Наведено сучасні уявлення про механізми виникнення артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця та ремоделювання міокарда. Наведено методи діагностики, критерії оцінки та перспективні напрямки у вирішенні даної проблеми.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методичні основи управління інноваційним розвитком цукробурякового виробництва в частині сутності й особливостей даного соціально-економічного явища, проблем розвитку відносин власності й екологізації виробничо-господарської діяльності аграрного сектора, становлення соціоекономіки в аграрних господарюючих суб'єктах. Особливу увагу приділено аналізу сучасного стану та тенденціям розвитку управління інноваційними процесами в підприємствах цукробурякового виробництва в розрізі оцінки макро- та мікроекономічних умов їх функціонування, ресурсного забезпечення й економічної ефективності. Науково обгрунтовано вагомість оптимізації виробництва цукрових буряків та їх промислової переробки на регіональному рівні, доцільність вдосконалення управління маркетингом продукції цукробурякового виробництва, необхідність розробки та впровадження управлінських інновацій в досліджуваних підприємствах як основних напрямів підвищення економічної ефективності управління інноваційним розвитком цукробурякового виробництва.

У 44-х хворих на ішемічну хворобу серця з ознаками хронічної серцевої недостатності I - II стадій вивчено особливості лікувальної дії екстракту родіоли рідкого в комплексній терапії. Встановлено позитивний вплив на клінічний перебіг хвороби, електрофізіологічні параметри діяльності серця, покращання якісних показників життя. Екстракт родіоли рідкий запропоновано як ад'ювантний засіб лікування хворих з хронічною серцевою недостатністю.

З метою обгрунтування клінічно-функціональних, нейрогуморальних складових стать-детермінованої дестабілізації ішемічної хвороби серця обстежено 1053 пацієнти, що госпіталізовані з ургентною клінікою кардіального болю, та з подальшим розподілом діагнозів: стабільна стенокардія - у 30,1 %, гострий інфаркт міокарда - у 28,1 % випадків, вегето-судинна дистонія - у 16,7 %, гіпертонічна хвороба - в 12,1 %, нестабільна стенокардія - у 11,5 %, кардіоміопатії - у 1,5 %. Розподіл кардіальної патології згідно зі статтю свідчив про переважання у чоловіків ішемічної хвороби серця, особливо трансмурального та великовогнищевого інфаркту міокарда, у жінок - вегето-судинної дистонії. Розвиток кардіальної патології у жінок пов'язується з більшою ймовірністю артеріальної гіпертензії, ожирінням, меншими рівнями ліпопротеїнів дуже низької щільності та більшими - ліпопротеїнів високої щільності, переважанням рівнів гормонів щитоподібної залози, естрадіолу та прогестерону зі зворотним спрямуванням тестостерону в чоловіків. Розподіл ендотеліну-1 залежно від статі свідчив про його переважання в жінок у порівнянні з чоловіками.

З метою вивчення взаємозв'язку циркадіанного ритму артеріального тиску (АТ) та коронарного резерву серед пацієнтів із різними типами гемодинаміки обстежено 157 хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) з супутньою артеріальною гіпертензією. Всім хворим проведено добове моніторування АТ, стрес-ехокардіографію та черезстравохідну електрокардіостимуляцію. Оцінено основні параметри моніторингу залежно від типів гемодинаміки. Встановлено зв'язок між середньодобовими, середньоденними, середньонічними показниками АТ і коронарним резервом у хворих на ГІМ залежно від стану гемодинаміки.

Досліджено особливості змін гуморальних чинників патогенезу ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії під час навантажувальних тестів і за наявності ознак гіпертрофії лівого шлуночка згідно з електрокардіографічним та ультразвуковим дослідженням серця. Виявлено особливості реакції рівня тиреотропного гормону, альдостерону, C-реактивного білка, тестостерону та кортизолу.

З метою визначення особливостей електро- та ехокардіографічних критеріїв гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) обстежено 202 хворих на ішемічну хворобу серця, що спостережено у 164 (81,2 %) пацієнтів, та артеріальну гіпертензію, серед яких у 156 (77,2 %) випадків виявлено гіпертонічну хворобу, та в 46 (22,8 %) - симптоматичну (вторинну) гіпертензію. Встановлено розбіжності в статевому, віковому аспектах і залежно від індексу маси тіла; запропоновано використання першої похідної електрокардіограми як критерій ГЛШ.

Досліджено особливості електро- та ехокардіографічних змін проявів гіпертрофії лівого шлуночка з оцінкою показників диференційованої електрокардіограми. Виявлено вдвічі більший ефект регресії ознак гіпертрофії міокарда за додаткового призначення до базисної терапії дигідропіридинових антагоністів кальцію, ніж бета-адреноблокаторів.

Мета робота - обгрунтування перспективності розвитку органічного землеробства в Україні як передумови соціоекономічного зростання аграрного сектора, задоволення потреб населення в якісних продуктах харчування, поліпшення агроекологічного іміджу України та відтворення природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Представлено стан і висвітлено перспективи розвитку органічного землеробства в аграрному секторі. Визначено особливості та вимоги, що пред'являються до ведення органічного виробництва. Обгрунтовано пропозиції стосовно маркетингового забезпечення просування на ринок органічної продукції.

Розглянуто теоретичні аспекти й уточнено сутність розвитку аграрних підприємств на засадах соціоекономіки. Визначено передумови й особливості соціоекономічного розвитку аграрних підприємств, проаналізовано підходи щодо оцінювання його рівня. Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку аграрних підприємств на засадах соціоекономіки, проаналізовано стан розвитку людського капіталу в аграрних підприємствах. Обгрунтовано перехід до органічної системи землеробства на основі оптимальної виробничо-галузевої структури аграрного підприємства згідно авторської економіко-математичної моделі. Удосконалено організаційне та соціально-економічне забезпечення високопродуктивної праці персоналу аграрних підприємств шляхом створення ефективної системи стимулювання праці. Увагу приділено створенню фонду розвитку соціальної інфраструктури сільських територій на базі сільських рад, що дозволить забезпечити адресність фінансових витрат, зберегти наявні об'єкти соціальної інфраструктури та розширити їх мережу.

Запропоновано модель механізмів державного регулювання (ДР) у сфері працевлаштування молодих спеціалістів (МС). Обгрунтовано напрями дослідження питань державного впливу на ці процеси. Проаналізовано сучасний стан працевлаштування МС, суперечностей та проблем, пов'язаних з його функціонуванням, виокремлено їх основні причини. Досліджено особливості ДР вказаних процесів в Україні, визначено основні проблеми регулювальної діяльності, її нормативно-правового та організаційно-функціонального забезпечення. Відповідно до одержаних результатів обгрунтовано науково-теоретичні засади впровадження комплексу механізмів ДР у сфері працевлаштування МС. Запропоновано пріоритетні напрями їх вдосконалення з метою підвищення ефективності та результативності діяльності органів державної влади.

Уточнено сутність розвитку аграрних підприємств (АП) на засадах соціоекономіки. Визначено, що питанням соціоекономічного розвитку на рівні АП належної уваги не приділяється. Оцінювання соціоекономічного розвитку проводиться на основі таких принципів, як: системність, комплексність, об'єктивність, динамічність, безперервність, оптимальність. Запропоновано підхід до визначення ефективності соціоекономічного розвитку АП системою показників, підсистемами якої є характеристики загального рівня соціоекономічного розвитку суб'єкта господарювання; оцінки ефективності внутрішньої складової соціоекономічного розвитку підприємства; діагностика зовнішньої складової соціоекономічного розвитку підприємства з позицій його активності у вирішенні різнопланових проблем сільських громад.

Маючи за основу системний підхід щодо розвитку охорони здоров'я України, членами Української асоціації сприяння охороні здоров'я населення (Київське відділення) було розроблено Засади Національної стратегії охорони здоров'я України, які базуються на рекомендаціях ВООЗ та результатах наукових досліджень закордонних та вітчизняних вчених. Цей документ може лягти в основу Стратегії розвитку медичної галузі та сприяти розбудові її державницьких засад.

Мета роботи - обгрунтувати концепцію безперервного вдосконалення національної системи охорони здоров'я України за сучасних умов. Об'єкт дослідження - система охорони здоров'я України. Методи дослідження - бібліосемантичний, концептуального моделювання, колективних експертних оцінок за Дельфійською процедурою, статистичний. Розроблено концепцію розвитку системи охорони здоров'я України, в якій задекларовано основні цінності щодо охорони здоров'я; сформульовано головну мету, основні цілі/завдання, принципи організації вдосконаленої національної системи охорони здоров'я та розділи стратегії розвитку системи, що базуються на представленій концепції. Висновки. Розроблений проект Концепції є виваженим і погодженим з експертною спільнотою. Документ може бути використаний як основа під час розробки подальших документів, які формуватимуть політику в сфері національної охорони здоров'я - стратегії, нормативно-правової бази реформ тощо.

Розглянуто проблемні аспекти у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на національному та міжнародному рівнях. Розкрито сутнісний зміст права на захист ВПО. Подано інформацію про елементи міжнародно-правового механізму захисту прав переміщених осіб, а також національний процедурний та інституційний рівень захисту прав ВПО. Досліджено місце конституційної юстиції в механізмі захисту прав ВПО у світлі запровадження конституційної скарги. Визначено роль міжнародних організацій у наданні допомоги переміщеним особам. Розкрито правовий механізм захисту окремих прав ВПО, зокрема розглянуто деякі аспекти захисту прав ВПО у сфері пенсійного забезпечення. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення існуючих в Україні правових механізмів захисту прав ВПО.