Розглянуто динаміку стану здоров'я підлітків у регіонах України за 1999 - 2004 рр. Показано особливості розповсюдження патології, визначено основні показники медичного забезпечення цього контингенту за період реформування підліткової служби. Наголошено на необхідності розробки цілеспрямованої програми з охорони здоров'я дітей і підлітків.

Рассмотрена динамика состояния здоровья подростков в регионах Украины за 1999 - 2004 гг. Выделены особенности распространенности патологии, определены основные показатели медицинского обеспечения этого контингента за период реформирования подростковой службы. Обусловлена необходимость разработки целенаправленной программы по охране здоровья детей и подростков.

С целью изучения показателей вариабельности ритма сердца у детей с патологией миокарда обследованы 55 детей в возрасте 11 - 18 лет с миокардиофиброзом, диспластической кардиомиопатией (ДКП) и хроническими нарушениями ритма. Установлено, что вариабельность сердечного ритма значительно отличается при разных формах патологии: при пароксизмальной тахикардии наблюдается достоверное снижение вариабельности сердечного ритма, при экстрасистолической аритмии доминируют парасимпатические влияния, при ДКП отмечена высокая вариабельность сердечного ритма. Выявлена тесная взаимосвязь между основными морфофункциональными характеристиками сердца и показателями общей вариабельности сердечного ритма и мощностью спектра в дневное время.

Наведено результати ультразвукового дослідження 43 підлітків із аритміями. Представлено морфофункціональні параметри серця і показники загальної гемодинаміки в підгрупах хворих з різними варіантами порушення ритму і провідності, які виявлено під час добового холтерівського моніторування ЕКГ. Встановлено, що найбільші зміни геометрії і гемодинаміки визначаються у підлітків із тахікардіями, шлуночковою екстрасистолією, подовженим інтервалом QT.

Дисертацію присвячено системному вивченню мікротопонімії Підгір'я (Надвірнянського району Івано-Франківської області). У роботі використано понад 1000 назв мікрооб'єктів, більшість з яких зібрано автором і введено в науковий обіг уперше. Мікротопонімія регіону вивчається з огляду на лексико-семантичне значення основ та специфіку словотвірно-структурної організації, що дозволяє виявити особливості базової лексики в топонімотворчому процесі і простежити основні мотиви пропріальної номінації в мікротопонімії.

Проаналізовано духовне життя волинського села у період "розвинутого соціалізму". Охарактеризовано розвиток шкільної освіти, якісний рівень навчання, стан учительських кадрів. Розкрито зміст, форми та методи культурно-освітньої роботи, її ідеологічну та загальнокультурну спрямованість. Простежено ставлення сільського населення до впровадження на селі радянської обрядовості, визначено основні напрями діяльності бібліотек у селах Волинської області. Висвітлено форми та методи боротьби влади з релігійними громадянами та церквою, становище православних громад і протестанських об'єднань краю.

Встановлено, що у підлітків з різними варіантами аритмій відбувається дезадаптивна перебудова міокарда, яка супроводжується розширенням кореня аорти, збільшенням скінченного систолічного діаметра й об'єму лівого шлуночка, зниженням насосної та скорочувальної здатності міокарда, неадекватною та парадоксальною реакцією серця на фізичне навантаження. Показано, що зниження насосної функції міокарда у підлітків з аритміями, незалежно від варіанта порушень ритму, супроводжується підвищенням активності нейрогуморальних систем (САС і РААС), активацією системи прозапальних цитокінів і факторів апоптозу, зниженням варіабельності серцевого ритму (ВСР). На підставі регресійного аналізу виділено фактори прогресування систолічної дисфункції міокарда у підлітків з аритміями та розроблено регресійну модель формування аритмогенної кардіоміопатії.

Проведен анализ состояния симпатоадреналовой и ренин-ангиотензин-альдостероновой систем у подростков с различными вариантами нарушений сердечного ритма и проводимости при неизменённой и сниженной насосной функции миокарда. Изучена степень корреляционных взаимодействий компонентов нейрогуморальных систем с показателями гемодинамики.

Запропоновано компаративно-педагогічне обгрунтування проблеми формування андрагогічної компетентності (АК) студентів педагогічних університетів Польщі. Проаналізовано ступінь наукового опрацювання сутності поняття АК в педагогічній, психологічній і філософській літературі. Досліджено вплив міжнародних організацій на розвиток андрагогіки й освіти дорослих у Європі. Виокремлено основні завдання та вимоги до професійної підготовки андрагога в Польщі відповідно до польських стандартів. З'ясовано зміст навчальних програм і структуру навчальних планів ВНЗ Польщі. Описано форми, технології та методи організації навчального процесу дорослих в університетах третього віку Польщі. На підставі порівняльно-педагогічного аналізу змісту, форм і методів організації навчального процесу дорослих у педагогічних університетах Польщі та України обгрунтовано рекомендації для творчого використання прогресивних ідей польського досвіду з підготовки студентів до навчання дорослих у ВНЗ України.

Розглянуто роль і місце соціоономастичних студій в сучасному мовознавстві. Окреслено предметне поле соціоономастики та осмислено основні теоретичні та методологічні засади міждисциплінарного вивчення оніма. Здійснено спробу уніфікації поняття соціоономастика на українському мовному грунті.

Мета роботи - встановити особливості морфофункціональних характеристик серцево-судинної системи (ССС) у дітей і підлітків із порушеннями ритму, а також основні нейрогуморальні фактори, що супроводжують формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії (вАКМП) у цієї категорії пацієнтів. Обстежено 134 підлітки віком 13 - 18 років із порушеннями ритму та провідності, без органічної патології серця, з них 55 дівчат і 79 юнаків. Функціональний стан ССС вивчено за допомогою електрокардіографії, ультразвукового дослідження. Оцінку показників симпато-адреналової системи проведено за вмістом у добовій сечі катехоламінів (норадреналін, адреналін). Дослідження ренін-ангіотензин-альдостеронової системи включало визначення активності реніну плазми, вмісту ангіотензину-II та альдостерону в периферичній венозній крові. Встановлено, що тривале існування порушень ритму у дитини будь-якого віку сприяє розвитку вАКМП, проявом якої є ремоделювання міокарда з розширенням порожнин і порушеннями передусім діастолічної, а потім - і систолічної його функції. Наявність ознак вАКМП є прогностично несприятливим фактором перебігу аритмій у підлітків щодо формування клінічних варіантів серцевої недостатності, а також ризику раптової серцевої смерті. Діти з ознаками вАКМП потребують більш активного супроводу та призначення засобів, що попереджають прогресування дисфункції міокарда, а також засобів метаболічної його підтримки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.13

Рубрики:

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ