Описано знахідку великих концентрацій самородної міді в туфобрекчіях Рафалівського кар'єру на Волині. Наведено дані про морфологію, хімічний склад і мінерали-супутники самородної міді, яку віднесено до низькотемпературного гідротермального утворення.

Детально розглянуто коштовне каміння, а саме: бурштин, гагат, перли, мармуровий онікс, скам'яніле дерево, кольоровий кремінь, опал, агат, халцедон, яшму. Для кожного з цих самоцвітів встановлено основні закономірності поширення у стратиграфічному аспекті осадового чохла та виявлено взаємозв'язки з певними за генезисом і складом літофаціальними та формаційними комплексами. Розроблено генетичну класифікацію самоцвітної сировини осадових комплексів, в якій виділено й охарактеризовано седиментогенний, діагенетичний, катагенетичний та техногенний типи. Розглянуто чинники гемологічної цінності самоцвітів та з'ясовано важливий вплив літологічного складу вміщувальних порід на особливості формування їх якісно-декоративних властивостей. Для всіх зазначених самоцвітів визначено технологічні параметри, сортність та можливості практичного використання. Установлено основні пошукові критерії самоцвітної сировини.

Викладено основи фундаментальних геологічних наук - мінералогії та петрографії. Розглянуто сучасні теоретичні засади наук про мінерали та гірські породи, основні закони й закономірності їх походження та будови, сучасні класифікації за різними критеріями та ознаками, а також особливості поширення у природі. Подано детальну харктеристику мінеральних видів, класів і гірських порід (магматичних, осадових і метаморфічних), а також опис найпоширеніших представників кожного класу з основами їх діагностування.

Даны результаты изучения остеологических сборов костистых рыб (Teleostei) из понтических отложений (MN 13) Крыма, хранящихся в палеонтологическом отделе Геологического музея КНУ им. Т. Шевченко. Идентифицированы остатки 3 видов, принадлежащих к 3 отрядам (Cypriniformes, Siluriformes, Perciformes), а также осуществлена попытка экологического анализа этого палеосообщества.

Розглянуто мінералогічну колекцію І. Р. Лисенка. Визначено роль природничого музею у підготовці майбутніх учителів початкових класів. Розкрито мікроморфологічні особливості грунтів пізнього плейстоцену, досліджених на геологічних пам'ятниках четвертинних відкладів на території України. Проаналізовано деякі стратиграфічні рівні знаходження скам'янілостей у верхньому венді Поділля. Подано результати петрографічного дослідження археологічної колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького. Охарактеризовано музейні засоби збереження геологічних об'єктів. Розкрито тонкі морфологічні особливості продуктів земного вивітрювання в метеоритах.

В 2016 г. были продолжены исследования поселения Хринники 1 в Ровненской обл. Был исследован в том числе объект 27 - жилище вельбарской культуры. По керамическому комплексу жилище датировано ступенями С2 - С3 - 230 - 330 гг. Благодаря промывке нижней части заполнения объекта, получен интересный комплекс находок, который мог составлять часть низки бус или другого подобного украшения. В его состав входят: бусина стеклянная, три рыбьих позвонка со сквозными отверстиями, два небольших фрагмента янтаря. Стеклянная бусина близка к типу Алексеева 137 и датирована II - III вв. По химическому составу ее можно охарактеризовать как низкокачественное изделие местного (в широком смысле слова) происхождения с вероятным цветом темно-коричневых оттенков. Датировка бусины и керамического комплекса согласуются между собой. Рыбьи позвонки принадлежали предхвостовому отделу хребта (vertebrae precaudales) щуки (Esox lucius) от 25 см длиной, массой от 0,4 кг. Отверстия могли быть сделаны тонким острием (шилом или иголкой). На поверхности также прослежены следы полировки мягким абразивом, которые в том числе могли остаться в результате постоянного трения низки об одежду. Вероятно, позвонки исполняли роль бисерин. Янтарь, по результатам ИК-спектрометрического и оптического анализов, мог иметь местное происхождение. Учитывая комплекс и контекст находок, следует предположить, что эти фрагменты ранее принадлежали к какому-то изделию. На основе совокупности данных выдвинуто предположение о в целом местном происхождении украшения и возможности его изготовления преимущественно непосредственно на поселении Хринники 1.

Висвітлено широкий спектр актуальних питань, пов'язаних з дослідженням і оптимальним використанням мінерально-сировинних багатств України; музейним аспектом вивчення та збереження мінералів і гірських порід; моніторингом, охороною та використанням земель, порушених гірничими виробками; геологічними пам'ятками природи та туристично-рекреаційним потенціалом країни. Розглянуто найбільш природні відслонення червоноколірних відкладів дністерської серії долини річки Дністер, описано особливості їх використання для будівництва. Проаналізовано перспективи видобутку метану вуглепородних масивів, нафтогазовий потенціал Закарпатського прогину, можливості використання та видобування корунду в Україні. Розкрито можливості визначення газогенераційного потенціалу менілітових сланців Українських Карпат термодинамічними методами. Увагу приділено моніторингу мікрогеодинамічних і електродинамічних процесів в місцях видобутку мінеральних покладів і рекультивації земель в їх межах.

Показано, що частота відхилення якості питної води водопроводів України від нормативних вимог є основною причиною того, що для населення України актуально використання підземних питних вод нецентралізованого водопостачання. Виявлено, що іонно-молекулярний склад (ІМС) підземних вод Київської області не стабільний внаслідок тріщинуватості водотривких порід, що визначає якість підземних вод і умови їх використання населенням. Наведено результати вивчення вмісту основних компонентів ІМС системи карбонатно-кальцієвої рівноваги на прикладі підземних питних вод різного походження західної частини Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну (ДАБ) Київської області поблизу Києва. Показано, що ці зміни є взаємопов'язанимми з кліматичними умовами року та особливостями гідрогеологічного режиму ДАБ.

Викладено основи кристалографії та кристалохімії мінералів, відомості про хімічний склад, морфологію та властивості мінералів. Наведено короткий опис методів вивчення кристалічної структури та хімічного складу мінералів. Висвітлено основні поняття генетичної мінералогії, а також розглянуто головні процеси утворення мінералів та їх асоціацій.

Опубліковано статті, що охоплюють широкий спектр актуальних питань, пов'язаних з дослідженням і оптимальним використанням мінерально-сировинних багатств України; моніторингом, охороною та використанням територій, порушених гірничими виробками; обліком і збереженням геологічних пам'яток природи. Розкрито можливості фазових перетворень відходів гірничо-збагачувальних комбінатів за допомогою вуглеводів. Розглянуто історію наукових досліджень сапонітів України, особливості їх застосування в промисловості та технологіях XXI століття. Висвітлено перспективи освоєння Буртинського родовища графіту. Показано роль громадських об'єднань у захисті геологічної галузі. Вивчено атмосферостійкість декоративного каміння карбонатного складу в сучасних міських умовах Києва. Проаналізовано геохімічні особливості апатиту з різних апатитоносних порід і родовищ України. Розкрито генетичні особливості нефелінових сієнітів за спектроскопічними параметрами циркону. Увагу приділено ідентифікації торгових марок декоративного каміння з родовищ України за допомогою віртуальних еталонів.

Розглянуто бурштинові намистини зі слов'янських пам'яток та комплексів третьої чверті I тис. н. е., складено каталог, до якого увійшли відомості про 21 пункт. Місцезнаходження намистин розподіляються на три регіони концентрації: Верхнє Подніпров'я (3), Правобережжя Середнього Подніпровія (3), Дніпровське Лівобережжя (15). Виділено 7 типів, які розподілено на варіанти; їх хронологія вкладається в період другої половини VI - першої половини VIII ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451/453(45УКР) я431(4УКР) + Д59(45УКР)45 я431(4УКР)

Рубрики:

Родовища,групи і окремі корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ВА865278 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Опубліковано статті, що охоплюють широкий спектр актуальних питань, пов'язаних з дослідженням і оптимальним використанням мінерально-сировинних багатств України; моніторингом, охороною та використанням територій, порушених гірничими виробками, дослідженням проблем обліку та збереження геологічних пам'яток природи та туристично-рекреаційним потенціалом держави, музейним аспектом дослідження та збереження мінералів і гірських порід. Розкрито особливості хімічного складу підземних вод Нікопольського району. Проаналізовано розподіл вмісту умовного ільменіту за латераллю та розсипних мінералів у вертикальному перетині продуктивних пісків Малишевського родовища. Охарактеризовано каталізатори геохімічних процесів у теригенних відкладах. Подано інформацію про силікатно-карбонатні манганові руди Карпат і їх значення у нарощуванні сировинної бази України. Увагу приділено моделюванню газогенерування та перерозподілу гетероатомів в структурі гумінових кислот методом максимізації ентропії. Здійснено моніторинг впливу териконів на навколишнє середовища вуглевидобувних регіонів.