Представлено обгрунтування доцільності використання апарату нечіткої логіки у транспортних процесах збирання врожаю пшениці. Запропоновано застосування апарату нечіткої логіки на основі моделі Мамдані у сільському господарстві, зокрема під час планування, організації та управління збирально-транспортними процесами збору врожаю пшениці.

Обгрунтовано використання погодно-кліматичних факторів в організації збирально-транспортного процесу застосуванням методу експертних оцінок. Розроблено анкету для опитування експертів-практиків. Обгрунтовано погодженість думок експертів на основі статистичних показників і моди, медіани, середнього значення оцінок, дисперсії, середнього квадратичного відхилення та коефіцієнта варіації.

Мета дослідження - розвиток підходів при формуванні стратегії забезпечення ефективного процесу міжнародних поставок на основі аналізу розширених фактичних показників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) транспортно-логістичних підприємств. Об'єкт дослідження - вантажопотоки ЗЕД; предмет дослідження - інтегровані показники вантажопотоків на основі даних вантажних митних декларацій. Методами дослідження прийнято моделювання, що грунтується на нейромережевому алгоритмі кластеризації на основі використання самоорганізуючих карт Кохонена (Self Organizing Maps - SOM). У якості програмного середовища в даному дослідженні використано аналітичну платформу DEDUCTOR Academic версії 5.0 компанії BaseGroup_Labs. Результатом дослідження є методика моделювання вантажопотоків ЗЕД та проведення їх кластерного аналізу із застосуванням інтелектуальних систем та аналітичних платформ. Проведено системний аналіз імпортних вантажопотоків митно-брокерського підприємства за 2013 - 2016 роки з використанням бази даних електронних вантажних митних декларацій, сформованих декларантами при митному оформленні вантажів. Здійснено кластеризацію на основі використання самоорганізуючих карт Кохонена з використанням аналітичної платформи DEDUCTOR Academic версії 5.0. Запропонований алгоритм для вирішення завдання кластеризації. Для запровадження інтегрованих оцінок вантажопотоків сформовано систему показників, що характеризують їх обсяги, вартість, обсяги митних платежів. Для проведення комплексного аналізу динаміки та взаємозв'язку факторів при утворенні кластерів введено шкалу рівня кожного з досліджуваних показників ЗЕД (високий, середній та низький). Рівні показників формуються на основі аналізу отриманих в процесі кластеризації значущості атрибутів та ступеню їх впливу на утворення того чи іншого кластера. В залежності від попадання країни фірми-партнера ЗЕД в кластер з певними характеристиками, підприємство на основі результатів аналізу може модернізувати існуючу, або ж розробляти нову комплексну стратегію розвитку транспортно-логістичної діяльності за обраними напрямками. Динаміка зміни показників та їх взаємодія забезпечує суб'єктів базою даних для аналізу шляхів розвитку можливостей підприємства з метою підвищення конкурентних напрямів транспортно-логістичної діяльності. Зміна показників митної вартості, обсягів перевезень, ринкової вартості товарів тощо, потребує аналізу причин, а також виявлення та включення до системи управління ризиками окремих напрямків. Наукова новизна полягає в представленні багатоетапного алгоритму для підтримки прийняття рішень при формуванні стратегії забезпечення ефективного процесу міжнародних поставок на основі аналізу розширених фактичних показників транспортно-логістичної діяльності підприємств, отриманих з бази даних електронних вантажних митних декларацій, сформованих декларантами при митному оформленні вантажів. Аналіз вихідних даних дозволяє підприємству приймати рішення щодо вибору перспективних міжнародних напрямків розвитку торговельних відносин, транспортних комунікацій та формувати стратегії розвитку конкурентоспроможності економіки України.

Мета дослідження - розвиток підходів при формуванні стратегії забезпечення ефективного процесу міжнародних поставок на основі аналізу розширених фактичних показників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) транспортно-логістичних підприємств. Об'єкт дослідження - вантажопотоки ЗЕД; предмет дослідження - інтегровані показники вантажопотоків на основі даних вантажних митних декларацій. Методами дослідження прийнято моделювання, що грунтується на нейромережевому алгоритмі кластеризації на основі використання самоорганізуючих карт Кохонена (Self Organizing Maps - SOM). У якості програмного середовища в даному дослідженні використано аналітичну платформу DEDUCTOR Academic версії 5.0 компанії BaseGroup_Labs. Результатом дослідження є методика моделювання вантажопотоків ЗЕД та проведення їх кластерного аналізу із застосуванням інтелектуальних систем та аналітичних платформ. Проведено системний аналіз імпортних вантажопотоків митно-брокерського підприємства за 2013 - 2016 роки з використанням бази даних електронних вантажних митних декларацій, сформованих декларантами при митному оформленні вантажів. Здійснено кластеризацію на основі використання самоорганізуючих карт Кохонена з використанням аналітичної платформи DEDUCTOR Academic версії 5.0. Запропонований алгоритм для вирішення завдання кластеризації. Для запровадження інтегрованих оцінок вантажопотоків сформовано систему показників, що характеризують їх обсяги, вартість, обсяги митних платежів. Для проведення комплексного аналізу динаміки та взаємозв'язку факторів при утворенні кластерів введено шкалу рівня кожного з досліджуваних показників ЗЕД (високий, середній та низький). Рівні показників формуються на основі аналізу отриманих в процесі кластеризації значущості атрибутів та ступеню їх впливу на утворення того чи іншого кластера. В залежності від попадання країни фірми-партнера ЗЕД в кластер з певними характеристиками, підприємство на основі результатів аналізу може модернізувати існуючу, або ж розробляти нову комплексну стратегію розвитку транспортно-логістичної діяльності за обраними напрямками. Динаміка зміни показників та їх взаємодія забезпечує суб'єктів базою даних для аналізу шляхів розвитку можливостей підприємства з метою підвищення конкурентних напрямів транспортно-логістичної діяльності. Зміна показників митної вартості, обсягів перевезень, ринкової вартості товарів тощо, потребує аналізу причин, а також виявлення та включення до системи управління ризиками окремих напрямків. Наукова новизна полягає в представленні багатоетапного алгоритму для підтримки прийняття рішень при формуванні стратегії забезпечення ефективного процесу міжнародних поставок на основі аналізу розширених фактичних показників транспортно-логістичної діяльності підприємств, отриманих з бази даних електронних вантажних митних декларацій, сформованих декларантами при митному оформленні вантажів. Аналіз вихідних даних дозволяє підприємству приймати рішення щодо вибору перспективних міжнародних напрямків розвитку торговельних відносин, транспортних комунікацій та формувати стратегії розвитку конкурентоспроможності економіки України.

В даний час для потреб сільського господарства розроблено понад 30 різних навантажувачів напірного дії. Крім спільності технологічного процесу спостерігається і спільність конструктивного оформлення машин фронтальних навантажувачів - основні їх вузли ідентичні: опорна рама - для зв'язку навантажувача з трактором, підйомна рама або підйомна стріла, гідроциліндри підйому, робочий орган. Технологічний процес виконується фронтальним навантажувачем напірної дії в наступних режимах: режимі заглиблення, крановому і транспортному режимах. Добре відомо, що тільки на основі теорії коливань можуть бути повністю з'ясовані такі практично важливі проблеми, як урівноваження машин, крутильні коливання валів і зубчастих передач, прецесія обертових валів, коливання механізмів під дією рухомих вантажів. Лише за допомогою цієї теорії можна встановити найбільш вдалі конструкції, відсуваючі експлуатаційні умови роботи машин можливо далі від умов виникнення великих коливань. Питання динаміки важких машин набувають в даний час першорядне значення в зв'язку з тим, що в сільськогосподарське виробництво існують природні тенденції підвищити продуктивність робочих машин в результаті збільшення навантажень і посилення їх темпів роботи. Характер динамічних навантажень в виконавчих механізмах робочих машин багато в чому залежить від прийнятої технологічної схеми, від характеру операцій які повинні бути відтворені в процесі експлуатації, нарешті, від типу виконавчого механізму і приводу його. Технологічний процес роботи фронтальних навантажувачів напірної дії виконується ними за однією схемою: поступальне переміщення агрегату для захоплення матеріалу, що навантажується і навантаження його в транспортні ємності, підйом вантажу по вертикальній коловій траєкторії. Отримані залежності навантаженості несучих конструкцій навантажувача і трактора від їх конструктивних параметрів можуть бути використані конструкторськими організаціями при проектуванні нових фронтальних навантажувачів та інших знарядь, що фронтально навішуються на колісні трактори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч516.881

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено інформацію щодо організації міжнародних автомобільних перевезень та їх значення для ефективного розвитку української економіки, про основні міжнародні автотранспортні організації, технології митного оформлення товарів, які перевозяться автомобільними транспортними засобами, особливості проведення митного контролю вантажів та автотранспортних засобів, основні технічні засоби митного контролю та особливості їх застосування, ризики та їх попередження під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання підвищення ефективності транспортного забезпечення при збиранні врожаю озимої пшениці. Проведено структурну та параметричну ідентифікацію транспортного забезпечення збирально-транспортного-комплексу. Розроблено математичну модель транспортного забезпечення, яка дозволяє формалізувати зв'язок погодно-кліматичних, технічних і технологічних параметрів. Розроблено метод імітаційного моделювання транспортного забезпечення збирально-транспортного комплексу. Основу методу становлять схема побудови системи функціонування транспортного забезпечення збирально-транспортного комплексу, математична модель транспортного забезпечення при збиранні врожаю озимої пшениці, методика визначення раціональної кількості транспортних засобів при збиранні врожаю озимої пшениці. Особливістю методу є врахування погодно-кліматичних, технічних і технологічних параметрів збирально-транспортного комплексу. Розроблено програмне забезпечення "WCC САТ", проведено моделювання транспортного забезпечення при збиранні врожаю озимої пшениці в селянському фермерському господарстві СФГ "САША" у 2016 - 2018 рр. Отримані результати порівняльного аналізу моделювання доводять адекватність розробленої імітаційної моделі та підтверджують ефективність її реалізації. Економічний ефект від впровадження програми реалізації імітаційної моделі організації транспортного забезпечення при збиранні врожаю озимої пшениці на прикладі СФГ "САША" становило у 2016 р. - 24,8 тис. грн.; у 2017 р. - 32,6 тис. грн.; у 2018 р. - 36,5 тис. грн.