Показано важливість розв'язання задачі аналізу людської активності для моделювання й організації різних процесів за участі людини. Зазначено, що кількісний опис таких процесів можна здійснити, досліджуючи ймовірнісні розподіли часу між сусідніми подіями та часу, протягом якого завдання має бути виконано. Проведено емпіричний аналіз даних про редакційне опрацювання статей у наукових виданнях. Проаналізовано одержані розподіли та показано, що вони близькі до аналогічних розподілів, що описують інші форми людської активності.

Показана важность задачи анализа человеческой активности для моделирования и организации разных процессов с участием человека. Количественное описание таких процессов можно осуществить, исследуя вероятностные распределения времени между соседними событиями и времени, на протяжении которого задание должно быть выполнено. Проведен эмпирический анализ данных о редакционной обработке статей в научных изданиях. Проанализированы полученные распределения и показано, что они близки к аналогичным распределениям, описывающим другие формы человеческой активности.

Сьогодні розвиток комп'ютерних технологій, потужні теоретичні методи та математичне моделювання дають змогу сформувати нову точку зору у вивченні оцінки наукової ефективності. Основи сучасних досліджень було закладено ще в минулому столітті, коли розпочалося вивчення потоку наукової інформації. З того часу інформаційний підхід став однією з основних концепцій в наукометрії. Зокрема, визначено необхідні критерії для вимірювання наукових результатів та інструментарій для створення нової системи керування наукою.

Запропоновано ітеративну схему побудови імітаційної моделі роботи редакційної колегії наукового періодичного видання, що описує динаміку опрацювання одержаних статей та їх прийняття до друку. Метою такого моделювання є дослідження типових форм розподілу часу очікування статей від моменту їх надходження до прийняття до друку за різних режимів роботи редколегії. Проаналізовано питання про вплив етапу незалежного рецензування на форму розподілу для часу очікування статей до друку.

Висвітлено проблеми удосконалення та розробки методів і компонент інтелектуального опрацювання даних для синтезу ефективних інформаційних систем моніторингу та підтрими прийняття рішень у роботі з науковими періодичними виданнями. Запропоновано метод інтелектуального аналізу даних про публікації у науковому виданні, що базується на теорії складних мереж і дозволяє об'єктивно оцінити його основну тематичну наукову спрямованість і рівень інтегрованості у міжнародну наукову спільноту. Наведено метод розширеного інформаційного пошуку близьких за тематикою авторів або публікацій у рамках наукового періодичного видання. Побудовано імітаційну модель опрацювання надісланих матеріалів у редакції наукового періодичного видання, яка дозволяє виявити характерні особливості у формі розподілу термінів очікування статей до друку. Розроблено метод аналізу роботи редакційної колегії наукового видання, що базується на теорії систем масового обслуговування та використовує дані, доступні безпосередньо з публікацій видання, який дозволяє оцінити ефективність і режим роботи редколегії та виявити наявність етапу незалежного рецензування.

Розглянуто комп'ютерні технології, що застосовуютья в сучасному рекламному дизайні. Наведено практичні поради щодо способів створення елементів ефективної реклами, систематизовано знання про художні основи дизайну, описано ефекти, які корисні під час підготовки макета реклами до друку. Описано та наочно показано, як стилізувати текст з використанням різних шрифтів, зокрема об'ємних ("текст у воді", "діамантовий текст", "електричний текст", "хромований текст", "черепаховий текст", "квітковий текст" та ін.), застосовувати різні фони у рекламі (фон малахіту, оранжевий вихор, текстуру дерева та металу, фон-спіраль, зоряне небо, лісовий пейзаж), створювати ілюстрації та правильно їх будувати (кнопку, шестерню, смайлик, каркасний об'єкт, рослину, краплі, логотип, орнамент тощо). Значну увагу приділено також питанням розробки колажів ("колаж з авто", "нереальна ніч", "дівчина у полум'ї", "реалістичні хмари" тощо) та іншим елементам реклами, зокрема, анімації, шаблону сайта, листівкам, картам, календарній сітці та ін.

Наведено результати наукометричного дослідження, метою якого є аналіз того, як наукова спільнота реагує на певну подію, тобто як виглядає еволюція певної наукової тематики. На основі інформації з реферативних баз даних "Scopus" та "Україніка наукова" проаналізовано дані про наукові публікації, що обговорюють проблему Чорнобильської аварії та її наслідків. Вивчено активність опублікування робіт з чорнобильської тематики 1986 - 2010 рр., вклад науковців з різних країн, тематичний спектр досліджень.

Розглянуто проблеми щодо оцінюванням наукової ефективності. Розглянуто екстенсивні та інтенсивні міри для оцінювання загальної сили та усередненого показника якості роботи наукових колективів. Адже, з одного боку, досі немає однозначних критеріїв і підходів для аналізу наукової ефективності. З іншого боку, у процесі формалізації процедури оцінювання важливо врахувати відмінності різних галузей науки. Обговорено результати перевірки кореляції між експертними оцінками та показниками на основі цитованості для британських наукових груп, що працюють у різних дисциплінах.

Зазначено, що завдання аналізу людської активності є важливим для моделювання та організації різних процесів за участю людини. Кількісний опис таких процесів можна здійснити, досліджуючи ймовірнісні розподіли часу між сусідніми подіями та часу, протягом якого завдання чекає на виконання. Виконано емпіричний аналіз даних про редакційне опрацювання статей у наукових виданнях. Проаналізовано одержані розподіли та виявлено, що вони є близькими до аналогічних розподілів, що описують інші форми людської активності.

Розглянуто проблему використання новітніх інформаційних технологій для залучення вітчизняних учених до світової наукової спільноти. Досліджено чинні кількісні критерії оцінювання науки та доцільність їх упровадження в нашій країні. На основі аналізу відкритих електронних баз даних зроблено висновок про недостатню представленість української науки в Інтернет-просторі.

Науку як різновид людської діяльності, що має на меті одержання нового знання, також можна розглядати як об'єкт вивчення. На цьому твердженні грунтується так звана "наука про науку" - наукометрія. Наведено результати наукометричного дослідження, метою якого було проаналізувати, як наукова спільнота реагує на певну подію, тобто як виглядає еволюція певної наукової тематики. На основі інформації з реферативних баз даних "Scopus" та "Україніка наукова" проаналізовано дані про наукові публікації, що висвітлюють проблему Чорнобильської аварії та її наслідків. Вивчено активність публікування робіт на чорнобильську тематику від 1986 і до 2011 рр., внесок науковців із різних країн, тематичний спектр досліджень.

Обговорено проблеми оцінювання ефективності наукової діяльності, зокрема роботи наукових колективів. Порівняно два підходи до вирішення цього завдання: експертне оцінювання та використання даних про цитованість опублікованих робіт. З огляду на актуальність дискусії про переваги та недоліки кожного з підходів, здійснено спробу відповісти на запитання: наскільки добре корелюють між собою експертні оцінки та наукометричні індекси й чи можна їх використовувати взаємозамінно?

Описано послідовність застосування одного з алгоритмів автоматизованого пошуку наукових термінів, модифікованого з огляду на специфіку поставленої задачі. Проаналізовано сукупність наукових документів з обраної тематики, погрупованих за кількома дисциплінарними напрямами. В результаті комбінації лінгвістичного та статистичного підходів до аналізу текстів визначено перелік найважливіших термінів, що надають змогу оцінити спектр дрібніших тематичних напрямів у публікаціях з кожної дисципліни.

У рамках міждисциплінарного напряму науки про складні системи фізики застосовують власні підходи та методи до вирішення нефізичних задач різної природи. Наука як об'єкт вивчення також належить до складних систем з особливими типами соціальних взаємодій. Отже, наукометричні проблеми стали прикладом новітнього застосування в тому числі методів статистичної фізики. Проілюстровано приклади таких задач: у першій досліджено еволюцію наукового напряму; у другій здійснено аналіз процесу онлайн-завантажень наукових публікацій як основи для кількісної оцінки їх привабливості; у третій перевірено кореляції між експертними оцінками наукових установ та відповідними цитат-індексами.

Із застосуванням порівняльно-історичного та статистичних методів опрацьовано зміст наукового фахового періодичного видання "Мінералогічний журнал" за 40 років його існування (1979 - 2018). Вміщені у випусках журналу матеріали проаналізовано за рубриками, авторами, тематикою, мовами видання. Одержано деякі кількісні показники, що характеризують діяльність цього друкованого органу. Детальніше розглянуто авторську мережу журналу за 2010 - 2018 рр.

Мета роботи - короткий огляд проблеми використання в Україні наукометричних показників для оцінювання результатів наукової діяльності. Обговорено особливості вживання ключових наукометричних термінів у нормативних документах. Наведено низку прикладів, що ілюструють неоднозначність застосування окремих індикаторів для порівняння авторів, колективів, установ та наукових журналів. Звернено увагу на те, що в національній системі оцінювання результатів наукової діяльності потрібно знайти баланс між експертною оцінкою та впровадженням кількісних методів оцінювання, а також наголошують на неприйнятності маніпуляцій наукометричними термінами і поняттями.

Однією з ознак сучасної науки є формування великих стійких колаборацій науковців, які працюють у рамках проєктів, виконання яких потребує концентрації значних матеріальних і людських ресурсів. Результати їхніх досліджень публікуються за авторства колективів, що іноді налічують до кількох тисяч учасників. Мета роботи - дослідити вплив таких статей на наукометричні індикатори публікаційної діяльності окремих учених, дослідницьких центрів та всього сегменту української науки. Проведено аналіз бібліометричних даних, отриманих з наукометричної бази Scopus. Показано, що, попри незначну частку публікацій за авторством великих колективів, їхній вплив на наукометричні показники може бути статистично значущим. Отримані результати свідчать про необхідність внесення змін в усталені наукометричні методики та підходи для адекватного врахування цього явища.

Підготовлено до 60-річчя від дня народження відомого українського вченого, фізика-теоретика, фахівця в галузі статистичної фізики, динаміки і фазової поведінки рідин, теорії фазових переходів і критичних явищ, комп’ютерного моделювання, теорії каталітичних реакцій, наукометрії, історії науки, доктора фізико-математичних наук, академіка НАН України Ігоря Мироновича Мриглода. Відображено основні етапи його життя та наукової діяльності. Подано у хронологічному порядку наукові публікації вченого, а також алфавітний покажчик його співавторів.