Наведено відомості з історії розвитоку вчення про антисептику та асептику з найдавніших часів до сучасного періоду. Охарактеризовано основні способи асептики - стерилізацію та дезінфекцію, визначено порядок проведення механічної, фізичної та хімічної антисептики. Встановлено вимоги щодо використання антисептичних препаратів, охарактеризовано основні групи антисептиків - солі важких металів, спирти, кислоти та луги, феноли, барвники, альдегіди, галоїди, поверхнево-активні речовини, сорбенти, спиртові та кисневивільнювальні антисептики. Наведено відомості про загальні асептико-антисептичні заходи, які проводяться під час хірургічних операцій у ветеринарній медицині, а також методи профілактики контактної інфекції (підготовки рук хірурга, операційного поля, стерилізації шовного та перев'язувального матеріалу та хірургічної білизни, інструментів з гуми, полімерів, приладів з оптикою).

Приведены сведения по истории развития учения об антисептике и асептике с древнейших времен до современного периода. Охарактеризованы основные способы асептики - стерилизация и дезинфекция, определен порядок проведения механической, физической и химической антисептики. Установлены требования по использованию антисептических препаратов, охарактеризованы основные группы антисептиков - соли тяжелых металлов, спирты, кислоты и щелочи, фенолы, красители, альдегиды, галоиды, поверхностно-активные вещества, сорбенты, спиртовые и водородосвобождающие антисептики. Приведены сведения об общих асептико-антисептических мероприятиях, которые проводятся во время хирургических операций в ветеринарной медицине, а также методы профилактики контактной инфекции (подготовки рук хирурга, операционного поля, стерилизации шовного и перевязочного материлов, хирургического белья, инструментов из резины, полимеров, устройств с оптикой).

З урахуванням неінвазивності, легкої переносимості, відсутності побічних ефектів трансуретральна мікрохвильова терапія (ТУМТ) є методом вибору у хворих з доброякісною гіперплазією простати, у яких є протипоказання до хірургічного лікування та загального знеболювання або у разі неефективності медикаментозної терапії. Віддалені результати ТУМТ можна вважати задовільними, зі стійким ефектом у 71,1 % пацієнтів.

Учитывая неинвазивность, хорошую переносимость, отсутствие побочных эффектов ТУМТ является методом выбора у больных с ДГП, у которых имеются противопоказания к хирургическому лечению и общему обезболиванию или при неэффективности медикаментозной терапии. Отдаленные результаты ТУМТ можно считать удовлетворительными, со стойким эффектом у 71,1 % пациентов.

Розглянуто визначення, спеціальні терміни та назви пухлин, встановлено частоту й характер пухлинних захворювань. Висвітлено питання загальної ветеринарної клінічної онкології: етіологію та патогенез новоутворень, наведено їх класифікацію, клінічну характеристику, методи діагностики, лікування та профілактики. Описано основні стадії пухлинного процесу, встановлено причини виникнення й особливості розвитку різних видів доброякісних новоутворень. Охарактеризовано злоякісні пухлини мезенхімального походження (саркому, местоцитому). Встановлено ефективність сучасних методів комплексної терапії пухлинних захворювань, що включає оперативне лікування, імуно- та хіміотерапію, тканинні препарати й антибіотики.

Рассмотрены определения, специальные термины и названия опухолей, установлены частота и характер опухолевых заболеваний. Освещены вопросы общей ветеринарной клинической онкологии: этиология и патогенез новообразований, приведена их классификация, клиническая характеристика, методы диагностики, лечения и профилактики. Описаны основные стадии процесса развития опухоли. Установлены причины возникновения и особенности формирования различных видов доброкачественных новообразований. Охарактеризованы злокачественные опухоли мезенхимального происхождения (саркома, местоцитома). Установлена эффективность современных методов комплексной терапии опухолевых заболеваний, в которую включены оперативное лечение, иммуно- и химиотерапия, тканевые препараты и антибиотики.

Радикальне оперативне втручання за лікування собак із пухлинами молочної залози (МЗ) є, як правило, агресивною процедурою, яка супроводжується нанесенням хірургічної травми і, відповідно до характеру останньої, адекватною реакцією цілого організму. Відомо, що характер травмування тканин значною мірою залежить від способу виконання операції. Тому, з метою оптимізації техніки виконання мастектомії у сук, клініко-експериментальні дослідження були зосереджені на удосконаленні елементів оперативного втручання і реконструкції операційної рани, використання яких передбачало мінімальне травмування тканин за радикального втручання на МЗ у випадках застосуванням широкої місцевої ексцизії пухлин. На 76 суках, хворих на місцево-поширений рак МЗ, оцінено терапевтичну ефективність застосування традиційного та модифікованого способів мастектомії. У деталях наведено хірургічну техніку виконання операцій та описано особливості перебігу післяопераційного періоду за різних способів мастектомії. Встановлено, що оперативне видалення пухлин за методом відшивання із одночасним проведенням реконструкції рани та бездренажний метод лікування операційної рани зменшують частоту ускладнень у післяопераційний період та створюють оптимальні умови для швидкої реабілітації хворих тварин. За результатами застосування розробленої методики виконання мастектомії з'ясовано, що загоювання післяопераційних ран у сук відбувається впродовж 10 - 12 діб, що надає змогу своєчасно розпочати і у повному обсязі проводити комплексну протипухлинну терапію. На підставі результатів досліджень також встановлено, що сонографічне дослідження стану операційної рани надає змогу проводити об'єктивний контроль за перебігом репаративних процесів у режимі реального часу, своєчасно виявляти післяопераційні ускладнення та проводити корегуюче лікування. Зокрема, у випадках виникнення сером, їх виявлення, уточнення локалізації та проведення прицільної евакуації вмісту можливе за використання сонографії.

Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих із гнійно-деструктивними захворюваннями нирок та паранефральної клітковини шляхом обгрунтування раціональної лікувальної тактики на підставі вивчення найближчих та віддалених результатів лікування із застосуванням клініко-лабораторних, рентгенологічних, ультразвукових методів досліджень. Показаннями до малоінвазивного лікування гнійних процесів нирки та паранефрального простору є: наявність абсцесу нирки розміром до 8,0 см, нагноєної кісти, паранефриту об'ємом до 1 000 мл, тяжкий стан під час звернення та наявність супутньої патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-29

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено позитивні результати застосування ксенодермального субтрату "Ксенодерм" з метою корекції обтяжливого впливу токсичного чинника на формування і перебіг хронічного простатиту з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Встановлено помітний протекторний ефект щодо структурних компонентів простати лабораторних тварин. Наведені особливості відображають загальну тенденцію до поліпшення морфофункціонального стану простати як результату коригувального впливу ксенодермального чинника.

В експерименті на нелінійних білих щурах із хронічним простатитом та доброякісною гіперплазією передміхурової залози досліджено зміни секрету залози і лейкоцитів периферійної крові. Встановлено, що нативний сік передміхурової залози містить оптично активні компоненти, розміри яких і характер поляризованої флуоресценції відображають особливості динаміки патологічного процесу, його фазний характер. Результати аналізу вторинної люмінесценції лейкоцитів периферійної крові піддослідних тварин підтвердили існування прямої залежності розвитку патологічного процесу в передміхуровій залозі від характеру цитопатичних змін лейкоцитів. Зроблено висновок про можливість використання цих ознак як принципово нового критерію діагностики патології передміхурової залози.

Вивчено стан імунологічної реактивності у ВРХ у разі папіломатозу молочної залози (МЗ) та встановлено, що його розвиток супроводжується лімфоцитарною імуносупресією зі зменшенням фагоцитарної реактивності нейтрофілів та активності факторів гуморального захисту. За традиційних методів лікування процес руйнування папілом супроводжується вираженою запальною реакцією, що за умов імунопатологічного стану зумовлює високий рівень рецидивів хвороби. Доведено, що застосування біотерапії чи її поєднання з новокаїнотерапією усуває імунопатологічні реакції, сприяє підвищенню активності клітинних і гуморальних факторів імунітету, що забезпечує відсутність рецидивів папіломатозу протягом не менше двох років. У випадку неоплазій М3 у собак, на підставі визначення їх клініко-морфологічних, патоморфологічних, ехографічних і рентгенологічних діагностичних критеріїв, вивчення змін гематологічних показників, розроблено та впроваджено комплексне лікування, яке включає застосування вдосконаленої мастектомії, ад'ювантної хіміотерапії та біотерапії. У разі застосування мастектомії й ад'ювантної хіміотерапії за схемою циклофосфан - вінкристин - дексаметазон, у порівнянні із проведенням тільки оперативного видалення новоутворень, смертність тварин нижча на 9,4 % впродовж першого року й на 3,1 % - впродовж двох років спостережень. У разі застосування комплексної схеми лікування з включенням реабілітаційної терапії смертність тварин знижується, відповідно, на 11 та 10,1 %. Медіана тривалості життя становить у разі мастектомії - 12,5 місяці, за ад’ювантної хіміотерапії - 17, а за комплексного лікування з реабілітаційною терапією - 19,5 місяці.

Наведено безпосередні та віддалені результати симультанної передочеревинної пластики пахвинних гриж у 18 хворих під час виконання одномоментної залобкової простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози. У двох хворих виконано двобічну передочеревинну грижопластику, косих гриж було 11, прямих - 9. Зашивання грижових воріт виконали 10 хворим, встановлення синтетичного сітчастого протезу поверх накладених швів - 8 пацієнтам. У ранній післяопераційний період рецидиву пахвинної грижі не відзначено. У віддалений післяопераційний період рецидив пахвинної грижі зафіксовано у 2 (20 %) із 10 хворих, яким лише виконували передочеревинне зашивання грижових воріт. Після встановлення синтетичного сітчастого протезу поверх накладених швів рецидиву пахвинної грижі не було виявлено.

Наведено загальну характеристику використання глюкокортикостероїдних препаратів у разі ушкодження хребта та спинного мозку. Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи коней після фізичного навантаження. Розглянуто патоморфологічні зміни за спонтанного отруєння індиків діазиноном. Проаналізовано лабораторні дослідження під час клінічних випробувань ветеринарних препаратів антибактеріальної дії. Охарактеризовано окремі методи профілактики та лікування затримання посліду у корів. Оцінено динаміку імунологічних показників крові свиноматок під час відтворювального циклу за різних технологій утримання. Досліджено морфологічний склад та біохімічні показники крові телят та молодняка голштинської породи зарубіжної селекції. Оцінено шляхи недопущення спалахів африканської чуми свиней у господарствах. Проаналізовано результати моніторингу здоров’я кобил гуцульської породи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-5

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.63 + Р698-5

Рубрики:

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ