Установлено межі сучасного поширення лісів формації дуба звичайного у степовій частині р.Дніпро, оцінено значення Дніпровсько-Орільського природного заповідника у збереженні синтаксономічного біорізноманіття заплавних дібров. Базуючись на результатах вивчення гідроедафотопів, екологічного аналізу флори та біометричних параметрів біогеоценозів та з використанням постулатів лісової типології О.Л.Бельгарда, запропоновано уточнену й доповнену схему типології дібров для умов степової частини долини Дніпра. Здійснено реконструкцію поширення дібров у надпорожистій частині долини, проаналізовано причини й масштаби змін їх меж і структури, обгрунтовано пропозицію щодо внесення певних типів до Зеленої книги України.

Під час ревізійного обстеження геологічних пам'яток природи в Запорізькій області до об'єктів геологічної спадщини зачислено пагорб з брил кварцових пісковиків "Кам'яна Могила" із всесвітньо відомими наскельними написами та рисунками (петрогліфами). Розглянуто проблему походження унікальної пам'ятки природи та археології (як брил пісковиків, так і самого пагорба).

Наведено відомості щодо змісту навчальної геологознімальної практики й особливостей проведення її в межах Кримського навчального полігону з наданням рекомендацій з описання головних маршрутів, відслонень і точок спостереження. Викладено теоретичні основи проведення геологічної зйомки, відомості про геологічну будову району проведення практики та рекомендації із складання геологічної карти та написання звіту з виконаних робіт.

Наведено спостереження стороннього тіла шлунка (риб'ячої кістки) у хворої віком 70 років, що симулювало рак шлунка і ускладнилось пілефлебітом, абсцесом печінки і запальною псевдопухлиною черевної порожнини. Лікування мало 2 етапи. Першим етапом виконано розкриття та дренування абсцесу VIII сегмента печінки. Другим етапом (через 3 тиж) - видалення стороннього тіла шлунка, запальної псевдопухлини. Перебіг у післяопераційний період без ускладнень. Наведений клінічний випадок засвідчує про складність своєчасної та диференційної діагностики даної патології, а також ілюструє можливий варіант ускладнень. Відсутність висвітлення алгоритму діагностики цієї патології у сучасній літературі, на сьогоднішній день, вказує на її актуальність.

Проведені дослідження показали, що у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину загалом та Бориславському нафтогазопромисловому районі зокрема, родовища нафти і газоконденсату розміщені закономірно у зв'язку із поширенням в її межах глибинних розломів. Встановлено, що нафтогазові поклади родовищ є сукупністю піщаних лінз у межах певного комплексу флішових порід, підвищена нафтонасиченість яких пов'язана з їх тріщинуватістю. Отримані результати показали, що поклади нафти в бориславському пісковику мають лінзоподібну будову, а висока продуктивність свердловин пов'язана з жильною формою залягання вуглеводнів у піщаних пластах. З метою визначення характеру продуктивності бориславського пісковика змодельовано карту інтегрального видобутку нафти з покладів у бориславському пісковику Бориславської глибинної складки, на яку нанесені всі свердловини, що розкрили цей пласт. Встановлено, що на ділянці, яка охоплює лише 0,8 площі поширення бориславського пісковику (східна частина родовища) зі свердловин, які його експлуатують, видобуто 15 % від загального видобутку нафти з Бориславського родовища. При цьому відстані між найпродуктивнішими свердловинами становлять лише 110 м. На цій же ділянці поміж високопродуктивними свердловинами на відстані лише 50 - 100 м були і такі, в яких з бориславського пісковику зовсім не отримано припливів нафти. Характерно, що промислові припливи нафти отримані з невеликих інтервалів (1 - 2 м) у розрізі 20 - 30 м потужного піщаного горизонту. При цьому інтервали припливів могли знаходиться як в покрівлі, так і в підошовній частині або ж і в середній частині пласта. Водночас на окремих ділянках, навіть у склепінній частині складки (теоретично найперспективнішій для антиклінальних складок), припливів не отримано взагалі. Тому вважаємо, що для ефективної дорозвідки нафтових родовищ Бориславського нафтогазопромислового району необхідно змінити її методичні основи. А саме, розвідувальні свердловини необхідно проєктувати поблизу свердловин, які дали промисловий прилив нафти, розміщуючи їх послідовно на невеликих відстанях.