Наведено порівняльний аналіз езотерично-містичних підходів у Західній та Східній парадигмах, місця і ролі езотеричних знань у розвитку духовного потенціалу суспільства. Описано феномен містичного досвіду в класичному філософському вимірі. Розглянуто проблему матриці створення в філософії християнських гностиків. Представлено основні характеристики містики, розкрито їх структуру та зміст. Викладено порівняльну характеристику розуміння свідомості в класичній йозі.

Приведен сравнительный анализ эзотерическо-мистических подходов в Западной и Восточной парадигмах, места и роли эзотерических знаний в развитии духовного потенциала общества. Описан феномен мистического опыта в классическом философском измерении. Рассмотрена проблема матрицы создания в философии христианских гностиков. Представлены основные характеристики мистики, раскрыты их структура и содержание. Изложена сравнительная характеристика понимания сознания в классической йоге.

Здійснено історико-філософську реконструкцію ісихастського вчення про обожнення людської істоти, що завдяки унікальному характеру імплантації духовно-містичного досвіду та практики синтезувало прадавні містичні традиції з ранньохристиянським і середньовічним містицизмом і перетворилось на теоретико-богословське підгрунтя подальшого історичного розвитку греко-візантійської традиції православ'я та вітчизняної "філософії серця". Визначено, що ісихазм є напрямком греко-візантійського християнства, унікальність якого полягає в залученні містичного досвіду до духовно-релігійної практики, що є втіленням синтезу рефлексивно-пізнавальної та ритуально практичної діяльності подвижника-аскетика, світоглядна концепція якого заснована на ідеї обожнення людської істоти шляхом пізнання містичних смислів. Встановлено, що стрижневим загально-світоглядним принципом ісихазму є "необхідність обожнення", який визначає основну церковну ісихастську ідею щодо поведінки індивіда в суспільстві, створюючи ідеал синтезу індивідуального світорозуміння та світоглядної системи суспільства. Розкрито зміст "необхідності обожнення" в історико-філософському аспекті, що є підгрунтям створення світоглядної концепції, яку можна порівняти з українською версією "філософії серця", оскільки дана теорія орієнтується на пошук трансцендентних, відносно раціональності, основ гармонізації індивідуального буття людини.