Висвітлено актуальні проблеми міжнародного руху капіталу. Описано основні види та форми іноземних інвестицій. Проаналізовано тенденції розвитку інституціонально-ринкової трансформації економіки України під впливом прямих іноземних інвестицій. Запропоновано економетричну модель оцінки прямих іноземних інвестицій залежно від основних макроекономічних показників.

Дана оценка экономического положения в Украине, рассматрен опыт рыночной трансформации в Польше. Анализ роли ПИИ в мировой экономике и отдельных странах показывает, что они выступают в роли важного источника финансирования экономики. Либерализация законодательства о ПИИ, улучшение инвестиционного климата, развитие институциональной системы являются условиями привлечения инвестиций в Украину.

Освещены теоретические основы исследования иностранных инвестиций, их экономическая природа. Изучено влияние глобализации на международное движение капитала. Изложены правовые основы привлечения и защиты иностранных инвестиций в Украине, макроэкономические и эконометрические подходы к исследованию прямых иностранных инвестиций. Проанализированы влияние институционально-рыночной трансформации экономики на приток прямых иностранных инвестиций, их роль в экономике индивидуально развитых, развивающихся и центральновосточных стран. Описаны макроэкономические модели иностранных инвестиций, особенности иностранного инвестирования в экономику Украины.

Розглянуто актуальні медичні, психологічні та соціальні проблеми дітей-сиріт. Наведено результати досліджень системи утримання та виховання біологічних і соціальних сиріт, проаналізовано стан їх соматичного та психічного здоров'я, психосоціальні аспекти, медичне забезпечення. Висвітлено організаційно-профілактичні заходи, спрямовані на покращання здоров'я дітей, їх психосоціальної адаптації.

Рассмотрены актуальные медицинские, психологические и социальные проблемы детей-сирот. Приведены результаты исследований системы содержания и воспитания биологических и социальных сирот, проанализированы состояние их соматического и психического здоровья, психосоциальные аспекты, медицинское обеспечение. Освещены организационно-профилактические мероприятия, направленные на улучшение здоровья детей, их психосоциальной адаптации.

Проаналізовано та запропоновано класифікацію інституційних суперечностей. В інституційній системі виокремлено інституційно-правову, інституційно-економічну та інституційно-технологічну підсистеми. Введено в науковий обіг категорію "інституційні ресурси перехідної економіки".

Розглянуто основні методики оцінки інвестиційної привабливості на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. Запропоновано підхід багаторівневої інтегральної оцінки інвестиційної привабливості, що грунтується на максимізації узагальнюючих інтегральних показників інвестиційної привабливості окремої країни, галузі, регіону та підприємства.

Проблему залучення іноземного капіталу досліджено залежно від рівня інституціонального розвитку. На базі проведеного аналізу економічних показників прямих іноземних інвестицій країн СНД встановлено невеликі обсяги надходжень іноземного капіталу і відсутність їх адресного розміщення. Запропоновано рекомендації в межах покращання інвестиційного клімату за умов створення інституціональної системи країн СНД.

Здійснено аналіз основних напрямів інституціональної економіки. Обгрунтовано доцільність використання комплексного підходу, що враховує загальні типові риси основних концепцій інституціоналізму. Виокремлено зовнішні та внутрішні інститути, проаналізовано інститути залежно від мікро- або макрорівнів дослідження. Визначено головні напрями здійснення інституційної реформи в перехідній економіці.

Досліджено та визначено вплив добового профілю артеріального тиску (АТ) на формування уражень органів-мішеней у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). Одержані дані свідчать про високу прогностичну значущість оцінки добового профілю АТ у підлітків із ПАГ у плані розвитку уражень органів-мішеней та формування ускладнень, а також дозволяють диференціювати підхід до вибору та способу призначення антигіпертензивних засобів, розробки програм профілактики несприятливого перебігу артеріальної гіпертензії на ранніх етапах її становлення.

Рассмотрены вопросы церебропротекторной терапии при травматических поражениях ЦНС у новорожденных. Показано, что у детей, получавших Кортексин, полностью нормализовалась двигательная активность при сохраняющемся умеренном гипертонусе нижних конечностей и повышении коленного рефлекса, а к концу неонатального периода (28-е сутки жизни) отмечено полное восстановление таких врожденных рефлексов, как Моро и верхний хватательный.

Проведено клинико-психологическое обследование 57 юношей с первичной артериальной гипертензией. Выявлены различные психологические нарушения: дезадаптивные типы отношения к своему заболеванию (35,1 %), средний (66,7 %) и высокий (24,6 %) уровень эмоционального стресса, неадаптированность (47,4 %) и дезадаптированность (22,8 %) к внутреннему и внешнему миру. Установлено, что у подростков с высоким и средним уровнем эмоционального стресса выявлены признаки формирования гипертензивного сердца (нарастание массы миокарда левого желудочка и его индекса) и нарушения церебральной гемодинамики в бассейне внутренней сонной артерии, которые являются независимыми маркерами неблагоприятного течения артериальной гипертензии.

Вивчено стан церебральної гемодинаміки, виділено та охарактеризовано її конкретні типи. У підлітків з різними типами мозкового кровотоку визначено особливості вегетативного гомеостазу з використанням неінвазивного методу спектрального аналізу хвильової структури ритму серця; нейрогуморальної регуляції на підставі визначення активності реніну плазми, рівня альдостерону, катехоламінів, вазоконстрикторів і вазодилятаторів; ліпідного обміну за даними ліпідного спектра та оксидантно-антиоксидантної системи. Проаналізовано системотвірні патогенетичні взаємозв'язки між гемодинаміко-нейрогуморально-метаболічними показниками та роль кожного з них у формуванні типів церебральної гемодинаміки. Наведено критерії діагностики порушення мозкового кровообігу на ранніх етапах розвитку первинної артеріальної гіпертензії у підлітків.

Запропоновано нову концепцію взаємозв'язку інституціональних перетворень (створення правових, економічних, технологічних інститутів), із залученням іноземного капіталу (переважно у формі прямих іноземних інвестицій). Проаналізовано взаємозв'язок міжнародних систем руху капіталу та інвестування. Виявлено закономірності залучення іноземного капіталу в країну. Досліджено тенденції розвитку інституціонально-ринкової трансформації економіки під впливом притоку іноземного капіталу. Визначено основні напрямки економічної політики держави у сфері стимулювання залучення іноземних інвестицій в країну. Обгрунтовано підхід багаторівневої інтегральної оцінки інвестиційної привабливості в Україні. Запропоновано економетричну модель авторегресії з розподіленими лагами прямих іноземних інвестицій з урахуванням використання основних макроекономічних показників.

Досліджено механізм впливу інституційного середовища на стимулювання економічного розвитку. Розглянуто процес детермінації інститутами економічного розвитку за допомогою інституціонально-стимулювального механізму, що діє на мікро- та макрорівні. Показано, що вплив інститутів на даний розвиток зумовлений стимулами та мотиваціями як основними двигунами людської діяльності. Розкрито вплив держави і рентних систем різних типів на результати економічного розвитку. Проаналізовано особливості функціонування основних фінансових інститутів за умов інформаційної асиметрії. Проведено порівняльний аналіз ефективності таких інститутів щодо фінансування інвестиційно-інноваційного напряму економічного розвитку.

Розкрито загальні теоретичні засади макроекономічної стабільності (МЕС) за умов ринкової економіки. Викладено методологічні підходи до оцінки МЕС, методичні підходи до оцінки ефективності політики макроекономічної стабілізації та рекомендації щодо оптимізації державного стабілізаційного регулювання. Проаналізовано вплив макроекономічних шоків на економічні процеси в Україні, регуляторних шоків на підприємницьке середовище. Розглянуто сучасні фінансові ринки як інституціональні генератори фінансових шоків, питання накопичення шокового потенціалу та розгортання фінансової кризи в Україні. Проведено прогнозну оцінку змін реального ВВП держави внаслідок потенційних шокових впливів на основі короткострокової економетричної моделі. Визначено основні напрями політики підвищення адаптивності національної економіки за умов глобальної кризи, державної політики мінімізації соціальних шоків.

Раскрыты общие теоретические основы макроэкономической стабильности (МЭС) в условиях рыночной экономики. Изложены методологические подходы к оценке МЭС, методические подходы к оценке эффективности политики макроэкономической стабилизации и рекомендации по оптимизации государственного стабилизационного регулирования. Проанализированы влияние макроэкономических шоков на экономические процессы в Украине, регуляторных шоков на предпринимательскую среду. Рассмотрены современные финансовые рынки как институциональные генераторы финансовых шоков, вопросы накопления шокового потенциала и развертывания финансового кризиса в Украине. Проведена прогнозная оценка изменений реального ВВП государства вследствие потенциальных шоковых влияний на основе краткосрочной эконометрической модели. Определены основные направления политики повышения адаптивности национальной экономики в условиях глобального кризиса, государственной политики минимизации социальных шоков.

Розкрито основні напрямки міжнародного руху факторів виробництва. Висвітлено сучасний стан і перспективи глобалізаційних процесів у світовій економіці. Розглянуто проблеми інтеграції економіки України у міжнародний економічний простір. Наведено інформацію про теорії міжнародної торгівлі, міжнародний рух капіталу, світову валютну систему, транснаціональні корпорації та банки, особливості вітчизняної міжнародної економічної політики.

Раскрыты основные направления международного движения факторов производства. Освещены современное состояние и перспективы глобализационных процессов в мировой экономике. Рассмотрены проблемы интеграции экономики Украины в международное экономическое пространство. Дана информация о теориях международной торговли, международном движении капитала, мировой валютной системе, транснациональных корпорациях и банках, особенностях отечественной международной экономической политики.

Висвітлено зміст мікроекономіки як науки. Розглянуто теоретичні засади економічної поведінки споживача та виробника, розкрито особливості різних типів ринкових структур, охарактеризовано ринки факторів виробництва. Проаналізовано інституціональні аспекти ринкового господарства. Наведено інформацію про мікроекономічну модель підприємства, ринок досконалої конкуренції, закони попиту та пропозиції, умови формування монополій, сутність олігополії.

Освещено содержание микроэкономики как науки. Рассмотрены теоретические основы экономического поведения потребителя и производителя, раскрыты особенности разных типов рыночных структур, охарактеризованы рынки факторов производства. Проанализированы институциональные аспекты рыночного хозяйства. Дана информация о микроэкономической модели предприятия, рынке совершенной конкуренции, законах спроса и предложения, условиях формирования монополий, сущности олигополии.

Розглянуто теоретико-методичні та практичні аспекти проблеми оцінювання економічного потенціалу (ЕП) торговельного підприємства. Визначено особливості структури ЕП підприємств роздрібної торгівлі. Розкрито механізм оцінювання ЕП. Обгрунтовано статико-динамічний підхід до оцінювання локальних елементів ресурсного потенціалу підприємств. Запропоновано графоаналітичний метод комплексного оцінювання ЕП підприємств роздрібної торгівлі. Розроблено методичний інструментарій інтегрального оцінювання ефективності використання структурних елементів ресурсного потенціалу торговельних підприємств, що грунтується на засадах бенчмаркінгового підходу, комплексному рейтинговому оцінюванню та шкалі інтерпретації одержаних оцінок.

Лікування підлітків з ПАГ антигіпертензивними препаратами першої лінії протягом 6 і 12 місяців, навіть за відсутності повної нормалізації артеріального тиску, сприяє зменшенню індексу маси міокарда лівого шлуночка та нормалізації ліпідного спектра крові, зниженню рівня мікроальбумінурії. Встановлено низьку прихильність до тривалої терапії антигіпертензивними препаратами підлітків з ПАГ. Виділено групу підлітків (30,0 %), у яких в процесі спостереження відбувалося прогресування артеріальної гіпертензії (АГ). Доведено необхідність тривалого застосування антигіпертензивних препаратів першої лінії підлітками з ПАГ з метою попередження стабілізації АГ.

Проведено комплексне обстеження 60 юнаків із первинною артеріальною гіпертензією (АГ) у віці 13 - 17 років та 40 їх однолітків з АГ, яка супроводжувалась ожирінням і перебігала на тлі гіпоталамічного синдрому періоду пубертату. Встановлено, що у підлітків з АГ на тлі надлишкової маси тіла значно переважала частота дисліпопротеїдемій, суттєвим фактором їх розвитку виявився індекс маси тіла, а в механізмах розвитку дисліпопротеїдемій переважав вплив альдостерону та мелатоніну.