Наведено відомості про тести інтелектуальних лабільності та потенціалу, гумористичних фраз, а також культурно-незалежний тест Р.Кеттелла, доміно-тест, тест Беннета, теппінг-тест, пробу Шварцландера, прогресивні матриці Равена. Викладено процедуру тестування, особливості його обробки. Наведено загальну характеристику результатів тестів.

Приведены сведения о тестах интеллектуальных лабильности и потенциала, юмористических фраз, а также культурно-независимом тесте Р.Кеттелла, доминно-тесте, тесте Беннета, теппинг-тесте, пробе Шварцландера, прогрессивных матрицах Равена. Изложены процедура тестирования, особенности его обработки. Приведена общая характеристика результатов тестов.

Висвітлено основні категорії та поняття, пов'язані зі знаннями про психологічну сутність людини. Розкрито особливості психічних явищ, закономірності розвитку психічних властивостей особистості, проблеми взаємодії та спілкування. Охарактеризовано процес і механізми управління життєдіяльністю особистості в процесі освіти, навчання та виховання.

Освещены главные категории и понятия, связанные со знаниями о психологической сущности человека. Раскрыты особенности психологических явлений, закономерности развития психических свойств личности, проблемы взаимодействия и общения. Охарактеризованы процесс и механизмы управления жизнедеятельностью личности в процессе образования, обучения и воспитания.

Розглянуто питання психологї та педагогіки, визначено напрями та методи психології, її галузі, зокрема, загальну, педагогічну, вікову, юридичну, управління, політичну, медичну. Проаналізовано особливості управління навчальною діяльністю, основні стилі та моделі її управління, технології навчанння. Наведено змістовні характеристики процесу самоуправління у навчанні.

Рассмотрены вопросы психологии и педагогики, определены направления и методы психологии, её отрасли, в частности, общая, педагогическая, возрастная, юридическая, управления, политическая, медицинская. Проанализированы особенности управления учебной деятельностью, основные стили и модели её управления, технологии обучения. Приведены содержательные характеристики процесса самоуправления в обучении.

Вивчено вплив притаманних особі стратегій міжособистісної взаємодії на особливості прояву індивідуального стилю її учіння (в межах теоретичної концепції Д. Колба). Окремо розглянуто проблему поведінкових проявів найбільш конгруентного партнера у навчальній діяльності в особі викладача.

Вивчено вплив особистісних факторів на формування індивідуального стилю учіння студентів у спеціально організованих умовах навчання.

Досліджено проблему впливу особистісних чинників студентів на формування індивідуального стилю їх навчання. Проаналізовано стан розробки проблеми у сучасній і педагогічній науці. Розкрито суть понять, використаних для проведення дослідження. Визначено й обгрунтовано особливості прояву стилю студентів у процесі навчально-професійної діяльності. Розроблено програму експериментального дослідження й адаптовано до предмета дослідження діагностичний інструментарій для вивчення властивостей особистості, що впливають на розвиток стилю навчання. Експериментально встановлено особливості впливу особистісних чинників на розвиток певного стилю навчання студента. Розроблено та реалізовано програму формування впливу особистісних чинників на розвиток стилів навчання студентів. Установлено, що зазначені чинники прискорюють темпи розвитку даного стилю за умов спеціально організованого навчання. Доведено доцільність застосування цілеспрямованої тренінгової роботи, спрямованої на вдосконалення стильової поведінки, з метою формування стилів навчання студентів.

Представлено результати емпіричного дослідження, присвяченого виявленню особливостей образу справедливого викладача, сформованого у студентів з різними навчальними стилями. Скринінг студентів за ознакою наявності певного стилю учіння здійснювався за моделлю навчального циклу Д. Колба.

Мета роботи - виявлення чинників соціального благополуччя самотніх жінок. З'ясовано, що велике значення для переживання соціального благополуччя має соціальне середовище, в якому перебувають самотні жінки, ставлення до них з боку оточуючих. Проведено емпіричне дослідження в мнжах психосемантичного підходу. Результати дослідження демонструють наявність негативного ставлення чоловіків до самотніх жінок, що виховують одну дитину чи кількох дітей. Існує необхідність продовжити дане дослідження з метою виявити суб'єктивні переживання самотніх жінок з приводу своєї самотності. Виявлено проблему низького рівня толерантності та прийняття по відношенню до самотніх жінок, що потребує пошуку шляхів покращання цієї ситуації.

Емоційне вигорання - це показник психосоціального стану викладача, а його психосоціальне благополуччя є індикатором стану людського капіталу університету. Для вишу якість викладацького складу визначає якість його науково-освітньої діяльності. Мета роботи - вивчення прояву емоційного вигорання викладачів за сучасних умов та пошуку прийнятних способів його подолання ресурсами організації, яка є більш гнучкою системою аніж державні інституції. Основним діагностичним інструментом був опитувальник діагностики рівня емоціонального вигорання (ОЕВ) В. В. Бойка. Методику дослідження доповнювала авторська анкета для конкретизації організаційних умов та одержання суб'єктивної оцінки системи чинників, які викликають нервово-емоційне напруження педагогів. Аналіз результатів засвідчив загострення вияву ОЕВ викладачів сучасних вишів. Традиційні чинники обтяжені факторами напруження, що пов'язані з освітньою установою. Суттєву роль в розвитку негативних психоемоційних станів педагогів відіграє організаційний стрес, значну частку відповідальності за який несе адміністрація. На фоні загальносистемних негараздів викладачі вказують, що серйозними стресовими впливами є організаційні проблеми і зміни в навчальних закладах. Ресурсом профілактики та подолання професійного вигорання викладачів повинні стати системні заходи, здатні привести до формування позитивного психосоціального клімату. Формування внутрішнього соціокультурного простору пом'якшує удари зовнішнього середовища і надає змогу будувати нові плани професійного розвитку кожному викладачеві.

Наведено результати емпіричного дослідження соціальних уявлень студентської молоді щодо здоров'я. Система цих уявлень, представлена репрезентативною вибіркою (більше 150 студентів II - V курсів), надає змогу осмислити місце, роль, значення здоров'я у житті та поведінці майбутніх еліт суспільства. Результати, одержані в ході емпіричного вивчення структури та змісту конструкту "здоров'я" у свідомості студентства, надали підстави зрозуміти не тільки реальну оздоровчу практику молодих людей, а й відчути гостру необхідність розробки державних, громадських та особистісних програм, спрямованих на зростання соматичного та психічного благополуччя суспільства.

Визначено теоретичні підходи та здійснено експериментальне дослідження проблеми посттравматичних порушень інтелектуального й емоційно-вольового розвитку курсантів-військовослужбовців. Обґрунтовано програму подолання посттравматичних порушень у військовослужбовців, що складається із таких компонентів: інтелектуального компонента (доповнення пропозицій, індуктивне мовне мислення, схильність до аналогії, узагальнення, пам'ять, обсяг пам'яті, арифметичні завдання); емоційно-вольового компонента (наявність стресового розладу, тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність, невротичність, наполегливість, самоконтроль, схильність до ризику, депресивність, роздратованість, комунікабельність, врівноваженість, реактивна агресивність, сором'язливість, відкритість, екстраверсія, емоційна лабільність, маскулінність, особистісно-адаптативний потенціал, нервово-психічна стійкість, комунікативні здібності, моральна нормативність).

Відображено сучасні підходи щодо психологічного консультування військовослужбовців, поєднуючи теоретичні положення та військову практику діяльності офіцерів командного складу та органів морально-психологічного забезпечення.

Подано у концентрованій формі великий обсяг інформації з різних аспектів і проблем праці та соціально-трудових відносин: фізіології та психології праці, організації та нормування праці, економіки праці та соціально-трудових відносин, управління персоналом, управління зайнятістю, соціальної політики, мотиваційного менеджменту, розвитку персоналу тощо. Розглянуто, як усталені терміни та поняття, так і актуальні нині соціально-економічні явища, такі як: гідна праця, інтелектуальний капітал, інноваційна праця, соціальний капітал, гнучкі режими роботи і багато інших.

Подано теоретичні відомості та практичні завдання для самостійної підготовки до семінарських занять з дисципліни "Загальна психологія: основні проблеми науки", що є нормативною складовою підготовки психологів у ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". Посібник є першою частиною навчального змісту єдиного 2-річного циклу дисциплін з загальної психології. Висвітлено загальні теоретико-методологічні проблеми психології, теоретичні принципи, методи психологічного пізнання, особливості та основні закономірності існування і розвитку психічних явищ, основні проблеми, категорії та поняття психологічної науки. Особливу увагу приділено фундаментальним теоретико-методологічним основам психологічної науки. Окреслено міфологічний період розвитку психології, розкрито психологію як науку про душу. Визначено філософський період розвитку психології. Охарактеризовано психологію і як науку про свідомість. Розглянуто експериментальний період розвитку психології та становлення наукової психології.

Індекс рубрикатора НБУВ: С49-351 я73 + Ю949.24:Ц4 я73 + Ю942-82 я73

Рубрики:

Соціальна допомога окремим категоріям населення

Військова психологія

Шифр НБУВ: ВА868993 Пошук видання у каталогах НБУВ