Наведено основні відомості про будову та регуляцію функціональних систем організму. Описано анатомічну будову опорно-рухового апарату людини. Проаналізовано фізичний розвиток дітей різного віку, функції нервової та нервово-м'язової систем, крові. Розглянуто питання анатомії та фізіології серцево-судинної системи, дихання, травлення, виділення, ендокринної системи організму, а також сенсорних систем.

Приведены основные сведения о структуре и регуляции функциональных систем организма. Описана анатомическая структура опорно-двигательного аппарата человека. Проанализированы физическое развитие детей разного возраста, функции нервной и нервно-мышечной систем, крови. Рассмотрены вопросы анатомии и физиологии сердечно-сосудистой системы, дыхания, пищеварения, выделения, эндокринной системы организма, а также сенсорных систем.

Висвітлено питання функціональної перебудови організму спортсмена, спортивної орієнтації та відбору. Проаналізовано адаптаційні та конституційні особливості організму та показано їх роль у спортивній практичній діяльності. Наведено історичний огляд розвитку спортивної морфології, розкрито загальнобіологічні засади адаптації організму спортсмена до фізичних навантажень.

Освещены вопросы многофункциональной перестройки организма спортсмена, спортивной ориентации и отбора. Проанализированы адаптационные и конституционные особенности организма и показана их роль в спортивной практической деятельности. Приведен исторический обзор развития спортивной морфологии, раскрыты общебиологические основы адаптации организма спортсмена к физическим нагрузкам.

Наведено загальну характеристику здібностей людини, вміщено інформацію про навантаження, що застосовуються у спортивному тренуванні, описано процес адаптації. Розглянуто педагогічні, психологічні, медико-біологічні та реабілітаційні засоби відновлення працездатності спортсменів. Обгрунтовано рекомендації щодо застосування збалансованого харчування та поживних речовин з метою відновлення спортивної працездатності. Описано системи відновлення спортивної працездатності, що застосовуються у єдиноборствах, спортивних іграх і циклічних видах спорту.

Дана общая характеристика способностей человека, приведена информация о нагрузках, применямых в спортивных тренировках, описан процесс адаптации. Рассмотрены педагогические, психологические, медико-биологические и реабилитационные средства восстановления трудоспособности спортсменов. Обоснованы рекомендации по применению сбалансированного питания и питательных веществ с целью восстановления спортивной трудоспособности. Описаны системы возобновления спортивной трудоспособности, применяемые в единоборствах, спортивных играх и циклических видах спорта.

Розкрито особливості розвитку морфофункціональних систем органіму залежно від статі та віку людини. Висвітлено питання навантаження, стомлення, відновлення працездатності спортсмена педагогічними, психологічними та медико-біологічними засобами. Наведено інформацію про особливості відновлення спортсменів у циклічних видах спорту, засоби та методи психологічних впливів, загальні правила харчування, класифікацію допінгів, стимулятори, анаболічні речовини. Висвітлено роль мінеральних речовин, білків, амінокислот і холестерину в організмі людини. Увагу приділено реабілітаційним засобам відновлення працездатності спортсменів.

Досліджено теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Розглянуто проблему середовища проживання людини. Наведено небезпечні фактори навколишнього та виробничого середовища. Розкрито основні положення та принципи забезпечення життя та діяльності людини. Висвітлено надзвичайні ситуації мирного часу й їх характеристику. Увагу приділено проблемі аварії на атомних електростанціях і радіаційно-небезпечних об'єктах. Викладено питання психології екстремальних ситуацій та тероризму. Розкрито проблему першої медичної допомоги потерпілим.

З метою з'ясування топографоанатомічних особливостей структур щічної ділянки (ЩД) у плодів людини досліджено 74 препарати ЩД плодів людини віком 4 - 9 місяців внутрішньоутробного розвитку (90,0 - 410,0 мм тім'яно-п'яткової довжини; з яких: 35 плодів чоловічої статі і 39 - жіночої) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрії, морфометрії, препарування, ін'єкції кровоносних судин, рентгенографії, реконструкції, статистичного аналізу). Встановлено, що привушна протока у всіх досліджених плодів через виражений розвиток жирового тіла щоки має дугоподібне спрямування, опуклістю вгору. Задня межа ЩД відповідає передньому краю жувального м'яза, який проектується на шкіру по лінії, яка починається від середини нижнього краю тіла нижньої щелепи і йде під прямим кутом від останньої до точки перетину з лінією між кутом нижньої щелепи і медіальним кутом ока, а далі - уздовж цієї лінії до перетину її з верхньою межею бічної ділянки обличчя. Критичними періодами розвитку ЩД у плодів обох сгатей є 4-й місяць, друга половина 5-го - початок 6-го місяців розвитку. У плодів чоловічої статі брахіморфного типу спостерігається більш інтенсивне і рівномірне збільшення площі ЩД, а у плодів чоловічої статі доліхоморфного типу простежується нерівномірний ріст показників і менші їх абсолютні значення. З варіантів форми жирового тіла щоки плодів людини спостережено: овальну, трикутну, двочасточкову, тричасточкову форми та у вигляді зімкнутих основами пірамід. У 22 % спостережень виявлена додаткова привушна залоза.

З метою встановлення об'єктивних критеріїв нормального морфогенезу щоки у плодів людини в динаміці пренатального розвитку досліджено зразки гістологічних зрізів м'яких тканин щічної ділянки 12-ти препаратів плодів віком від 5-ти до 7-ми міс внутрішньоутробного розвитку (220,0 - 340,0 мм тім'яно-п'яткової довжини). Використовували класичні методи морфологічного дослідження та методи поляризаційної мікроскопії (стокс-поляриметрія, поляриметрія та фазометрія мікроскопічних зображень) тонких зрізів біологічних тканин, які з фізичної точки зору являють собою оптично-анізотропні недеполяризуючі середовища, що можуть розсіювати або поглинати лазерне випромінювання, і формують таким чином поляризаційно-неоднорідні мікроскопічні зображення. У межах щічної ділянки зосереджені численні анатомічні структури, серед яких термінальний відділ привушної протоки, жирове тіло Біша, кровоносні та лімфатичні судини, нерви. Особливістю будови комплексу м'яких тканин щічної ділянки є наявність великої маси жирової клітковини, пренатальне формування якої має фазний характер. Порівняльний аналіз поляризаційно-відфільтрованих мікроскопічних зображень гістологічних зрізів м'яких тканин щічної ділянки вказує на переважно аморфну побудову її речовини. Одержані дані виявили виражені відмінності між статистичними розподілами фаз у площині мікроскопічних зображень гістологічних зрізів щічної ділянки плодів різного віку, а також збільшення діапазону зміни значень фази у віковій динаміці, що можна пов'язати зі зростанням ступеня кристалізації речовини та структурованості морфологічної будови тканин ділянки.

Розглянуто сучасний стан вивчення вікових особливостей будови бічних шлуночків головного мозку людини в динаміці постнатального онтогенезу. Доповнено відомості щодо морфогенезу та статево-вікових особливостей будови бічних шлуночків головного мозку, їх судинних сплетень. Встановлено індивідуальну та міжпівкульну анатомічну мінливість. Уточнено морфометричні дані бічних шлуночків та мозкового відділу черепа з використанням сучасних методів магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії. Показано тісний взаємозв’язок цих параметрів на всіх етапах постнатального онтогенезу. Означено нові погляди на симетрію та асиметрію будови і півкуль головного мозку людини. Розглянуто математико-статистичну обробку морфометричних даних бічних шлуночків головного мозку та мозкового відділу черепа в динаміці постнатального онтогенезу.

Встановлено закономірності просторово-часових перетворень топографії щічної ділянки та з'ясовано особливості будови її структур у плодовому періоді пренатального онтогенезу людини досліджено препарати 117 плодів віком від 4 до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку (160,0 - 500,0 мм тім'яно-п'яткової довжини) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, макроскопія, аналіз цифрових зображень послідовних етапів препарування м'яких тканин щічної ділянки, статистичний аналіз), а також 54 мікропрепарати плодів із застосуванням лазерно-поляриметричного дослідження. Уперше за допомогою комплексу методів морфологічного дослідження з'ясовано особливості динаміки просторово-часових перетворень щічної ділянки та морфологічних змін її структур упродовж плодового періоду пренатального онтогенезу людини. Уточнено топографоанатомічні межі щічної ділянки у плодовому періоді онтогенезу людини. Уперше визначено критичні періоди можливого виникнення варіантів і вад розвитку щічної ділянки та привушної протоки у плодів людини. Встановлено статево-вікові та конституційні закономірності її варіантної анатомії та топографії. Уперше застосовано методи лазерної поляриметрії для дослідження фазової структури тканин щічної ділянки в динаміці плодового періоду розвитку, встановлено критерії нормального морфогенезу структур щічної ділянки плодів людини.