Індекс рубрикатора НБУВ: Г131.13

В результаті проведення неврологічного та психологічного дослідження протягом трирічного періоду спостереження хворих з гіпотонічними станами у процесі комплексного лікування з включенням до схеми методів рефлексотерапії відзначено позитивну динаміку показників їх неврологічного статусу, переважно в осіб молодого віку, та психологічного стану.

Исследованы эффекты низкоинтенсивной стимуляции точек акупунктуры электромагнитным излучением миллиметрового диапазона на экспериментально вызванную тоническую боль у животных. Полученные данные в экспериментальных исследованиях на модели тонической боли у животных не только подтверждают противоболевое действие низкоинтенсивной стимуляции точек акупунктуры электромагнитным излучением миллиметрового диапазона, но и обосновывают базисные режимы и параметры КВЧ-пунктуры.

Наведено результати вивчення показників неврологічного статусу та психологічних особливостей в динаміці у хворих на дисциркуляторну венозну енцефалопатію під впливом комплексного лікування з використанням методу голкорефлексотерапії.

Ключ. слова: травматическая энцефалопатия, отдаленные последствия закрытой черепно-мозговой травмы, аксиальная компьютерная томография, магнитно-резонансная томография
Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-2

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням перебував 71 хворий (37 чоловіків і 34 жінки) віком від 30 до 74 років (середній вік - 51 рік). Депресія розвинулася через 3 - 6 міс після перенесеної закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). У групу порівняння включено 20 пацієнтів того ж віку з вертеброгенною люмбалгією, в яких не було травми. Провели неврологічне, патопсихологічне і психометричне дослідження (обстеження за шкалами Гамільтона, Бека, Спілбергера - Ханіна, оцінки самопочуття, активності і настрою і тест якості життя). Показано, що середній рівень депресії у пацієнтів після ЗЧМТ не відрізнявся від такого групи порівняння і не залежав від терміну давності травми і вираженості неврологічного дефіциту. Клінічно виражену, тобто відносно тяжку, депресію після ЗЧМТ відзначено у 22 % пацієнтів, її ступінь був вищим у разі правопівкульної локалізації травматичного процесу. Виявлено, що найбільше значення в патогенезі травматичної депресії мали психосоціальні чинники: депресія частіше виникала у самотніх пацієнтів, жінок. Умовами її виникнення були збережений інтелект і високий рівень особистісної тривожності. Втрата роботи в результаті ЗЧМТ у зазначеній групі пацієнтів не мала психотравмуючого значення.

Дисертацію присвячено питанням застосування радіаційних дефектів у мінералах органічного та неорганічного походження для ретроспективної дозиметрії. На основі детального дослідження радіаційних парамагнітних центрів таких біомінералів, як емаль зубів, шкаралупа яєць і черепашки молюсків методом ЕПР отримано нові дані про їх властивості та природу. Обгрунтовано перспективність цих біомінералів, які можуть застосовуватись для комплексного радіоекологічного моніторингу місцевості і відновлення радіаційної історії індивідуальних об'єктів. При відновленні доз радіаційного випромінювання запропоновано врахувати морфологічні зміни у зубах і використовувати для ретроспективної дозиметрії нові об'єкти: шкаралупу яєць і черепашки молюсків виду Dreissena polymorpha, перспективного для України.

Проведены психологические исследования в течение трехлетнего периода наблюдаемых больных с отдаленными последствиями ЗЧМТ, подвергшихся воздействию факторов радиоэкологической катастрофы. В результате комплексного лечения отмечена положительная динамика психологического состояния - нормализация настроения, уменьшение тревоги и изменения установки на положительный исход лечения.

Проанализированы результаты клинико-функциональных (офтальмоскопия глазного дна, электро- и реоэнцефалография) методов исследования 367 больных травматической энцефалопатией, 283 из которых проживали на контролируемых территориях после аварии на ЧАЭС, и 84 жителей неконтролируемых территорий. Выявлено, что проживание больных травматической энцефалопатией на радиоэкологически контролируемой территории приводит к более значимым изменениям биоэлектрической активности мозга, мозговой гемодинамики и др. Использованные методы исследования являются достаточно информативными для контроля за эффективностью проводимых лечебных или реабилитационных мероприятий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77 + Р361

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р627.703.0-3

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про можливість використання фізичних чинників на різних етапах реабілітації хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми, які зазнали впливу факторів радіоекологічної катастрофи. Звернено увагу на те, що поєднане використання патогенетично обгрунтованої фармако-, психо-, фізіо- та рефлексотерапії є перспективним завдяки можливому їх терапевтичному синергізму при адекватно підібраних чинниках та їх параметрах.

На основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ) проведено обстеження хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). Всі хворі пройшли стандартне клінічне неврологічне обстеження та тестування за МКФ. Доведено, що адаптація МКФ дозволяє застосовувати її під час експертної діагностики, а також оцінити реабілітаційний потенціал та ефективність реабілітаційних заходів у хворих із віддаленими наслідками ЗЧМТ.

Надвисокі частоти електромагнітного випромінювання (НВЧ-терапія) застосовано для лікування астенічних станів у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), які зазнали впливу факторів радіоекологічної катастрофи, у поєднанні з психотерапією і фармакотерапією. Лікували 82 хворих з віддаленими наслідками ЗЧМТ, які зазнали впливу факторів радіоекологічної катастрофи, з астенічними станами (61 жінка і 21 чоловік): 55 хворих - основна група, 27 - контрольна. В основній групі хворим НВЧ-терапію проведено в комплексі з психофармакологічним лікуванням і психотерапією, а в контрольній НВЧ-терапію не проведено. Одужання в основній групі відмічалось у 50,9 % випадків, значне покращання - в 41,5 %, покращання - в 7,6 %. В контрольній групі одужання відмічалось у 3,7 % випадків, значне покращання - в 48,1 %, покращання - в 40,7 %; у 7,5 % зміни в стані не відбулися.

Вирішено важливу наукову проблему неврології стосовно удосконалення діагностики та лікування хворих з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) в віддаленому періоді, які проживають на територіях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, та на основі комплексного дослідження соціально-демографічних , клініко-неврологічних, психологічних особливостей з урахуванням фізичних факторів людського організму розроблено програму реабілітації даних хворих з метою покращення церебрального метаболізму та запобігання стійким неврологічним наслідкам. Встановлено, що астено-неврологічні розлади та депресія є негативною прогностичною ознакою ефективності реабілітації та потребує ранньої діагностики та лікування ускладнень ЧМТ у осіб, які проживають на територіях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС. Констатовано, що транскраніальна магнітолазерна терапія за умов експериментальної ЧМТ стимулює відновлювальні процеси в нервових структурах, прискорюючи внутрішньоклітинні явища, і в терапевтичних дозах не викликає пошкодження ультраструктури мозкової тканини. Транскраніальна магнітолазерна стимуляція, КВЧ-терапія та акупунктура з вибором специфічних зон впливу активно впливають на віддалений період ЧМТ, ліквороциркуляцію, гемодинаміку мозку та сприяють компенсації основних церебральних функцій.

У результаті проведення психологічного дослідження та комплексного лікування з включенням методів психотерапії 127 хворих з травматичною енцефалопатією відмічено позитивну динаміку показників психологічного статусу, виявлено 3 основні групи синдромів (астенічний, іпохондричний, істеричний) та зроблено висновок про найбільш ефективні методи психотерапії.

Наведено дані про можливість використання фізичних чинників на різних етапах реабілітації хворих з травматичною енцефалопатією. Звернено увагу на те, що поєднанне використання патогенетично обгрунтованої фармако-, психо-, фізіо- та рефлексотерапії є перспективним завдяки можливому їх терапевтичному синергізму за умови адекватно підібраних факторів та їхніх параметрів.

Приведены данные о возможности использования физических факторов на различных этапах реабилитации больных с травматической энцефалопатией. Обращено внимание на то, что совместное использование патогенетически обоснованной фармако-, психо-, физио- и рефлексотерапии является перспективным благодаря возможному их терапевтическому синергизму при адекватно подобранных факторах и их параметрах.

Зазначено, що в осіб з інтелектуальною недостатністю формування особливостей емоційної сфери залежить від ступеня інтелектуальної недостатності. Клінічна картина емоційного стану залежить від фізіологічної преморбідної бази та обумовлена індивідуальними особливостями структури дефекту. На тлі інтелектуальної недостатності, під впливом негативних факторів - недостатня корекція за погіршень психоемоційного стану в період пубертатних кризів, супутні психічні, неврологічні, соматичні захворювання, деструктивний вплив виховання - відбувається невротизація особистості. Базуючись на багаторічному аналізі осіб з інтелектуальною недостатністю, були встановлені особливості їх емоційної сфери відповідно до ступеня тяжкості порушень, а також відхилення в поведінці і особливості розвитку невротичних станів.

Отмечено, что у лиц с интеллектуальной недостаточностью формирование особенностей эмоциональной сферы зависит от степени интеллектуальной недостаточности. Клиническая картина эмоционального состояния зависит от физиологической преморбидной базы и обусловлена индивидуальными особенностями структуры дефекта. На фоне интеллектуальной недостаточности, под влиянием негативных факторов - недостаточная коррекция при недомоганиях психоэмоционального состояния в период пубертатного криза, сопутствующие психические, неврологические, соматические заболевания, деструктивное влияние воспитания - происходит невротизация личности. Основываясь на многолетнем анализе лиц с интеллектуальной недостаточностью, были установлены особенности их эмоциональной сферы в соответствии со степенью тяжести нарушений, а также отклонения в поведении и особенности развития невротических состояний.

Проаналізовано клініко-лабораторні аспекти лікувального дискретного плазмаферезу в комплексній терапії за розсіяного склерозу (РС). Показано, що екстракорпоральна гемокорекція у вигляді курсу плазмаферезу - ефективний засіб лікування пацієнтів із загостренням РС з рецидивно-ремітивним типом перебігу. Ефект є найбільш вираженим у випадку застосування плазмаферезу в гостру фазу імунозапального процесу.

Наведено результати дослідження особливостей посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників антитерористичної операції та вимушених переселенців. Маніфестація ПТСР у зазначених пацієнтів проходила у вигляді таких варіантів: вторгнення, уникання, гіперактивація. У дослідженні взяв участь 71 військовослужбовець (69 чоловіків - 2 жінки) віком 22 - 35 років (середній вік +- 26,2 року), який переніс закриту черепно-мозкову травму (ЧМТ) у вигляді струсу головного мозку чи контузії, з ПТСР (основна група). Дослідження проведено через 3 - 6 міс після одержаної закритої ЧМТ. До контрольної групи ввійшли 37 переселенців (34 жінки та 3 чоловіки) віком 27 - 42 роки (середній вік +- 32,2 року), в анамнезі яких був ПТСР без закритої ЧМТ. У представників обох груп відзначено такі психічні розлади: астенічний, тривожно-фобічний, істероформний і депресивний синдроми.