Виявлено особливості описової методики у використанні прийомів зовнішньої та внутрішньої інтерпретацій елементів української мови (лінгвістичної географії, нормативно-стильової характеристики, класифікації та систематики, парадигм, міжрівневої характеристики). Доведено, що описовий метод як один із важливих у практиці вивчення мови розкрив систему та структуру мови, її явища й одиниці.

Розглянуто нормативно-оцінний підхід до української мови, реалізований у галицьких граматиках першої половини ХІХ ст. З'ясовано зміст і обсяг поняття "кодифікація". На підставі визначення ролі літературного чинника у відборі ілюстративного матеріалу та виявлення характеру граматичних норм розкрито особливості кодифікації літературної української мови. Висвітлено принципи відбору лінгвістичних прескрипцій, а також наведено граматичну характеристику національних мов, виявлено універсальні ознаки української мови. Охарактеризовано взаємодію лексичної та граматичної семантики. На прикладі граматики І.Могильницького показано роль синтаксичної теорії у формуванні глибинного рівня мовних прескрипцій.

Обговорено лінгвістичні засади процесу граматичної кодифікації української мови. Враховано постулат описової лінгвістики щодо здійснення аналізу невідомої сутності за допомогою взаємодії загальнодескриптивної теорії з частково дескриптивними. Розроблено методику опису маловідомих граматичних джерел, дієвість якої перевірено на прикладі галицьких граматик першої половини ХІХ ст.

The article is focused on theoretical issues of grammatical codification in the Ukrainian language. The author uses the postulates of descriptive linguistics, which state: for explaining the unknown essence, it is necessary to take into account the correlation between general descriptive theory and partial descriptive theories. The methodology for description of the little known grammar sources, the efficacy of which having been verified on the basis of Halychyna grammars of the first part of the 19th century, was worked out.

Висвітлено теорію та практику граматичної кодифікації на основі галицьких граматик першої половини ХІХ ст., які розглянуто в широкому контексті дескриптивних і прескриптивних праць XVI - ХІХ ст. Доведено, що українська граматична традиція XVI - XVII ст., ідеї західноєвропейського граматичного раціоналізму та слов'янського порівняльно-історичного мовознавства, граматичний опис національних літературних мов, мовознавче знання про українську мову вплинули на становлення теорії граматичної кодифікації, яку відображає обгрунтування граматичної правильності літературної мови та відбір лінгвістичних характеристик кодифікованих норм. Розкрито практику кодифікації крізь призму літературного чинника та встановлення характеру граматичних норм на відповідність їх одній із підсистем загальнонародної української мови. Проаналізовано значення результатів для історії української літературної мови, історії та теорії граматики, історії української лінгвістики. Розроблено теоретичну модель опису поняття "граматична кодифікація" (як єдність загальнодескриптивної та частководескриптивних теорій).

Проаналізовано динаміку пізнання суспільної природи мови. Розглянуто аспекти взаємодії мови та суспільства як ознаки соціологічного напряму, що призвели до змін у розумінні природи мови, сутності мовознавства та його завдань. Висвітлено теорію мови у контексті опозиції зарубіжне мовознавство - радянське мовознавство. Наведено погляди представників Женевської, французької, Празької лінгвістичних шкіл, проаналізовано праці американських учених, німецькомовних дослідників, російських лінгвістів про сутність мови та мовознавства. Уперше висвітлено лінгвосоціологічні погляди українських науковців, представників радянського мовознавства.

Проанализирована динамика познания обшественной природы языка. Рассмотрены аспекты взаимодействия языка и общества как признака социологического направления, приведшие к изменениям в понимании природы языка, сущности языковедения и его задач. Освещена теория языка в контексте категории "зарубежное языковедение - советское языковедение". Приведены взгляды представителей Женевской, французской, Пражской лингвистических школ, проанализированы труды американских ученых, немецкоязычных исследователей, российских лингвистов о сущности языка и языковедения. Впервые освещены лингвосоциалистические взгляды украинских ученых, представителей советского языковедения.

Розглянуто питання соціолінгвістики в контексті мовної політики та законодавства. Увагу приділено Європейській хартії регіональних мов і Рамковій конвенції про захист національних меншин у контексті сучасної мовної ситуації в Україні та Німеччині. Викладено підходи до виконання мовного законодавства в Україні та Німеччині. Визначено вплив політичного чинника в історії та сьогоденні на перебіг мовної ситуації в Україні.

Увагу приділено розгляду мовної політики (МП) в Україні та інших державах. Розкрито лінгвістичні засади мовного облаштування світу, зокрема, аспекти взаємодії мовного й етнічного розвитку. Визначено універсальний й ідеоетнічний компоненти у мовному облаштуванні світу. Висвітлено особливості МП періоду СРСР, а також мовної ситуації у сучасній Україні, МП незалежної української держави. Розкрито зміст понять двомовності, диглосії, мовних конфлікту, прав людини та законодавства. Наведено рекомендації щодо майбутнього МП.

Внимание уделено рассмотрение языковой политики (ЯП) в Украине и других государствах. Раскрыты лингвистические основы языкового обустройства мира, в частности, аспекты взаимодействия языкового и этнического развития. Определены универсальный и идеоэтнический компоненты в языковом обустройстве мира. Освещены особенности ЯП периода СССР, а также языковой ситуации в современной Украине, ЯП независимого украинского государства. Раскрыто содержание понятий двуязычия, диглосии, языковых конфликтов, прав человека и законодательства. Приведены рекомендации о перспективах ЯП.

Висвітлено результати наукових досліджень з проблем германської філології, загального мовознавства та перекладу. Розглянуто особливості дослідження концептів художнього твору, специфіку формотвірної та змістової зв'язності сучасного художнього тексту. Проаналізовано особливості публіцистичної аргументації, підходи до визначення терміна "концепт", політичний дискурс як об'єкт міждисциплінарного дослідження, когнітивно-семантичну організацію технічного дискурсу. Досліджено проблему знака в історії розвитку мовознавства, співвідношення між суб'єктивним і об'єктивним в оцінному судженні. Обговорено питання синонімії у творенні художніх образів у творах Є. Гуцала, прагма- та психолінгвістичні особливості дискурсивного втілення конфліктної взаємодії в романах Стівена Кінга, морфологічні норми в теоретичному розробленні І.С. Нечуя-Левицького.

Освещены результаты научных исследований проблем германской филологии, общего языкознания и перевода. Рассмотрены особенности исследования концептов художественного произведения, специфику формообразующей и содержательной связности современного художественного текста. Проанализированы особенности публицистической аргументации, подходы к определению термина "концепт", политический дискурс как объект междисциплинарного исследования, когнитивно-семантическую организацию технического дискурса. Исследована проблема знака в истории развития языкознания, сотношение между субъективным и объєктивным в оценочном суждении. Обсуждены вопросы синонимии в создании художественных образов в произведениях Е. Гуцала, прагма- и психолингвистические особенности дискурсивного воплощения конфликтного взаимодействия в романах Стивена Кинга, морфологические нормы в теоретических разработках И.С. Нечуя-Левицкого.

На 62 трупах плодів та новонароджених людини досліджено морфогенез м'язів-замикачів спільної жовчної протоки за допомогою методів мікроскопії та морфометрії. Максимальний приріст довжини м'яза-замикача печінково-підшлункової ампули виявлений у 8-місячних плодів, а максимальний приріст довжини м'яза-замикача спільної жовчної протоки - у 9-місячних плодів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5 + Р414

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З15 + З6 + Н113.6

Рубрики:

Джерела енергії. Енергетичні ресурси.Поновлювані джерела енергії

Інші галузі енергетики

Будівельна теплотехніка (будівельна теплофізика)

Шифр НБУВ: Ж70419 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити ефективність лікування пацієнтів з есенційною гіпертензією (ЕГ) II стадії за цільовим рівнем досягнення артеріального тиску (АТ) з різною його циркадіанною структурою. У 92 хворих на ЕГ II стадії за різної структури циркадіанного ритму AT (D - "dipper", ND - "non-dipper", NP - "night picker") оцінено ефективність антигіпертензивного лікування. Встановлено, що найбільше пацієнтів було в групі добового ритму AT ND, що свідчить про стабілізацію середніх рівнів АТ впродовж доби з прогресуванням ЕГ. Виявлено, що найнижча ефективність від проведеної антигіпертензивної терапії спостерігалась у групі з циркадіанним ритмом АТ D, найвища - у групі добового ритму АТ NP, що зумовлено тяжкістю клінічного перебігу захворювання у пацієнтів з останньої групи в поєднанні із частим кризовим перебігом. Висновки: запорукою успіху тривалої антигіпертензивної терапії слугує взаємодовіра та персоналізація роботи лікаря і пацієнта.

Розглянуто формування тезаурусу предметної області "Розумне місто", наведено тлумачення лексикографічних систем на базі теорії В. А. Широкова, описано методику проектування онтології проблемної області, надано приклад побудови фрагмента онтології з предметної області "Розумне місто".

Здійснено огляд основних видів та змістове наповнення інформаційно-пошукових тезаурусів, які використовуються в зарубіжних та вітчизняних бібліотеках, як інформаційний ресурс структури певної предметної області та інструмент формування пошукових образів документів і пошукових запитів у бібліотеках. Застосовано метод аналізу ієрархій для вибору моделі представлення знань предметної області "Розумне місто" під час формування інформаційних ресурсів бібліотек. Розглянуто еволюцію тезаурусів під час історії їх розвитку. Проаналізовано роль тематичних інформаційно-пошукових тезаурусів під час систематизації термінології предметних областей та можливість їх застосування як засобу підвищення ефективності пошуку в сучасних автоматизованих бібліотечних інформаційних системах. Консолідовано підходи до формування двомовного інформаційно-пошукового тезауруса, який сприяє ефективному формуванню метаданих інформаційних ресурсів бібліотек, та сформовано алгоритм його побудови. Розроблено двомовний інформаційно-пошуковий тезаурус розумного міста, який можна використовувати для формування уніфікованого пошукового образу документа й пошукового образу запиту користувачів бібліотеки, індексування документів, здійснення релевантного пошуку в електронних каталогах, базах даних бібліотек.

Представлено першу в українському мовознавстві лексикографічну працю про зв'язок імені з позалінгвальними чинниками, зокрема державно-політичним контекстом, віросповіданням осіб, належністю до соціальної групи, віком найменованих. Спектр імен, частотність імен, структуру імен, а також їх роль у творенні складних найменувань поєднано із соціологічною інформацією: вказівкою про стать і вік особи, її родинні зв'язки та соціальний статус, віросповідання чи національну належність. Лінгвістичну інформацію сформовано на новій джерельній базі - львівських метричних книгах першої половини XX ст. Зазначено, що ідея частотного словника-довідника імен відображає соціолінгвістичний підхід до трактування оніма.

Розглянуто особливості вивчення української мови іноземними здобувачами вищої освіти. На основі особистого досвіду викладання, аналізу й узагальнення наукових джерел окреслено особливості формування українськомовної компетентності іноземних студентів. Акцентовано на розвитку в студентів комунікативних навичок як необхідного складника засвоєння іноземної мови. Схарактеризовано зміст поняття "українськомовна комунікативна компетентність" у проекції навчання іноземних студентів української мови як іноземної. У контексті дослідження дане поняття визначено як встановлення та підтримування необхідних контактів в українськомовному середовищі на основі знань, умінь та навичок, якими володіють інокомуніканти, ураховуючи зміст, потреби, мотиви та соціальні норми поведінки в конкретній ситуації. Акцентовано увагу на тому, що важливо залучати іноземних студентів до комунікативних ситуацій на заняттях, що дозволяє їм краще запам'ятати лексику та граматику української мови. Досягти цього можна, використовуючи на заняттях різні форми організації навчання іноземних студентів, з яких у статті запропоновано діалогічне мовлення, монологічне мовлення та рольові ігри. Представлено систему комунікативно орієнтованих завдань і вправ для формування й удосконалення комунікативної компетентності іноземних здобувачів вищої освіти. Система вправ спрямована на оволодіння студентами знаннями і навичками в основних видах мовленнєвої діяльності, що реалізуються як у письмовій, так і в усній формах. Зазначено, що комунікативні ситуації, які пропонуються на заняттях з вивчення української мови як іноземної, повинні відтворювати мовленнєвий процес у реальному житті, що, звичайно, спонукатиме іноземних студентів до спілкування. Звернуто увагу на доцільності повторення аналогічних фраз у однотипних відповідях, що дозволяє студентам доводити мовлення до автоматизму, швидко підбирати відповідні слова, сполучення слів, цілі конструкції. Перспективи подальшого дослідження полягають у вдосконаленні та розробленні системи завдань і вправ для розвитку та підвищення рівня володіння іноземними здобувачами вищої освіти всіма видами мовленнєвої діяльності.

Вміщено фонетичний, лексичний та граматичний матеріал відповідно до чинного правопису, тести для самоперевірки та двомовний словник. Зазначено, що теоретична частина, викладена в таблицях, має пояснення англійською мовою. У практичній частині подано систему вправ та завдання для контролю знань.

Проаналізовано теоретичні і практичні аспекти сучасної української лінгводидактики, оптимальні шляхи розвитку мовної освіти. Нинішній освітній простір осмислено як багатовимірне полікультурне динамічне середовище, яке вбирає когнітивні, емоційні, символічні та інші компоненти. Висвітлено особливості формування мовної особистості учня і студента, технологію сучасного уроку української мови з огляду на концепцію НУШ, особливості професійної підготовки майбутніх фахівців, інноватику в організації занять у закладах освіти різних рівнів.