На прикладі пластично анізотропних напівфабрикатів та виробів широкого класу алюмінієвих сплавів підтверджено придатність розвинутого структурно-механічного підходу до оцінки показників анізотропії тріщиностійкості плоскодеформованого та плосконапруженого станів як функцій показників анізотропії границь текучості матеріалу в разі одновісного розтягу зразків без тріщин і величини технологічної деформації, яку можна визначити за методом металографічного аналізу.

Показано, що специфіка структурного стану зварних з'єднань сталі Х11Н10М2Т як послідовності структурних змін під час прискореного нагріву мартенситно-старіючих сталей обумовлює закономірну неоднорідність їх механічних властивостей та низькі показники корозійної стійкості. Розроблено режим термічної обробки, що забезпечує отримання рівноміцних, рівнопластичних та рівнов'язких зварних з'єднань з механічними характеристиками та корозійною стійкістю, які відповідають рівневі основного металу, за рахунок усунення міждендритної лікваційної неоднорідності металу шва та дозволяє досягти вирівнювання структури та фазового складу по всіх зонах зварного з'єднання.

Визначено вміст трансуранових ізотопів у відпрацьованому ядерному паливі реакторів ВВЕР-440 і ВВЕР-1000 з використанням програми WIMSD-4. Виявлено значну нерівномірність розподілу ізотопів у паливі в поперечному перерізі тепловидільного збирання ВВЕР-1000 після закінчення терміну його експлуатації.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.104

Рубрики:

Стани та структура сталей різних структурних класів

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: аустенитная и мартенситно-стареющие стали, стадии термического упрочнения, статическое и малоцикловое нагружение, структура пластической зоны у вершины трещины, прочность, пластичность и трещиностойкость
Індекс рубрикатора НБУВ: К222.106.223

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати експериментальних досліджень процесів пружнопластичного деформування початково ізотропних конструкційних металів зі стабільною та метастабільною структурою у разі навантаження по прямолінійних траєкторіях і траєкторіях деформування малої кривини. Стосовно деформаційно нестабільних металів установлено та фізично обгрунтовано причини невиконання ряду гіпотез теорії пластичності, які справедливі відносно матеріалів зі стабільною структурою. Вказано області застосування результатів досліджень у розрахунковій практиці, а також для удосконалення технології виготовлення тонкостінних елементів конструкцій оболонкового типу за рахунок оптимізації характеристик міцності, пластичності та тріщиностійкості матеріалу.

У межах розвинутого структурно-механічного підходу виявлено вихідні параметри структури старіючих сплавів і сталей (об'ємний вміст частинок зміцнюючих фаз, відстань між ними, їх розмір і форма), які визначають характер зміни критичного коефіцієнта інтенсивності напруження у разі термічного зміцнення. На прикладі мартенситно старіючих сталей експериментально підтверджено придатність підходу до обгрунтування кореляційних зв'язків характеристик міцності, пластичності та тріщиностійкості із вказаними параметрами структури, які варіювали спрямованою зміною хімічного складу сталі та термокінетичних умов старіння.

Розвинено підхід до формування (згідно з запропонованими режимами термічної обробки) структури та фазового складу сталі мартенситного класу, які забезпечують підвищення її пластичності у високоміцному стані. Експериментально встановлено кореляційний зв'язок показників стабільності опору руйнуванню з пластичністю матеріалу при лінійному та плоскому напружених станах. Проаналізовано характер зменшення інтервалу розсіяння границі міцності зі збільшенням рівня пластичності. На прикладі кругової циліндричної оболонки показано можливість прогнозування межі руйнуючих напружень за нижнім значенням інтервалу розсіяння границі міцності.

Встановлено закономірності впливу вихідної структури та попередньої деформації на величину границі течії ряду старіючих сталей і сплавів при складному навантаженні за умов збігу траєкторії попереднього і повторного навантажень і при реверсивному повторному деформуванні. На цій основі розраховано параметри граничних кривих течії у разі складного двовісного розтягу. Експериментально підтверджено їх прогнозовану залежність від температури та тривалості старіння, а також величини попередньої деформації, збільшення яких обумовлює зміну характеру деформаційного зміцнення від ізотропного до кінематичного та ізотропно-кінематичного.

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.223

Рубрики:

Утомна (циклічна) міцність (утома, витривалість) металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж29095 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирован ряд структурно-механических моделей деформационного упрочнения и проведена их экспериментальная апробация на сталях аустенитного и ферритно-перлитного класса при последовательном уменьшении размера структурных элементов с помощью методов термомеханических воздействий. Рассмотрено влияние типа кристаллической решетки матричной фазы сопоставляемых сталей на эволюцию их структуры от зеренного и мезоуровня к микро- и субмикроуровню. Отмечено активизирующее влияние трещины нормального отрыва на развитие мартенситного превращения у ее вершины, что обусловливает одновременное повышение показателей прочности и циклической трещиностойкости аустенитной стали.

Обобщены результаты исследования влияния структуры на закономерности изменения напряжений течения и трещиностойкости ряда аустенитных сталей при температурах подавления и развития мартенситного превращения с учетом их химсостава и способа нагружения. Установлены корреляционные связи структурных характеристик сталей рассматриваемого класса с параметрами аналитических выражений их диаграмм деформирования, определяющие условия конкурирующего влияния прочности аустенита, интенсивности процесса образования мартенсита деформации, его количества и прочности на деформационное упрочнение материала. Структурно обоснована специфика формирования показателей его трещиностойкости.

Сформулирована проблема необходимости поиска оптимального решения задачи снижения теплонапряженности процессов абразивной обработки с целью повышения эффективности шлифовальных операций. Проведен анализ работ, посвященных распределению тепла между контактирующими телами в процессе шлифования, на основании которого сделан вывод, что основная доля тепла уходит в деталь. Рассмотрены и проанализированы пути снижения температуры шлифования. Установлено, что управление режимами шлифования является наиболее простым способом снижения теплонапряженности, что ставит вопрос о выявлении оптимальных режимов обработки, критериями эффективности для которых будут высокая производительность и качество получаемых поверхностей.

Сформулирована проблема необходимости решения задачи формализации абразивного инструмента. Проведен анализ существующих моделей геометрической формы абразивных зерен, отмечены их недостатки. Представлены экспериментальные исследования формы и размеров зерен семи абразивных материалов, которые подтвердили гипотезу о том, что зерно в первом приближении можно описать эллипсоидом вращения. Предложена концептуальная модель абразивного зерна, использование которой позволит разработать универсальный подход к получению аналитических зависимостей для расчета функциональных характеристик процесса при различных схемах шлифования.

На интенсивность и характер протекания контактных процессов существенное влияние оказывают такие кинематические и геометрические параметры формообразования как: положение зерна и его ориентация в процессе шлифования. Сформулирована проблема необходимости исследования изменения величины и направления абсолютной скорости резания абразивного зерна, а также угла ориентации режущего зерна относительно скорости резания. Получены выражения, которые позволяют определить изменение величины скорости резания и её изменения в пределах угла контакта абразивного зерна с обрабатываемой поверхностью детали. Проведенные исследования дают возможность прогнозировать эффективность использования абразивного инструмента при круглом наружном и внутреннем шлифовании поверхностей деталей.

Сформулирована проблема необходимости исследования влияния кинематических и геометрических параметров процесса обработки на величину и характер износа абразивного инструмента при плоском шлифовании. Проведено исследование изменения угла ориентации режущего зерна относительно вектора скорости резания. Получены выражения, которые позволяют определить соотношение между кинематическими и геометрическими параметрами процесса обработки, обеспечивающее оптимальное использования режущих свойств зерен при плоскомшлифовании. Проведенные исследования дают возможность прогнозировать эффективность использования абразивного инструмента при плоском шлифовании.

Сформулирована проблема необходимости нахождения площади активной поверхности режущего зерна, под которой понимается поверхность контакта единичного зерна с обрабатываемой поверхностью и стружкой. На основании разработанной концептуальной модели абразивного зерна и с использованием способа построения эллипса по большей его оси получена зависимость для нахождения площади активной поверхности режущего абразивного зерна. Установлено, что использование полученной зависимости позволит разработать универсальный подход к получению аналитических зависимостей для расчета функциональных характеристик процесса при различных схемах шлифования.

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.223

Рубрики:

Утомна (циклічна) міцність (утома, витривалість) металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.104.3 + К651,27

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в сталях різних структурних класів. Теорія термічної обробки

Термічна обробка металів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062

Рубрики:

Механічні властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ