Базуючись на результатах комплексних досліджень корів імпортованої голштинської породи різного екогенетичного походження (з Данії, Німеччини, Угорщини) у порівняльному аспекті встановлено адаптаційні особливості за фізіологічним статусом (морфо-біохімічними й імунологічними показниками крові), продуктивністю (надоєм молока і вмістом у ньому жиру та білка), відтворювальною здатністю (проявом охоти, заплідненістю, тривалістю сервіс-періоду), наявністю патологій і стійкості до захворювань за еколого-господарськмх умов степової зони України. Виявлено внутрішньопородну неоднозначність щодо впливу спекотних погодних умов на клініко-фізіологічний стан корів залежно від їх походження. Доведено адаптаційну нерівнозначність одержаного від них приплоду (за морфобіохімічними та імунологічними показниками крові, легеневим диханням і газоенергетичним обміном, характером росту) у віковому аспекті та за сезонами року народження.

Приведено порівняльну оцінку адаптаційної здатності голштинської худоби різного екогенетичного походження за умов Придніпров'я. Встановлено, що корови датського екогенетичного походження краще пристосовуються до місцевих еколого-господарських умов.

Висвітлено сучасну українську історіографію розвитку аграрної освіти та науки на Придніпров'ї ХІХ - ХХІ ст. Розглянуто гуманітаристику, гуманітарне знання, гуманітарний дискурс, гуманітарні науки для вдосконалення навчання фахівця-аграрія. Увагу приділено лінгвістичній підготовці фахівців-аграріїв як компоненті сучасної гуманітаристики. Визначено пріоритетні напрями формування стійкості потенціалу беззбиткового розвитку сільськогосподарських підприємств. Висвітлено коротку історію розвитку систем землеробства та сівозмін. Розглянуто історію становлення та сучасний стан основного обробітку ґрунту. Проаналізовано діяльність лісового господарства Дніпропетровської області за індикаторами сталого розвитку тощо.