Висвітлено ендокринні особливості розсіяного склерозу (РС). Викладено питання патохімії глюкокортикоїдів і андрогеній у хворих на РС. Наведено методи визначення показань для гормонотерапії кортикостероїдами у випадку РС.

Освещены эндокринные особенности рассеянного склероза (РС). Изложены вопросы патохимии глюкокортикоидов и андрогений у больных с РС. Приведены методы определения показаний для гормонотерапии кортикостероидами при РС.

На основе данных медицинской литературы последних лет представлен краткий обзор актуальных тенденций использования глюкокортикоидных гормонов в лечении рассеянного склероза.

Представлены результаты клинических наблюдений за 2-а больными атипичной формой марганцевой интоксикации - эфедроновой энцефалопатией.

Исследованы эпидемиологические показатели инсульта в г. Полтава за 2005 год. Зафиксировано соотношение ишемического (ИИ) и геморрагического (ГИ) инсультов как 8:1. Основными факторами развития ИИ были в равной мере артериальная гипертензия (АГ) и церебральный атеросклероз, ГИ возникал преимущественно вследствие АГ. Антигипертензивная терапия в анамнезе проведена 81 % пациентов и была адекватной только у 19 %. В период "терапевтического окна" госпитализировано 14,6 % больных. ИИ в 2 раза чаще развивался в каротидном бассейне артерий, чем у вертебро-базилярном. Заболеваемость ИИ преобладала в весенний и осенний периоды, ГИ - в осенне-зимний период.

Уперше показано, що гіперпродукція глюкокортикоїдів, яка виникає в організмі хворих на розсіяний склероз (РС) і призводить до зниження андростероїдогенезу, є однією з суттєвих ланок у загальній картині порушень, зумовлених хворобою. Доведено, що зміни в андростероїдогенезі у хворих на РС проявляються зниженням індексу андрогенності 17-КС (ІА 17-КС), зникненням андростендіону у динаміці демієлінізуючого процесу. З'ясовано, що на всіх стадіях РС низьке виділення андрогенів у разі посиленої екскреції глюкокортикоїдів створює сприятливі умови для повнішого прояву біологічних (зокрема, імунодепресивних) ефектів глюкокортикоїдів в організмі. Виявлено, що застосування кортикостероїдних препаратів під час лікування РС несприятливо діє на профіль міжгормональних відношень глюкокортикоїдів та андрогенів в організмі хворих із демієлінізуючою патологією. Відзначено, що співвідношення метаболітів андростероїдогенезу та глюкокортикоїдів відіграє певну прогностичну роль у перебігу РС.

Досліджено особливості змін кількісного складу і функціональних властивостей еозинофілів та базофілів крові за умов застосування імунокоригувальних препаратів для лікування різних форм бронхіальної астми. На підставі багатопланових досліджень з використанням імунологічних, статистичних і математичних методів встановлено своєрідність кореляційної залежності між ефекторними клітинами запального процесу (еозинофілами та базофілами, Т- і В-лімфоцитами, NK-клітинами). Розроблено критерії оцінки імунологічної ефективності лікування бронхіальної астми, що базуються на обчисленні індексу дії досліджуваних препаратів на імунну систему у пацієнтів з різними формами захворювання.

Обгрунтовано необхідність педагогічних вимірювань з позиції сучасного менеджменту та теорії управління якістю освіти, надано сучасні тлумачення підходів до контролю та напрями його вдосконалення. Розкрито педагогічні основи контрольно-оцінювальної діяльності - функції, структуру, види та форми контролю, критерії оцінювання тощо. Розглянуто психологічні аспекти оцінювання - види оцінок, способи оцінювальної стимуляції, суб'єктивні помилки оцінювання та шляхи їх попередження, а також шляхи вирішення конфліктних ситуацій під час оцінювання. Розкрито сутність і принципи реалізації модульно-рейтингової системи оцінки успішності навчальної діяльності студентів. Наведено рекомендації щодо контролю різних видів навчальної діяльності студента, способи оцінювання групових форм навчальної діяльності, творчих проектів. Розкрито різні погляди на тестування, проаналізовано розвиток тестології за кордоном та за вітчизняних умов. Наведено класифікацію форм тестових завдань, описано технологію конструювання тестів.

Наведено відомості про найбільш поширені атипові паркінсонічні синдроми, відомі під назвою "паркінсонізм-плюс". Розглянуто епідеміологію, патогенез, клінічні прояви, методи діагностики (зокрема, нейровізуалізаційні) та лікування мультисистемної атрофії, прогресуючого над'ядерного параліча, кортикобазальної дегенерації та деменції з тільцями Леві. Обгрунтовано необхідність визначення точних патоморфологічних маркерів даних моторних розладів, а також уточнення клінічних і нейровізуалізаційних діагностичних критеріїв з метою виділення категорії хворих, придатних для клінічних досліджень симптоматичної та нейропротекторної терапії.

Изложены сведения о наиболее распространенных атипичных паркинсоничных синдромах, известных под названием "паркинсонизм-плюс". Рассмотрены эпидемиология, патогенез, клинические проявления, методы диагностики (в частности, нейровизуализационные) и лечения мультисистемной атрофии, прогрессирующего сверхядерного паралича, кортикобазальной дегенерации и деменции с тельцами Леви. Обоснована необходимость определения точных патоморфологических маркеров данных моторных расстройств, а также улучшения клинических и нейровизуализационных диагностических критериев с целью выделения категории больных, пригодных для клинических исследований симпатичной и нейропротекторной терапии.

Дисертація присвячена формуванню умінь самоконтролю студентів економічних спеціальностей (ЕС) в процесі психолого-педагогічної підготовки (ППП). У ході дослідження охарактеризовано сутність, зміст, структуру, форми, методи самоконтролю навчальної діяльності, вивчено та узагальнено стан проблеми формування умінь самоконтролю у студентів ЕС в процесі ППП. Визначено сутність та зміст, класифікації умінь самоконтролю навчальної діяльності, рівні, критерії, показники їх сформованості. Виявлено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування у студентів ЕС умінь самоконтролю навчальної діяльності, розроблено та експериментально перевірено модель формування проблеми, що вивчається. Експериментально доведено ефективність запропонованих засобів. Проведений кількісний, якісний та статистичний аналіз виявив тенденцію змін у критеріях умінь самоконтролю навчальної діяльності, загальних рівнях їх сформованості у студентів ЕС в процесі ППП експериментальних груп.

Обгрунтовано теоретичні основи виховання соціально активної особистості студентів педагогічних ВНЗ. Визначено зміст понять "соціальна активність", "система студентського самоврядування", "виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя в системі студентського самоврядування". Розкрито сутність та особливості функціонування системи студентського самоврядування педагогічного ВНЗ. Охарактеризовано критерії, показники та виявлено рівні вихованості соціально активної особистості студентів педагогічних ВНЗ. Доведено, що система студентського самоврядування педагогічного ВНЗ є складовою виховного середовища навчального закладу, оскільки участь у студентському самоврядуванні, що доповнює, розширює та поглиблює знання й уміння майбутніх вчителів, набуті в процесі професійної підготовки. Розроблено модель та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя в системі студентського самоврядування, які забезпечують цілеспрямованість виховної роботи за усіма напрямами діяльності органів студентського самоврядування. Створено й апробовано комплексну систему тренінгів з виховання соціальної активності.

Розглянуто дані міжнародного дослідження з вивчення відносного впливу різноманітних факторів ризику на тривалість і якість життя. Проведено аналіз регіональних відмінностей глобальних факторів ризику, що пов'язані як з соціальними, так і з клінічними особливостями населення різних континентів планети. Наголошено на важливості результатів епідеміологічних досліджень і перевагах системного підходу над суб'єктивними та упередженими судженнями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.095-4

Рубрики:

Стан психічної недорозвинутості. Недоумство (деменція)

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено стан системного та місцевого імунітету в динаміці лікування з використанням різних схем комбінованої терапії у хворих на тяжку персистувальну бронхіальну астму (БА). Показано, що у пацієнтів, які додатково одержували тіотропію бромід, імунологічна ефективність була вищою та проявлялась нормалізацією гемограми, більш істотним зменшенням ознак запального процесу, відновлюванням знижених показників T-системи імунітету. Не виявлено позитивного впливу тіотропію броміду на функціональний стан циркулюючих в крові нейтрофілів та еозинофілів у хворих на тяжку БА. Показано підвищення вмісту еозинофілів і нейтрофілів індукованого харкотиння хворих на БА, підвищення їх метаболічної активності, зростання бактеріального навантаження та зменшення функціонального резерву. Продемонстровано, що застосування в комбінованій терапії тіотропію броміду сприяло поліпшенню клітинного складу індукованого харкотиння, зниженню рівнів кисеньзалежного метаболізму гранулоцитів і зростанню функціонального резерву еозинофілів.

Наведено результати, які одержано під час застосування базисної фармакотерапії бронхіальної астми (БА) та специфічної імунної терапії (СІТ). Поєднання базисної фармакотерапії БА і СІТ через 3 місяці лікування хворих на інтермітуючу та легку персистувальну БА сприяло достовірному покращанню клінічних симптомів захворювання, призвело до зменшення потреби у бронхолітичних препаратах, позитивної динаміки шкірних проб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні фактори ризику виникнення серцево-судинної патології у жінок. Проаналізовано їх прогностичну цінність для визначення тривалості життя 50-річних жінок у США (залежно від ступеня вираженості конкретного фактора та його комбінації з іншими). Наведено дані власного спостереження з участю жінок України відповідного віку; виявлено клінічні особливості, подібності та відмінності у порівнянні з жінками США. Наголошено на необхідності первинної профілактики та корекції факторів ризику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-5

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ