Застосовано препарати "Стоматофіт" і "Стоматофіт А" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит другого ступеня тяжкості. За допомогою індексів РМА, АРI та Loe-Silness відзначено значно кращі результати лікування симптоматичного гінгівіту в порівнянні із групою, де використовували загальноприйняті методи лікування.

Застосовано препарат "Стоматофіт" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит. За допомогою індексів РМА, АРІ та Loe-Silness одержані значно кращі результати в порівнянні з контрольною групою.

Надано літературний огляд праць, присвячених вивченню взаємозв'язку порушень стану центральної нервової системи та виникненню і перебігу захворювань пародонта. Висвітлено сучасні та базові експериментальні і клінічні дослідження тривалого періоду, які беззаперечно доводять несприятливий вплив патології центральної нервової системи на стан тканин пародонта.

Представлено епідеміологічні дослідження стану пародонта у хворих на сечокам'яну хворобу. Вивчено пародонтальний статус у 1054 хворих на сечокам'яну хворобу (основна група) та у 1578 практично здорових осіб (контрольна група). Наявність уражень пародонта виявлено у 94,59 % хворих на сечокам'яну хворобу (у контрольній групі - 79,85 %), генералізований пародонтит в основній групі становив 62,14 %, а пародонтоз - 6,26 % (у контрольній відповідно 40,94 та 4,56 %).

Висвітлено психологічні аспекти використання Інтернету в практичній роботі психолога. Розкрито психологічні основи Інтернет-комунікації. Проаналізовано основні теорії комп'ютерно опосередкованої комунікації та психологічні особливості дезінгібіції. Зроблено огляд сучасних психологічних досліджень, присвячених Інтернет-залежності. Показано можливості застосування в Інтернеті засобів психотерапії та роботи груп самодопомоги.

Охарактеризовано явище психологічної інформації та особливості володіння інформацією в роботі практичного психолога. Виокремлено провідні напрями в інформаційному просторі роботи психолога: освітньо-виховний, діагностично-прогностичний, організаційно-комунікативний та профілактично-психокорекційний. Обгрунтовано використання дихотомічного підходу до вивчення проблеми володіння інформацією практичним психологом. Проаналізовано наукові доробки провідних учених з проблеми використання дихотомічних методик полярності у дослідженні психологічних явищ. Досліджено аспекти застосування ідеї про ієрархічність психологічного знання у роботі практичного психолога освіти. Розглянуто трирівневу модель психологічного знання за Р. В. Овчаровою як таку, яка визначає стратегію діяльності практичного психолога освіти та дозволяє йому перейти від теоретичного знання до практики.

Охарактеризованы явление психологической информации и особенности владения информацией в работе практического психолога. Выделены ведущие направления в информационном пространстве работы психолога: образовательно-воспитательное, лечебно-прогностическое, организационно-коммуникативное и профилактически-психокоррекционное. Обосновано использование дихотомического подхода к изучению проблемы владения информацией практическим психологом. Проанализированы научные труды ведущих ученых по проблеме использования дихотомических методик полярности в исследовании психологических явлений. Исследованы аспекты применения идеи об иерархичности психологического знания в работе практического психолога образования. Рассмотрена трехуровневая модель психологического знания Р.В. Овчаровой как такая, которая определяет стратегию деятельности практического психолога образования и позволяет ему перейти от теоретического знания к практике.

Characterized is the phenomenon of psychological information and features in the possession of information of practical psychology. Singled out are the key areas in the information space of the psychologist: educative, diagnostic, prognostic, organizational and communicative, and preventive psycho. Grounded is the use of dichotomous approach to the problem of ownership information, practical psychologist. Analyzed are scientific developments of leading scientists on the issue of the use of dichotomous polarity techniques in the study of psychological phenomena. Investigated are the aspects of the idea of a hierarchy of psychological knowledge in the practical psychology of education. Considered is a three-level model of psychological knowledge for R. V. Ovcharova as the one that defines the strategy of practical psychology and education allows him to move from theoretical knowledge to practice.

Висвітлено основні концептуальні підходи щодо дослідження розумових здібностей особистості та використання психологічної інформації в практиці шкільних психологічних служб. Виділено та охарактеризовано провідні напрями в інформаційному просторі роботи психолога: освітньо-виховний, діагностично-прогностичний, організаційно-комунікативний, профілактичний і психокорекційний. Особливу увагу приділено аналізу принципу дихотомічності в психологічних дослідженнях особистості, в яких, зокрема, було використано факторну стратегію. Констатовано, що в результаті зіставлення опитувальника особистості Кеттела і Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника виявлено спільні чинники, серед яких полярна дихотомічність відсутня. Описано та охарактеризовано структурні рівні психологічного знання: теоретико-методологічний, методичний, прикладний (за Овчаровою Р. В.), вивчення яких дозволить практичним психологам у своїй діяльності перейти від теоретичного знання до практики.

Представлены основные концептуальные подходы исследования умственных способностей личности и использования психологической информации в практике школьных психологических служб. Выделены и охарактеризованы ведущие направления в информационном пространстве работы психолога: образовательно-воспитательный, лечебно-прогностический, организационно-коммуникативный, профилактический и психокоррекционный. Особое внимание уделено анализу принципа дихотомичности в психологических исследованиях личности, в частности в тех, в которых была использована факторная стратегия. Констатировано, что в результате сопоставления опросника личности Кеттела и Миннесотского многоаспектного личностного опросника выявлены общие факторы, среди которых отсутствует полярная дихотомичность. Охарактеризованы и описаны структурные уровни психологического знания: теоретико-методологический, методический, прикладной (по Овчаровой Р. В.), изучение которых позволит практическим психологам в своей деятельности перейти от теоретического знания к практике.

The article analyzes psychological information and its value in psychologists’ work; studies the issue of structurization of information; interprets the holistic, system and basic approaches to obtaining psychological information.

Мета - оцінити результати комплексного лікування генералізованого пародонтиту в осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту з використанням мінеральної води курорту Моршин. Комплексне лікування генералізованого пародонтиту в осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту найефективніше за умови використання мінеральної води курорту Моршин.

Викладено психологічні аспекти використання Інтернету. Наведено теорії відфільтрованих сигналів для пояснення комп'ютерно опосередкованої комунікації. Проведено психологічний аналіз проблеми віртуального спілкування в підлітковому віці. Висвітлено психологічні особливості дезінгібіції у віртуальному середовищі. Розкрито особливості спілкування Інтернет-залежних людей. Розглянуто питання психологічної допомоги особлистості у віртуальній реальності.

Представлено огляд літератури про сучасні погляди на етіологію та патогенез запальних захворювань пародонта, їх зв'язок із патологією сечовидільної системи, а також результати власних досліджень із вивчення впливу сечокам'яної хвороби на стан тканин пародонта.

Мета роботи - вказати на важливість систематичної самоосвітньої роботи у процесі безперервного підвищення професійної компетентності лікаря-стоматолога. Обговорено актуальні питання сучасної післядипломної освіти лікарів-стоматологів: самоосвіта та безперервний професійний розвиток. Розглянуто різні аспекти самоосвіти лікаря, що є важливою складовою частиною післядипломного навчання протягом усієї професійної діяльності, а також визначено мету й основні форми самоосвіти лікаря-стоматолога. Висновки: сучасні вимоги до лікаря-стоматолога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу в удосконаленні теоретичних знань і практичних вмінь, безперервний процес самоосвіти та поглиблення вмінь лікаря-стоматолога за умов стрімкого прогресу новітніх медичних технологій є запорукою його високої професійної компетентності в діагностиці та лікуванні стоматологічних захворювань.

Розглянуто суть поняття електронного контенту та його значення в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на етапі безперервної професійної освіти. Проаналізовано можливості, які сьогодні надають викладачам та слухачам курсів післядипломної освіти електронні засоби навчання. Мета роботи - розкрити роль електронного навчального контенту та ефективність Інтернет-технологій у процесі дистанційної післядипломної освіти лікарів-стоматологів. Висновки: сучасний електронний навчальний контент є основним засобом, що забезпечує високу ефективність дистанційного процесу навчання в післядипломній освіті лікаря-стоматолога, надає змогу вирішувати освітні завдання на більш високому рівні та відкриває набагато більші можливості для засвоєння лікарями-стоматологами матеріалу завдяки своїм інноваційним якостям.

Вперше здійснено методологічне обгрунтування комунікативної діяльності в Інтернеті як використання Інтернет-технологій у психологічній практиці. Теоретично проаналізовано основні наукові концепції комп'ютерно опосередкованої комунікації, які засвідчують її особливу актуальність та особистісну значущість у розвитку та функціонуванні спілкування людини. Досліджено вплив віртуального спілкування в соціальних мережах на розвиток особистості в підлітковому та юнацькому віці. Встановлено існування спільних і відмінних соціально-вікових тенденцій. Виявлено помітну динаміку аналізованого феномена, віртуального спілкування, а також потужний його вплив на самосвідомість підлітків і юнаків. Установлено факти своєрідного заміщення реальності образів реальних і віртуальних значущих інших. Визначено особливості дезінгібіції, які зводяться до того, що якщо інгібіція (гальмування) має місце, коли поведінка обмежується або регулюється самосвідомістю, неспокоєм щодо соціальних ситуацій, зважанням на оцінки з боку оточуючих, то дезінгібіція може бути охарактеризована відсутністю таких чинників або їх протилежною дією. Поглиблено наукові уявлення про специфіку залежності особистості від Інтернет-середовища, що трактується як поведінка у віртуальній реальності, яка відповідає таким критеріям, як: яскрава вираженість, зміни настрою, розвиток толерантності, симптоми абстиненції, конфлікт, рецидив.

Цель работы - анализ научной литературы для изучения и обобщения данных о современных взглядах на лечение генерализованного пародонтита (ГП) у лиц с тяжелыми общесоматическими заболеваниями. Дистрофически-воспалительные заболевания тканей пародонта - полиэтиологические заболевания, течение которых взаимосвязано с патологическими процессами, возникающими вследствие нарушения функционирования важнейших систем организма. Комплексный подход к лечению заболеваний пародонта, предусматривающий совместно с локальной терапией диагностику и своевременное лечение соматической патологии, является важным условием достижения положительных результатов. Представлены современные научные исследования общих патогенетически важных для ГП и соматических заболеваний изменений (болезни сердечно-сосудистой, дыхательной, эндокринной, нервной систем, заболеваний ЖКТ), что позволяет составить более четкое представление о сущности генеза заболеваний пародонта и разработать эффективные лечебно-профилактические мероприятия. Выводы: продолжительность общесоматического заболевания увеличивает частоту и распространенность ГП у людей разного возраста, осложняет течение со склонностью к прогрессированию. Этот факт требует особого подхода к лечению ГП у пациентов с учетом патогенеза, особенностей течения и лечения фонового заболевания.

Викладено загальну стратегію концепції здоров'я, сутність індивідуального та популяційного здоров'я, поняття психічної норми і патології, а також проаналізовано концепцію психічного здоров'я. Описано порушення психологічного здоров’я за МКХ-10, симптоми і ознаки порушення емоцій і поведінки, жорстокості, самопошкодження, професійної деформації. Важливу увагу приділено віковим аспектам психологічного здоров'я, психологічним кризам, впливу психосоціальних обставин на розвиток психіки, функціонуванні сім'ї та її дезадаптаційним формам. Висвітлено проблеми екології та забрудненого оточуючого середовища на психологічне здоров'я, визначено поняття ендоекології та принципи надання невідкладної психологічної допомоги. Розкрито поняття структури, розвитку особистості, як найвищих соціально-біологічних, інтелектуально-когнітивних та психологічно сталих властивостей та переживань внутрішнього світу людини, тобто становлення особистості як самої себе, так і власного світу навколо себе. Відмінною рисою наукового посібника є поглиблений аналіз потенційної небезпеки мікросоціуму для особистості, а саме несприятливих життєвих подій, проблем у взаємовідносинах, нездатності пристосуватись до середовища та ін., а також впливу мезо- і мікросоціального оточення на психологічне здоров'я.

При лікуванні захворювань пародонта для досягнення стабілізації патологічного процесу та ліквідації його на ранніх стадіях велике значення має проведення своєчасної комплексної терапії. Враховуючи це, розробка більш ефективних методів медикаментозного лікування представляє значний практичний і теоретичний інтерес. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту (ГП) у хворих на сечокам'яну хворобу використано нову методику на основі розробленої стоматологічної плівки. За допомогою клінічних методів дослідження та індексної оцінки підтверджено ефективність цього методу. Мета роботи - оптимізація місцевої фармакотерапії в комплексному лікуванні ГП на тлі сечокам'яної хвороби з використанням стоматологічної плівки. Лікування ГП II ступеня тяжкості проводили у 85 пацієнтів із супутньою сечокам'ямою хворобою (44 пацієнти склали основну групу із застосуванням опрацьованої авторами стоматологічної плівки та 41 пацієнт - контрольну групу, де лікування проводили за загальноприйнятими методами) згідно з протоколом пародонтологічного лікування. Для об'єктивізації стану тканин пародонта у пацієнтів використовували клінічні дані та індексні оцінки. Ефективність запропонованого методу лікування ГП підтверджено скороченням термінів лікування, подовженням періоду клінічної стабілізації та нормалізації показників клінічних і параклінічних досліджень у пацієнтів, пролікованих за розпрацьованим методом у найближчі та віддалені терміни після лікування. Висновок: клінічна оцінка розробленого медикаментозного засобу свідчить про значний позитивний ефект його застосування при лікуванні ГП. Добрий терапевтичний ефект застосування стоматологічної плівки зумовлений ранозагоювальною, протизапальною, антимікробною, протинабряковою та місцевознеболювальною діаного даного препарату.

Проблема критеріїв доцільного вибору методів лікування захворювань пародонту в їх окресленні для конкретних клінічних випадків, із врахуванням системного статусу пацієнтів та умов реальної практики залишається відкритою. Тому і надалі актуальним постає аналіз призначення альтернативних лікувальних моделей ведення хворих на генералізований пародонтит (ГП). Мета дослідження - обгрунтування клінічної ефективності використання озонотерапії в комплексному лікуванні ГП в хворих із ускладненою виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Комплексне лікування ГП запропонованим методом ступінчастої терапії проведено 53 хворим із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненою кровотечею (32 хворих) та перфорацією (21 хворий). Озонування дистильованої води проводили в апараті Еконіка Бозон-КСВ (Україна). Озоновану воду використовували впродовж 3 годин після її приготування. Концентрація озону у воді становила 4 мг/л. Курс озонотерапії в середньому становив 10 днів. Для цитоморфологічного дослідження ефективності проведеного лікування забирали ексфоліативний матеріал із пародонтальних кишень, після їх промивання ізотонічним розчином хлориду натрію. Препарати фарбували за методом Папенгейма. Мікроскопію виконували в імерсійній системі за допомогою окулярів - 10 (або - 20) і об'єктиву - 40. Цитологічним дослідженням виявлено зміни морфологічних ознак цитограм: патогенна мікрофлора кількісно зменшується вже до 3-го дня озонотерапії або зовсім зникала до 5-го дня в окремих пацієнтів, особливо з II, I та початковим ступенями тяжкості ГП; кількість нейтрофілів залишалася незмінною, особливо у пацієнтів із II і III ступенями, проте переважали незмінені нейтрофіли; в одного з пацієнтів на третю добу появлялись моноцити на фоні зменшеної кількості мікрофлори, включно з амебами. На 5-ий день мікрофлора практично зникла, амеб не виявлено. Поява моноцитів свідчила про активацію захисних механізмів організму. Висновки: розроблена схема комплексного лікування ГП з використання озонотерапії забезпечує достовірне покращення клінічних показників ефективності лікування. Отримані результати цитологічного дослідження свідчили про позитивний вплив озонотерапії на перебіг ГП в хворих на фоні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.