Предложена методика установления предельных значений гибкости элементов профиля (стенок и полок) центрально сжатых тонкостенных стержней, которая учитывает действительные условия защемления краев. Проанализированы результаты, полученные с использованием данного подхода.

Розв'язано задачу двокритеріальної оптимізації тонкостінних стрижнів відкритого перетину (на прикладі двутаврового профілю) при стисканні і згинанні з обмеженнями за стійкістю - загальною (згинальною та згинально-крутильною) і локальною. Вектор цільової функції включає осьову силу і згинальні моменти. Задачу розв'язано за допомогою ефективного методу нелінійного програмування. Одержане рішення дозволяє врахувати багатоваріантний характер навантаження елементів конструкцій. Аналіз наведених Парето-оптимальних проектів дає можливість виявити "нераціональні" стандартні профілі, які не можуть бути оптимальними за будь-яких комбінацій подовжньої сили і згинального моменту.

Методом разложения по малому параметру получено аналитическое решение задачи устойчивости ортотропной и конструктивно-ортотропной цилиндрической оболочки при кручении. Известное классическое решение представляет собой первое приближение для данного решения. Выполнен детальный численный анализ для изотропных и ортотропных оболочек. Показано, что для изотропных оболочек относительно малой и средней длины погрешность классического решения составляет 10 - 20 %. Для ортотропных оболочек погрешность классического решения больше, чем для изотропных, и может составлять 40 %.

Приведены результаты экспериментального исследования устойчивости тонкостенных ортотропных цилиндрических оболочек при кручении. Выполнено сравнение классического решения и уточненного теоретического с экспериментальными данными. Сделаны некоторые общие выводы, уточняющие существующие представления о выпучивании оболочек при кручении.

Исследованы вынужденные изгибные колебания балки с учетом внутреннего трения и демпферов вязкого трения. Получена зависимость амплитуды вынужденных колебаний от параметров демпфирования. Сравнены аналитические и экспериментальные данные.

Исследованы вынужденные колебания нелинейной двухмассовой механической системы, состоящей из упруго закрепленного тела и цилиндра, который может катиться по цилиндрической поверхности этого тела. На основании этого анализа сделан вывод о возможности и преимуществах использования катящегося цилиндра в качестве гасителя горизонтальных колебаний сооружений.

Исследована задача устойчивости неравномерно сжатой круглой пластины с использованием расчетного пакета ANSYS 8.0. Проанализирована критическая нагрузка и формы потери устойчивости в зависимости от параметра неравномерности нагрузки. Отмечены "артефакты", появляющиеся при решении задачи устойчивости в пакете ANSYS.

Індекс рубрикатора НБУВ: В2в51

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты экспериментального исследования устойчивости ортотропных цилиндрических оболочек при изгибе поперечной силой, выполненного на модельных оболочках. Описаны особенности процесса выпучивания в зависимости от параметров оболочек. Показано, что численное решение с помощью программного комплекса "ЛИРА ", основанное на линейной теории устойчивости, может использоваться для расчета устойчивости упругих оболочек при поперечном изгибе во всем диапазоне относительных длин, охватывающем "сдвиговую" и "изгибную" формы выпучивания, с погрешностью порядка 10 %.

С использованием программного комплекса "ЛИРА" исследована задача об устойчивости изотропной и ортотропной цилиндрических оболочек при изгибе поперечной силой. Выполнен параметрический анализ полученного решения, определена точность известных приближенных оценок критического значения силы.

На основі безрозмірних рівнянь динаміки пластин із урахуванням деформацій зсуву та інерціі повороту, що залежать тільки від одного узагальненого параметра жорсткості на зсув, вияснено фізичний сенс "другого спектру" власних частот. Виконано параметричний аналіз в узагальнених параметрах.

Викладено результати досліджень з актуальних проблем механіки деформівного твердого тіла, рідини, газу та плазми, обчислювальної механіки, динаміки, міцності, стійкості, оптимального проектування й експериментальних методів, механіки пошкоджених середовищ та руйнування, теорії тепломасопереносу й аерогідромеханіки, нелінійної механіки тонкостінних конструкцій та неоднорідних суцільних середовищ. Наведено математичні моделі, методи й алгоритми вирішення сучасних проблем механіки, а також результати їх застосувань. Висвітлено історію розвитку механіки в Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара. Розглянуто обчислювальну теорію потенціалу в лінійних задачах механіки суцільного середовища, регулярний метод граничних елементів високого порядку апроксимації, можливості застосування теорії потенціалу для розв'язання лінійних крайових задач із малими збуреннями. Увагу приділено дослідженню взаємодії тіл і рідини з вільною поверхнею, моделям і алгоритмам оптимізації елементів неоднорідних оболонкових конструкцій, методам теорії оптимальних процесів в задачах зниження матеріалоємності конструкцій. Розглянуто осесиметричні задачі для тріщин в циліндричних і сферичних координатах, задачі стійкості для тіл з міжфазними тріщинами, проблеми теорії пружності та термопружності для міжфазних тріщин в п'єзопасивних та п'єзоактивних композитах, особливості моделювання привершинних зон тріщин між двома матеріалами.