Наведено результати історико-етнографічної експедиції, проведеної в 2004 р. у Кілійському районі Одеської області.

Представлены результаты историко-этнографической экспедиции, проведенной в 2004 г. в Килийском районе Одесской области.

Розглянуто проблеми точного записування, адекватного розуміння повідомлень респондента етнографом. Визначено позитивні та негативні аспекти різних способів польових досліджень.

Рассмотрены проблемы точного записывания, адекватного понимания сообщений респондента этнографом. Определены позитивные и негативные аспекты разных способов полевых исследований.

Наведено відомості про фольклорно-етнографічні матеріали, зібрані під час експедиції в липні 2003 р. на Слобожанщину, проведеної Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України. Розглянуто особливості пісенного фольклору, родинної обрядовості, а також календарних свят.

Приведены сведения о фольклорно-этнографических материалах, собранных во время экспедиции в июле 2003 г. на Слобожанщину, проведённой Институтом искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Рыльского НАН Украины. Рассмотрены особенности песенного фольклора, семейных обрядов, а также календарных праздников.

Вивчено обряди родинного циклу (весільні, родильні, поховальні) як обряди переходу. Виявлено способи моделювання фаз обрядів переходу шляхом вивчення ритуального образу лімінальних осіб (від лат. L-men - поріг), тобто тих, що здійснюють перехід. Розглянуто три групи кодів: поведінкові, звукові та одягові. Виділено основні ознаки лімінальних осіб: нерухомість, недієздатність, сліпота, німота, глухота, андрогенність, тілесна нефункціональність, розчленованість, кокономорфність. Показано, що переходова динаміка образу полягає в зміні початкових негативних характеристик лімінальної особи, актуальних у фазі вилучення її з соціуму, на позитивні, соціально релевантні характеристики. Вони активізуються, коли особа здобуває вищий соціальний статус і в новій якості включається в соціальні структури (за винятком похорону).

Висвітлено питання семіотики тілесності в українській обрядовій традиції - символіки руху, частин тіла, статі та ритуальної андрогінії, одягових і кулінарних кодів. Встановлено, що через символічне обігрування у ритуалі тілесних "тем", зокрема, нерухомості, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевості, здійснювався перехід особи до іншого соціального статусу. Увагу приділено засадничим переходовим сюжетам традиційної культури (народження, весілля, смерті та похорону) та головних персонажів даних ритуалів, а також генезі анімістичних уявлень у віруваннях селян, зокрема її малодослідженим гендерним аспектам.

Висвітлено історію етнографії статевого життя та записи сороміцького фольклору. Охарактеризовано сексуальність як антропологічний чинник самовизначення особистості. Описано моделі статевих взаємин в традиційному середовищі Буковини (XV - початок XX ст.). Проаналізовано дошлюбні інтимні стосунки серед молоді в селах і містах Східної та Центральної України на початку XX ст. Наведено історію нижньої білизни в Радянській Росії. Подано інформацію про жіночі та чоловічі уста у церковному та світському дискурсах доіндустріальної Росії X - початку XIX ст. Охарактеризовано еротичну символіку в українському весіллі.

Розглянуто теоретичні положення гендерної теорії й її розвитку за останнє півстоліття. Проведено гендерний аналіз різних аспектів соціального життя - науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Увагу приділено гендерній політиці - новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні і світі.