Розглянуто будову та функціонування сучасних систем передавання інфорації. Сформульовано визначення поняття сигналу, викладено основні теореми про спектри. Наведено загальні відомості про канали передавання радіосигналів. Показано вплив характеристик обладання та методів обробки на якість каналу зв'язку. Розглянуто теоретичні засади аналого-цифрового та цифро-аналогового перетворення сигналів й охарактеризовано комунікаційні інтерфейси цифрових каналів зв'язку. Наведено диференціальні методи перетворення аналогових сигналів у цифрову форму. Встановлено технічні вимоги щодо розробки та наведено типові схеми аналого-цифрових і цифро-аналогових перетворювачів сигналів. Наведено опис цифрових кодів і методів кодування, розглянуто процеси модуляції та демодуляції сигналів у каналах зв'язку. Запропоновано багатопозиційні прості методи маніпуляції та способи формування опорних когерентних коливань. Подано сучасні комунікаційні технології та засоби обробки сигналів у каналах радіомовлення та телебачення. Наведено відомості про корекцію радіотракту та показано особливості обробки сигналів у каналах з міжсимвольною інтерференцією.

Рассмотрены особенности создания и функционирования современных систем передачи информации. Сформулировано определение понятия сигнала, изложены основные теоремы о спектрах. Приведены общие сведения о каналах передачи радиосигналов. Показано влияние характеристик оборудования и методов обработки на качество каналов связи. Рассмотрены теоретические основы аналого-цифрового и цифро-аналогового преобразования сигналов и охарактеризованы коммуникационные интерфейсы цифровых каналов связи. Представлены дифференциальные методы преобразования аналоговых сигналов в цифровую форму. Установлены технические требования к разработке и приведены типовые схемы аналого-цифровых и цифро-аналоговых преобразователей сигналов. Приведено описание цифровых кодов и методы кодирования, рассмотрены процессы модуляции и демодуляции сигналов в каналах связи. Предложены многопозиционные простые методы манипуляции и способы формирования опорных когерентных колебаний. Представлены современные коммуникационные технологии и средства обработки сигналов в каналах радиовещания и телевидения. Приведены сведения о коррекции радиотракта и показаны особенности обработки сигналов в каналах с межсимвольной интерференцией.

Проведено комплексне обстеження імунного статусу і параметрів гемостазу у 48 вагітних із загрозою ранніх передчасних пологів. Виявлено, що антифосфоліпідний синдром супроводжувався гіперкоагуляцією, зниженням рівня антитромбіну III, протеїну-С, інтерлейкіну-3, а також активацією факторів внутрішньосудинного згортання. Показано, що включення до комплексної терапії ангіопротекторів (солкосерилу і детралексу) супроводжувалося корекцією порушень гемостазу, позитивно впливаючи на перебіг вагітності і пологів.

Обгрунтовано способи створення сучасних мереж мультисервісного доступу до універсальних послуг. Розглянуто шляхи вирішення проблеми впровадження в Україні цифрового мовлення з урахуванням аналізу зарубіжного досвіду, особливостей проблем перехідного періоду та використання мікрохвильових, наземних, супутникових і кабельних мереж. Наведено результати успішної роботи дослідної зони цифрового мовлення DVBT у смугах частот 470 - 862 МГц в містах Київ і Одеса. Обговорено особливості та перспективи впровадження технологій широкосмугового безпроводового зв'язку на базі розроблених вітчизняних систем МІТРІС, UMDS і UWDS в смугах частот 10 150 - 10 300, 10 500 - 10 600 і 11 700 - 12 500 МГц. Наведено результати реалізації проекту мікрохвильового цифрового телевізійного мовлення і передачі даних у межах системного проекту UWDS в Криму на базі технологій МІТРІС із зворотним радіоканалом.

Вперше встановлено особливості імунного статусу, параметри гемостатичного потенціалу та цитокінового профілю у жінок з загрозою передчасних пологів (ЗПП) у термінах 22 - 28-ми тижнів вагітності. Проведено порівняльне дослідження активності маркерів аутоімунних ускладнень і гемокоагуляційних порушень у вагітних із ЗПП на тлі антифосфоліпідного синдрому (АФС) у термінах 22 - 28-ми тижнів гестації. Вперше оцінено прогностичну ефективність методів визначення різних ізотипів аутоантитіла до фосфоліпідів (аФЛА) й інших аутоімунних індикаторів за ЗПП у даних термінах на основі порівняльної характеристики кількісних і динамічних показників аутоімунних порушень. Вперше виявлено корелятивні взаємозв'язки між рівнями різних ізотипів аФЛА, аутоантитіл до ДНК, фрагментів імуноглобулінів і показниками системи гемостазу у жінок з обтяженим перебігом вагітності за ЗПП у термінах 22 - 28-ми тижнів. Запропоновано діагностичні критерії обстеження жінок з обтяженням акушерсько-гінекологічним і соматичним анамнезом щодо наявності порушень у системі гемостазу та рівнів імунологічних маркерів, з урахуванням сучасних аспектів етіопатогенезу невиношування вагітності, гемостазіологічних та імунологічних особливостей аутоімунного процесу. Патогенетично обгрунтовано принцип профілактики та лікування порушень системи гемостазу у жінок з ЗПП у термінах 22 - 28-ми тижнів вагітності на тлі АФС, який включає застосування ангіопротекторів (солкосерилу та детралексу), визначено клінічні та лабораторні критерії ефективності даної терапії.

Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень під час передачі сигналу COFDM по радіорелейній лінії з використанням обладнання "Еврика" в діапазоні частот 12,75 - 13,25 ГГц. Досліджено вплив нелінійних спотворень у передавальному блоці на спектр вихідного сигналу у разі зміни рівня вхідної потужності. Розроблено схему проведення вимірювання нелінійних спотворень каналу передавання радіорелейної станції. Оцінено порогову чутливість приймального тракту та розраховано дальність зв'язку радіорелейної лінії. Зроблено порівняльний аналіз дальності зв'язку та швидкості передачі даних радіорелейних ліній з використанням модуляції QPSK та OFDM. Показано, що завдяки вищим енергетичним і спектральним характеристикам радіорелейна лінія з використанням OFDM за інших однакових умов має більш ніж удвічі вищу швидкість передачі даних і в 2 - 4 рази більшу дальність зв'язку у порівнянні з радіорелейною лінією з використанням QPSK модуляції.

Наведено можливості побудови міських мереж передавання даних на базі мікрохвильової інтегрованої телерадіоінформаційної системи мультисервісного радіодоступу (технології МІТРІС) із використанням модемів кабельного стандарту DOCSIS. Надано опис і параметри системи та її складових частин: базової станції, ретрансляторів, вторинних концентраторів, абонентської станції. Розглянуто конкурентоспроможність та особливості реалізації міських мереж передавання даних на базі технології МІТРІС у діапазонах частот 10,15 - 10,30, 10,50 - 10,65 ГГц. Показано, що запропоновані підходи до побудови таких мереж надають можливість мінімізувати вплив на екосистеми, скоротити споживання матеріалів і енергії.

Висвітлено головні принципи управління використанням радіочастотного ресурсу (РЧР), наведено діапазони спектра електромагнітних коливань, основні Положення Регламенту радіозв'язку, відомості щодо національних та міжнародних органів регулювання (управління) у сфері використання РЧР. Розглянуто канали передавання радіосигналу, наведено розрахунки енергетичних характеристик радіоліній, методи визначення захисного відношення, особливості, способи та моделі поширення радіохвиль різних діапазонів. Акцентовано на проблемі електромагнітної сумісності (ЕМС) технічних засобів, подано класифікацію радіозавад та технічних засобів за показниками сумісності. Розкрито теоретичні засади аналізу ЕМС радіелектронних засобів (РЕЗ), описано технічні засоби забезпечення ЕМС РЕЗ у разі впливу різних завад у системах зв'язку. Охарактеризовано критерії ЕМС РЕЗ та особливості їх застосування. Значну увагу приділено висітленню основ управління РЧР, видачі дозволів на використання частот і обладнання, ліцензування діяльності користувачів та процедури сертифікації РЕЗ. Наведено структуру сучасної системи радіочастотного моніторингу.

Представлен обзор и историческая справка современных исследований и прогресса науки в изучении генома человека, делающих все более значимой оценку различных генетических параметров при заболевании молочной железы (МЖ), связанных с наследственной онкологической патологией. Проведенные многочисленные биохимические исследования стероидных гормонов, а также других гормонов, ответственных за формирование и функцию МЖ (гормоны надпочечников, гипофиза, в том числе фолликулостимулирующего гормона, лютеинизирующего гормона (ЛГ), пролактина и др.), не выявили единого и четкого типа гормональных отклонений у пациенток с патологией МЖ - фиброзно-кистозной мастопатией (ФКМ), и требуют продления изучения этих патологических изменений. Многочисленные публикации и собственные исследования свидетельствуют, что растительные онкопротекторы в значительной мере уменьшают отек МЖ, снижают болевые ощущения, способствуют обратному развитию дегенеративных изменений тканей МЖ при ФКМ, которая часто встречается у пациенток репродуктивного возраста и является тем патологическим состоянием, на которое оказывают положительное влияние растительные онкопротекторы, в частности: Мастодинон, Циклодинон, Брест Кэйр и Индогрин для регресса гиперпластических процессов в МЖ.

Надано дані вітчизняної та світової літератури та точку зору різних авторів з актуальної проблеми сучасного практичного акушерства - передчасних пологів: частота, причини, сучасні механізми розвитку, діагностика, тактика ведення, методи розродження та профілактика.

Мета дослідження - зменшення перинатальних ускладнень у терміни 22 - 28 тиж вагітності, обтяженої передчасним розвитком плодових оболонок, на базі розроблення оптимальної тактики ведення вагітності та пологів. Проаналізовано вплив різних методів ведення вагітності та пологів на стан новонароджених у термін вагітності 22 - 28 тиж на тлі передчасного відходження навколоплідних вод. Контрольну групу склали 56 жінок, які мали безводний термін менше доби. В основній групі застосовували очікувальну тактику з тривалим безводним терміном. Залежно від тривалості безводного терміну основну групу було поділено на 2 підгрупи. Підгрупу IA склали 86 вагітних з безводним терміном 5 діб, а підгрупу IB - 64 вагітні з безводним терміном 25 діб. Статистичне оброблення результатів здійснено за допомогою програми Microsoft Excel. Вірогідність відмінностей розраховано за t-критерієм Стьюдента. Аналізуючи частоту та структуру акушерських і перинатальних ускладнень у жінок в термін 22 - 28 тиж вагітності на тлі різних за тривалістю безводних періодів, різних термінів розродження доведено ефективність тактики розродження, яка застосовується у Перинатальному центрі м. Київ. Це корелює з даними клініко-статистичного аналізу показників неонатальної смертності та захворюваності. У досліджені виявлено, що на показники неонатальної смертності та захворюваності мають вплив: тривалість безводного проміжку, гестаційний термін, методи розродження. Тривала очікувальна тактика призводить до реального зменшення розвитку респіраторного дистрес-синдрому, але спостерігається зростання частоти розвитку хоріоамніоніту та неонатальних інфекційних захворювань. Тому рекомендовано очікувальну тактику тривалістю 5 діб з подальшим розродженням жінок. За терміну вагітності 22 - 27 тиж шлях розродження не має впливу на показники неонатальної захворюваності. Перевага у випадку розродження жінок у термін 27 - 28 тиж, особливо за незрілої шийки матки та тазовому передлеженні плода, надається кесареву розтину.

Викладено теоретичні основи створення та застосування телекомунікаційних систем терагерцового діапазону. Розкрито особливості терагерцового діапазону хвиль, описано джерела терагерцового випромінювання та пристрої цього діапазону: антени, детектори, змішувачі. Наведено принципи побудови і функціонування безпроводових систем зв'язку суб- та терагерцового діапазонів. Надано результати розробки в субтерагерцовому діапазоні приймально-передавального тракту радіорелейної системи фіксованого зв'язку та архітектур систем широкосмугового радіодоступу з підтримкою мобільності. Досліджено вплив терагерцового випромінювання на біологічні об'єкти та використання терагерцового діапазону в наукових дослідженнях.

У практичному акушерстві значне місце у розвитку інфекційно-запальних захворювань посідають умовно-патогенні мікроорганізми, зокрема стрептококи групи B, питома вага яких становить, за даними ряду авторів, від 15 до 40 %. Під час обстеження вагітних на наявність стрептококів групи B (СГB) у двох групах було виявлено високе висівання СГB саме у групі ризику, що підтверджує правильність формування груп ризику. Проведення антибактеріальної терапії вагітних групи ризику надало змогу значно знизити відсоток випадків післяпологових гнійно-септичних ускладнень та інфекцій, специфічних для перинатального періоду. Призначення антибактеріальних засобів дітям, народженим від жінок групи ризику, раннє виявлення ознак інфікування та своєчасне їх лікування значною мірою надає змогу рекомендувати створити Національний протокол щодо профілактики раннього неонатального сепсису, викликаного СГB.

Наведено результати проведених авторським колективом досліджень можливостей створення вперше в Україні реальних передумов вирішення фундаментальної проблеми побудови цифрових телекомунікаційних систем з використанням терагерцових технологій. Обгрунтовано необхідність переходу до використання терагерцового діапазону частот при розгортанні майбутніх телекомунікаційних систем надвисокої пропускної здатності. Проведено аналіз сучасного стану проблеми, вибрано напрямок досліджень та виконана постановка задачі щодо створення терагерцової телекомунікаційної системи широкосмугового радіодоступу із гігабітною пропускною здатністю в діапазоні робочих частот 130 - 134 ГГц. Проведено аналіз характеристик траси поширення сигналу та визначення втрат сигналу за умов експлуатації радіорелейної системи в терагерцовому діапазоні частот. На основі проведеного аналізу показано, що в діапазоні частот 30 - 300 ГГц з відомих типів завмирань найбільш вагомі, які слід враховувати при проектуванні, є завмирання внаслідок послаблення сигналу гідрометеорами, завмирання внаслідок поглинання радіосигналу в газах, завмирання внаслідок впливу діаграм спрямованості антен. Показано, що робота радіорелейних ліній в терагерцовому діапазоні дозволяє практично не враховувати рефракцію та інтерференцію електромагнітних хвиль, відбитих від перешкод в зоні поширення радіосигналу, що виникає особливо в умовах щільної міської забудови. Це пов'язано по-перше з тим, що терагерцові хвилі мають низьку здатність до "огинання" завад, по-друге, на поточний момент частоти від 30 до 300 Гц застосовуються на відносно невеликих відстанях (до 5 км), що дозволяє при плануванні прольотів уникнути потрапляння завад в зону прямої видимості антен та першу зону Френеля. Розглянуто основні фактори, що призводять до виникнення завмирань в радіорелейних лініях зв'язку. Показано, що в терагерцовому діапазоні найбільший вплив на енергетичний потенціал радіорелейних лінії чинять затухання в гідрометеорах та газах. Виділено ділянки частот терагерцового діапазону, які найбільше за все придатні для використання в радіорелейних лініях зв'язку. Розглянуто принципи формування сигнально-кодової конструкції, запропоновано способи і нові технічні рішення для вибору виду сигнальної конструкції з метою досягнення найкращої пропускної здатності та продуктивності в каналі зв'язку безпроводової гігабітної системи передачі в терагерцовому діапазоні. Проведено фізичне моделювання надвисокошвидкісного формувача на основі багаточастотного мультиплексування промодульованих OFDM цифрових потоків, проведено стендові випробування та оптимізація на досягнення максимальної пропускної здатності каналу передачі цифрової інформації потоку у форматі Ethernet з використанням розроблених програмних засобів. Створені програмно-апаратні засоби дозволили вперше досягнути загальну канальну швидкість при повному дуплексі до 1,2 Гбіт/с. На основі узагальнення радіорелейної елементної бази проведено проектування основних вузлів приймально-передавального тракту телекомунікаційної системи.

Уперше в практичному плані проведені дослідження лабораторного зразка цифрової симплексної радіорелейної системи терагерцового діапазону в складі приймального і передавального радіотракту в діапазоні частот 130 - 134 ГГц і цифрового модему з пропускною канальною здатністю до 1200 Мбіт/с на дальність зв'язку за нормальних умов в межах 1 км. Показано, що запропонована телекомунікаційна система, яка реалізує концепцію створення програмно-визначених радіосистем на основі технології Wi-Fi, може високопродуктивно використовуватись в транспортних розподільчих мережах мобільного зв'язку наступного покоління із забезпеченням відповідних швидкостей передачі, надійності та захищеності. Досліджено параметри багатоканального сигналу цифрового телебачення стандарту DVB-C при його передаванні через макет приймальнопередавального тракту діапазону 130ГГц. Результати дослідження показали, що використання нижньої частини терагерцового діапазону частот (130 ГГц) зі смугою 24 МГц дозволяє передати три канали телевізійного мовлення стандарту DVB-C з загальною швидкістю транспортного потоку на рівні 125 МБіт/с з високою суб'єктивною якістю відтворення ТВ програм. Наведено результати моделювання передавання методом гетеродинування імпульсного широкосмугового сигналу (IR-UWB) радіолінією терагерцового діапазону. Уперше наведено результати досліджень (зміни часової форми) при передаванні IR-UWB сигналу у вигляді гаусівського моноциклу передавальним трактом та його приймання приймальним трактом терагерцового діапазону, спроектованим для смуги частот 130,4 - 131,5 ГГц. На основі отриманих результатів досліджень сформульовані вимоги до параметрів радіолінії терагерцового діапазону для забезпечення прийнятної якості приймання імпульсних надширокосмугових сигналів. Розробка прийомопередавального тракту радіорелейної системи терагерцового діапазону немає прямих аналогів на даний час, що може забезпечити суттєвий прорив у розвитку галузі телекомунікацій. Отримані результати досліджень також сприятимуть розвитку суміжних з телекомунікаціями галузей, зокрема: радіоастрономії, міжсупутникового зв'язку, радіолокації, медицини і т.д.

Однією з проблем сучасної ендокринної гінекології є збільшення кількості жінок, що живуть в пери-та постменопаузальному періоді, тому вивчення патогенезу проявів клімактеричного синдрому викликає значний інтерес науковців. Окремими питанням є проблема раннього припинення менструальної функції, в основі якого може лежати як спонтанна, так і хірургічно спричинена зупинка роботи яєчників. Наведено сучасні та доказові дані стосовно патогенетичних чинників раннього виснаження яєчників, серед яких - генетичні, інфекційні, соціальні чинники, шкідливі звички. Особливу увагу приділено можливим ятрогенним факторам передчасного припинення менструальної функції, як-от прийом оральних комбінованих контрацептивів та хіміотерапія з приводу онкологічних захворювань. Саме погляди на прийом оральних контрацептивів зазнали докорінних змін протягом останнього десятиріччя - від протективного впливу пригнічення синтезу гонадотропних гормонів на збереження оваріального резерву до сучасного сприйняття його як ушкоджуючого чинника. Окреслено теорії розвитку змін в екстрагенітальних органах та системах при своєчасній та передчасній менопаузі, а саме часову теорію та теорію критичного вікна. Наведено актуальні дані стосовно особливостей перебігу клімактеричного періоду в пацієнток із раннім припиненням менструальної функції, зокрема більш швидкого розвитку атеросклерозу, розладів ліпідної регуляції, остеопорозу та його ускладнень. Наведено обговорення механізмів зростання ризику захворюваності на серцево-судинні захворювання та смертність від них у разі раннього припинення менструальної функції - різкий дисбаланс ліпідного обміну зі збільшенням вмісту проатерогенних фракцій ліпопротеїдів, естрогенозалежне пригнічення фібринолізу, ендотеліальна дисфункція. Підкреслено більшу схильність жінок з ранньою менопаузою до розвитку депресії. Власне напруження очікування або виключення діагнозу ранньої менопаузи, що завершує період самосприйняття жінки молодою, поглиблює гормональні розлади. Саме тривалість циклічного впливу естрогенів визначає ризик розвитку депресії, проте є ще залежність від етнічного походження, тяжкості вазомоторних симптомів, паління та надлишкової маси тіла. З таких позицій раннє припинення менструальної функції є незалежним чинником ризику депресії в постменопаузі.

Досліджено науково-технічні аспекти побудови сучасних телекомунікаційних систем і мереж, які грунтуються на використанні сучасних технологій і загалом забезпечують створення інформаційної інфраструктури суспільства. Увагу приділено таким питанням, як: освіта (запровадження сучасних технологій викладання в телекомунікаціях), системні та технологічні підходи і напрями розвитку (Інтернет речей, віртуалізація телекомунікаційних систем, програмно-визначувані радіозасоби, застосування просторової обробки сигналів, синхронізація та розповсюдження часу), системи та мережі (системи загоризонтного зв'язку, критичні телекомунікації, сенсорні мережі, надширокосмугові радіосигнали та системи, терагерцові технології), пристрої та елементна база (волоконно-оптичні та лазерні датчики, фільтри як комірки метаматеріалів). Висвітлено особливості формування системної структури підготовки кадрів телекомунікаційного профілю. Розкрито питання використання необробленої навігаційної інформації в операційній системі Android. Подано інформацію щодо безпроводових сенсорних мереж із мобільними сенсорами. Розглянуто фільтри НВЧ на базі структур із резонаторами в паралельних каналах як комірки метаматеріалів.

У ході ультрасонометричного дослідження плодів у матерів, інфікованих парвовірусом В19, встановлено 36/129 (27,9 %) випадків розвитку неімунної водянки плода (НІВП) у різних триместрах вагітності. Гіпердинамічний тип кровообігу у середній мозковій артерії плода переважно спостерігався у плодів у II триместрі. Вимірювання пікової систолічної швидкості кровотоку у плодів за підтвердженого інфікування матері парвовірусом В19 розпочинали у терміні 18 тиж вагітності щотижнево. У ході проведення дослідження встановлено 17 випадків тяжкої фетальної анемії, що розвинулась після 18 тиж вагітності. Для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії (ВУГТ) госпіталізовано 11 вагітних із НІВП, індукованою парвовірусною інфекцією. Гестаційні терміни коливались у діапазоні 22,4 - 25,7 тиж вагітності (у середньому - 24,0 +- 0,2 тиж). Після проведення кордоцентезу в 11 випадках підтверджено тяжку фетальну анемію. У решти 6 плодів стан був термінальним через відмову матері від спроб проведення ВУГТ або через невчасне прибуття до стаціонару. Враховуючи результати виконаного дослідження, проведено оцінювання ефективності лікування НІВП, інфікованого парвовірусом В19, із тяжкою фетальною анемією та проаналізовано наслідки. Встановлено, що успішне лікування НІВП, індукованої парвовірусною інфекцією, у II триместрі вагітності відбувається у 72,7 % (OR = 95 %) випадків після проведення ВУГТ у порівнянні зі 100 % летальністю за тяжкої фетальної анемії у плодів із неімунною водянкою, яким не проводили лікування. Встановлені критерії ефективності проведення ВУГТ, такі, як: вчасна діагностика тяжкої фетальної анемії у інфікованого плода з неімунною водянкою, вибір оптимального терміну для проведення сеансу ВУГТ, визначення показників віремії у пуповинній крові, компенсаторних можливостей плода на підставі доплерометричних даних пікової систолічної швидкості кровотоку у середній мозковій артерії та змін кровотоку у венозній протоці плода. Це сприяє зниженню перинатальних втрат.

Розглянуто питання побудови супутникової низькоорбітальної системи Інтернету речей, яка використовує архітектуру "розподіленого супутника". Запропонована супутникова система об'єднує в собі низькоорбітальну супутникову телекомунікаційну систему, що надає послуги широкосмугового доступу до Інтернету широкому колу споживачів, та системи Інтернету речей, яка призначена для надання послуг користувачам, чуттєвим і нечуттєвим до затримки обробки інформації Інтернету речей. Показано принципи побудови орбітального сегменту низькоорбітальної супутникової системи Інтернету речей, розкрито особливості застосування в низькоорбітальній супутниковій системі централізованої архітектури "розподіленого супутника" з використанням космічних апаратів класу мікросупутник та кубсат. Запропоновано метод формування зони обслуговування супутникової низькоорбітальної системи із врахуванням захисту геостаціонарних систем і багаторазового використання виділеного частотного ресурсу. Визначено шляхи запровадження багатьох протоколів для передачі інформації Інтернету речей і формування комбінованих зон обслуговування. Запропоновано рішення щодо реалізації концепції "туманних обчислень" шляхом включення до складу орбітального сегменту низькоорбітальної супутникової системи окремих супутників-обчислювачів, головним завданням яких є формування у складі орбітального сегменту системи власних обчислювальних потужностей. Вивчено можливість об'єднання супутників-обчислювачів в єдину обчислювальну мережу і створення таким чином безпосередньо на орбіті розподіленої обчислювальної мережі. Визначено склад бази даних, яка зберігається в орбітальній розподіленій мережі, вивчено напрямки інформаційних потоків, пов'язані із підтримкою та актуалізацією бази даних, запропоновано алгоритм перерозподілу надлишкового обчислювального навантаження.

Представлено огляд можливості застосування сучасних супутникових систем зв'язку для забезпечення послуг інтернету речей. Показано, що сучасні системи супутникового зв'язку забезпечують передачу трафіку для систем інтернету речей хмарної архітектури. Представлено пропозиції щодо можливості впровадження в супутникових системах зв'язку туманних та граничних обчислень. Показано напрямки модернізації низькоорбітальних те геостаціонарних систем супутникового зв'язку для впровадження туманних та граничних обчислень для систем інтернету речей. Для підвищення оперативності обробки інформації інтернету речей та надійного зберігання даних інтернету речей запропоновано формування на геостаціонарній орбіті орбітального хмарного сховища даних, що складається з декількох геостаціонарних супутників - центрів хмарної обробки даних. Запропоновано методи забезпечення доступу до орбітального хмарного сховища даних із використанням геостаціонарних супутників великої пропускної здатності та супутників зі складу низькоорбітальних систем супутникового зв'язку. Коротко розглянуто питання взаємодії орбітального хмарного сховища даних та наземної хмарної інфраструктури обробки і зберігання даних. Запропоновано орбітальні позиції на геостаціонарній орбіті для розміщення супутників - центрів хмарної обробки даних.

Розглянуто принципи та характеристики сучасних систем цифрового телебачення стандартів ATSC, DVB, ISDN. Описано особливості методів модуляції і завадостійкості в стандартах наземного ефірного цифрового телебачення DVB-Т і DVB-T2 та супутникового цифрового телебачення DVB-S і DVB-S2. Розглянуто структуру мультисервісної мережі кабельного телебачення стандарту DVB-С. Наведено мобільні технології телебачення у стандартах DVB-H, MBMS, DAB, DMB, ISDB-T та з використанням IP (IPTV). Подано дані про мікрохвильові інтегровані телерадіоінформаційні системи.