Обстежено 64 хворих зі змішаною формою синдрому діабетичної стопи (СДС). Всім хворим проведено рентгенографію ураженої стопи в прямій і боковій проекції, для визначення наявності та ступеня вираженості склерозу Менкеберга (СМ). Результати рентгенологічного дослідження порівнено з даними кольорового дуплексного сканування артерій нижніх кінцівок та доплерометрії. Ультрасонографічно на задніх великогомілкових артеріях та артеріях тилу стопи визначено індекс пульсації Гьослінга - Кінга (PІ), кісточково-плечовий індекс (КПІ) та їх відношення. Аналіз змін пульсаційного індексу на обидвох артеріях стопи хворих показав, що PI достовірно знижений, у порівнянні з групою здорових осіб як у хворих без медіакальцинозу, так і в осіб з кожним ступенем його вираженості. На противагу цьому, значення КПІ на обох артеріях стопи були найнижчими у хворих без медіакальцинозу, а з наростанням ступеня CM достовірно зростали. Проведені розрахунки показали, що відношення КПІ/PI було найнижчим у хворих без медіакальцинозу, а зі зростанням ступеня CM спостерігалася тенденція до його закономірного збільшення. Ультрасонографічні показники, зокрема відношення КПІ/PI, можуть бути важливими, а можливо й визначальними, в діагностиці гемодинамічно значущого CM.

Викладено найсучасніші дані вітчизняних та зарубіжних джерел літератури про етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування склерозу Менкеберга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-7 + Р457.865.7

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 53 хворих на синдром діабетичної стопи (СДС) із цукровим діабетом (ЦД) II типу, тяжкою формою, субкомпенсованим перебігом. Всім хворим проводили рентгенографію ураженої стопи і гомілки у прямій і бічній проекціях для визначення наявності і ступеня вираженості медіакальцинозу (МК). Рентгенологічні ступені МК порівнювали з їх морфологічною картиною. Проведено патоморфологічні дослідження зрізів 73-х судин ампутованих кінцівок 53 осіб. Десяти пацієнтам (18,9 %) виконано високу ампутацію кінцівки (на стегні), 15 (28,3 %) - поперечну ампутацію стопи, 28 (52,8 %) - ампутації пальців з голівками плеснових кісток. Прогресуючи за СДС, патоморфологічно МК проявляється не лише відкладанням кальцію в тканинах, що зазнали дистрофічно-дегенеративних змін, але й метаплазією гладеньком'язових клітин у хрящову та кісткову тканину, а отже, має місце активний остеогенез. Вираженість МК артерій наростає в дистальному напрямку: найменш виражені зміни виявляються в стегновій артерії, а найбільш виражені - в артеріях стопи. Використання судинорозширювальних препаратів для покращання оксигенації тканин у пацієнтів з III - IV ступенем МК може бути неефективне і призводити до розвитку "синдрому обкрадання", тим самим поглиблювати ішемію тканин стопи.

Клініко-лабораторними й інструментальними дослідженнями в 140 пацієнтів продемонстровано, що для виявлення гемодинамічно значущого медіакальцинозу доцільно визначати відношення кісточково-плечового індексу (КПІ) до пульсаційного індексу (ІП) на гомілкових артеріях. Доведено, що показник транскутанної напруги кисню, визначений на різних рівнях нижньої кінцівки, може бути використаний для вибору оптимального рівня ампутації. Встановлено покази та протипокази до реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок у хворих на синдром діабетичної стопи (СДС), ускладнений медіакальцинозом. Вперше запропоновано алгоритм ведення пацієнтів із СДС, ускладненим медіакальцинозом, що надає можливість покращити ефективність лікування таких хворих.

Мета роботи - оцінити професійні і соціально-психологічні проблеми адаптації студентів-переселенців медиків та визначити основні напрямки їх педагогічної підтримки. Висновки: на основі опрацьованої авторами літератури з'ясовано, що проблеми адаптації студентів-переселенців до умов навчання у вищому навчальному закладі є актуальними й недостатньо розв'язаними за умов сучасної системи освіти в Україні. Зазначено, що формування повноцінного фахівця здійснюється лише за умови його благополуччя, особистісного комфорту, ціннісного ставлення до себе і фаху, який здобувається, позитивного емоційного стану. Тому, проблеми студентської адаптації вимагають удосконалення умов навчання, які повинна забезпечувати педагогічна ланка університету.

Мета роботи - викласти останні дані літератури щодо порушень гемостазу у хворих на гломерулонефрит. Висновок: проведений аналіз даних надав змогу узагальнити існуючі дані та визначити перспективи подальших досліджень порушень системи гемостазу за гломерулонефритів на основі визначення коагуляційного гемостазу сечі.

Досліджено чутливість до аспірину у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом (ІІ) у ранньому відновному періоді за допомогою оптичної агрегатометрії. Одержані результати свідчать про те, що на фоні прийому аспірину з метою вторинної профілактики інсульту, виявлено особи з відсутністю чутливості до нього. Мета роботи - виявити частоту біохімічної аспіринорезистентності серед пацієнтів із перенесеним ІІ на фоні прийому аспірину. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 осіб із перенесеним гострим ІІ, які з профілактичною метою приймали 75 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на ніч. Чутливість до аспірину визначали за допомогою методу оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. У разі збільшення оптичної проникності вище 60 % констатували аспіринорезистентність. Встановлено, що серед обстежених пацієнтів 20 (25 %) були аспіринорезистентними, тобто вживання АСК з метою вторинної профілактики у них запобігти виникненню повторної судинної катастрофи. Висновки: моніторування стану тромбоцитарної ланки за допомогою оптичної агрегатометрії надає змогу вчасно виявити відсутність відповіді до АСК та зумовлює потребу корекції застосованої антиагрегантної терапії.

Досліджено чутливість до аспірину у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом (ІІ) у ранньому відновному періоді за допомогою оптичної агрегатометрії. Одержані результати свідчать про те, що на фоні прийому аспірину з метою вторинної профілактики інсульту, виявлено особи з відсутністю чутливості до нього. Мета роботи - виявити частоту біохімічної аспіринорезистентності серед пацієнтів із перенесеним ІІ на фоні прийому аспірину. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 осіб із перенесеним гострим ІІ, які з профілактичною метою приймали 75 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на ніч. Чутливість до аспірину визначали за допомогою методу оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. У разі збільшення оптичної проникності вище 60 % констатували аспіринорезистентність. Встановлено, що серед обстежених пацієнтів 20 (25 %) були аспіринорезистентними, тобто вживання АСК з метою вторинної профілактики у них запобігти виникненню повторної судинної катастрофи. Висновки: моніторування стану тромбоцитарної ланки за допомогою оптичної агрегатометрії надає змогу вчасно виявити відсутність відповіді до АСК та зумовлює потребу корекції застосованої антиагрегантної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р457.862.7

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема раціонального використання часу в роботі викладача є досить актуальною, оскільки темп життя в сучасних реаліях асоціюється із перезавантаженістю, високими вимогами та постійним дефіцитом часу, що негативно позначається на продуктивності та якості робочого процесу. Мета роботи - проаналізувати дані літератури щодо методик та законів тайм-менеджменту, що допоможуть оптимізувати роботу викладача. Метод дослідження - моніторинг наукової літератури, що стосується раціонального розподілу часу. Узагальнено принципи економії часу, конкретизовано важливість визначення мети; правильності визначення пріоритетності завдань; акцентовано увагу на виявленні та усуненні "крадіїв часу"; доведено важливість проведення контролю виконання поставлених задач. Висновки: основним у ефективній організації часу викладача є послідовність етапів планування, цілепокладання, ухвалення рішень, реалізації планів та контроль за їх виконанням. Набуття навичок тайм-менеджменту призводить до формування свідомого самоконтролю, зібраності, рішучості, дисциплінованості, що зумовлюють підвищення ефективності роботи.