры - 4. У 9 больных желчеистечение прекратилось спонтанно, у 7 - произведено дренирование под контролем ультразвукового исследования (УЗИ), у 5 - эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатикография (ЭРХПГ). У 8 больных по поводу билиарной стриктуры проведена ЭРХПГ, у 3 - чрескожная чреспеченочная холангиография.

В настоящее время общепринятым методом лечения заболеваний печени в терминальной стадии является трансплантация органа. Операцию по пересадке печени выполняют двумя способами: от живого донора и от трупа. Одним из основных осложнений после операции являются билиарные, особенно при пересадке печени от живого донора. Общепринятыми методами наложения анастомоза являются конец в конец и билиодигестивный анастомоз по Ру. Изучены частоты и характера билиарных осложнений, их связь с техническими характеристиками анастомоза, анатомических вариаций при наложении анастомоза конец в конец и билиодигестивного анастомоза по Ру. Проанализированы результаты лечения 147 пациентов по поводу заболеваний печени в терминальной стадии в Институте трансплантации печени, университете Inonь и Государственном госпитале таможни, г. Баку. У 36 больных возникли 40 билиарных осложнений, из них у 29 (72,5 %) - желчеистечение, у 11 (27,5 %) - билиарная стриктура. Повторно оперированы 12 больных. Выводы: учитывая частоту и характер билиарных осложнений после трансплантации печени, их зависимость от технических аспектов, необходима оптимизация хирургической техники и способа наложения билиарного анастомоза.

Цель исследования - изучение состояния гипоталамо-гипофизарно-надпочечниково-яичниковой системы у женщин с доброкачественными, преинвазивными и опухолевидными образованиями органов репродуктивной системы (ОРС) в постменопаузальный период (ПМП). Обследованы 130 женщин с различными опухолями и опухолевидными образованиями органов репродуктивной системы в ПМП. Исследованы показатели фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, эстрадиола, эстрона, пролактина, прогестерона, тестостерона, дегидроэпиандостерона сульфата. Установлено, что из 130 женщин с различными опухолями и опухолевидными образованиями ОРС в ПМП у 39 диагностировали миому матки, у 23 - гиперплазию эндометрия, у 17 - опухолевидные образования яичников. Определено, что в ПМП у женщин с доброкачественными, преинвазивными и опухолевидными образованиями ОРС, независимо от генеза опухоли, отмечали наличие гиперандрогении, гиперпролактинемии и достоверное повышение уровня эстрона. Полученные результаты позволили заключить, что в ПМП наличие фибромиомы матки, гиперплазии эндометрия и опухолевидных образований яичников сопровождается гиперпролактинемией, гиперандрогенией и гиперэстрогенией за счет увеличения уровня эстрона.

Статтю присвячено видатному українському агробіологу та фітовірусологу С. М. Московцю, який своїми дослідженнями мікологічних і вірусних захворювань рослин зробив значний внесок у боротьбу з хворобами рослин. Джерельну базу дослідження складають особисті наукові праці С. М. Московця та його колег і учнів, інформація з видань з історії НАН України, спогади його співробітників. Оскільки наукова спадщина С. М. Московця не знайшла належного відображення у довідниках і монографіях з історії ботаніки, біології та медицини, мета дослідження - відтворення діяльності вченого в різних регіонах колишнього СРСР (Азербайджан, Південь України), а також в АН УРСР, визначення його внеску у вирішення завдань загальнодержавного значення. Показано, що наукова діяльність вченого складалася з чотирьох періодів. В перший період (1930 - 1934 рр.) С. М. Московець був доцентом ботаніки Київського зоотехнічного інституту та Київської вищої комуністичної сільськогосподарської школи, де досліджував гриби, що ушкоджують деревину. Протягом другого періоду (1934 - 1952 рр.) він працював у Азербайджані. Саме цей період діяльності вченого залишається найменш дослідженим, і детальне відтворення історії його наукової роботи в цій республіці вимагає аналізу архівних матеріалів. У Закавказькому НДІ бавовництва С. М. Московець розробив ефективні заходи, спрямовані на боротьбу із захворюваннями бавовни та підвищення її врожайності. Проведені вченим дослідження вірусної хвороби бавовнику сприяли становленню фітопатології та попередженню захворювань в інших важливих для народного господарства культур - цукрового буряку, кукурудзи, томатів, картоплі, тютюну, пшениці, квасолі, сої, люпину, кормових бобів. У третій період (1952 - 1960 рр.) С. М. Московець працював в Українському НДІ зрошувального землеробства в Херсоні, де керував відділом захисту рослин і був заступником директора, продовжуючи дослідження в галузі фітопатології. Четвертий, найбільш плідний період діяльності С. М. Московця (1960 - 1971 рр.) пов'язаний із Києвом та Академією наук УРСР. Для розширення досліджень захворювання рослин на сучасному науковому рівні в 1960 р. вченого запрошують до Інституту мікробіології ім. Д. К. Заболотного, де він створює відділ вірусології (з 1963 р. - відділ вірусів рослин), а в 1962 р. стає директором Інституту мікробіології ім. Д. К. Заболотного. Показано роль ученого у перетворенні Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного на провідну наукову установу широкого профілю та в розгортанні вірусологічних досліджень у наукових установах України та інших республік СРСР, висвітлено організаційні здібності та педагогічний талант ученого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.223

Рубрики:

Пологи при аномаліях родових сил

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ