Висвітлено проблеми прогнозування сприйнятливості підлітків до психотерапевтичного сугестивного впливу за допомогою клінічних тест-проб на навіюваність. Досліджено особливості взаємозв'язку сугестивності та акцентуйованості соціально дезадаптованих підлітків. Здійснено порівняльний аналіз особливостей співвідношення навіюваності та акцентуйованості соціально дезадаптованих підлітків.

Розглянуто проблему прогнозування сприйнятливості підлітками психотерапевтичного сугестивного впливу за допомогою клінічних тест-проб на навіюваність. Досліджено можливість прогнозування сугестивності підлітків за результатами окремих тест-проб у зоровому, слуховому, нюховому, шкірному та рухово-кінетичному сенсорних каналах. Проведено порівняльний аналіз навіюваності підлітків-токсикоманів і підлітків групи норми. Досліджено вікову динаміку сугестивності та вплив статі підлітків на їх чутливість до гетерогенного навіювання. Визначено співвідношення навіюваності з рівнями ситуативної та особистісної тривожності, акцентування, нейротизму, екстравертованості та самооцінкою. Досліджено вплив самопочуття та настрою підлітків на їх чутливість до клінічних тест-проб на сугестивність.

Розкрито теоретичні засади дослідження психологічних критеріїв соціальної дезадаптації (СД) дитини. Розглянуто питання деформації соціальної ідентичності як критерій дезадаптації особистості. Визначено рівень сугестивності соціально дезадаптованих підлітків. Наведено нейропсихологічні критерії визначення схильності особистості підлітків до адиктивної поведінки (АП), психосемантичні критерії їх схильності до АП та смисложиттєві критерії діагностики СД підлітків. Проаналізовано рівень розвитку психологічних детермінант саморегуляції як критерій СД учнів молодшого шкільного віку (МШВ), розвиток емпатії у соціально дезадаптованих неповнолітніх МШВ. Висвітлено діагностику відхилень у соціальній спрямованості дезадаптованих підлітків.

Висвітлено концептуальні підходи до розробки системи психокорекційних впливів на соціально безадаптованих неповнолітніх у межах основних структурних компонентів особистості, які охоплюють як несвідому, так і свідому сфери психіки. Приділено основну увагу психологічним факторам корекції поведінки соціально безадаптованих неповнолітніх. Описано теоретико-методологічні підходи до корекції соціальної спрямованості безадаптованих підлітків і корекції їх смисложиттєвих орієнтацій. Результати дослідження сприятимуть вдосконаленню професійних навичок педагогів і психологів у роботі із соціально безадаптованими неповнолітніми, що дасть можливість знизити рівень негативних психосоціальних явищ.